Фритюрниця безупинної дії ФНЭ-40.

Фритюрниця (рис.6.5) являє собою прямокутну ванну, установлену на каркасі. Каркас облицьований листовою сталлю і покритий емаллю. У нижній частині ванни мається зливальний кран. Тени відділені від робочої зони перфорованим листом.

 

Рис.6.5. Фритюрниця безперервної дії ФНЭ-40:

а - загальний вид:; 1- розвантажувальний лоток; 2 - електроконтактний термометр; 3 - перемикачі; 4-дверцята;

б-розріз: 5 - жарочна ванна; 6 - каркас; 7 - розвантажувальна лопатка; 8 - шнек; 9 - транспортер; 10 - бункер; 11 - редуктор; 12 - електродвигун; 13 - перфорований лист; 14-тени; 15 - зливальний кран; 16-бачок; 17-щиток з електричною апаратурою керування

У робочій зоні розташований шнек з лопаткою. Праворуч від нього знаходиться бункер, у який завантажують продукт, призначений для жарки.

У бункері поміщений транспортер з лопатами, за допомогою яких продукт подається у ванну з розігрітим жиром. Завдяки обертанню шнека продукт рівномірно прожарюється і переміщається до розвантажувального лотку, де підхоплюється лопаткою і викидається в підставлену тару. Дрібні частки провалюються через отвори перфорованого листа й осідають на дно ванни, де температура жиру значно нижче, ніж у робочій зоні. Шнек з лопаткою і транспортер одержують рух від електродвигуна через редуктор і систему передач.

Температура жиру в робочій зоні підтримується електроконтактним термометром автоматично в межах від 160 до 170 °С.

 

Оформлення звіту

5.1Тема та ціль роботи.

5.2 Коротке теоретичне обґрунтування.

5.3 Опис принципу дії та схема роботи розглянутого обладнання.

5.4 Висновки про виконану роботу.

 

 

Лабораторна робота № 7

 

Технологічне ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА СОЄВОЇ КРУПИ

 

1. Ціль заняття

Ознайомитися з устаткування по виробництву крупи з сої.

 

В результаті вивчення даної роботи студент повинен

Знати:

улаштування і принцип дії обладнання для виробництва соєвої крупи;

Вміти:

Вибрати обладнання для лущення відповідно до вимог якості продукції.

 

Самостійна підготовка до заняття

за підручниками та методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал до даної роботи.

Питання для самоперевірки

3.1 Наведіть схему підготовки сої до переробки.

3.2 Опишіть улаштування лущильно-шліфувальної машина А1-ЗШН-3

3.3 Наведіть схему лущильно-шліфувальної машини У1-БШР.

3.4 Наведіть суміщену пневматичну й аспіраційну технологічні схеми лущення насіння сої.

3.5 Наведіть конструктивно-функціональну схема лущильно-шліфувальної машини ДШН.

3.6 Опишіть роботу і наведіть технічну характеристику лущильно-шліфувальної машини ДШН.

3.7 Наведіть конструктивно-функціональну схему аспіраційної колонки.

3.8 Опишіть роботу і наведіть технічну характеристику аспіраційної колонки.

 

Теоретичне обґрунтування

Із сої можна одержати два види крупи: насіння сої ціле лущене і колоте (на дві сім'ядолі) лущене.

Схема очищення сої (рис. 7.1) дуже проста.

Для цього можна застосувати дві системи сепарування в повітряно-ситових сепараторах чи дві секції одного сепаратора А1-БИС-12 і контроль дрібного зерна в бураті 4, на який направляють прохід сит сепараторів з отворами діаметром 5 мм.

Для одержання соєвої крупи можна застосувати два відомих способи лущення: "сухий" і "мокрий". При першому способі можна рекомендувати лущильно- шліфувальні машини типу А1-ЗШН-3 (рис. 7.2), при другому - У1-БШР (рис. 7.3).

 

 

Неочищене зерно

 

Рис. 7.1. Схема підготовки сої до переробки:

1 - бункер для неочищеного зерна; 2 - автоваги; 3 - повітряно-ситовий сепаратор; 4 - бурат; 5 - сушарка; 6 – охолоджувальна колонка; 7 - бункер для очищеного зерна; 8 - зволожувальна машина; 9 - бункер для відволожування

 

Рис. 7.2. Лущильно - шліфувальна машина А1-ЗШН-3:

1 - вивантажувальний патрубок; 2 - корпус; 3 - вал; 4 - ситової циліндр; 5 - корпус робочої камери; 6 - абразивне коло; 7 - прийомний патрубок; 8, 12 - підшипникові опори; 9 - електродвигун; 10 - станина: 11 - клиноремінна передача

 

 

                                     Вихід відходів                                     вихід продукції

 

Рис. 7.3. Схема лущильно-шліфувальної машини У1-БШР:

1-корпус; 2- приймальний патрубок; 3 – перфорована обичайка; 4 – вал; 5 – барабан; 6 – лопатка; 7 – вантажний клапан; 8 – шнек.

 

У залежності від способу лущення і принципу дії машин здійснюють наступні варіанти підготовки насіння:

 - без підготовки - лущення очищених насінь кондиційної вологості 14,0-15,0% (сухий спосіб);

- сушіння очищених насінь підвищеної вологості до кондиційної (сухий спосіб);

- зволоження очищених насінь на 2,2-2,5% і короткочасне відволожування протягом 20-25 хв (мокрий спосіб);

- гідротермічна обробка очищених насінь.

 

Гідротермічну обробку сої проводять з метою підвищення виходу крупи за рахунок поліпшення її структурно-механічних властивостей шляхом зволоження теплою водою на 2,3- 2,5%, відволоження (20-25 хв) з наступним сушінням до вологості 14,0-15,0% і охолодження.

Мокрий спосіб лущення менш кращий, чим сухий у зв'язку з утворенням у процесі обробки зволожених насінь високо вологих (до 40%) оболонок, що вимагають їхні сушіння. Тому надалі зупинимося на сухому способі лущення.

Суміщена схема лінії лущення (рис.7.4) включає бункер 1 очищеного насіння, магнітну колонку 2, лущильний модуль, що включає лущильно - шліфувальну машину 3, аспіраційну колонку 4 і циклон – розгружувач 5.

Очищене насіння з бункера 1 надходить у магнітну колонку, у якій звільняються від феромагнітних домішок, і далі в лущильно - шліфувальну машину 3, де в результаті інтенсивного тертя об абразивні круги, і перфоровану поверхню ситового циліндра відбувається відділення оболонок. Попутно в процесі лущення утвориться борошенце, що разом з оболонками складає відходи лущення. Шляхом організованої аспірації робочої зони лущильної машини здійснюється первинне очищення відлущених насінь від відходів лущення, що, пройшовши через отвори ситового циліндра, транспортуються по повітропроводу в циклон - розгружувач 5. Остаточне очищення відлущених насінь здійснюється в аспіраційній колонці 4. При цьому оболонки і дробленка осідають в осадовій камері, а запилене повітря надходить у циклон - розгружувач 5.

 

 

Очищене зерно

 

  лущене відходи   лущене  відходи

 зерно  лущення   зерно      лущення

 

 Рис.7.4. Суміщені пневматична й аспіраційна технологічні схеми лущення насіння сої:

а - аспіраційна; б - пневматична; 1 - бункер; 2 - магнітний сепаратор; 3 - лущильно- шліфувальна машина; 4 - аспіраційна колонка; 5 - циклон - розгружувач; 6 - ситова поверхня.

 

При недостатній ефективності очищення насінь в аспіраційній колонці дробленку можна пропускати через ситову поверхню 6 з отворами діаметром 4 мм (рис. 7.4. б).

Для лущення сої можуть застосовуватися різні по конструкції лущильні машини: з вертикальною віссю обертання (типу А1-ЗШН-3, ДШН), горизонтальною віссю обертання (типу А1-БШМ-2,5, ЗНП-5) і ін.

Машина А1-БШМ – 2,5 внаслідок малого зазору між абразивним барабаном і ситовим циліндром (5-6 мм)відрізняється недостатньою ефективністю, зв’язагою з утворенням великої кількості борошенця, що йде у відходи лущення, а вихід відлущеного ядра не перевищує 65-70 %.

Машині ЗНП ударно-фрикційного принципу дії, властивий високий рівень битого насіння, вихід цілого ядра не перевищує 50-60%.

 Більш ефективними машинами по способі впливу робочих органів на зерно є машини А1-ЗШН-3 і ДШН. Технологічна ефективність цих машин характеризується виходом цілком відлущеного ядра, що складає 75-80%.

Лущильно-шліфувальна машина ДШН містить корпус 14 (рис. 7.5), установлений на станині 17, із завантажувальним патрубком 11 і вивантажувальним патрубком 4.

 Усередині корпуса на вертикальному валу 6, встановленому в підшипникових опорах 2,10, горизонтально закріплені і зафіксовані гайкою 9 абразивні кола 5, включені в ситової циліндр 13, жорстко змонтований на стійках корпуса. Над абразивними кругами встановлені напрямні конуси 7 з ребрами 12, а також дугоподібні гонки 15. Аспірація здійснюється через отвори 20 і жалюзі 8 із шибером 18 з відсмоктуванням повітря через патрубок 19. Привід машини здійснюється від електродвигуна 16 через клиноремінну передачу 1. Під нижнім абразивним кругом на валу закріплена крильчатка 3. Машина працює в такий спосіб. Вихідна сировина через прийомний патрубок надходить у перший конус 7, що направляє його на центральну частину горизонтальної поверхні першого абразивного круга. Для запобігання обертання зернової маси в конус по утворюючим установлені ребра 12. При виході з конуса насіння під дією відцентрових сил переміщається по поверхні круга до ситового циліндра, пригальмовуючи при цьому гонками 15, а потім під дією сил ваги рухається в зазорі між торцем круга і ситовою поверхнею вниз до наступного конуса.

 

Рис. 7.5. Конструктивно-функціональна схема лущильно-шліфувальної машини ДШН:

1 - клиноремінна передача; 2, 10 - підшипникові опори; 3 - крильчатка; 4 - вивантажувальний патрубок; 5 - абразивний круг; 6 - вал; 7 - направляючий конус; 8 - жалюзі; 9 - гайка; 11 - завантажувальний патрубок; 12 - ребро; 13 - ситовий циліндр; 14 - корпус; 15 - гонок; 16 - електродвигун; 17 - станина; 18 - шибер; 19 - патрубок аспіраційної колонки; 20 - отвори

 

Таким чином, за рахунок тертя насінь і інтенсивного взаємотертя при просуванні його до випускного патрубка відбувається відділення оболонок, основна маса яких у здрібненому виді віддаляється повітрям через отвори ситового циліндра і далі через кільцеву камеру і патрубок 19 з машини. Витрата повітря регулюється шибером 18. За допомогою засувки, установленої на кінці вивантажувального патрубка 4, регулюється тривалість обробки вихідної сировини в машині, її продуктивність і технологічний ефект процесу лущення.

 

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Продуктивність (технологічна), кг/год          1500-1800

Частота обертання вала, об/хв                         850

Діаметр абразивних кругів, мм                       400

Окружна швидкість абразивних кругів, м/с  18

Площа ситового циліндра, м²                          0,9

Потужність електродвигуна, кВт                    22

Витрата повітря, м/год                                     900

Аеродинамічний опір, Па                                450

Габаритні розміри, мм

довжина                                                             1500

ширина                                                               750

висота                                                                 950

Маса, кг, не більш                                            800

 

Аспіраційна колонка (рис.7.6) включає наступні елементи: живильний пристрій 3 із засувкою 2, пневмосепаруючий канал 1, осадову камеру 5 з регулювальним клапаном 4 і вантажними клапанами 6 і 7.

 

Лущене зерно

 Запилене повітря

    Очищене                            Відходи

    лущене

      зерно

 

Рис. 7.6. Конструктивно- функціональна схема аспіраційної колонки

1 - пневмоканал, що сепарує; 2 - засувка; 3 - живильний пристрій; 4 - регулювальний клапан; 5 - осадова камера; 6, 7 - вантажний клапан

 

Колонка працює в такий спосіб. З живильного пристрою 3 насіння надходять у пневмосепаруючий канал 1. Повітряний потік захоплює оболонки і борошенце в осадову камеру 5. Для раціонального використання обсягів повітря, примусово переміщуваного через канал з насіннями, зроблені затвори: перший у системі утворює регулювальний клапан 4 із гвинтовим обмежником, другий в осадовій камері утворює система вантажних герметизуючих клапанів 6 і 7. Подача насінь у колонку регулюється засувкою 2.

Нормальна робота аспіраційної колонки досягається при безупинному і рівномірному завантаженні пневмосепаруючого каналу насіннями, безвідмовністю дії затворів, вибором такого режиму аеродинамічного сепарування насінної маси, при якому поряд з максимальним добором аеродинамічно легких домішок (відходів лущення) запобігається віднесення відлущених насінь (ядра) в осадову камеру.

 

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АСПІРАЦІЙНОЇ КОЛОНКИ

Продуктивність, кг/год  800-1500

 Витрата повітря, м³/год 720

Аеродинамічний

опір, Па                             200

Габаритні розміри, мм:

довжина                            780

ширина                             404

висота                                970

Маса, кг, не більш            150

 

На Білгород-Дністровському комбікормовому заводі лущення сої проводять за схемою, на рис.7.7. Очищена соя на лінію доставляється автомобілем 1, транспортером 2 і норією 3 подається в розподільний шнек 4, установлений над накопичувальними бункерами 5. Далі транспортером 2 і норією 3 соя подається в оперативні ємності 6, установлені над лущильними машинами 7 марки А1-ЗШН-3. Відлущені насіння транспортером і норією подаються в бункер 8, з якого шнеком розподіляються в мішки 9.

 

 

 

 

 

Рис.7.7. Лінія лущення сої на Білгород-Дністровському комбікормовому заводі

1 - автотранспортер; 2 - стрічковий транспортер; 3 - норія; 4 - розподільний шнек; 5 - бункер для очищених насінь сої; 6 - оперативні ємності; 7 - лущильно-шліфовальні машини; 8 – бункер відлощеного насіння; 9 - мішок; 10 - циклон-розвантажувач; 11 - вентилятор ВЦП N 6; 12 - циклон ЦОЛ-3

 

   В агрофірмі ім. Татарбунарського повстання і на виробничій ділянці для лущення сої застосовують удосконалену в лущильно-шліфувальну машину ШМЗ. Лінія лущення (рис.7.8) включена як модуль у малогабаритну установку

 

 

Рис.7.8. Технологічна схема лінії лущення в агрофірмі ім. Татарбунарського повстання

1 - завальна яма; 2 - норія; 3 - ситової сепаратор; 4 - магнітна колонка; 5 - розподільний шнек; 6 - операційна ємність; 7 - лущильно-шліфувальна машина ШМЗ; 8 - мішок; 9 - циклон; 10 - збірник відходів

 

УМК-Ф-2, з використанням завальної ями 1, норії 2, сепаратора 3, магнітної колонки 4, розподільного шнека 5. Очищена соя з оперативної ємності 6 подається в машину 7 марки ШМЗ, з якої відходи лущення через циклон 9 направляються в збірник відходів 10, а відлущені насіння (ядро) затарюються в мішки 8.

Інтенсивність обробки насінь залежить від окружної швидкості робочих органів, зазору між абразивною і ситовою поверхнями. У результаті пошукових дослідів установлено, що при обробці сої раціональними є: окружна швидкість абразивних кіл - 200 рад/з, зазор - 12-15 мм.

Оформлення звіту

5.1Тема та ціль роботи.

5.2 Коротке теоретичне обґрунтування.

5.3 Опис принципу дії та схема роботи розглянутого обладнання.

5.4 Висновки про виконану роботу.

                           

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Адамень Ф.Ф., Сичкарь В.И., Письменов В.Н., Шерстобитов В.В.. Соя: промышленная переработка, кормовые добавки, продукты питания. –К.: Нора-принт, 2003. - 476 с.

2. Богданова М.А. и др. Оборудование предприятий общественного питания. –М.: Экономика, 1986.-320 с.

3. Драгилев А.И., Маршалкин Г.А. Основы кондитерского производства. –М.: Колос, 1999.-448 с.

4. Коробейник А.В. Технология переработки и товароведения рыбы и рыбных продуктов. –Ростов н/Д: Феникс, 2002. -288 с.

5. Мальцев П.М. Технология бродильных производств. -М.: Пищепромиздат, 1960.-522 с.

6. Мезенова О.Я., Ким И.Н., Бредихин С.А. Производство копченых пищевых продуктов. -М.: Колос, 2001. - 208 с.

7. Рогов И.А., Забашта А.Д., Казюлин П.П. Общая технология получения и переработки мяса.-М.: Колос, 1994.- 367 с.

8. Рудольф В.В., Бала шов В.Е. Производство безалкогольных напитков и розлив минеральных вод. -М.: Агропромиздат, 1988.-287 с.

9. Технология пищевых производств. Под ред. Л.П. Ковальской.-М.: Колос,1997.-752 с.

10. Тихомиров В.Г. Технология пивоваренного и безалкогольного производств. -М.: Колос,1998.- 448 с.

11. Обладнання підприємств переробної і харчової промисловості. Гулий і ін. –Вінниця: „Нова книга”,2001. - 576 с.

12. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф. Технологія виробництва борошна, крупи та олії.-К.: НАУ, 2000. -202 с.

13. Флауменбаум Б.Л. та ін. Технологія консервування плодів, овочів, м’яса та риби. –К.: Вища школа, 1995. -301 с.

14. Янушкин Н.П., Лагоша И.А. Технология мяса и мясопродуктов и оборудование мясокомбинатов. -М.: Пищевая промышленность, 1970.-663 с.

 

 

Навчальна література

 

Прісс Олеся Петрівна, Петриченко Сергій Володимирович