Останнє слово обвинуваченого.

Останнє слово обвинуваченого — це самостійна частина судового розгляду, в якій підсудний реалізує своє конституційне право на захист безпосередньо перед видаленням суду до нарадчої кімнати для вирішення питання про його винуватість і покарання та постановлення вироку.

Виступ підсудного із останнім словом здійснюється за такими правилами.

Проголошення останнього слова — це право, а не обов'язок підсудного. Він може відмовитися від цього, не пояснюючи причин. Заяву про відмову обов'язково заносять до протоколу судового засідання. Позбавлення цього права є істотним порушенням прав і свобод і є підставою для скасування вироку. Не надається у разі видалення за порушення порядку на весь час судового розгляду.

 Головуючий надає обвинуваченому останнє слово після закінчення промов учасників судових дебатів і обміну репліками. (ця дія не проводиться коли справа розглядається у спрощеному порядку щодо кримінальних проступків, коли беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює обставин, які були досліджені)

Зміст останнього слова не регламентовано. Однак головуючий може зупинити підсудного, якщо той допускає нецензурні висловлювання, образи на адресу суддів та інших учасників, погрози щодо них тощо. Підсудний вправі наводити на свій захист будь-які аргументи. Зміст останнього слова підсудний визначає самостійно, в тому числі без допомоги захисника. Тому клопотання з боку підсудного або його захисника щодо оголошення перерви для спільного формування змісту останнього слова суд має визнавати безпідставним.

Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.

Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

Значення останнього слова підсудного полягає в тому, що під його впливом значною мірою формується внутрішнє переконання суддів. Суд, видаляючись до нарадчої кімнати для постановлення вироку, зберігає враження від останнього звернення до нього підсудного, його оцінки вчиненого, висловлених прохань і обіцянок. Саме тому після останнього слова підсудного суд негайно (з метою збереження вражень) видаляється до нарадчої кімнати.

 

Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.

Судове рішення – офіційний документ суду юрисдикційного характеру, що є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист прав та здійснення принципу верховенства права.

Значення Рішення суду демонструє вимогу певної поведінки, наказ, у ньому виражено авторитет і силу держави стосовно конкретних учасників судового провадження. Найважливіше процесуальне рішення, результат всієї передуючої його ухваленню процесуальної діяльності органів ДР і суду, акт правосуддя.

Види судових рішень

1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Властивості: Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Ухвала – це постановлене судом рішення, у якому суд вирішує інші, крім обвинувачення за суттю, питання, пов’язані із із підготовчим судовим засіданням та судовим розглядом.

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Вирок — це рішення суду першої (а в окремих випадках і апеляційної) інстанції, постановлене в судовому засіданні з питання про винуватість чи невинуватість підсудного та про призначення або непризначення йому покарання, суд вирішує обвинувачення за суттю. Вирок може вирішувати й інші питання (про цивільний позов, речові докази тощо).

Види

- Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження,

- обвинувальний вирок Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.