Тактико-технічні характеристики дм-11, дмх-5, удш, шд-мм

Засоби димоутво- рення	Димоутворювач	Загальна маса, кг	Час розгортання, сек.	Час інтенсивного димоутворення, хв.	Довжина непроглядної завіси, м
ДМ-11	Антраценовий	2,2-2,4	30-40	5-7	До 50
ДМХ-5	Металохло-рідний	2,6-2,7	30	5-7	До 70
УДШ	Металохло-рідний	13,5	10-30	8-10	100-150
ШД-ММ	Металохло-рідний	3	7	3-4,5	70-100

Тактико-технічні характеристики ручних димових гранат

Характеристики	РДГ-2Б	РДГ-2Х	РДГ-2Ч	РДГ-П
Маса, кг	0,5 – 0,6	0,5 – 0,6	0,5 – 0, 6	0,5
Тривалість димоутворення, хв.	1,0 – 1,5	1,0 – 1,5	1,0 – 1, 5	1,5 – 2
Довжина непроглядної аерозольної завіси, м	20 – 25	25 – 30	10 – 15	не менше 35

 

 

Виявлення та оцінювання радіаційної, хімічної, біологічної обстановки

Виконується при застосуванні противником ЗМУ, а також при зруйнуваннях РХНО, з метою забезпечення командирів підрозділів (батальйону, роти) інформацією про стан боєздатності особового складу та можливі зміни в умовах радіаційного, хімічного, біологічного зараження (рхбз). Це потрібно для урахування командиром при прийнятті рішення про організацію і ведення бою. Виявлення здійснюється шляхом:

– ведення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки;

– радіаційний і хімічний контроль;

– збір, обробка інформації про РХБ обстановку.

1.1. Ведення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки

Організовується і проводиться для своєчасного виявлення РХБ зараження в районах розташування командно-спостережних пунктів (КСП) батальйонів та рот і оповіщення особового складу. Вона виконується безперервно силами і засобами самих підрозділів. Для цього спеціально готується відділення (екіпаж, обслуга), основним способом дій яких є виконання завдань постом радіаційного, хімічного, біологічного спостереження.

Основними завданнями постів РХБ спостереження (спостерігачів) є:

– своєчасне виявлення факту застосування противником ЗМУ і виявлення наявності радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

– визначення потужності дози випромінювання і типу ОР або СДОР в районі розташування посту; контроль зміни РХБ зараження у місцях спостереження;

– подача сигналів оповіщення про РХБ зараження.

РХБ розвідка на аеродромах, вогневих позиціях, в тилу ведеться спеціально підготовленими обслугами, екіпажами, які забезпечені приладами ДП-5В (ИМД-1Р) і ВПХР, або вмонтованими приладами РХР на бойовій техніці (рис.).

 

 

Пост РХБ спостереження (спостерігач) веде безперервне спостереження в указаному районі. В установлений час і під час кожного артилерійського і авіаційного нальоту противника, спостерігач включає прилади РХР і слідкує за їхніми показаннями.

При виявленні потужності дози випромінювання 0,5 рад/год і більше, старший спостережного посту (спостерігач) доповідає командиру, який його вислав, і за його вказівкою подає сигнал “ Радіаційна небезпека”. При виявленні хімічного зараження старший посту (спостерігач) подає сигнал “ Хімічна тривога” і доповідає командиру, який виставив пост.

Радіаційний контроль

Радіаційний контроль включає: контроль зовнішнього опромінювання особового складу іонізуючим випромінюванням (дозиметричний контроль) і контроль зараження радіоактивними речовинами особового складу та різних об’єктів (радіометричний контроль).

Контроль зовнішнього опромінювання особового складу поділяється на військовий та індивідуальний.

Військовий контроль проводиться з метою отримання даних щодо доз опромінювання груп військовослужбовців (відділення, розрахунку та їм рівних) та щодо доз опромінювання кожної особи офіцерського складу, а також військовослужбовців, які діють самостійно, з метою визначення боєздатності відділення (екіпажа, розрахунку) з подальшою оцінкою боєздатності по радіаційному фактору підрозділів, військових частин. За наявності часу або у разі необхідності результати військового контролю повинні уточнюватись за даними індивідуального контролю.

Індивідуальний контроль проводиться з метою отримання даних щодо доз опромінювання кожного військовослужбовця (працівника Збройних Сил України) та оцінки його боєздатності по радіаційному фактору або первинній діагностиці ступеня променевої хвороби. Необхідно при сортуванні поранених та уражених, а також для первинного діагностування радіаційних уражень за показниками вимірювачів доз (ИД-11), які видаються усім військовослужбовцям.

Контроль радіоактивного зараження проводиться як правило, після виходу військ (сил) із зон радіоактивного зараження. На зараженій місцевості контроль радіоактивного зараження проводиться в різних укриттях та спорудах або на дезактивованих ділянка місцевості.

Він проводиться за вказівкою безпосереднього командира. Головною умовою контролю є визначення характеру ступеня зараженості і необхідності проведення їх спеціальної обробки, знезараження води, тари і продовольства.

Організація радіаційного контролю в підрозділі включає: забезпечення засобами контролю доз випромінювання; своєчасне зняття показників вимірювачів дози і їх перезарядку; облік доз випромінювання; подання відомостей про дози опромінювання в штаб батальйону (частини).

Зняття показників з військових вимірювачів доз і їх перезарядка здійснюється після виходу (подолання) особового складу зон зараження, але не пізніше чим через 5 діб. Показники вимірювачів доз знімають у сержантів і солдат командири взводів.

Облік доз випромінювання на кожного військовослужбовця ведеться персонально в картки обліку доз опромінення, в роті (батальйоні) – в журналі обліку доз опромінення.

Хімічний контроль проводиться для визначення необхідності і повноти дегазації екіпіровки особового складу, озброєння і військової техніки (ОВТ), матеріальних засобів, знезараження тари з продуктами харчування, для визначення моменту зняття засобів індивідуального захисту після дегазації, а також для визначення факту застосування противником невідомих ОР і СДОР.

В залежності від того, які засоби застосовують при контролі, він ділиться на польовий та лабораторний. Польовий проводиться силами і засобами підрозділів (ВПХР, АП-1).

Ліквідація РХБ зараження