Структура даних про інженерно-технічні мережі

Відомості про інженерно-технічні мережі включають інформацію про власників, їх юридичну адресу та місцезнаходження об'єктів, схеми і плани мереж, каталог координат вузлів мереж, їх технічний стан, а також ряд шженерно-технічних показників, які характе­ризують дану мережу.

Для водопровідної мережі вказують тип водогону, загальні та зосереджені витрати води (л/с), тиск (кПа), кількість споживачів, а також, для окремих вузлів, загальні витрати води (л/с). Поряд з цим для ділянок водопровідної мережі наводять дані про протяжність водогону (м), діаметр (м) і матеріал труб, глибину залягання /м/, ухил, режим роботи, шляховий відбір (л/с) і технічний стан, який характеризується процентом зношення.

Особливістю показників каналізаційної мережі є те, що тут наводять усі ті ж параметри, що й для водогону, крім шляхового відбору, але вказують шляховий приплив стоку (л/с), заповнення колектора та швидкість руху води в колекторі (м/с).

Для газової мережі вказують ті ж дані, що й для попередніх об'єктів, за винятком тих параметрів, які характеризують особливості об'єкту газової мережі: наводять дані про шляховий відбір газу на ділянці /куб/м/год/, у вузлах газової мережі - загальні витрати на вході та виході /куб/м/год/, тиск на вході й виході /мПа/.

Особливими показниками характеризують теплову мережу. Для неї, як і для попередніх об'єктів, наводять дані про власника, його поштову і юридичну адресу, форму власності, тип мережі та її місце­знаходження, протяжність, діаметр, матеріал труб, глибину залягання, ухил, процент зношення, режим роботи, шляховий відбір /Вт/, спосіб прокладки, наявність антикорозійного внутрішнього й зовнішнього покрить і способи його нанесення, а для вузлів мережі вказують загальні витрати тепла /Вт/ та гарячої води /л/с/, тиск /Па¹', кількість споживачів.

Характерними показниками енергомережі є її протяжність, тип прокладки, переріз кабелю /кв. мм/, марка кабелю, матеріал кабелю /проводу/, матеріал опори, глибина залягання кабелю, процент зношення, напруга /кВ/, активний опір /Ом/. Для вузлів вказують навантаження /кВт/ та кількість споживачів.

Одним з важливих об'єктів кадастру є вулично -шляхова мережа. Для даного типу об'єктів приводять дані щодо власника та його юридичну адресу, форму власності, тип і назву елемента вулично -шляхової мережі. У відомостях про ділянку даної мережі вказують її місцезнаходження, протяжність, матеріал покриття, категорію, ширину в червоних лініях та проїжджої частини /м/, тип поперечного профілю, процент зношення, пропускну здатність /од./год./, вид відводу поверхневих вод /дощова каналізація, поверхневий відвід/, наявність і вид освітлення /відсутнє, одностороннє, двостороннє /. В відомостях про вузли приводять загальну площу /м²/, матеріал покриття, процент зношення та пропускну здатність. Кінцевим документом для вулично -дорожньої мережі є каталог координат її вузлів.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗНІМАНЬ ДЛЯ ПОТРЕБ МІСЬКОГО КАДАСТРУ

ОСНОВНІ ВИМОГИ

1.1.1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 - визначає порядок створення топографічних планів у масштабах 1:500 -1:5000 для потреб картографування щодо їх змісту і точності.

1.1.2.Технологія створення і технічні вимоги до топографічних планів у масштабах 1:500 - 1:5000 є обов'язковими для всіх суб'єктів діяльності в цій галузі, незалежно від їх відомчого підпорядкування.

1.1.3.Для розв'язання відомчих завдань можуть створюватися топографічні плани спеціального призначення із нанесенням додаткової інформації або зняттям другорядної. За точністю такі тоаетрафіикі каки ййвиккі вдишйати шітш щед ікетрущй-.

1.1.4.Технічні вимоги до топографічних планів спеціального призначення можуть бути викладені у відомчих нормативно-технічних актах, погоджених з Укргеодезкартографією.

1.1.5.Інструкція розроблена згідно з Основними положеннями (ГКНТА-1.04-01-93.К.,1993р.) і встановлює технічні вимоги до геодезичної основи, точності, змісту, методів створення та оновлення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, методики виконання топографічних знімань, а також конкретизуєвимоги щодо вибору системи координат, висот, масштабів та перерізу рельєфу в залежності від призначення топографічних планів,

1.1.6.Інструкція передбачає застосування діючих "Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000та 1:500" з урахуванням доповнень і пояснень Укргеодезкартографії щодо особливостей їх застосування.

1.1.7.    Топографічні плани створюються у графічному або цифровому вигляді. Вихідну топографо-геодезичну інформацію отримують методами, що наведені в п.1.1.8, а також шляхом перетворення у цифрову форму картографічного зображення.

1.1.8.   Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічних знімань або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу.

Топографічні знімання виконують такими методами:

а)    аерофототопографічним:

- стереотопографічне знімання;

- комбіноване знімання;

б)наземним:

-    мензульне знімання;

- тахеометричне знімання - наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання.

Наземне фототопографічне знімання застосовується як самостійне при створенні топографічних планів кар'єрів та інших гірничих розробок, а в поєднанні з аерофототопографічним - у гірських районах.

1.1.9. Висота перерізу рельєфу на топографічних планах встановлюється відповідно до таблиці:

Характеристика рельєфу та              Масштаб знімання максимально переважні кути      1:5000 1:2000    1:1000 нахилу                                                              1:500 Висота перерізу рельєфу, м 1. Рівнинний, з кутами нахилу до 2"         (0,5)     0,5          0,5 1,0     (1.0) 2. Горбистий, з кутами нахилу до 4^й         (1.0)    0,5"         0,5 3. Пересічений, з кутами нахилу до б"      2,0    (1,0)         0,5 (5,0)     2,0          1,0^х4. Гірський та передгір'я, з кутами            2,0^л     2,0          1,0 нахилу понад 6°                                            5,0

 

Примітка: Висоти перерізу рельєфу, значення яких відмічені зірочкою, на топографічних планах населених пунктів не використовуються. На топографічних планах населених пунктів можливе застосування висот перерізу рельєфу, значення яких наведені в дужках, але в обмежених випадках, що передбачено технічним проектом або програмою.

1.1.10. Як виняток, топографічні знімання можуть виконуватися з висотою перерізу через 0,25 м. Цей переріз рельєфу допускається при зніманнях підготовлених та спланованих ділянок, більшість кутів нахилу яких не перевищують 2. Необхідність такого перерізу повинна бути обґрунтована в технічному проекті (програмі).

1.1.11. Дві висоти перерізу рельєфу дозволяється застосовувати на значних за площею ділянках знімального планшета, де кути нахилу місцевості відрізняються переважно на два і більше градусів.

1.1.12. Для зображення характерних деталей рельєфу, які не передаються горизонталями основного перерізу, потрібно застосувати додаткові горизонталі (напівгоризонталі) та допоміжні горизонталі. Напівгоризонталі обов'язково проводять на ділянках, де відстань між основними горизонталями перевищує 2,5 см на плані.

1.1.13.При складанні топографічних планів з використанням матеріалів знімання більших масштабів висота перерізу рельєфу, якщо це потрібно та технічно обґрунтовано, може дорівнювати висоті перерізу на вихідному топографічному плані.

1.1.14. У разі великого контурного навантаження, наприклад за наявності густої мережі підземних комунікацій та поверхневих трубопроводів різного призначення, топографічні плани можуть складатися розчленовано, на двох або трьох поєднаних між собою аркушах. Рекомендується штифтове їх з'єднання.

1.1.15. Топографічне знімання виконується на основах, які виготовлені з малодеформованих пластиків або креслярського паперу високої якості (фотопаперу), наклеєного на тверду основу, і які мають деформацію не більше 0,04 %.

1.1.16. Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та лісових районах - 0,7 мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні на плані точок найближчих контурів (капітальних споруд, будинків і т.ін.) не повинні перевищувати 0,4мм. Для переходу від середніх помилок (Д) до середніх квадратичних помилок (т) застосовується коефіцієнт 1,25, тобто т—1,25Д.

1.1.17.При створенні топографічних планів, як виняток, дозволяється зменшувати графічну точність плану. У таких випадках, які обґрунтовуються в технічному проекті (програмі), топографічні плани допускається створювати з точністю планів суміжного, більш дрібного масштабу. Наприклад, плани масштабу 1:5000 можуть бути створені з точністю масштабу 1:10000, а плани масштабу 1:2000 – з точністю масштабу 1:5000 і т. ш.

У таких випадках на планах за східною рамкою обов'язково вказується методика їх створення (знімання на збільшених фотопланах, фотомеханічне збільшення планів і т. ін.) і точність знімання.

1.1.18.Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати зависотою:

- 1^4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 1/3 при кутах нахилу від 2° до 6° для планів масштабів 1:5000,

1:2000 та до 10 для планів масштабів І:Ї000 та 1:500;

-1/3 при перерізі рельєфу через 0,5 м на планах масштабів ...-. .-■■■-:■■      1:5000 та 1:2000. " '■   У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 раза.

У районах з кутами нахилу понад 6 для планів масштабів 1:5000 та 1:2000 та більше 10 для планів масштабів 1:1000 та Г.500 кількість горизонталей повинна відповідати різниці висот, що визначена на перегинах схилів, а середні помилки висот, які визначено на характерних точках рельєфу, не повинні перевищувати 1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу.

1.1.19.    Точність планів оцінюється за розходженням положення
контуріь та висот точок, що обчислені по горизонталях, з даними
контрольних вимірів утом.

Виконувати знімання в містах та селищах міського типу тільки на знімальній основі ае дозволяється.

1.1.23.    Щільність геодезичних мереж визначається масштабом
знімань, висотою перерізу рельєфу, а також необхідністю
забезпечення  геодезичних,  маркшейдерських,  меліоративних,
землевпорядних та інших робіт як з метою вишукування і
будівництва, так і при подальшій експлуатації споруд, комунікацій і
т.ін. (відображується в проекті).

Згущення геодезичної основи проводиться від вищого класу (розряду) до нижчого. При цьому треба прагнути до скорочення Оагатоступінчастості геодезичних мереж і розвивати на місцевості однокласні (однорозрядні) мережі на основі застосування сучасних віддалемірних та кутомірних геодезичних приладів і обчислювальної техніки. Потрібна щільність мережі при однокласних (однорозрядних) побудовах досягається зменшенням довжин сторін.

1.1.24.    Середня щільність пунктів державної геодезичної
мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних
знімань повинна бути доведена:

на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до одного пункту тріангуляції, трилатерації а^о полігонометрії на 20-30 км і одного репера нівелювання на 10-15 км;

на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:2000 і більшому, до одного пункту тріангуляції, трилатераці| або полігонометрії на 5-15 км і одного репера нівелювання на 5-7 км;

на забудованих територіях міст щільність пунктів державної геодезичної мережі повинна бути не менше 1 пункту на 5 км.

1.1.25.    Подальше збільшення щільності геодезичної основи
великомасштабних знімань досягається побудовою розрядних геодезичних мереж згущення і знімальної основи.

Щільність геодезичної основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущення в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1 км у забудованій частині та одного пункту на 1 км на незабудованих територіях.

Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містчх і на промислових об'єктах щільність геодезичних мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1 км.

Щільність геодезичної основи для знімань у масштабі 1:5000 територій поза населеними пунктами рхгаинна бути доведена не менше німе до одного пункту на₂7-10 км, а для знімань у масштабі 1:2000 - до одного пункту на 2 км.

1.1.26     Топографічні плани, в залежності від їх призначення,
розмножуються шляхом виготовлення копій з польових (складальних)
оригіналів або готуються до видання методами креслення чи
гравірування для розмноження засобами офсетного друку тощо.
Дозволяється чистове   креслення каліграфічними шрифтами або з
використанням деколів і фотонабірних шрифтів.

Плани знімання, що виконане на невеликих ділянках для одноразового використання, можуть бути оформлені олівцем.

1.1.27 Зарамкове оформлення на збільшених копіях повинно
бути ідентичним зразку, що передбачений дліі оформлення
топографічного плану в масштабі одержаної копії (див. п.10.8), а у
вихідних даних повинні бути вказані масштаб і рік знімання вихідного
оригіналу (наприклад, "Копія одержана збільшенням плану масштабу
1:5000 знімання 19 р.").

1.1.28 Кожен топографічний план повинен мати формуляр-
документ, у якому записуються всі основні дані виораної
технологічної схеми і точності знімання,  наводяться відомості про
прийняту систему координат і висот (див, дод. 11).

1.1.29 Контроль і приймання виконаних робіт при еєлико-
масштабних топографічних зніманнях проводиться у відповідності з
вимогами чинних нормативних документів.

1.1.30 Перед початком топографічних робіт розробляється
технічний проект (програма) робіт.

Після завершення робіт складається технічний звіт. ^

 

ЗАСТОСУВАННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ ПЛАНІВ

1.2.1 Топографічні плани масштабу 1:5000 можуть застосовуватися:

для розробки генеральних планів населених пунктів, проектів розміщення першочергового будівництва, магістральних інженерних мереж та комунікацій, транспортних шляхів, інженерної підготовки земельно-господарського устрою та озеленення території; для розробки проектів міських промислових районів, складних транспортних розв'язок при розробці генерального плану міста, технічного проекту забудови; для складання планів окремих районів міст, проектів детального планування «а незабудованій території при нескладному рельєфі місцевості та плануванні приміської зони;

для розробки технічних проектів промислових, гірничих та сільськогосподарських підприємств усіх галузей;

для            виконання   пошуково-розвідувальних робіт,

попередніх і детальних розвідок та визначення запасів родовищ корисних копалин великих і середніх розмірів з відносно простою геологічною будовою;

для проектування будівництва гірничих підприємств, а також для розв'язання гірничо-технічних завдань при експлуатації родовищ корисних копалин",

для складання генеральних маркшейдерських планів нафто­газових родовищ;

для розробки проектів осушення та зрошення сільсько­господарських земель, регулювання річок-водозбірників та характеристик типових ділянок;

/для земельного та містобудівного кадастрів, землеустрою колективних, фермерських сільськогосподарських угідь;

для камерального трасування автомобільних доріг в умовах складного рельєфу місцевості, на підходах до великих населених пунктів та в інших місцях із складною ситуацією;

для проектування трас повітряних ліній електропередач у місцях перетину їх зі спорудами;

для проектування і будівництва гідровузлів на малих рівнинних і гірських річках;

- для визначення на місцевості проектного контуру водо-сховища;

для проектування залізниць і автомобільних доріг на стадії технічного проекту;

для проектування і будівництва магістральних каналів (судноплавних, водопровідних, енергетичних).

Топографічні плани слугують основою для складання топографічних і спеціальних планів і карт більш дрібних масштабів.

1.2.2 Топографічні плани масштабу 1:2000 можуть застосовуватися:

для розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу і сіл;

для розробки проектів детального планування і ескізів забудови; проектів планування міських промислових районів; проектів найбільш складних транспортних розв'язок у містах на стадії розробки генерального плану;

для складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств (рудників, шахт, кар'єрів, розрізів);

для детальних розвідок родовищ металевих і неметалевих корисних копалин;

для розробки технічних проектів і генеральних планів морських портів, судноремонтних заводів і окремих гідротехнічних споруд;

для розробки технічного проекту прийнятого основного варіанта теплових електростанцій, водозбору, гідротехнічних споруд, загороджувальних дамб;

для розробки проектів і робочих креслень осушення і    і ■■

зрошення земель сільськогосподарського призначення; для проектування залізниць і автомобільних шляхів на стадії технічного проекту в гірських районах і для робочих креслень у рівнинних і горбистих районах;

для розробки генеральної схеми реконструкції залізничних вузлів;

для складання робочих креслень трубопровідних, насосних і компресорних станцій, лінійних пунктів і ремонтних баз, переходів через великі річки, складних перетинів і зближень транспортних та інших магістралей в місцях індивідуального проекту земляного полотна (для лінійного будівництва);

для ведення кадастрів населених пунктів, інвентаризації земель та землеустрою індивідуальних сільськогосподарських угідь.

Крім того, в масштабах 1:5000 та 1:2000 можуть створюватися топографічні плани шельфової зони морів і внутрішніх водойм.

Топографічні плани шельфу призначаються для локальних геофізичних і геологорозвідувальних робіт, розробки проектів експлуатації морських родовищ корисних копалин і будівництва в морі інженерних споруд тощо.

1.2.3. Топографічні плани масштабу 1:1000 можуть застосовуватися:

для складання генерального плану та робочих креслень при проектуванні на забудованих і незабудованих територіях будівництва з малоповерховою забудовою;

для вертикального планування і проектування озеленення території та складання планів інженерних комунікацій;

для складання робочих креслень бетонних гребель, будівель ГЕС, камер-шлюзів, ділянок прилягання гребель до скель і схилів;

для розробки проектів перебудови існуючих та робочих креслень нових залізничних станцій і вузлів;

для детальних розвідок та підрахування запасів корисних копалин родовищ з винятково складною геологічною будовою;

для проектування напірних трубопроводів на бетонних фундаментах, гідротехнічних споруд на площі понад 2 га, площадок під окремі забудови (ремонтні майстерні, складські бази і т.ін), полів фільтрації, каналізації і теплогазопостачання в населених пунктах із щільною забудовою;

для геологічного обслуговування гірничих підприємств, розробки робочих креслень при проектуванні і будівництві гірничо­добувних та збагачувальних підприємств;

для ведення' кадастрів населених пунктів.

1.2.4. Топографічні плани масштабу 1:500 можуть застосовуватися:

для складання виконавчих планів промислових підприємств, багатоповерхової 'забудови житлово-цивільного будівництва з густою мережею підземних інженерних комунікацій, генеральних планів ділянок будівництва та робочих креслень багатоповерхової забудови, для проведення вертикального планування, складання планів існуючих підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до ділянок забудови міста;

для складання робочих креслень гребель головного вузла басейнів добового регулювання, зрівнювальних шахт, напірних трубопроводів, будівель ГЕС та інших споруд;

для ведення кадастру населених пунктів. Потреба в топографічному зніманні в масштабі 1:500 повинна бути обґрунтована інженерними розрахунками.

1.2.5.   Плани масштабів 1:1000 та 1:500 є основними планами
обліку підземних комунікацій. Вони повинні відображати точне
планове і висотне положення всіх без винятку підземних комунікацій з
показом їх основних технічних характеристик.

1.2.6.    У залежності від призначення топографічних планів
встановлюються масштаби топографічних знімань. При цьому
передбачається, що топографічне знімання населених пунктів
залежно від типу території, яка підлягає картографуванню,
виконується в двох масштабах:

1:500 та 1:2000 - на території з багатоповерховою забудовою або на території великого міста;

1:1000 та 1:5000 - на території з переважмо одноповерховою забудовою або на незабудованій території.

 

Примітка. Знімання масштабів 1:5000 - 1:500 можуть виконуватися і в інших випадках, крім указаних у пп. 1.2.1 - 1.2.4, якщо потреба в цих зніманнях належним чином обґрунтована.

ЗМІСТ ТОПОГРАФІЧНИХ ПЛАНІВ

1.3.1. На топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 достовірно та з потрібною точністю і детальністю (залежно від масштабу плану) відображують:

-    пункти тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, ґрунтові та
стінні репери і пункти знімальної основи, які закріплені на місцевості
центрами (наносяться за координатами). На планах масштабу 1:5000
не показують стінні репери, марки і стінні знаки пунктів мереж
згущення; наземні центри цих пунктів показують;

-будинки і будівлі, їхні характеристики-згідно з умовними знаками. Будівлі, що виражаються в масштабі плану, відображають за контурами їхніх цоколів. Архітектурні виступи будинків і споруд відображаються, якщо величина їх на плані 0,5 мм і більше;

-    промислові об'єкти - будівлі і споруди заводів, фабрик,
електростанцій, шахт, кар'єрів, торфорозробок тощо, бурові та
експлуатаційні свердловини, нафтові та газові вишки, цистерни,
наземні трубопроводи, лінії електропередач високої та низької
напруги,

колодязі і мережі підземних комунікацій; об'єкти комунального господарства. На планах масштабу 1:5000 та 1:2000 незабудованих територій обов'язковому відображенню підлягають магістральні підземні нафтб.-газо- і водопроводи; на планах масштабів 1:1000 та 1:500 всі мережі підземних комунікацій наносять на плани при наявності матеріалів виконавчого знімання або якщо є завдання на знімання підземних комунікацій;

- залізниці, шосейні та ґрунтові дороги і споруди при них -
мости, тунелі, шляхопроводи, віадуки, переїзди і т.ін;

- гідрографія - річки, озера, водосховища, площі розливів і т.ін.
Берегові лінії наносяться за фактичним станом на час знімання або
на межень;

- об'єкти гідротехнічні та водного транспорту - канали, канави,
водоводи і водорозподільні пристрої, греблі, пристані, причали, моли,
шлюзи, маяки, навігаційні знаки і т. ін.;

- об'єкти водопостачання - колодязі, колонки, резервуари,
відстійники, природні джерела і т. ін.;  рельєф місцевості, що відображається горизонталями,
позначками висот і умовними знаками обривів, скель, ярів, осипів,
зсувів, ям, курганів і т.ін. Форми мікрорельєфу відображають
напівгоризонталями або допоміжними горизонталями;

- рослинність деревна, чагарникова, трав'яна, культурна
рослинність (ліси, сади, плантації, луки і т.ін.), окремі дерева і кущі.
На планах масштабів 1:1000 та 1:500 на вулицях і проїздах
інструментально знімається кожне дерево з відображенням його
породи, якщо діаметр його стовбура 4 см і більше. В інших випадках
(масиви дерев, дерева в садибах і т. ін.) кожне дерево може бути
зняте інструментально за додатковими вимогами;

- ґрунти і мікроформи земної поверхні: піски, галькові, глинисті,
щебеневі та інші поверхні, болота і солончаки;

- державний    кордон,    межі    політико-адміністративні,
адміністративні, охоронних природних територій, землекористувань,
різні огорожі. Державний кордон і межі наносять за координатами
поворотних пунктів або з використанням відомчих картографічних
матеріалів, що є в наявності;

- власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій,
пристаней, озер, річок, перевалів, долин, ярів та інших географічних
об'єктів.

1.3.2. При обробці змісту топографічних планів і встановленні форм написання назв на топографічних планах належить керуватися текстовою частиною умовних знаків, словниками і довідниками з географічних назв.

ПРОЕКЦІЯ, СИСТЕМА КООРДИНАТ ТА ВИСОТ, РОЗГРАФЛЕННЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ТОПОГРАФІЧНИХ ПЛАНІВ

 

1.4.1. Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та
1:500 створюють у проекції Гаусса-Крюгера, триградусних зонах,
державній системі координат 1942 р. або в місцевих системах
координат, які зв'язані з державною системою.

1.4.2. У містах, районах промислових комплексів,   на діючих
підприємствах гірничодобувної і нафтодобувної промисловості всі нові
знімання виконують, як правило, в раніше прийнятих місцевих
системах координат та висот.

1.4.3. У технічних проектах (програмах) систему координат і
висот спеціально обумовлюють і погоджують з Інспекцією державного
геодезичного нагляду.

Зміни системи координат і висот можуть бути проведені тільки після погодження з Інспекцією державного геодезичного нагляду за наявності техніко-економічного обґрунтування, що враховує перспективи розвитку даного району.

1.4.4.    В окремих випадках топографічне знімання невеликих
ділянок (див. п. 1.1.22) виконують в умовній системі координат і висот.

1.4.5.       Координати пунктів (точок) геодезичних мереж
згущення визначають у прийнятих системах прямокутних координат
на площині в проекції Гаусса-Крюгера в триградусних зонах. Висоти пунктів (точок) геодезичних мереж визначають у
Балтійській системі висот 1977 р.

1.4.6.За основу розграфлення планів масштабів 1:5000 і 1:2000,
що створюються на ділянки площею понад 20 км2, приймають аркуш
карти масштабу 1:100 000, який ділиться на 256 частин для планів
масштабу 1:5000, а кожен аркуш масштабу 1:5000 - на дев'ять частин
для планів масштабу 1:2000.

Номенклатура аркуша масштабу 1:5000 складається з номенклатури аркуша карти масштабу Г.100 000 та взятого в дужки номера аркуша масштабу 1:5000, наприклад М-38~112~(124), (див. дод. 10).

Номенклатура аркуша масштабу 1:2000 складається з номенклатури аркуша плану масштабу 1:5000 та однієї з дев'яти малих букв українського алфавіту (а, б, в, г, д, є, ж, з, і), наприклад М-38-112-(124-а) (див. дод. 10).

1.4.8.    Розміри рамок для планів наведеної вище розграфки
встановлюються такі:                                                 ........   .„

По широті                                                        По довготі

для масштабу 1:5000  1'15,0"                    1'52,5"

для масштабу 1:2000   25,0"                      37,5"

На планах показують сітку прямокутних координат, лінії якої проводять через 10 см.

1.4.9.    Для топографічних планів, що створюються на населені
пункти та на ділянки незабудованих територій площею менше 20 км2,
застосовується прямокутне розграфлення з розмірами рамок аркуша
для масштабу 1:5000 - 40x40 см, для масштабів 1:2000, 1:1000 та 1:500 -
50x50 см.

Рамки аркушів масштабів 1:5000 та 1:2000 мають збігатися з лініями кілометрової сітки.

У цьому випадку за основу розграфлення беруть аркуш масштабу 1:5000, який позначається араоськими цифрами. Йому відповідають чотири аркуші масштабу 1:2000, кожен з яких позначається приєднанням до номера аркуша масштабу 1:5000 однієї з перших великих букв українського алфавіту (А, Б, В, Г), наприклад: 4-Б.

Аркушеві масштабу 1:2000 відповідають чотири аркуші масштабу 1:1000, які позначаються римськими цифрами (І, II, III, IV), ї 16 аркушів масштабу 1:500, які позначаються арабськими цифрами (1, 2, 3, 4, 5... 16).

Номенклатура аркушів масштабів 1:1000 та 1:500 складається з номенклатури аркуша" масштабу 1:2000 і відповідної римської цифри для аркуша масштабу 1:1000', наприклад: 4-Б-ІУ, або арабської цифри для аркуша масштабу 1:500, наприклад: 4-Б-1С (див. дод. 10).

1.4.10.     Прямокутне розграфлення при зніманні населених
пунктів створюється із врахуванням їх перспективного розвитку. На
територіях міст, де розграфка вже встановлена, зберігається
прийняте раніше розграфлення аркушів.

Для топографічних планів, що створюються.для меліоративного будівництва на ділянках площею більше 20 км із складною конфігурацією, приймають прямокутне розграфлення. 1.4.11. Розграфлення аркушів планів обов'язково вказують у технічному проекті (програмі) робіт. Для топографічних знімань невеликих ділянок позначення аркушів масштабів 1:1000 та 1:500 маже відрізнятися від установлених, про що вказують у технічному проекті (програмі) робіт.