Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ

Дніпропетровський гуманітарний університет

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Дніпропетровський гуманітарний університет

Кафедра практич ної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

______________________О.В. Негодченко

«_______»_________________20_____року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПН-07 ПАТОПСИХОЛОГІЯ

напрям підготовки 0301 Соціально-політичні науки

спеціалізація ______ 6.030102 «Психологія»___

факультет ______ психології та туризму ______________

м. Дніпропетровськ – 2012 рік

Робоча програма «ПАТОПСИХОЛОГІЯ»

Для студентів за напрямом підготовки 0301 Соціально-психологічні науки, спеціальністю6.030102 «Психологія».

«_____»_______________-,2012/13року, с.17

Розробник: Охромій Г.В.докт. мед. наук, ст.н. с.,

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри Практичної психології

Протокол від. «_____» __________________2012 року №_____

Завідувач кафедри «Практичної психології»

____________ докт. псих.наук О.В.Шевіков

«_____»____________________2012року

Схвалено Вченою радою

Протокол від. «_____»____________________2012 року №_____

«_____»__________________20_____року Голова __________(П.Я. Мінка)

____________,20____рік

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо- кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Кількість кредитів-2	Галузь знань 0301-психологія (Шифр і назва)	Нормативна (за вибором)
	Напрям підготовки 6.030102 «Психологія».
Модулів-1	Спеціальність (професійне спрямування);

Рік підготовки

Змістових модулів-2

1-й

Індивідуальне Науково-дослідне Завдання__________ (назва)

Семестр

Загальна кількість годин-72

1-й

Лекції

Тижневих годин для

денної форми

навчання:

аудиторних-2

самостійної роботи

студента-2

Освітньо-

кваліфікаційний рівень:

бакалавр

36 год.

Семінарські

36 год.

Лабораторні

Самостійна робота

36 год

Індивідуальні завдання:

36 год.

Вид контролю:

Іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

Для денної форми навчання -1:1

Для заочної форми навчання -1:6

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Дисципліна “Патопсихологія” в системі підготовки сучасних психологів займає особливе місце, яке пояснюється тісним між предметним зв’язком патопсихології з психологією та психіатрією. Ця галузь психології є такою, що базується та користується поняттями та положенням як суто психологічних наук, а саме, загальної психології, диференційної психології, психології особистості, вікової психології, медичної психології, так і поняттями, які є базовими у психіатрії, тобто, у суто медичній сфері.

Тому, під час засвоєння студентами програмного матеріалу з «Патопсихології», важливим є дотримання цієї дуже тонкої грані, яка відділяє психологію від психіатрії. Головним, що відрізняє ці дві сфери діяльності, є ставлення до особистості, як носія психічного. Психіатрія розглядає кожну особистість як носія потенційної девіації, психічної хвороби, яка стане активною в сприятливих умовах. Студенти – психологи повинні мати сформоване ставлення до людини, як апріорі цілісної та такої, що саморозвивається. А відхилення від «норми» психічного розвитку є нетиповим шляхом розвитку особистості, який має індивідуальне забарвлення. Само поняття «норми» є статистичним показником, а особливо під час роботи з «нетиповим» клієнтом це необхідно пам’ятати. Але, тут неможливо схилятися й в інший бік, що є реально існуючою позицією деяких психологів-практиків, а саме, що поняття «норми» не існує взагалі.

Таким чином, під час вивчення студентами дисципліни «Патопсихологія», необхідно сформувати у них чіткі уявлення про особистість, психічну реальність особистості та поняття «норми» психічного розвитку та діяльності.

З метою досягнення окреслених завдань, програму курсу побудовано таким чином, що студенти знайомляться з виникненням уявлень про «норму» та патологію психічного розвитку та функціонування, потім – з поглядами представників головних теоретичних напрямів в психології на цю ж тему, а вже потім – саме з порушеннями та їхньою класифікацією й різновидами. Крім того, в курсі розглядаються методи психологічної корекції тих порушень психічної реальності, з якими має право й можливості працювати практичний психолог, а також (оглядово) ті різновиди порушень, які є сферою діяльності саме психіатрів для того, що б майбутні психологи мали змогу їх ідентифікувати, та направити людину до відповідного спеціаліста, зберігаючи, таким чином, свою безпеку та професійний статус.

Студент повинен знати:

1) визначення предмету патопсихології;

2) визначення предмету патопсихології представниками різних теоретичних напрямів в психології;

3) вимоги до поняття «норми» психічного розвитку та функціонування;

4) методи проведення патопсихологічного дослідження

5) вимоги до процедури проведення патопсихологічного дослідження;

6) критерії патопсихологічних порушень з якими має право та можливості працювати психолог-практик;

7) особливості консультативної взаємодії з особистістю, яка має патопсихологічні порушення в межах різних теоретичних напрямків;

8) особливості і процедуру корекції патопсихологічних порушень;

Студент повинен уміти:

1 визначати предмет патопсихології;

2 свідомо розрізняти «КЛІЄНТА» та «ПАЦІЄНТА» з патопсихологічними порушеннями;

3 займатися самоаналізом та самовдосконаленням і саморозвитком задля приведення своїх особистісних якостей до узгодження з вимогами до особистості психолога-консультанта;

4 використовувати теоретичні знання в ситуації психологічного консультування клієнта, який має патопсихологічні порушення;

5 працювати в учбовій ситуації психологічного консультування з урахуванням особливостей кожної фази консультації;

6 використовувати знання про особливості консультативної взаємодії з клієнтом, який має патопсихологічні порушення, в різних теоретичних напрямках психології в умовах конкретної учбової консультативної ситуації;

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1.

ТЕМА 5. Вікові розлади.

Розлади дитячого та підліткового віку – аутизм, розумова відсталість, тривожні розлади, дитяча депресія, розлади, які проявляються в руйнівній поведінці, розлади, які пов’язані з дефіцитом уваги та гіперактивністю, розлади функцій виділення.

Розлади похилого віку – розлади настрою, тривожні розлади, розлади, пов’язані зі зловживанням психоактивних препаратів, деменція та делірій. Ключові фактори, які впливають на психічне здоров’я літніх людей.

108

48 16 32 30 30

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Історичні аспекти патопсихології. Предмет патопсихології. Методи патопсихологічних досліджень.	2
2	Теоретичні моделі патопсихології.	2
3	Розлади емоційної сфери.	4
4	Розлади когнітивної сфери.	4
5	Розлади особистості.	6
6	Психосоматичні розлади.	6
7	Розлади психіки, спричинені вживанням психоактивних препаратів.	4
8	Сексуальні розлади та розлади статтєвої ідентифікації.	4
9	Віковий розлад.	2
	Разом	18

Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Історичні аспекти патопсихології. Предмет патопсихології. Методи патопсихологічних досліджень.	2
2	Теоретичні моделі патопсихології.	2
3	Розлади емоційної сфери	4
4	Розлади когнітивної сфери.	6
5	Розлади особистості.	6
6	Психосоматичні розлади.	6
7	Розлади психіки, спричинені вживанням психоактивних препаратів.	4
8	Сексуальні розлади та розлади статтєвої ідентифікації.	2
9	Віковий розлад.	2
	Разом	18

9. Індивідуальні завдання

Змістовний модуль 1

ТЕМА 1. Історичні аспекти патопсихології. Предмет патопсихології. Методи патопсихологічних досліджень.

План

1. Диференціація предмету патопсихології.

2. Історичні погляди на психічну патологію та методи лікування.

3. Сучасні напрямки щодо предмету психічної патології.

4. Методи клінічних досліджень патопсихологічних відхилень.

План

1. Біологічна модель.

2. Психодинамічна модель.

3. Поведінська модель.

4. Когнітивна модель.

5. Екзистенційно-гуманістична дослідна модель.

6. Соціокультурна модель.

План

1. Стрес, адаптація та тривожна реакція. Стресові розлади.

2. Розлади настрою.

3. Суїцид. Види суїциду.

План

1. Порушення сприйняття.

2. Порушення пам’яті.

3. Порушення мислення.

4. Порушення розумової здатності.

Змістовний модуль 2

ТЕМА 1. Розлади особистості

План

1. Параноїдальні розлади. Паранойя.

2. Шизоїдні розлади. Шизофренія.

3. Антисоціальні розлади.

4. Пограничні розлади.

5. Тривожні розлади особистості.

План

1. Симулятивні розлади.

2. Соматоморфні розлади.

3. Психофізіологічні розлади.

4. Харчові розлади.

План

1. Різновиди психоактивних препаратів та їхній вплив на психіку людини.

2. Психодинамічні та когнітивно-поведінськи методи корекції та лікування.

3. Біологічні методи корекції та лікування.

4. Соціокультурні методи корекції та лікування.

План

1. Сексуальні дисфункції. Причини, методи та межі корекції.

2. Парафілії. Різновиди. Причини. Методи та межі корекції.

3. Розлад статтєвої ідентифікації. Причини. Методи та межі корекції.

ТЕМА 5. Вікові розлади

План

1. Довготривалі розлади, які починаються в дитинстві.

2. Розлади дитячого та підліткового віку. Види, причини, корекція.

3. Розлади похилого віку. Види, корекція.

4. Ключові фактори, які впливають на психічне здоров’я літніх людей.

Методи навчання

1. Комунікативний

2. Пізнавальний

3. Перетворюючий

4. Систематизуючий

5. Контрольний

Методи контролю

Поточний контроль:

Метод усного контролю: співбесіда, фронтальне опитування, підготовка доповідей, ділові ігри.

Методи письмового контролю: тестові завдання, виконання контрольних робіт, виконання рефератів та ін..

Підсумковий контроль – залік.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Для заліку

Поточне тестування та самостійна робота									Семестровый модуль- контроль	Сума балов
Змістовий модуль 1				Змістовий модуль 2					Семестровый модуль- контроль	Сума балов
т1	т2	т3	т4	т5	т6	т7	т8	К	Проводиться за бажанням студента для підвищення рейтингу	100
10	10	10	15	10	10	10	10	15

Т1, Т2….Т7 – теми змістових модулів

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	Для заліку
90-100	A	відмінно	зараховано
82-89	B	добре
74-81	C	добре
64-73	D	задовільно
60-63	E	задовільно
35-59	FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	Не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	Незадовільно з обов׳язковим повторним вивченням дисципліни	Не зараховано з обов׳язковим повторним вивченням дисципліни

Методичне забезпечення

1. Опорний конспект лекцій

2. Мультимедійне слайд –програма навчальної дисципліни

3. Плани семінарських занять

4. Завдання для індивідуальної роботи студентів

5. Таблиці, схеми.

14. Рекомендована література

1. Абабков В. А. Проблема научности в психотерапии. — СПб, 1998.

2. Александер Ф. Психосоматическая медицина. — М., 2000.

3. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства. — М., 1999.

4. Альтшуллер В. Б. Патологическое влечение к алкоголю. — М., 1994.

5. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. — Л., 1969.

6. Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья. — СПб, 1998.

7. Бизюк А. П. Основы нейропсихологии. — СПб, 2001.

8. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. Н. Практическая патопсихология: Руководство для врачей и медицинских психологов. — Ростов-на-Дону, 1996.

9. Братусь Б. С. Аномалии личности. — М., 1988.

10. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. — СПб, 1999.

11. Васильева Н. В., Горьковая И. А. Судебная экспертиза и ее клинико-психологические основания. — СПб, 1997.

12. Василюк Ф. Е. Психотехника переживания. — М., 1990.

13. Вассерман Л. И., Дорофеева С. А., Меерсон Я. А. Методы нейропсихологической диагностики. — СПб, 1997.

14. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. — М., 1960.

15. Гиндикин В. Я., Семке В. Я. Соматика и психика. — М., 1998.

16. Зейгарник Б. В. Патопсихология. — М., 1986.

17. Изард К. Э. Психология эмоций. — СПб, 1999.

18. Исаев Д. Н. Психосоматическая медицина детского возраста. — СПб, 1996.

19. Исурина Г. Л. Групповые методы психотерапии и психокоррекции. В кн.: М. М. Кабанова и др. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. — Л., 1983, с. 231-254.

20. Кабанов М. М. Психосоциальная реабилитация и социальная психиатрия. — СПб, 1998.

21. Кабанов М. М., Личко А. Е., Смирнов В. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. — Л., 1983.

22. Казаковцев Б. А. Организация психиатрической помощи. — М., 1996.

23. Карвасарский Б. Д. Медицинская психология. Л., 1982.

24. Корсакова К. К., Московичюте Л. И. Клиническая нейропсихология. — М., 1988.

25. Критская В. П., Мелешко Т. К., Поляков Ю. Ф. Патология психической деятельности при шизофрении: мотивация, общение, познание. — М., 1991.

26. Кудрявцев И. А. Комплексная судебно-психолого-психиатрическая экспертиза. — М., 1996.

27. Лебединский В. В. Нарушения психического развития у детей. — М., 1985.

28. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность. — М., 1977.

29. Личко А. Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. — Л., 1983.

30. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. — М., 2000.

31. Любан-Плоцца Б., Пёльдингер В., Крёгер Ф., Ледерах-Хофман К. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. — СПб, 2000.

32. Майерс Д. Социальная психология. — СПб, 1997.

33. Марковская И. Ф. Задержки психического развития: Клиническая и нейропсихологическая диагностика. — М., 1993.

34. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. — М., 1994.

35. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология. — М., 1998.

36. Мясищев В. Н. Личность и неврозы. — Л., 1960.

37. Николаева В. В. Влияние хронической болезни на психику. — М., 1987.

38. Парыгин Б. Д. Социальная психология. — СПб, 1999.

39. Петровский А. В. История советской психологии. — М., 1967.

40. Практикум по патопсихологии / Под ред. Б. В. Зейгарник, В. В. Николаевой, В. В. Лебединского. М., 1987.

41. Практикум по социальной психологии / Под ред. Э. Пайнс и др. — СПб, 2000.

42. Психиатрия. Психосоматика. Психотерапия / Под ред. К. П. Кискера и др. — М., 1999.

43. Психосоматическая проблема: психологический аспект / Под ред. Ю. Ф. Полякова, В. В. Николаевой. — М., 1992.

44. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б. Д. Карвасарского. — СПб, 2000.

45. Робер М.-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. — М., 1986.

46. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. — М., 1994.

47. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб., 1998.

48. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. — СПБ, 1998.

49. Свенцицкий А. Л. Социальная психология управления. — СПб, 1986.

50. Сидоров П. И., Парняков А. В. Введение в клиническую психологию. В 2 томах. — М.-Екатеринбург, 2000.

51. Симерницкая Э. Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе. — М., 1985.

52. Соколова Е. Т., Николаева В. В. Особенности личности при пограничных нервно-психических и соматических заболеваниях. — М., 1995.

53. Соловьева С. Л. Психологическая коррекция агрессивных тенденций больных гипертонической болезнью. Пособие для врачей. — СПб, 2001.

54. Соложенкин В. В. Психологические основы врачебной деятельности. М., 1997.

55. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. — М., 1989.

56. Холмогорова А. Б., Гаранян Н. Г. Когнитивно-бихевиоральная психотерапия. В кн.: Основные направления современной психотерапии. — М., 2000, С. 244-265.

57. Хомская Е. Д. Нейропсихология. — М., 1987.

58. Худик В. А. Детская патопсихология. — Киев, 1997.

59. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. — СПб, 2000.

60. Цветкова Л. С. Нейропсихология счета, письма и чтения: нарушение и восстановление. — М. — Воронеж, 2000.

61. Чалдини Р. Психология влияния. — СПб, 1999.

62. Шкловский В. М., Визель Т. Г. Восстановление речевой функции у больных с разными формами афазии. — М., 2000.

63. Шульц Д., Шульц С. Э. История современной психологии. — СПб, 1998.

64. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. — СПб, 1999.

65. Ялом И. Групповая психотерапия. — СПб, 2000.

Дніпропетровський гуманітарний університет