Тема. Андр і й Малишко. «Прометей» 16.04.2020 8 клас

Мета:

- акцентувати увагу на особливостях аналізу образів поеми; пояснювати символізм образу Прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей); характеризувати образ головного героя поеми.

- розвивати навички висловлення власних думок з приводу прочитаного, проведення аналогій із сучасністю; активізувати пізнавальну активність учнів, уяву, увагу; розвивати творчі здібності школярів;

- виховувати мужність, стійкість, почуття патріотизму, честі та обов'язку, поваги до воїнів-визволителів.

                                           Хід уроку

I.Оргмомент.

II. Актуалізація опорних знань.

Епіграфомнашого уроку я обрала слова Джорджа Байрона (записати в зошити)

 

                                                                 У тому твій небесний гріх,

Що людям зменшив ти страждання,

Що світлом розуму й пізнання

На боротьбу озброїв їх.

    Джордж Гордон Байрон

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

  Образ Прометея у поемі «Кавказ» Т.Г Шевченка, яку він присвятив своєму другу, військовому лікарю Якову де Бальмену, висвітлений по-новому. Приятель поета загинув на Кавказі 26 липня 1845 року. У свідомості поета Кавказ асоціюється зі стражданнями прикутого до скелі напівбога. Для Шевченка Прометей – символ стійкості народу, який бореться і перемагає. Сьогодні ми теж звернемось до образу Прометея, але у творчості іншого поета. Це Андрій Самійлович Малишко.

Учитель.Давайте пригадаємо легенду про Прометея (прочитати).

Легенда про Прометея

Промете́й (грец. Προμηθεύς, лат. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени Фетіди (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Викрав з Олімпу вогонь і передав його людям, за що був ув’язнений богами.

Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м'ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м'ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути до однієї із скель Кавказу і пробити йому списом груди. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана.

 

Учитель. Що до образу Прометея в літературі, музиці, живопису можна додати: (прочитати)

ОБРАЗ ПРОМЕТЕЯ В МИСТЕЦТВІ

Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий». Прометей Есхіла втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім'я щастя людей.За нової епохи образ титана Прометея знаходимо в Гете, Байрона, Шеллі. Він надихав славетних майстрів пензля Мікеланджело, Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. Образ Прометея поширений і в українській літературі. Тарас Шевченко, Леся Українка (її називають дочкою Прометея) Іван Франко, Максим Рильський, Андрій Малишко увічнили у своїх творах пам’ять про гордого титана Прометея. У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.

Учитель. Д айте відповідь, що ж таке «вічний образ». (записати в зошити)

(Вічний образ – літературний або міфологічний персонаж, який має не лише вузько історичне чи національне, а й загальнолюдське значення, є актуальним для всіх часів і народів, його ніколи не можна витлумачити остаточно).