Зниження собівартості виробів

 

З впровадженням нової техніки виробництво виробів А збільшиться на 10%. Зниження собівартості продукції при цьому складе:

економія по металу

 

 (2.14)

 

де А₂ - новий об'єм виробництва виробів, шт.;

М₁ і М₂ - витратний коефіцієнт металу до і після впровадження нової техніки (для виробу А прийняти скорочення витратного коефіцієнта металу на 5%);

Ц - ціна одиниці металу, грн.

А₂ =1000*110% = 1100 штук,

М₂ =3,183-(3,183*5%) = 3,024 тис. грн.

економія по заробітній платі виробничих робітників (основної та додаткової з відрахуваннями)

 

 (2.15)

 

де З1 и З2 - витрати в собівартості виробу А на заробітну плату (основну та додаткову з відрахуваннями) виробничих робітників. Врахувати зниження З2 на 3% від З1.

З2 =((10939,50+1093,95+4637,69)-(10939,50+1093,95+4637,69)*3%=

= (16671,14 - 500,13) =16171,01 грн.

∆ З = (16671,14-16171,01)*1100=550,147 тис. грн.

економія на умовно-постійних витратах.

Прийняти, що умовно-постійні витрати становлять 50% від витрат на 1 одиницю виробу за такими статтями калькуляції: таблиця 2.9 - номери статей 7,8.9,10.

(3610,04 +10917,62+1750,32+1217,39+40,58)*50% = 8767,98 грн.

Тоді економія на умовно-постійних витратах складе:

, грн. (2.16)

 

де С¢ - умовно-постійна частина витрат в собівартості виробу, грн.;

К - коефіцієнт, що враховує зростання об'єму виробництва виробів.

∆С y-n = (8767,98 - 8767,98 /1,1)*1100=876,798 тис. грн.

Сумарне зниження собівартості виробу А складе:

 

 (2.17)

 

Аналогічні розрахунки виконуємо і для виробу Б, прийнявши при цьому:

зростання обсягу виробництва виробу Б - на 3%;

зниження витратного коефіцієнта металу на 1 виріб - 4%;

З впровадженням нової техніки виробництво виробів Б збільшиться на 3%. Зниження собівартості продукції при цьому складе:

економія по металу

 

 (2.18)

 

де А₂ - новий об'єм виробництва виробів, шт.;

М₁ і М₂ - витратний коефіцієнт металу до і після впровадження нової техніки (для виробу Б прийнято скорочення витратного коефіцієнта металу на 4%);

Ц - ціна одиниці металу, грн.

А₂ =1300*103% = 1339 штук,

М₂ =16,286-(16,286*4%) = 15,635 тис. грн.

економія по заробітній платі виробничих робітників (основної та додаткової з відрахуваннями)

 

 (2.19)

 

де З1 и З2 - витрати в собівартості виробу Б на заробітну плату (основну та додаткову з відрахуваннями) виробничих робітників. Врахувати зниження З2 на 3% від З1.

З 2 =((12202,52+1220,25+5173,13)-(12202,50+1220,25+5173,13)*3%=

=(18595,90 -557,877) =18038,023 грн.

∆ З = (18595,90-18038,023)*1339=746,996 тис. грн.

економія на умовно-постійних витратах.

Прийняти, що умовно-постійні витрати становлять 50% від витрат на 1 одиницю виробу за такими статтями калькуляції: таблиця 2.9 - номери статей 7,8.9,10.

(4026,83+12178,11+1952,40+1750,16+58,34)*50% = 9982,92 грн.

Тоді економія на умовно-постійних витратах складе:

 

, грн. (2.20)

 

де С¢ - умовно-постійна частина витрат в собівартості виробу, грн.;

К - коефіцієнт, що враховує зростання об'єму виробництва виробів.

∆С y-n = (9982,92 - 9982,92 /1,03)*1339=389,334 тис. грн.

Сумарне зниження собівартості виробу Б складе:

 

 (2.21)

Річна економія від зниження собівартості виробів

 

Річна економія від зниження собівартості виробів визначається як сума зниження собівартості виробу А та виробу Б.

,845+2008,020 =3609,865 тис. грн.