Технологія та методи утилізації відходів на підприємстві

Переробка відходів хімічних виробництв є складовою частиною техно- логічної схеми, в якій вони утворюються. Переробка відходів здійснюється з метою повернення їх у виробничий цикл, перетворення в товарні продукти чи знищення або доведення до кондицій, при яких викид їх у навколишнє

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

24

 

середовище не буде йому загрожувати. На вибір методу переробки відходів впливає багато факторів, серед яких основними є умови утворення відходів, їх кількість, агреґатний стан, хімічні властивості, токсичність, вогне- та вибухонебезпечність. В залежності від місця переробки відходи розділяють на три основні групи: відходи, які доцільно переробляти безпосередньо в цеху, в якому вони утворюються: це відходи, з яких можна вилучити вихідну сировину або проміжні продукти з наступним поверненням їх у виробничий цикл; відходи, з яких може бути вилучена додаткова кількість цільових продуктів; відходи, які важко транспортувати для переробки на інших виробничих площадках (наприклад, невелика кількість газових відходів);

– відходи, які доцільно переробляти на централізованих станціях загальнозаводського призначення (наприклад, спалювання горючих відходів на загальнозаводських агреґатах), що дозволяє проектувати установки великої одиничної потужності з високими техніко-економічними показниками;

 – відходи, які слід спрямовувати на спеціалізовані заводи, де їх перероблятимуть у суміші з вихідною сировиною для подальшого використання на виробництві. Наприклад, в ряді випадків, оксиди металів можна спрямовувати на переробку в метали або їх солі, а натрій хлорид – на електроліз. За агреґатним станом відходи виробництв органічного синтезу поділяються на газові (відхідні гази), рідкі (стічні води) і тверді.

Вловлювання і знешкодження відхідних газів

Якщо в умовах виробництва утворюються токсичні газові відходи, для зменшення концентрації шкідливих домішок у відхідних газах використову- ють розсіювання газів на великій висоті через димові труби, пропускання газів скрізь абсорбери і скрубери, адсорбцію, спалювання домішок на каталі- заторах або комбінацію цих методів. Для санітарної очистки газів необхідно знати граничну концентрацію шкідливих викидів у відхідних газах. Вміст шкідливих домішок в робочій зоні виробничих приміщень і гранично допустимі концентрації (ГДК) їх в атмосферному повітрі населених пунктів нормується.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

25

 

Очистка стічних вод

Промисловість тонкого органічного синтезу, особливо органічних барв- ників та проміжних продуктів, характеризується високою кількістю стічних вод різноманітного складу, які відносяться до найбільш забруднених і токсичних стоків хімічних виробництв. Вони мають високу концентрацію як неорганічних, так і органічних речовин, серед яких найбільш поширені неорганічні солі – переважно це хлориди і сульфати лужних металів, солі заліза, цинку, алюмінію, міді та інших металів. До органічних забруднень відносяться заміщені ароматичних речовин різних класів, органічні барвники, фізіологічно-активні речовини тощо.

Очистку стічних вод здійснюють на локальних цехових і загальнозаводських очисних спорудах. Локальні очисні споруди передбачають очистку стічних вод безпосередньо після основного хіміко-технологічного процесу в умовах малотонажних виробництв, а також тоді, коли очисні води з певних причин не можуть бути спрямовані на загальнозаводські очисні споруди або в систему повторного водопостачання.

Для очистки стічних вод виробництв тонкого органічного синтезу застосовують механічні, фізико-хімічні, регенеративні, деструктивні, біологічні методи. В свою чергу ці методи можуть бути розподілені на регенеративні, за допомогою яких здійснюється відділення домішок зі стічних вод, і деструктивні, пов'язані з руйнуванням домішок

Механічна очистка

Стічні води хімічних виробництв тією чи іншою мірою забруднені завислими в них речовинами, які виділяються зі стоків у вигляді нерозчинних грубодисперсних домішок, що складаються з піску, породи, включають крис- тали гіпсу або пластівці гідроксидів металів, котрі утворюються в процесі нейтралізації кислих стічних вод. Крім того, в стічних водах багатьох вироб- ництв органічного синтезу знаходяться завислі частинки, які утворились в

 249 процесах осмолення, полімеризації чи поліконденсації органічних речовин, що відбуваються при змішувані стоків. Для виділення завислих

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

26

 

 частинок зі стічних вод використовують відстоювання у полі сил тяжіння і у полі відцентрових сил, флотацію крізь шар завислого осаду і зернистого матеріалу. Центрифугування і фільтрацію крізь тканини використовують для зневоднення осадів стічних вод. Фільтрацію крізь шар зернистого матеріалу

застосовують для кінцевої тонкої очистки стічних вод, попередньо очищених іншими методами. Методи освітлення стічних вод залежать від дисперсності завислих частинок та їх стабільності в процесі відстоювання і зберігання. Відстоюванням, фільтрацією і флотацією можуть бути відділені зі стічних вод завислі частинки розміром не меншим, ніж 5 ммк.

Відстоювання і освітлення

Для відстоювання у полі сил тяжіння легких органічних зависів і висо- кодисперсних мінеральних домішок використовують відстійники та освітлю- вачі.

Фільтрування

Фільтрування використовують для виділення зі стічних вод тонкодиспе- ргованих твердих або рідких речовин, відділення яких шляхом відстоювання є затрудненим. Розподіл проходить за допомогою пористих перегородок, що пропускають рідину і затримують дисперговану фазу. Процес проводиться під надлишковим тиском над перегородкою або під вакуумом, який створю- ється після перегородки.