Основні групи лікарських засобів при БА

n Протизапальні препарати

n Нестероїдні протизапальні препарати: кромоглікат натрію - інтал і недокроміл натрію -тайлед.

n Кортикостероїди: бекотід, беклометінгакорт.

n Бронходилятатори:

Ø Бета₂ – агоністи швидкої дії:

Ø астмопент

Ø алупент

Ø сальбутамол           по 2 дози з інтервалом

Ø беротек                  20хв, не більше 6 доз на годину

Ø фенотерол                  

Ø вентолін

Ø тербуталін

Ø Бета₂ – агоністи пролонгованої дії:

Ø сальметерол

Ø серевент               по 50мкг 2 рази на день зінтервалом у 12год

Ø беродуал              

Ø Дитек (аерозоль) – разова доза -1 вдих, мах- 8 вдихів

Ø Метилксантини (теофіліни):

Ø а) швидкої дії: - еуфілін 2% 5-10мл в/ в на фізрозчині

Ø                              - амінофілін 2% 5-10мл в/ в на фізрозчині

Ø                              - еуфілін 0,15 × 3 рази на день, таблетки

Ø б) пролонгованої дії:  - теопек

Ø                                          - теодур         по 0,3 × 2 рази на день,   

Ø                                          - ретафіл        таблетки

Ø                                          - вентокс – по 1капсулі 2 рази на день

Ø                                          - тео-24 – по 1капсулі 1 рази на день

                                    

                                                   

                     

n Інгаляційні антихолінергічні засоби:

n атровент по 2 вдихи через 6-8 год (аерозоль)

n оксивент

n Антихолінергічні засоби:

n кетотіфен    по 1мг 1-2 рази на день,таблетки

n задітен

n М-холінолітики:

n атропін – 0,1% 1,0 п/ш

n платифілін – 0,2% 1,0 п/ш                              

n Спеліотерапія

n Фізіотерапія

n ЛФК, масаж

n Фітотерапія

 

 

 

Спец і альні дихальні вправи, що сприяють видиху

Астматичний статус (status asthmaticus),

Загроза зупинки дихання

n Астматичний стан – це якісно новий стан, в порівнянні з приступом ядухи, при якомуспостерігається відсутність ефекту від бронхолітиків через часткову блокаду бета-адренорецепторів, обмеження фізичної активності хворого більше 24 год., що супроводжується значним порушенням газового складу крові, гіпоксією і гіперкапнією, поліцитемією та розвитком гострого легеневого серця.

Причини астматичного стану

Ø помилки в лікуванні хворих:

Ø припинення прийому підтримуючої дози ГКС,

Ø зловживання симпатоміметиками,

Ø надмірно часте їх застосування;

Ø бронхопульмональна інфекція;

Ø нервово-психічний стрес;

Ø неправильно проведена десенсибілізуюча терапія

Клініка АС

n І стадія – відносної компенсації чи сформованої резистентності до симпатоміметиків. У цій стадії хворі психічно адекватні, спостерігається надмірна задишка, акроціаноз, пітливість. В легенях аускультативно визначається жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Різко зменшується кількість виділення мокротиння. Р- 100-120 уд/хв, АТ-нормальний чи підвищений, ЧД-30-40 за хв.  

n Рекомендується:

n ГКС- преднізолон по 60 мг кожні 4год

n Еуфілін 2% в/в струменево і в/в інфузійно

n Корекція гіпоксемії- інгаляція киснево-повітряної суміші

n Корекція ацидозу – 200мл 4% натрію гідрокарбонату

n Інфузійна терапія - в/в краплинно 5%глюкоза, 0,9% розчин NaCI, розчин Рінгера, реополіглюкін;

n Гепарин по 5000 ОД 4 рази на добу

n додаткове зволоження вдихуваного повітря;

n в/в чи в/м введення амброксолу (лазолвана) – по 2-3 ампули (15 мг в ампулі) 2-3 рази на день

n методи фізіотерапії, що включають перкусійний і вібраційний масаж грудної клітки.

Якщо лікування статусу невеликими дозами глюкокортикоїдів і комплексною терапією неефективне, то наступає

n ІІ стадія АС – стадія декомпенсації чи "німої" легені

n Загальний стан хворого важкий.

n Зміна психіки - збудження, депресія, галюцинації.

n Дифузний ціаноз,набряк шийних вен, одутловатість обличчя

n Задишка різко виражена – ЧД – 40-50 за хв

n Дихання шумне, з допомогою допоміжної мускулатури. Кількість хрипів зменшується, в окремих ділянках легень дихання різко ослаблене аж до появи зон "німої" легені.

n Виражена тахікардія – 120-140 уд/хв

n АТ – в нормі або знижений

Рекомендовано:

n Преднізолон – дозу збільшують в 1,5 – 3 рази

n Продовжують введення еуфіліну, інфузійну терапію,

n  оксигенотерапію, корекцію ацидозу

n Якщо за 1,5 год терапія не дає результату, то

n необхідно робити ендотрахеальну інтубацію і переводити хворого на ШВЛ.

n ІІІ стадія- гіпоксемічна гіперкапнічна кома

n Стан хворого вкрай важкий.

n Переважає нервово-психічна симптоматика.

n Дихання поверхневе, різко ослаблене

n Дифузний ціаноз, пітливість, слинотеча.

n Пульс ниткоподібний, ЧСС 140-160 уд/хв, гіпотонія, колапс.

n Спостерігається дегідратація, згущення крові, підвищення гематокриту.

n Хворого негайно переводять на ШВЛ,

n Проводиться бронхоскопічна санація

n Збільшується доза преднізолону, що вводиться внутрішньовенно.

n Проводиться корекція ацидозу, оксигенація крові, еуфілінотерапія, інфузійна терапія, муколітична терапія