Короткі теоретичні відомості та методичні вказівки.

Відповідно до законодавства України працівники суду,
правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право: а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби
і зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів і
усних вимог, що добровільно не виконуються, для захисту особистої
безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна; б) вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на
них обов'язків, а в разі необхідності - для особистого захисту, а
також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та
інших державних органів; в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки; г) отримувати матеріальну компенсацію в разі загибелі
працівника, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, знищення чи
пошкодження його житла і майна у зв'язку з виконанням службових
обов'язків. Життя і здоров'я працівників суду і правоохоронних органів
підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів
відповідних бюджетів. Для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних
органів та їх близьких родичів, недоторканності житла, а також
збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть
застосовуватися відповідно до законодавства такі заходи: а) особиста охорона, охорона житла і майна; б) видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення
про небезпеку; в) встановлення телефону за місцем проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослуховування
телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; д) тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; е) забезпечення конфіденційності даних про об'єкти захисту; є) переведення на іншу роботу, направлення на навчання,
заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце
проживання. Підставою для вжиття спеціальних заходів забезпечення
безпеки осіб є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю або майну.Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення
безпеки працівника суду або правоохоронного органу та його
близьких родичів може бути: а) заява працівника або його близького родича; б) звернення керівника відповідного державного органу; в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність
загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, які підлягають
захисту.
Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки
працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів
покладається: а) щодо працівників служби безпеки і органів системи
Управління державної охорони - на органи служби безпеки; б) щодо працівників органів охорони державного кордону - на
органи охорони державного кордону України; в) щодо співробітників розвідувальних органів України та їх
близьких родичів - на відповідні розвідувальні органи України;
г) щодо інших працівників, зазначених у статті 2 цього
Закону, - на органи внутрішніх справ; ґ) щодо військовослужбовців і працівників Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України - на органи управління
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. З цією метою у структурі зазначених органів створюються
спеціальні підрозділи. Особа, щодо якої прийнято рішення про застосування
спеціальних заходів безпеки, має право: а) знати про заходи безпеки, які застосовуються щодо неї; б) вимагати від органу, який забезпечує безпеку, застосування
додаткових заходів безпеки, передбачених цим Законом, або
скасування яких-небудь із здійснюваних заходів; в) оскаржити прокурору або до відповідного вищого органу,
який забезпечує безпеку, незаконні рішення і дії посадових осіб,
які забезпечують її безпеку.Особа, взята під захист, зобов'язана: а) виконувати законні вимоги органів, які забезпечують її
безпеку; б) негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок
погрози або протиправних дій щодо неї; в) дбайливо ставитися до майна, зброї і документів, виданих
їй в тимчасове особисте користування для забезпечення безпеки; г) використовувати видану зброю виключно в інтересах
забезпечення свого захисту і виконання покладених на неї законом
обов'язків.
Підставою для скасування спеціальних заходів забезпечення
безпеки може бути: а) закінчення строку конкретного заходу забезпечення безпеки; б) усунення небезпеки; в) заява особи, щодо якої застосовано заходи забезпечення
безпеки; г) систематичне невиконання особою, взятою під захист,
законних вимог органів, які забезпечують її безпеку, якщо цю особу
письмово було попереджено про можливість такого скасування. За наявності підстав для скасування заходів забезпечення
безпеки уповноваженою посадовою особою органу, зазначеного у
статті 14 цього Закону, виноситься мотивована постанова про їх
скасування, про що письмово повідомляється особа, взята під
захист. Зазначена постанова може бути оскаржена зацікавленою
особою прокурору або до відповідного вищого органу, що забезпечує
безпеку. Така скарга повинна бути розглянута терміново. Про
прийняте рішення ця особа повідомляється протягом доби.
Заходами забезпечення безпеки є:а) особиста охорона, охорона житла і майна;б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і
сповіщення про небезпеку;в) використання технічних засобів контролю і прослуховування
телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;г) заміна документів та зміна зовнішності;д) зміна місця роботи або навчання;е) переселення в інше місце проживання;є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи
органів соціального захисту населення;ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;з) закритий судовий розгляд.

Література

1. Конституція України.

2. Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

4. Митний кодекс України, закони України.

5.  Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Закон України(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 11, ст.50).

6. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Закон України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 11, ст.51)

7. Про прокуратуру. Закон України.

8. Бандурка А.М., Бессмертный А.К. и др. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под ред.проф. А.М.Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999.

9. Бельсон Я.М. Международная организация уголовной полиции (Интерпол). – М., 1981.

10. Василькевич Я.І., Гаркуша В.С., Задояний М.Т. Вдосконалення діяльності податкової міліції в процесі модернізації ДПС України. – К.: Атіка, 2001.

11. Гель А.П. та ін. Правоохоронні органи України: Курс лекцій / А.П.Гель, Г.С.Семаков, Д.П.Цвігун. – К.: МАУП, 2000.

12. Гуляев А.П. Следователь в уголовном процессе. – М., 1980.

Питання, які виносяться для обговорення на семінарське заняття

 

1. Визначити завдання Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».

2. Назвати спеціальні заходи забезпечення безпеки.

3. Назвати органи, які забезпечують безпеку, їх права та обов’язки.

4. Заходи забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.