Список використаної літератури

1. Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Ред. Л.Л.Сісіна. - К.: Либідь, 2006. - 424 с.

. Байбара Н.П. Методика викладання природознавства у початкових класах. - К.: Освіта, 2001. - 424 с.

. Безносюк О.О. В.О. Сухомлинський про відповідальність у науково-педагогічних дослідженнях // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. - Полтава: ПДПУ, 2005. - Вип. 5 (44). - 376 с.

4. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О. Сухомлинського // Початкова школа, 2009. - №12. - 260 с.

.   Бех І. Життя як цінність у культурно-виховній інтерпретації В.О.Сухомлинського // Рідна школа, 2007. - №1. - 143 с.

6. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. - 400 с.

7. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. - 2001. - №7. - 45 с.

8. Бондар Л.С. Гуманістичне виховання школярів у педагогічній спадщині В.О Сухомлинського // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. - К., 2004. - №2. - 68 с.

9. Верзяна А.К., Низова A.M. Наблюдение природы и труда в начальной школе. - М., 1972. - 92 с.

10. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2010. - 416 с.

11. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 и 3 классах. - К.: Радянська школа, 1983. - 96 с.

.   Державна національна програма “Освіта" (Україна ХХІ ст). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

13. Жесткова Н.С. Возможные виды природоведческой информации в классной и внеклассной работе // Начальная школа. - 1987. - №12. - 86 с.

14. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 2008. - №8. - 155 с..

15. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. - 1998. - №9. - с. 123.

.   Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.

17. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

18. Клепинина З.А. Уроки природоведения во 2 классе. - М.: Просвещение, 1975. - 96 с.

.   Ковалёва Г.Е. Методика формирования и развитие природоведческих понятий в 4 классе. - Л.: ЛГПИ им. Герцена, 1975. - 143 с.

20. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1982. - 96 с.

.   Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 2009. - №10. - 103 с.

.   Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. - 1999. - №10. - 115 с.

.   Лобчук О. Перевірка і оцінювання зв’язних висловлювань молодших школярів // Початкова школа. - 2009. - №3. - 50 с.

24. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

25. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа - 2009. - №5 - 97 с.

26. Миронов Л.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

27. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. - К., 2003. - 4-е вид., доп. - 615 с.

.   Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. - К.: Радянська школа, 1990. - 324 с.

.   Огієнко Н.М. Дидактичні умови ефективного використання краєзнавчого матеріалу // Поч. школа. - 1996. - №9. - 138 с.

.   Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. - 2000. - №3. -137 с.

.   Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2, 3-4 кл. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

.   Рафалюк M.I., Андрощук Н.В. Сучасні аспекти туристсько-краєзнавчої роботи з молодшими школярами // Початкова школа. - 1996. - №4. - 241 с.

.   Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. - 1999. - №2. - 244 с.

.   Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 2008. - №7. - 218 с.

35. Сегенюк Г. Учим познавать окружающий мир // Воспитание школьников. - 1990. - №6. - 257 с.

36. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К., 1997. - 159 с.

.   Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. - 1999. - №4. - 214 с.

.   Титаренко В. Виховання на національно-культурних традиціях українського народу як головний чинник формування особистості // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. - 2000. - №8. - 362 с.

.   Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. «Академія», 2010. - 528 с.

.   Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №4. - 318 с.

.   Хоменко Л. Виховують народні традиції // Рідна школа. - 2009. - №10. - 352 с.

.   Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. - 1999. - №10. - 59с.

Додаток А

Тема. Народний календар.

Мета: Продовжити формування уявлення про календар народних свят, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; розвивати пам’ять, мислення, виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу.

Хід заходу

а) гра»Мікрофон». Зустріч весни, обряди, пов’язані з народженням дитини, закликання весни, народні свята, календарні свята. Кожна країна, кожен народ має свої звичаї, які виробилися протягом багатьох століть. Цікавими звичаями та обрядами багата і наша країна.

б) Читання «святкового кола». Різдвяні свята. Різдво як символ народження, появи нового. Обряди і звичаї, пов’язані з народженням нового, початком нового року, нового циклу природних процесів. Колядування, щедрування, рядження, ворожіння як намагання прогнозувати майбутній врожай, закликати вищі сили на допомогу у сільськогосподарських роботах. Святе Водохреща. Водохреща як символ освячення води, святості води, її надзвичайно важливої ролі у природі, як джерела і ознаки життя. Купання у холодній воді як ознака здоров’я - фізичного і психічного, очищення від негативного. Великдень. Великдень як символ відродження, оновлення, оживлення природи, початку життєвих процесів у живій природі. Яйце, крашанка як символ життя і народження нової істоти. Свято матері. Матір як джерело життя будь-якої істоти. Кожне живе має матір, без матері нема життя. Свято Трійці. Символ єднання людини з природою, наближення до довкілля. Символ буйності і всесильності природи, віри у силу довкілля, обожнення природи. Виполювання бур’янів у Зелену суботу - ознака бажання допомогти природі очиститися від негативного. Можна рубати гілки дерев і рвати квіти - як символ подяки вищим силам за створення природи і людини. Івана Купала. Свято Купала як символ оновлення природи. Перескакування вогнища як очищення від негативного. Пошук квітки папороті як намагання знайти універсальний засіб творення добра, щастя всьому живому. Вінкоплетіння як символ єднання з природою. Свято Маковія. Літнє свято, пов’язане з очікуванням і заклинанням доброго врожаю. Мак як символ великої родючості. Свято Спаса. Спас як символ порятунку і одночасно закликання хорошого врожаю. Паляниця з медом і маком як символ доброго врожаю.

в) Обговорення приказки: «Від Введення до Благовіщеня земля відпочиває та сили набирається». В цей час не можна працювати на землі, оскільки земля зігрівається, рослини пробуджуються. Традиції шанобливого ставлення до землі-годувальниці - як прагнення зберегти майбутній урожай. Обряди освячення поля - з тією ж метою.

г) Обговорення і виявлення прихованого екологічного змісту хліборобських приказках: «На Юрка сховається в житі курка»; «На Прокопа жита копа»; «Як прийде Ілля, то наробить в полі гнилля»; «Дочекався Луки: ані хліба, ні муки»; «Хто не посіяв до Богослова, той не варт доброго слова» тощо. Усвідомлення, що глибинну основу вказаного зв'язку між хліборобським змістом та екологічними традиціями розкриває саме система календарних обрядів і традицій.

Додаток Б

Тема. Перші сніжинки.

Мета. Дати дітям перші уявлення про зимові опади. Вчити спостерігати за явищами природи; фантазувати, збагачувати свою мову новими словами, писати казки. Виховувати любов до природи. Місце проведення уроку. Шкільне подвір'я.

Хід уроку: одного зимового дня на подвір'ї несподівано почали кружляти сніжинки.

Великі, легенькі. Весело літали вони в повітрі, ніби танцювали. Так народилася наступна сторінка «Книги рідної природи». - Діти, відгадайте загадку.

Біле, як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має,

А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться? (Сніг).

 

Чому ви думаєте, що це сніг? (Бо біле, як сорочка, пухнасте; крил не має, сонця боїться). А яка ж зараз пора року? (Початок зими). Давайте подивимось, які ж ці перші вісники зими - сніжинки. (Пухнасті; великі; білі-білі; легенькі, як пушинки; летять групками, бо ще бояться всього). На кого вони схожі? (На білі мухи, білі пташенята, метелики, пух). Звідки ж вони прилетіли? Подивіться, яке небо? (Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмарки і сиплять снігом). А зараз дітки послухайте рядки з вірша М. Т. Рильського:

 

Білі мухи налетіли,

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

 

– Що нагадують сніжинки? Діти,підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть, яка вона.(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки). А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. Що замість неї лишилося? (Крапелька водички). Тож із чого зроблена сніжинка? (З води). Хто ж її викував? (Мороз). Як же це відбувається? (Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку). - А чому сніжинки тануть на землі? (Бо земля ще тепла. Мороз до неї ще не дійшов). Де швидше тане сніг, на землі чи на ялинці? (На землі).

Підготовка дітей до написання казки. - Діти, подивіться навколо. Чи не здається вам, що ми потрапили у казку? Що роблять сніжинки? (Танцюють. Кружляють у танці. Літають). Давайте уявимо, що ми сніжинки, і політаємо, покружляємо. Діти ведуть хоровод, співають пісню на слова М. Вороного «Білесенькі сніжиночки».

Додаток В

Екологічна гра «Дотик»

Місце проведення: клас. Матеріали: 7 різноманітних предметів із природних і штучних матеріалів. Мотивація: - Головний наш помічник у пізнанні навколишнього світу - очі, але напевне з вами вже було так, що на перший погляд гарна річ мала неприємний запах, або ж була неприємна на дотик. Таким чином, у пізнанні навколишнього світу велику роль відіграють усі органи чуття.

Хочете дізнатися, як важко пізнавати світ без зору? Тоді спробуйте.

Хід гри: вчитель заздалегідь готує 7 дрібних предметів з різноманітного матеріалу, різної форми (овальний камінь, яблуко, гілочка ялини тощо).

Діти сидять тримаючи руки під столом. Вчитель подає їм предмети один за одним, діти торкаються до них, визначають, що це, і передають далі. Як тільки всі предмети пройдуть по колу, діти повинні записати назви предметів.

Екологічна гра «Звуки лісу»

Місце проведення: клас. Матеріали: магнітофонні записи голосів птахів, звірів, дзижчання комах, звуки, які створює своєю діяльністю людина (пилка, транспорт тощо).

Мотивація: поговорити з дітьми про те, які голоси природи вони можуть почути у лісі, в полі, на вулиці. Дати запитання: Хто, що, коли, і які звуки створює? Які звуки переважають? Які звуки гучні, які тихі, які звуки сприймаємо як «рушійні»?

Хід гри: ко жна дитина протягом обумовленого часу намагається почути й розпізнати якнайбільше звуків лісу.