Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу Розділ 1. Облік необоротних активів Розділ 1. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ Облік основних засобів Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів в наслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. Поступлення основних засобів на підприємство оформлюється первинними документами, що визначені Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" №352 від 29.12.1995р. Надходження основних засобів на підприємство оформляється: · актом прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1); · актом здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2); · актом встановлення, пуску та демонтажу будівельної машини (ф.ОЗ-5). В бухгалтерії на кожен об’єкт основних засобів відкривається інвентарна картка обліку основних засобів (ф. ОЗ-6) на підставі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1), технічної та іншої документації. При надходженні основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів. Для відображення надходження основних засобів використовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції". Практично в усіх випадках витрати на придбання або виготовлення основних засобів накопичуються по дебету рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і при введенні в експлуатацію об’єкта основних засобів списуються на дебет рахунку 10 проведенням: Дебет 10 Кредит 15. Купівля основних засобів в залежності від терміну оплати відображається такими бухгалтерськими проведеннями: № п/п Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1	Отримано основні засоби від постачальника (підрядника)	152	631
2	Відображено суму податкового кредиту	641	631
3	Відображено отримання транспортних, посередницьких, страхових, реєстраційних та інших послуг, пов’язаних з придбанням основних засобів	152	685
4	Відображено суму податкового кредиту	641	685
5	Відображено витрати на заробітну плату працівникам, що монтують основні засоби	152	661
6	Відображено нарахування на заробітну плату	152	65
7	Введення об’єкта основних засобів в експлуатацію	10	152
8	Перераховано оплату постачальнику (підряднику)	631	311
9	Відображено оплату послуг	685	311

При створенні підприємства декларується розмір статутного капіталу, що відображається по кредиту рахунку 40 “Статутний капітал” та одночасно відображається заборгованість кожного засновника перед статутним капіталом по дебету відповідного субрахунку рахунку 46 “Неоплачений капітал”. В міру погашення заборгованості рахунок 46 закривається.

При виготовленні об’єкта основних засобів господарським способом всі витрати збираються по дебету рахунка 15 та кредиту витратних рахунків і при введенні в експлуатацію об’єкта основних засобів списуються на дебет рахунку 10 проведенням:

Дебет 10 Кредит 15.

Безоплатне отримання основних засобів відображається, як збільшення додаткового капіталу підприємства по кредиту рахунка 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”. В процесі експлуатації сума нарахованого зносу визнається доходом і на цю суму зменшується розмір додаткового капіталу.

В процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об’єктів основних засобів. На суму витрат, пов’язаних з покращенням основних засобів, збільшується їхня первісна (переоцінена) вартість.

Крім витрат на покращення, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Данi витрати не призводять до збiльшення первiсно очiкуваних економiчних вигод, тому їх вiдносять не на збільшення первісної вартості основного засобу, а до витрат поточного перiоду.

Вибуття основних засобiв оформляється такими первинними документами:

· Актом прийому-передачi основних засобiв (форма ОЗ-1);

· Актом на списання основних засобiв (форма ОЗ-3);

· Актом на списання автотранспортних засобів (форма ОЗ-4).

Відповідно до П(С)БО 7 об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

Вибуття основних засобiв внаслiдок реалiзацiї вiдображається такими бухгалтерськими проведеннями:

№ п/п	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
	Переведено основний засіб в групу вибуттґ	286	10
		131	10
1	Вiдображено дохiд вiд реалiзацiї основних засобiв	361	712
2	Вiдображено податковi зобов’язання по ПДВ (при реалiзацiї виробничих основних засобiв)	712	641
4	Списано з балансу основний засіб	943	286
5	Списано витрати, пов’язанi з реалiзацiєю оснoвних засобiв	943	31, 66, 65

Вибуття основних засобiв внаслiдок лiквiдацiї вiдображається такими проведеннями:

№ п/п	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Списано знос лiквiдованих основних засобiв	131	10
2	Вiдображено залишкову вартiсть лiквiдованих основних засобiв	943	10
3	Вiдображено витрати на зарплату працiвникам,що лiквiдовують основнi засоби	943	66, 65
4	Оприбутковано матерiали вiд лiквiдацiї основних засобiв	20	712
5	Вiдображено суму непрямих податкiв	943	64

Згідно П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

В бухгалтерському облiку операцiї з переоцiнки основних засобiв вiдображаються проведеннями:

№ п/п	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Дооцінка
1	Дооцінено основний засіб	10	423
2	Вирахувано суму зносу з дооцінки	423	13
Уцінка
1	Здійснено уцінку основних засобів	975	10
2	Вирахувана сума зносу з уцінки	13	10

В процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість основних засобів.

Амортизація —це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації починається при визнанні об’єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів:

Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

АВ = ;

Норма амортизації:

Н ;

Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається, як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

;

Тк (кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об’єкта основних засобів) кожного року зменшуватиметься на 1.

Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

АВ = Ом*Ва

де АВ – річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв – початкова вартість;

Лв – ліквідаційна вартість;

Т – термін корисного використання об’єкта;

На – норма амортизаційних відрахувань.

Зв - залишкова вартість;

S З – сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

На - норма амортизації;

Т -термін корисного використання об’єкта основних засобів;

К – кумулятивний коефіцієнт;

Тк – кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об’єкта;

S Т - сума числа років корисного використання об’єкта основних засобів.

АВ  - місячна сума амортизаційних відрахувань;

Ом – місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ва – виробнича ставка амортизації

О – загальний обсяг продукції (робіт, послуг);

Крім вищенаведених методів підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів передбачених податковим законодавством.

Нарахування амортизації проводиться на протязі всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу.

Відображення зносу на рахунках бухгалтерського обліку:

№ п/п

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет Кредит 1 Введення в експлуатацію об’єкта основних засобів 10 15 15000 2 Нарахування амортизації об’єкта основних засобів на протязі терміну експлуатації об’єкта 23, 92, 93 13 9 000 3 Списання раніше нарахованого зносу на зменшення первісної вартості при вибутті основного засобу 13 10 9 000 4 Списана залишкова вартість реалізованого об’єкту основних засобів 943 10 6 000

 

Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит

Придбання інших необоротних активів

1 Відображено оприбуткування інших необоротних активів, а також суми, що нараховані за консультації, інформаційні послуги та інші витрати, що пов’язані з придбанням необоротних активів 153 631, 685 2 Відображено суму податкового кредиту по придбаних необоротних активах 641 631, 685 3 Введення в експлуатацію інших необоротних активів 11, 18 153 4 Проведено оплату постачальникам 631, 685 311

Нарахування амортизації по інших необоротних активах

5 Нарахування амортизації по інших необоротних активах в залежності від видів діяльності 23, 93, 92, 949 132

Реалізація інших необоротних активів

6 Відображено дохід від реалізації інших необоротних активів 36 742, 712 7 Відображено суму податкового зобов’язання 742, 712 641 8 Відображено знос по інших необоротних активах 132 11, 18 9 Списано залишкову вартість інших необоротних активів 943 11, 18 10 Відображено витрати по реалізації інших необоротних активів 943 311

Ліквідація інших необоротних активів

11 Відображено знос по інших необоротних активах 132 11, 18 12 Списано залишкову вартість ліквідованих інших необоротних активів 976 11, 18 13 Відображено витрати по ліквідації 976 66, 65 14 Відображено суму податкового зобов’язання 976 641

Рис. 1.3.1. Класифікація нематеріальних активів

Як вже зазначалось, більшість нематеріальних активів є об’єктами цивільного обігу і їхня передача (відчуження) здійснюється здебільшого на підставі ліцензійних угод. Угоди про передачу права власності на охоронний документ (патент, свідоцтво), на цілісний майновий комплекс або видачу ліцензії на використання об’єкта інтелектуальної власності потребують реєстрації.

При оприбуткуванні нематеріального активу на підприємстві оформляється акт приймання-передачі, до якого додається копія охоронного документа, також документи що описують сам об’єкт або порядок його використання. При отриманні підприємством “ноу-хау” також додається аудіо-, відео-, або письмове відображення змісту конфіденційної інформації, що є об’єктом угоди.

Якщо нематеріальний актив отриманий в результаті розробки, то він відображається на балансі за умови, якщо у підприємства виникає намір, є технічні можливості та ресурси для доведення нематеріального активу до стану придатного для використання чи реалізації.

Оприбуткування нематеріальних активів у складі активів підприємства здійснюється за первісною вартістю. Синтетичний облік нематеріальних активів ведуть на рахунку 12.Рахунок 12 має сім субрахунків, які відповідають окремим групам нематеріальних активів.

Для обліку витрат, пов’язаних з придбанням (створенням) нематеріальних активів, використовують рахунок 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”.

По дебету рахунку 154 збирають всі витрати які складають первісну вартість нематеріального активу, в кореспонденції з кредитом рахунків, які відображають прямі матеріальні витрати (рахунки класу 2), а також рахунків розрахунків (66, 68, 37 тощо).

По кредиту рахунку 154 здійснюється списання в дебет 12 (по субрахунках) – на суму первісної вартості оприбуткованого об’єкта.

Нематеріальні активи можуть отримуватися підприємством з різних джерел. Основні бухгалтерські проведення по надходженню нематеріальних активів:

№ п/п

Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит 1 Відображена заборгованості учасників перед статутним капіталом 46 40, 41 2 Внесення учасником нематеріального активу 12 46 3 Отримано нематеріальний актив з бюджету, позабюджетних фондів, за рахунок цільових внесків фізичних чи юридичних осіб 12 48 4 Нематеріальний актив придбано за рахунок довгострокових фінансових інвестицій 12 14 5 В рахунок погашення довгострокової дебіторської заборгованості отримано матеріальний актив 12 16 6 Безоплатно отримані нематеріальні активи 12 424

Згідно п.п.19, 20 П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, кожне підприємство повинно здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю. Це стосується тільки тих активів, щодо яких наявний активний ринок. У П(С)БО 8 також зазначається: “при переоцінці одного нематеріального активу потрібно переоцінити усі інші нематеріальні активи даної групи” (з подальшою щорічною переоцінкою).

Як і основні засоби, в процесі використання нематеріальні активи зношуються і підлягають амортизації. Нарахування амортизації по нематеріальних активах здійснюється з місяця, наступного за місяцем у якому він став придатним для використання, і припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання активу, виходячи з конкретних умов використання, але не більше 20-ти років. Підприємство також має право самостійно обирати методи, за допомогою яких нараховуватиметься амортизація з врахуванням умов отримання майбутніх економічних вигод (ці методи передбачені стандартом 7 “Основні засоби”). Якщо для окремого об’єкта нематеріального активу неможливо визначити який метод нарахування амортизації найбільш доцільно використовувати, то стандартом рекомендується обрати лінійний метод нарахування амортизації. При реалізації нематеріального активу в бухгалтерському обліку роблять проведення аналогічні проведенням по обліку основних засобів

Нематеріальні активи відображають в балансі за первісною вартістю, залишковою вартістю, сумою зносу, а також в частині від’ємного гудвілу у статті “Інші необоротні активи”.

Облік запасів

Запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. З 01.01.2000 року порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (надалі П(С)БО).

У відповідності до п.4 П(С)БО 9, запаси — це активи, які:

· зберігаються для наступного продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

· перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

· зберігаються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також для управління підприємством.

Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних витрат:

· сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

· сум ввізного мита;

· сум непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;

· транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до П(С)БО 9 “Запаси”;

· інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

· понаднормові втрати і нестачі запасів;

· проценти за користування позиками;

· витрати на збут;

· загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

З метою обліку запаси у Плані рахунків групують у класі 2 “Запаси”наступним чином:

20 “Виробничі запаси”; 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”; 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”; 23 “Виробництво”; 24 “Брак у виробництві”; 25 “Напівфабрикати”; 26 “Готова продукція”; 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”; 28 “Товари”.

Кожний з цих рахунків передбачає наявність декількох субрахунків (за видами запасів).

Облік надходження запасів

В залежності від шляхів надходження запасів, в бухгалтерському обліку здійснюються такі записи:

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Облік запасів на складі Правильно організований складський облік позитивно впливає на достовірне відображення інформації про склад та стан запасів на підприємстві. Керівник підприємства своїм наказом призначає працівника на посаду комірника, який має займатися веденням складського обліку. З ним укладається договір про майнову відповідальність. До обов’язків комірника входить належним чином відображати інформацію про рух матеріальних цінностей на складі та вчасно подавати її в бухгалтерію та інші відділи підприємства. У своїй діяльності комірник використовує затверджені Наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" такі типові форми первинного обліку запасів: -1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли"; М-4 "Прибутковий ордер"; М-7 "Акт про приймання матеріалів"; М-8 "Лімітно-забірна картка"; М-9 "Лімітно-забірна картка"; М-12 "Картка складського обліку матеріалів"; М-19 "Матеріальний звіт". При оформлені запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів складається форма М-4 "Прибутковий ордер" (ф.№4) в одному примірнику. При отриманні запасів безпосередньо від постачальників документом, що оформляє надходження запасів на склад підприємства є "Товарно-транспортна накладна" (ф. №1-ТН). На складі для правильної організації обліку комірник повинен на кожний номенклатурний номер запасу оформлювати “Матеріальний ярлик” (ф. М-16). Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі, або поблизу нього. Для обліку запасів в розрізі їх видів комірник веде окремі документи за формою М-12 "Картка складського обліку матеріалів". В ній проводяться записи по кожному факту надходження та вибуття запасів. Тільки після того як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Відпуск цінностей із складу може здійснюватися тільки особам, які мають на це право. Список цих працівників складається і затверджується головним бухгалтером та керівником підприємства. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничі цехи, дільниці, є належним чином оформлені лімітно-забірні картки (фф. М-8, М-9, М-28, М-28а). Ці картки застосовуються при систематичному відпуску цінностей для одних виробничих одиниць. Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунків економічного відділу підприємства і затверджується керівником. При закінчені облікового періоду комірник, як і всі матеріально-відповідальні особи, має скласти "Матеріальний звіт" М-19, який містить інформацію про надходження та вибуття товаро-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у формі М-13 "Реєстр № приймання-здавання документів". Всі вони передаються в бухгалтерію. В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та синтетичні реєстри (журнали-ордери та відомості). Станом на перше число місяця, в бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводиться залишок по кожному рахунку запасів. Облік переоцінки запасів Коли запаси частково втрачають свою вартість з метою правдивого відображення інформації слід зробити їх переоцінку. Відповідно П(С)БО 9 “Запаси” відображаються в обліку за найменшою з двох вартостей: первісною, або чистою вартістю реалізації. Уцінювати запаси необхідно тоді, коли вони морально чи фізично застаріли, втратили свою первісну вартість. Відповідно до цього ж Положення, запаси списуються на витрати вже тоді, коли підприємство знає, що не зможе їх продати чи якось використати. Уцінювати запаси потрібно до чистої вартості реалізації. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів шляхом віднімання від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Дооцінка балансової вартості запасів вище їх балансової вартості не допускається. У реєстрах бухгалтерського обліку ця операція відображається Дт 946 Кт205 Облік вибуття запасів Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” можна виділити декілька основних причин, з яких може відбутися списання виробничих запасів з балансу: відпуск у виробництво; реалізація на сторону; списання в результаті невідповідності критеріям активу; списання у зв'язку із псуванням, розкраданням; списання внаслідок надзвичайних подій; списання внаслідок передачі до статутного фонду іншого підприємства. Згідно П(С)БО 9 “Запаси” на підприємстві можна використовувати один із шести методів оцінки запасів або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що “для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів”. Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено облікувати різними методами, але при цьому слід аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що при зміні специфіки господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні. Оцінка запасів при вибутті може проводитися за такими методами: · за собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO); · за середньозваженою собівартістю; · за цінами продажу; · нормативних витрат; · за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів. Використання методу FIFO ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, котрі були придбані першими, першими і вибувають. Отже, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбань. Позитивним моментом при застосуванні цього методу є його простота, а також відображення в балансі суми запасів, яка приблизно збігається з їх ринковою вартістю. Недоліком цього методу є невиправдане завищення прибутку (при зростанні цін). У зв’язку з цим застосування методу FIFO в умовах зростання цін буде сприяти зростанню податку на прибуток. Проте і в цьому випадку можна знайти позитивний момент при отриманні позики або при залученні інвестицій. Кореспонденція рахунки
Дебет	Кредит
1	Відображено відвантаження матеріалів	377	712
2	Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ	712	641
3	Списано облікову вартість реалізованих будматеріалів	943	201
4	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих запасів	791	943
5	Списано на фінансовий результат доходи від реалізації запасів	712	791
6	Отримано оплату реалізованих матеріалів	311	377

Облік списання запасів з балансу у зв'язку з їх розкраданням або псуванням

Під час проведення інвентаризації на підприємстві може бути виявлена нестача виробничих запасів. У випадку, коли винна особа не встановлена і сума нестачі не перевищує суми нормативних втрат, то ця сума списується наступним чином. Сума виявленої нестачі відображається по дебету рахунку 91 “Загальновиробничі витрати

Коли виявлена нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих втрат і винна особа не встановлена, то суму нестачі слід відобразити в інших операційних витратах (рахунок 945). Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому 072 рахунку. При виявлені винної особи слід відобразити суму недоїмки по дебету 375 рахунку “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку.

В бухгалтерському обліку недостачі будуть відображатися так:

№ п/п	Зміст господарської операції		Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
а) списання недостачі запасів в межах норм
1а		Списано облікову вартість запчастин, яких не вистачає	91	207
		Списання податкового кредиту	91	641
б) списання недостачі запасів понад норми
1б		Списано облікову вартість запчастин, яких не вистачає	947	207
		Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту запчастин, яких не вистачає	949	641
2		Списана недостача на фінансовий результат	791	947
3		Відображено в забалансовому обліку невідшкодовані нестачі	072	—
4		Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування шкоди	375	716
5		Списано із забалансового обліку суму нестачі	—	072
6		Відображено утримання суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи	661	375
7		Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету	716	641
8		Сплачено суму ПДВ до бюджету	641	311
9		Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат	716	791

Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит 1 Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства 14 202 2 Скориговано податковий кредит з ПДВ 949 641

Облік витрат виробництва

У процесі виробництва продукції (робіт, послуг) використовуються засоби виробництва і жива праця. Сукупні витрати живої праці і матеріальних цінностей а також часткова вартість засобів праці формують витрати виробництва.

Витрати підприємств на випуск і реалізацію продукції відшкодовуються з вартості реалізованої продукції, їхнє зниження є важливим джерелом підвищення рентабельності виробництва. Особливо велике значення має зниження собівартості в умовах ринкової економіки. Основними напрямками зниження собівартості продукції є ріст продуктивності праці й економія засобів на основі розвитку науково-технічного прогресу.

Підприємства всіх форм власності зобов’язані вести облік виробничої собівартості. Порядок, за яким формується виробнича собівартість продукції, встановлений у П(С)БО 16 ”Витрати”.

Облік витрат, які включають у виробничу собівартість продукції обліковують на рахунку 23 “Виробницт

Поделиться: