Тема 7 . Діти з порушеннями поведінки .

Психологічна сутність психопатій. Внутрішньо – особистісний конфлікт при неврозах. Соціально - дезадаптована поведінка неповнолітніх. Типологія соціально дезадаптованої поведінки. Адиктивна та кримінальна поведінки як крайні форми соціальної дезадаптації.

 

Бібліографія:

Підручники та посібники:

1. МенделевичВ.Д.. Клиническая и медицинская психология.- М.:»МЕДпресс», 1998.- 592 с.

2.Зейгарник Б. В.Патопсихология.- М.,1986.-288 с.

3.Блейхер,В.М.Крук И.В.,Боков.С.Н.Практическая патопсихология. -Ростов-на-Дону,1996. - 448 с.

 4. Антонян.Ю. М, Гульдан В.Д.. Криминальная патопсихология. -М.,1991, -248 с.

5.Балобанова Л.М..Судебная патопсихология. -М.,1998, - 432с.

Наукові та науково-популярні видання:.

1..Антонян Ю.М., Бородин С.В.. Преступность и психические аномалии. - М.,1987, -208 с.

2. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. -М., 1985, - 416 с.

3. Мальцева М. М.,. Котов В.П.. Опасные действия психически больных. - М., 1995, - 256 с.

4.Фромм Е. Анатомия человеческой деструктивности. -М., 1994, -447 с.

Література для конспектування:

1.Максимова Н.Ю.,Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології.- К., 1996. –С.132- 201.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

1.Предмет та задачі патопсихології – 2 год.

2.Загальні закономірності порушення психічного розвитку – 4 год.

3. Класифікація психічного дизонтогенезу  - 4 год.

4.Порушення свідомості – 2 год.

5.Порушення сприймання – 2 год.

6. порушення пам”яті – 2год.

7.Порушення мислення - 6 год.

8.Порушення особистості – 4год.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1.Загальні закономірності порушення психічного розвитку – 2 год.

2. Класифікація психічного дизонтогенезу - 2год.

3.Порушення свідомості – 2 год.

4.Порушення сприймання – 2 год.

5. Порушення пам”яті – 2год.

6.Порушення мислення - 2 год.

 

 

 

ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1.Порушення особистості – 2год.

2.Експерементально- психологічні дослідження при психічних захворюваннях та неврозах – 2 год.

3.Затримка психічного розвитку та порушення розумової діяльності- 2 год.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Складання формалізованих схем модулів

2.Конспектування статей  першоджерел

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1.Оформлення термінологічний словників (глосаріїв) з тематики винесеної на самостійне опрацювання

   2.Складання конспекту - анатаціі на теми, що винесені на самостійне опрацювання.

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.Патопсихологічне дослідження при вирішенні задач нозологічної діагностики.

2.Патопсихологічне дослідження при вирішенні задач психіатричної експертизи.

3. Експерементально- психологічні дослідження при психічних захворюваннях та неврозах.

4.Затримка психічного розвитку та порушення розумової діяльності.

5.Сенсорні, мовні та комбіновані дефекти.

6.Діти з порушеннями поведінки.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ

1. Опитування на семінарських заняттях.

2. Захист лабораторних робіт.

3. Оцінка за виконання індивідуальних  завдань та завдань для самостійної роботи.

4. Модульні контрольні роботи.

СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Запропонована схема оцінювання знімає ряд претензій до кредитно-модульної системи:

1. Уніфікує оцінювання по всіх навчальних дисциплінах незалежно від кількості годин і семінарських занять.

2. Не обмежує особисте змістовне наповнення дисципліни викладачем.

3. Не обмежує творчі потенції студента.

4. Не перевищує набрані студентом бали більше 100.

5. Не зобов’язує старанного студента виконувати надлишкову роботу, щоб набрати 100 балів.

6. Спрошує підрахунок балів.

Навчальна дисципліна поділена на модулі. За кожен модуль, незалежно від кількості семінарських занять, студент отримує підсумкову системну оцінку, яка є середньоарифметичним показником його успішності. Кожен вид роботи пропонується оцінити в межах від 0 до 5 балів. Наприклад, 0 – це відсутність на семінарському занятті, 1 – присутність на семінарському занятті без підготовки, 2, 3, 4, 5 – оцінювання викладачем продемонстрованих студентом знань. Таким чином, якщо модуль включає 5 семінарських занять, з яких студент одне пропустив, а за інші мав відповідно оцінки 3, 3, 4, 3, то системна оцінка вираховується таким чином: 0+3+3+4+3 = 13. 13 ділимо на 5 (це кількість семінарських занять) і отримуємо системний бал 2,6. За відповідною шкалою переводимо системну оцінку в рейтинговий показник. Відповіді на семінарських заняттях доповнюються оцінками за індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи. Так, якщо крім 5 семінарських занять студент повинен виконати ще й одне індивідуальне завдання, то сума набраних балів за всі види робіт в даному випадку вже буде ділитись не на 5, а на 6. Наприклад, якщо в нашому випадку, крім набраних на п’яти семінарах балів, студент виконав ще індивідуальне завдання на “5”, тоді до 13 балів ми додаємо 5 і ділимо суму на 6. В результаті отримуємо системну оцінку 3.

Оскільки реальні академічні групи надто великі і викладач не встигає опитати всіх студентів, внаслідок чого за 5 семінарських занять студент отримує тільки 4 оцінки, то системна оцінка вираховується поділом набраної суми балів не на 5, а на 4 (це певний кредит довіри до студента, бо набрані ним оцінки уже відбивають його реальне ставлення до навчання).

Системний бал:

> від 0,1 до 2,5 (0-59) – незадовільно;

> від 2,6 до 3,5 (60-74) – задовільно;

> від 3,6 до 4,5 (75-89) – добре;

> від 4,6 до 5,0 (90-100) – відмінно.

 

> від 0 до 1,2 – F (0-29);

> від 1,3 до 2,5 – FХ (31-59);

> від 2,6 до 3,0 – Е (60-66);

> від 3,1 до 3,5 – D (68-74);

> від 3,6 до 4,0 – С (75-81);

> від 4,1 до 4,5 – В (83-89);

> від 4,6 до 5 – А (90-100).

Таблиця переводу системної оцінки в рейтингові бали: