Платежі за договором фінансового лізингу

Відповідно до ст. 1 6 Закону про фінлізинг лізингові платежі можуть включати:

  - суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

  - платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

  - компенсацію відсотків за кредитом;

  - інші витрати лізингодавця, які безпосеред­ньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

 

Як свідчить практика укладення лізингових договорів, плата за договором (лізинговий платіж) може складатися із таких елементів:

1) вартість предмета лізингу (її частина);

витрати лізингодавця, понесені ним у разі транспортування (встановлення, монтажу) предмета лізингу;

2) витрати лізингодавця на митне оформлення предмета лізингу;

3) витрати на реєстрацію предмета лізингу, а також інші витрати на придбання і передання предмета лізингу;

4) проценти за залучений кредит (у разі придбання предмета лізингу за рахунок кредитних коштів);

5) винагорода лізингодавцю (формується у процентах від вартості предмета лізингу);

6) відшкодування страхових платежів (якщо страхування предмета лізингу за договором покладається на лізингодавця).

 

Для фінансового лізингу існують три критерії:

1) Лізингодавець при укладанні договору

зобов’язаний придбати для

лізингоодержувача, відповідно до

погоджених умов, майно;

2) Строк договору фінансового лізингу

повинен бути не менше одного року;

3) Договір фінансового лізингу повинен

бути платним.

 

Оренда визнається фінансовою при наявності хоча б однієї з указаних нижче ознак:

1) Орендар набуває право власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

2) Орендар має можливість і намір

придбати об’єкт оренди за ціною нижче його справедливої вартості на дату придбання.

 

Строк оренди становить більшу частину строку корисного використання об‘єкта оренди.

Дійсна вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

– Лізингові платежі у вигляді відсотків, відшкодування витрат лізингодавця, його винагорода відображаються як фінансові витрати й відносяться до суми, що припадає на звітний період.

– Амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендарем з відображенням суми у складі відповідних поточних витрат.

Орендар нараховує амортизацію об’єкта фінансової оренди за обраним методом амортизації протягом строку очікуваного використання такого об’єкта в орендаря. При цьому нарахована сума амортизації включаєтьсяорендарем до витрат того виду діяльності, з яким пов’язано використання об’єкта фінансової оренди, з одночасним збільшенням суми накопиченого зносу цього об’єкта.

Орендар нараховує амортизацію об’єкта фінансової оренди за обраним методом амортизації протягом строку очікуваного використання такого об’єкта в орендаря. При цьому нарахована сума амортизації включаєтьсяорендарем до витрат того виду діяльності, з яким пов’язано використання об’єкта фінансової оренди, з одночасним збільшенням суми накопиченого зносу цього об’єкта.

 

Фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Суть названого договору полягає в тому, що одна сторона (лізингодавець) придбаває у продавця певне майно за замовленням іншої сторони (лізингоотримувача), щоб передати їй це майно в користування на якийсь строк (не менше року) за плату (ст. 1 3акону про фінлізинг).

Тобто у відносинах беруть участь три сторони – продавець, лізингодавець і лізингоотримувач та укладаються два договори:

- спочатку між лізингодавцем і лізингоотримувачем укладається договір фінансового лізингу;

- потім між лізингодавцем і продавцем укладається договір купівлі-продажу майна, яке буде предметом фінансового лізингу.

 

Лізингодавцем може бути тільки юридична особа (ст. 4 Закону про фінлізинг).