М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України

М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафед р а психології

                                                                              

ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради психолого-педагогічного факультету ___________________________________ (Н.Д.Карапузова) _____________2011р.

УХВАЛЕНО на засіданні кафедри психології  _________ 2011року, протокол № 1від 30.08.2011 р. Завідувач кафедри______________ (В.Ф.Моргун)

 

Робоча  програма навчальної дисципліни

П АТОПСИХОЛОГІЯ

Освітньо- кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань:                        0301 Суспільно-політичні науки

Напрям підготовки:              6030102 Психологія

Курс навчання: 4-й

 

 

Укладач: кандидат психологічних наук, доцент Перетятько Л.Г.

 

                                             Полтава – 2011

 

Патопсихологія: Робоча програма навчальної дисципліни. ПДПУ ім.. В.Г Короленка, 2011. - 17с.

 

   

Автор–розробник: Перетятько Лариса Георгіївна, кандидат психологічних наук, 

                          доцент кафедри психології Полтавського державного

                          педагогічного університету імені В.Г. Короленка

 

Рецензенти:

Моргун В.Ф., кандидат психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка;

Тодорова І.В., кандидат психологічних наук. доцент кафедри культурологічних дисциплін Полтавського університету споживчої кооперації України.

 

 

                        1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Серед пріоритетних завдань реформування національної системи освіти України визначається необхідність виявлення реальних шляхів підвищення ефективності освіти, створення умов для всебічного розвитку та творчої самореалізації особистості. Одним з важливих аспектів розв’язання цієї проблеми у вищій школі є вдосконалення навчального процесу за рахунок впровадження нових освітніх технологій, зокрема, кредитно-модульної системи його організації. Досвід використання такої технології вказує на суттєву оптимізацію педагогічного процесу, його демократизацію та індивідуалізацію і, як наслідок, – покращення засвоєння навчального матеріалу студентами вищих навчальних закладів.

Курс “Патопсихологія”, який є базовим у підготовці психолога, має такі завдання: сформувати у студентів систему основних понять патопсихології, ознайомити з теорією та практикою патопсихологічного дослідження; сформувати адекватне уявлення про роль і місце психодіагностичних методів у системі патопсихологічного дослідження дітей і дорослих; розкрити специфіку патопсихології як особливої галузі психологічної науки, що поєднує теорію і практику.

Тематика навчальної програми містить основні пункти освітнього стандарту вищого професійного закладу, а також ті питання, що на сучасному етапі розвитку науки привертають велику увагу вчених та активно досліджуються (див. табл. 1).

Таблиця 1

Опис предмета навчальної дисципліни “Патопсихологія”

Курс: підготовка	Напрям, спеціальність, освітньо кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів за шкалою ECST: 3 Змістовних модулів: 2 Загальна кількість годин: 108	Шифр та назва напряму: 0401 “Психологія”   Шифр та назва спеціальності: 6.040100 “Психологія”   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язковий Рік підготовки: четвертий Семестр: другий Лекції: 26 годин Семінарські заняття: 12 годин Лабораторні заняття: 6 годин Самостійна робота: 32 годин Індивідуальна робота: 32 годин Вид контролю: екзамен

 

Курс “Патопсихологія” складається з 14 тем, що об’єднані у 2 змістовні модулі: “Теоретичні питання патопсихології”, *Практичні питання патопсихології”. Засвоєння модулю починається оглядовою лекцією. Наступний етап – самостійна робота студентів та індивідуальні консультації викладача. На цьому етапі з метою детального опрацювання та закріплення викладеного матеріалу студент працює з текстом модулю та першоджерелами;складає конспект тем, що винесені на самостійне опрацювання; оформлює термінологічний словник (глосарій) Потім відбувається кілька активних семінарських занять за змістом модулів та опрацьованими першоджерелами. Організаційно кожне таке заняття містить експрес-контроль опорних понять теми, дискусію-обговорення її змісту. Поряд із цим під час лабораторних занять відбувається закріплення набутих знань і відпрацювання пов’язаних з ними вмінь та навичок. Окрім цього студент виконує завдання для індивідуальної та самостійної роботи. Після вивчення кожного змістовного модуля студенти пишуть модульну контрольну роботу.

Виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю залікових одиниць (балів), облік яких ведуть як викладач, так і студент. Оскільки наперед відомо, яку кількість їх треба набрати для того, щоб отримати відповідну оцінку за чотирибальною шкалою, кожен студент дістає можливість протягом усього вивчення предмету контролювати та свідомо регулювати темп та успішність свого просування у засвоєнні курсу шляхом цілеспрямованого планування та розподілу зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам і здібностям.

ЗМІСТ МОДУЛІВ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

. Тема 1. Предмет і задачі патопсихології.

Предумови виникнення патопсихології як окремої галузі психологічної науки. Предмет патопсихології у порівнянні з предметом психіатрії. Задачі патопсихології як окремої науки. Теоретичні задачі патопсихології. Практичні задачі патопсихології. Історія розвитку патопсихології як науки. Особливості праці патопсихолога у психіатрічній клініці. Умови і вимоги до праці патопсихолога. Загальні принципи побудови патопсихологічного дослідження. Стандартизовані і нестандартизовані методи патопсихолог

Бібліографія:

Підручники та посібники:

1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология.- Л.: Медицина, 1982.-270 с.

2. Менделевич В.Д.. Клиническая и медицинская психология.- М.:»МЕДпресс», 1998. - 592 с.

3. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию.- Л.: Медицина,1966. -430 с.

4. Зейгарник Б.В. Патопсихология. -М.,1986. -288 с.

5. Блейхер В.М., Крук И.В.,Боков С.Н. Практическая патопсихология. -Ростов-на-Дону,1996. - 448 с.

Література для конспектування:

1.Блейхер В.М. Клиническая психология.- Ташкент. 1976.-С.6-16.

Наукові та науково-популярні видання:

1.Платонов К.К. Методологические проблемы медицинской психологии. – М.: Медицина, 1977. – 75 с.

2.Лурия А.Р. Внутренняя картина болезней и ятрогенные заболевания // Хрестоматия по патопсихологии. – МГУ, 1981. – С. 49-60.

Тема 2. Загальні закономірнсті порушення психічного розвитку.

Поняття про дизонтогенії: етіологія дизонтогенії та її патогенез. Клінічні закономірності дизонтогенезу. Поняття про первинний та вторинний дефект та їхнє співвідношення. Термін, час порушення функцій. Часова функціональна ізольованість при аномаліях психічного розвитку. Види порушення міжфункціональних зв’язків під час дизонтогенезу.

Гетерохронність. Функціональна асінхронія. Патологічна акселерація функції. Патопсихологічна кваліфікація порушень психічного розвитку. Види аномалій порушень психічного розвитку та їх психологічна коррекція.

 

Бібліографія:

Підручники та посібники:

1. Лурия А.Р. Проблемы высшей нервной деятельносты нормального и аномального ребенка. – М. 1956 г.

2. Лебединский В.В. Нарушения психологического развития у детей. – М.: МГУ, 1985., 161 с.

3. Сухарева Г.Е. Лекции по психологии детского возвраста. – М. 1974.

4. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.П., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. – Київ.: Перун. 1996,- 463 с.

Література для конспектування:

1. Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. – М., 1973. – С. 37-46.

Наукові та науково-популярні видання:

1. Лебединский В.В. Задачи патопсихологической диагностики в детском возрасте./ О диагностики психологического развития. Таллин, 1974.

2. Лубовский В.И. Общие и специфические закономерности развития психики аномальных детей. // Дефектология. 1971. № 6.

3. Егорова Т.В., Лонина В.А., Розанова Т.В. Развитие наглядно-образного мышления у аномальных детей. // Дефектология. 1975. № 4.

4.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

1.Предмет та задачі патопсихології – 2 год.

2.Загальні закономірності порушення психічного розвитку – 4 год.

3. Класифікація психічного дизонтогенезу  - 4 год.

4.Порушення свідомості – 2 год.

5.Порушення сприймання – 2 год.

6. порушення пам”яті – 2год.

7.Порушення мислення - 6 год.

8.Порушення особистості – 4год.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1.Загальні закономірності порушення психічного розвитку – 2 год.

2. Класифікація психічного дизонтогенезу - 2год.

3.Порушення свідомості – 2 год.

4.Порушення сприймання – 2 год.

5. Порушення пам”яті – 2год.

6.Порушення мислення - 2 год.

 

 

 

ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1.Порушення особистості – 2год.

2.Експерементально- психологічні дослідження при психічних захворюваннях та неврозах – 2 год.

3.Затримка психічного розвитку та порушення розумової діяльності- 2 год.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Складання формалізованих схем модулів

2.Конспектування статей  першоджерел

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1.Оформлення термінологічний словників (глосаріїв) з тематики винесеної на самостійне опрацювання

   2.Складання конспекту - анатаціі на теми, що винесені на самостійне опрацювання.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ

1. Опитування на семінарських заняттях.

2. Захист лабораторних робіт.

3. Оцінка за виконання індивідуальних  завдань та завдань для самостійної роботи.

4. Модульні контрольні роботи.

СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Запропонована схема оцінювання знімає ряд претензій до кредитно-модульної системи:

1. Уніфікує оцінювання по всіх навчальних дисциплінах незалежно від кількості годин і семінарських занять.

2. Не обмежує особисте змістовне наповнення дисципліни викладачем.

3. Не обмежує творчі потенції студента.

4. Не перевищує набрані студентом бали більше 100.

5. Не зобов’язує старанного студента виконувати надлишкову роботу, щоб набрати 100 балів.

6. Спрошує підрахунок балів.

Навчальна дисципліна поділена на модулі. За кожен модуль, незалежно від кількості семінарських занять, студент отримує підсумкову системну оцінку, яка є середньоарифметичним показником його успішності. Кожен вид роботи пропонується оцінити в межах від 0 до 5 балів. Наприклад, 0 – це відсутність на семінарському занятті, 1 – присутність на семінарському занятті без підготовки, 2, 3, 4, 5 – оцінювання викладачем продемонстрованих студентом знань. Таким чином, якщо модуль включає 5 семінарських занять, з яких студент одне пропустив, а за інші мав відповідно оцінки 3, 3, 4, 3, то системна оцінка вираховується таким чином: 0+3+3+4+3 = 13. 13 ділимо на 5 (це кількість семінарських занять) і отримуємо системний бал 2,6. За відповідною шкалою переводимо системну оцінку в рейтинговий показник. Відповіді на семінарських заняттях доповнюються оцінками за індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи. Так, якщо крім 5 семінарських занять студент повинен виконати ще й одне індивідуальне завдання, то сума набраних балів за всі види робіт в даному випадку вже буде ділитись не на 5, а на 6. Наприклад, якщо в нашому випадку, крім набраних на п’яти семінарах балів, студент виконав ще індивідуальне завдання на “5”, тоді до 13 балів ми додаємо 5 і ділимо суму на 6. В результаті отримуємо системну оцінку 3.

Оскільки реальні академічні групи надто великі і викладач не встигає опитати всіх студентів, внаслідок чого за 5 семінарських занять студент отримує тільки 4 оцінки, то системна оцінка вираховується поділом набраної суми балів не на 5, а на 4 (це певний кредит довіри до студента, бо набрані ним оцінки уже відбивають його реальне ставлення до навчання).

Системний бал:

> від 0,1 до 2,5 (0-59) – незадовільно;

> від 2,6 до 3,5 (60-74) – задовільно;

> від 3,6 до 4,5 (75-89) – добре;

> від 4,6 до 5,0 (90-100) – відмінно.

 

> від 0 до 1,2 – F (0-29);

> від 1,3 до 2,5 – FХ (31-59);

> від 2,6 до 3,0 – Е (60-66);

> від 3,1 до 3,5 – D (68-74);

> від 3,6 до 4,0 – С (75-81);

> від 4,1 до 4,5 – В (83-89);

> від 4,6 до 5 – А (90-100).

Таблиця переводу системної оцінки в рейтингові бали:

0,1 = 1 0,2 = 4 0,3 = 6 0,4 = 9 0,5 = 11 0,6 = 14 0,7 = 16 0,8 = 19 0,9 = 21 1,0 = 24

1,1 = 26 1,2 = 29 1,3 = 31 1,4 = 34 1,5 = 36 1,6 = 39 1,7 = 41 1,8 = 44 1,9 = 46 2,0 = 49

2,1 = 51 2,2 = 53 2,3 = 55 2,4 = 57 2,5 = 59 2,6 = 60 2,7 = 62 2,8 = 63 2,9 = 65 3,0 = 66

3,1 = 68 3,2 = 69 3,3 = 71 3,4 = 73 3,5 = 74 3,6 = 75 3,7 = 77 3,8 = 78 3,9 = 80 4,0 = 81

4,1 = 83 4,2 = 84 4?3 = 86 4,4 = 87 4,5 = 89 4,6 = 90 4,7 = 92 4,8 = 94 4,9 = 96 5,0 = 98-100

М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України