Авансові внески з податку на прибуток

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.09.2014 р. N 3119/6/99-99-19-02-02-15

Щодо відображення у звітності з податку на прибуток авансових внесків при виплаті дивідендів

Державна фіскальна служба України розглянула листи <...> щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Оподаткування дивідендів здійснюється у порядку, визначеному пунктом 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Кодексу у разі якщо сума авансового внеску при виплаті дивідендів, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. N 1213 (далі - Декларація N 1213), зменшення нарахованої суми податку здійснюється шляхом заповнення додатка ЗП, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 "Зменшення нарахованої суми податку".

Показник рядка 13.5.1 "Сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному (звітному) податковому періоді" є складовою рядка 13 додатка ЗП до Декларації N 1213, на суму якого зменшується розрахунок податку на прибуток за звітний (податковий) період при нарахуванні податку.

У свою чергу, значення рядка 13.5.1 додатка ЗП до Декларації N 1213, у тому числі в програмному забезпеченні контролюючого органу, повинне формуватись з урахуванням вимог підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Кодексу, про що зазначено в листі Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 р. N 3194/7/99-99-19-03-01-17.

Алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. N 872, є аналогічним алгоритму заповнення рядка 13.5.1 додатка ЗП до Декларації N 1213.

Разом з тим, абзацом п'ятим пункту 57.1 статті 57 Кодексу надано право платникам податку на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Кодексу (у тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшувати суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених пунктом 57.1 статті 57 Кодексу.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених пунктом 57.1 статті 57 Кодексу, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таке зменшення здійснюється на підставі заяви платника податків, поданої до територіального органу Державної фіскальної служби.

Голова

І. Білоус

 

Питання Чи зміниться податковий облік позичальника за отриманою поворотною фінансовою допомогою від позикодавця – платника податку, якщо такий позикодавець перейде на спеціальний режим оподаткування (ЄП або ФСП)?

ВідповідьПовна:

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) при отриманні платником податку поворотної фінансової допомоги від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, сума такої допомоги не включається до доходів платника податків, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування. При цьому у разі якщо на кінець звітного періоду платник податку не повертає суму такої поворотної фінансової допомоги (її частину), то до доходів платника податку такого звітного періоду включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
У разі отримання поворотної фінансової допомоги від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 ПКУ, платник податку враховує у складі доходу суму отриманої поворотної фінансової допомоги (її частину), що залишається неповерненою на кінець податкового (звітного) періоду (п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).

Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ст. 294 ПКУ).

Для платників фіксованого сільськогосподарського податку базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 305.2 ст. 305 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо платник податку отримав поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток, який перейшов на спеціальний режим оподаткування, то за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому позикодавець перебував на загальній системі оподаткування, до складу доходу платника податку (отримувача фінансової допомоги) включається сума процентів, умовно нарахованих на суму неповерненої поворотної фінансової допомоги (її частини) у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Починаючи зі звітного періоду, в якому позикодавець перейшов на спрощену систему оподаткування, платник податку має врахувати у складі доходу суму фінансової допомоги (її частину), що залишилась неповернутою на кінець такого звітного періоду. У разі якщо в майбутніх податкових (звітних) періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке повернення.

ЗІР категорія 102.06.03

 

Єдиний податок:

- нові обмеження щодо застосування спрощеної системи зі сторони податкових органів. Як з ними боротися

 

Питання Чи можуть бути платниками ЄП ЮО, які здійснюють лізингові (орендні) операції, та чи мають право ЮО – платники ЄП надавати в оренду рухоме та нерухоме майно?

Відповідь Повна:

Відповідно до п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2664) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ст. 1 Закону № 2664).

Враховуючи ст. 4 Закону № 2664 фінансовий лізинг належить до фінансових послуг.
Частиною першою ст. 7 Закону № 2664 визначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов’язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Відповідно до п. 2.1 Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами - суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 № 21, юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг, а також за наявності:

1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юридичної особи, згідно з установчими документами;

2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), які мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямами, та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;

3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг та/або Нацкомфінпослуг;
4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;

5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, передбачене п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, стосується фінансових установ. Дане положення не поширюється на юридичних осіб - суб’єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають послуги з фінансового лізингу.

Юридичні особи, що не є фінансовими установами, які здійснюють лізингові (орендні) операції, надають в оренду рухоме і нерухоме майно, мають право бути платниками єдиного податку, якщо ними виконуються інші умови застосування спрощеної системи оподаткування.

Категорія 108.12 ЗІР

 

- поворотна фінансова допомога, прострочена заборгованість та інші доходи платників єдиного податку

ПКУ