Інвестиційні проекти як об’єкт розподілу ресурсів

Зміст

Вступ

1. Інвестиційні проекти як об’єкт розподілу ресурсів

1.1 Місце інвестиційної діяльності в загальній діяльності підприємства

1.2 Сучасні методи та моделі оцінки та розподілу інвестиційних ресурсів

1.3 Ризикованість як невід’ємний компонент розподілу інвестиційних ресурсів

2. Аналіз фінансово-виробничої діяльності та інвестиційних ресурсів підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

2.4 Дослідження фінансової стійкості підприємства

3. Модель розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки інвестиційного проекту

3.1 Загальна модель розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки інвестиційного проекту

3.2 Характеристика інвестиційних проектів, для яких вирішується задача розподілу ресурсів

3.3 Дослідження ефективності розподілу інвестиційних ресурсів

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

4.4 Промислова санітарія

4.5 Електробезпека

4.6 Пожежна безпека

4.7 Охорона навколишнього середовища

Висновок

Список джерел інформації

Вступ

 

В умовах зародження структурної перебудови економіки України дуже гостро встала проблема значних інвестицій для розширення і відтворення основних фондів і виробничих потужностей підприємства, розвитку економіки і значного підвищення її ефективності.

В Україні на сучасному етапі розвитку економіки необхідною умовою ефективності інвестиційної діяльності є відродження фінансово-кредитного і інвестиційного ринків. Економічного зростання й активності інвестиційної діяльності можна досягти тільки шляхом створення ринку капіталів.

Інвестиційна діяльність у тій чи іншій мірі властива будь-якому підприємству. Ухвалення інвестиційного рішення неможливо без аналізу наступних факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, множинність доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, пов`язаний із прийняттям того чи іншого рішення й ін.

Причини, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на три види: відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Задача ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, зв'язаних з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, присутність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків і ін.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли існує ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного чи декількох проектів, ґрунтуючись на якихось критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути небагато, а імовірність того, що якийсь один проект буде переважати над іншими за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.

Дуже істотний фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати.

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Ступінь їхнього сполучення визначається різними обставинами. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунків, які можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, управління все-таки в більшому ступені є мистецтвом, чим наукою. Проте, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.

Тому метою роботи є побудова моделі розподілу інвестиційних ресурсів підприємства. Побудована модель допоможе інвестору у ефективному виборі вкладення грошових коштів.

В процесі досягнення поставленої мети розв`язувались такі задачі:

)   визначення інвестиційної діяльності в системі управління підприємством;

2) проблема оцінювання ефективності інвестиційних проектів;

)   аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

)   вибір найбільш прибуткового інвестиційного проекту;

)   комплексний аналіз ефективності обраного інвестиційного проекту.

модель розподіл інвестиційний ресурс

Промислова санітарія

 

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

 

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, ^0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

 

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n⁺ = (1500 ÷ 3000), n^― = (3000 ÷ 5000)] в см³ повітря [2], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [8].

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

 

 % (4.1)

 

де е_N - коефіцієнт природної освітленості;_н - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;_N - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

 номер групи забезпеченості природним світлом

 

 

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

 

 м²; (4.2)

 

_ок - світлова характеристика вікна _ок = 13,5; к_з - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, к_з = 1,4; S_п - площа підлоги приміщення; S_п = L·В= 10 · 6 = 60м²; к_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, к_зд = 1;  - загальний коефіцієнт світлопроникнення;

 

 (4.3)

 

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

 - коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r₁ =3,0;

 

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

 

Сумарна площа світлових отворів S₀ = 16,36 м^2. Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9]. Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА.

 

Таблиця 4.3 - Характеристика освітлення

Площа підлоги, м^2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне		штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

 

Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип "в”, в умовах "комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

електростатичного поля;

слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

рентгенівського випромінювання;

ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

відстань від очей до дисплея 550 мм;

простір для ніг 770 мм;

відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

відстань від очей до документації 500 мм;

оптимальна зона моторного поля 360 мм;

висота робочої поверхні 800 мм;

кут огляду документів 30 ^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20 ^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60 ^° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

Електробезпека

 

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220/380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

Пожежна безпека

 

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3], вогнестійкість будівлі - II [4]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44 [17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками - ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

Висновок

 

Таким чином, у роботі була проаналізована проблема розподілу інвестиційних ресурсів підприємства в Україні, проаналізовані етапи формування політики інвестиційного управління на підприємстві, описані сучасні методи розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки ефективності інвестиційних проектів. Проведено комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та зроблені висновки щодо доцільності впровадження інвестиційних проектів. Проаналізувавши фактори, які впливають на розподіл інвестиційних ресурсів, була побудована модель, яка враховує випадкові впливи та дозволяє оцінити наслідки розподілу інвестиційних ресурсів на підприємстві.

У першому розділі дипломної роботи був проведений аналіз проблеми інвестиційної діяльності у системі управління підприємством, визначені основні поняття та класифікаціі інвестицій. Також розглянуті основні етапи політики управління інвестиціями на підприємстві.

У системі управління реальними інвестиціями розподіл інвестиційних ресурсів є одним з найбільш відповідальних етапів. На сьогодні існують різноманітні методи розподілу ресурсів та оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів. Кожен з них має свої переваги та недоліки. Усі розглянуті показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку і дозволяють оцінити цю ефективність з різних боків. Тому при оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів підприємства їх варто розглядати в комплексі.

У другому розділі роботи був проведений комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, проаналізована динаміка основних показників його фінансово-економічної діяльності. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що підприємство є фінансово стійким, має невисоку імовірність банкрутства, але показники рентабельності продукції, активів низькі, що обумовлено невеликим потоком чистого прибутку. Таким чином, на підприємстві виникає гостра потреба в інвестиціях, спрямованих на поліпшення якості продукції чи її модифікацію, яка б користалася попитом у споживачів. У зв'язку з цим має місце розгляд декількох інвестиційних проектів і вибір найбільш ефективного з них з позиції розподілу інвестиційних ресурсів.

У третьому розділі на підставі розрахованих показників ефективності (чистого приведеного доходу, внутрішньої ставки доходності, періоду окупності, індексу доходності) був обраний найбільш прибутковий інвестиційний проект. Далі проведено аналіз ендогенних та екзогенних факторів, які мають вплив на ефективність інвестиційного проекту. З урахуванням цих факторів побудована модель оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту. Побудована модель дозволяє проводити різноманітні експерименти, задаючи значення вхідних величин. Це дозволяє оцінити проект при різних варіантах перебігу подій у ході його реалізації. Серед отриманих при різних експериментах значення чистого приведеного доходу були розраховані математичне сподівання, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації як ступінь ризику інвестиційного проекту.

Список джерел інформації

 

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 № 1560 - ХІІ.

. Указ Президента України "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" від 12.07.01 № 512/2001.

. Алексеев Ю.Н., Биткова Т.В. Имитационное моделирование социально-экономических систем. - М.: МИУ, 2006. - 70 с.

. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности /Под ред.В.И. Стражева - Мн.: Высшая школа, 2001. - 356 с.

. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. Учебник /Н.А. Русак, В.И. Стражев, О.Ф. Мигун и др. - Мн.: Высшая школа, 1998. - 398 с.

. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ - М: ДИС, 1997. - 220 с.

. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. Учебное пособие. - Мн.: Высшая школа, 1998. - 458 с.

. Бизнес-план инвестиционного проекта / В.М. Попов, Л.П. Кураков, Г.В. Медведев и др. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 173 с.

. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 288 с.

. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 146 с.

. Башарин Г.П. Начала финансовой математики. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 211 с.

. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - Киев: ИТЕМ, Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 2005. - 365с.

. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2-х т. - К.: Ника - центр, Эльга, 1999. - 584 с.

. Бушуев С.Д., Гурин Э.А. Инвестиционные инструменты проектного менеджмента. - К.: УкрИНТЭИ, 2003. - 235 с.

. Беренс В. Руководство по оценке эффективности инвестиций. Пер. с англ. - М.: АОЗТ "Интерэксперт", 2005. - 386 с.

. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов Пер. с англ. - М.: Банки и биржи, 2007. - 194 с.

. Бригхэм Ю. Энциклопедия финансового менеджмента. Пер. с англ. - М.: РАГС, 1999. - 629 с.

. Великий Ю., Онищенко М. Современные подходы к оценке инвестиционных рисков // Бизнес-информ. - 2008. - №12. - с.33-35.

. Вітлинський В.В. Модель вибору інвестиційного проекту // Фінанси України. - 2002. - №4. - с.63-80.

. Герчикова И.Н. Финансовый менеджмент. - М.: АО Консалтбанкир, 2006. - 243с.

. Гуткевич С.А. Приоритетность и привлекательность объектов инвестирования // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 11. - с.25-29.

. Денисенко М.П. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування // Економіст. - 2002. - № 10. - с.46-51.

. Задания и методические рекомендации к выполнению лабораторных работ по курсу "Имитационное моделирование" / Сост. А.В. Милов, Т.В. Биткова, О.Ю. Полякова. - Харьков: Изд. ХГЭУ, 2001. - 52с.

. Кігель В.Р. Визначення найкращого варіанта інвестування в умовах ризику // Фінанси України. - 2002. - №12. - с.85-89.

. Клейнен Дж. Статистические методы в имитационном моделировании. Т.1,2. - М.: Статистика, 1978.

. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. Изд.2-е, переработ. и дополн. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2004. - 192 с.

. Комаринский Я., Яремчик І. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.: Українська енциклопедія, 2001. - 350 с.

. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент. - М.: Дело и сервис, 1998. - 211 с.

. Крупка Я.Д., Литвин Б.М. Інвестиційний бізнес - план. - К., 1997. - 89 с.

. Кузьмін О. Є., Князь С.В. Регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. - 2002. - № 3. - с.97-103.

. Липсиц И.В., Косов В.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа: Учебно-справочное пособие. - М.: БЕК, 1996. - 241 с.

. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 132 с.

. Недашківський М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування // Фінанси україни. - 2002. - № 9. - с.79-84.

. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений. Пер с англ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 276 с.

. Пономаренко В.С. Методологічні аспекти стратегічного управління інвестиційними процесами // Фінанси України. - 2002. - № 10. - с.3-9.

. Саул А. Регулювання інвестиційного клімату // Економіка України. - 2002. - № 9. - с.83-87.

. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. - М.: Перспектива, 2005. - 241 с.

. Ушакова Н.Н., Унковская Т.Е., Гуляева Н.Н., Гринюк Н.А. Инвестирование, финансирование, кредитование: стратегия и тактика предприятия. - К.: Киевский государственный торгово-экономический университет, 2005. - 382 с.

. Финансовый менеджмент / Под ред. Поляка Г.Б. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. - 293 с.

. Холт Р. Планирование инвестиций. Пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1996. - 194 с.

. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. - К.: МАУП, 2002. - 280 с.

. Федоренко В.Г. Інвестознавство: Підручник. - К.: МАУП, 2000. - 183 с.

. Фабоцци Ф. Управление инвестициями / Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 372 с.

. Форрестер Дж. Основы кибернетики предприятия. - М.: Прогресс, 1971. - 340 с.

. Шарп У., Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции. Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 281 с.

. Шмідт С. Аналіз інвестиційних проектів / Пер. з англ. - К.: Либідь, 2006. - 294 с.

. Яковлев А.І. Оцінка ефективності нововведень при імовірному характері економічних процесів // Фінанси України. - 2007. - №7. - с.10-21.

Зміст

Вступ

1. Інвестиційні проекти як об’єкт розподілу ресурсів

1.1 Місце інвестиційної діяльності в загальній діяльності підприємства

1.2 Сучасні методи та моделі оцінки та розподілу інвестиційних ресурсів

1.3 Ризикованість як невід’ємний компонент розподілу інвестиційних ресурсів

2. Аналіз фінансово-виробничої діяльності та інвестиційних ресурсів підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

2.4 Дослідження фінансової стійкості підприємства

3. Модель розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки інвестиційного проекту

3.1 Загальна модель розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки інвестиційного проекту

3.2 Характеристика інвестиційних проектів, для яких вирішується задача розподілу ресурсів

3.3 Дослідження ефективності розподілу інвестиційних ресурсів

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

4.4 Промислова санітарія

4.5 Електробезпека

4.6 Пожежна безпека

4.7 Охорона навколишнього середовища

Висновок

Список джерел інформації

Вступ

 

В умовах зародження структурної перебудови економіки України дуже гостро встала проблема значних інвестицій для розширення і відтворення основних фондів і виробничих потужностей підприємства, розвитку економіки і значного підвищення її ефективності.

В Україні на сучасному етапі розвитку економіки необхідною умовою ефективності інвестиційної діяльності є відродження фінансово-кредитного і інвестиційного ринків. Економічного зростання й активності інвестиційної діяльності можна досягти тільки шляхом створення ринку капіталів.

Інвестиційна діяльність у тій чи іншій мірі властива будь-якому підприємству. Ухвалення інвестиційного рішення неможливо без аналізу наступних факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, множинність доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, пов`язаний із прийняттям того чи іншого рішення й ін.

Причини, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на три види: відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Задача ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, зв'язаних з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, присутність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків і ін.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли існує ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного чи декількох проектів, ґрунтуючись на якихось критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути небагато, а імовірність того, що якийсь один проект буде переважати над іншими за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.

Дуже істотний фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати.

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Ступінь їхнього сполучення визначається різними обставинами. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунків, які можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, управління все-таки в більшому ступені є мистецтвом, чим наукою. Проте, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.

Тому метою роботи є побудова моделі розподілу інвестиційних ресурсів підприємства. Побудована модель допоможе інвестору у ефективному виборі вкладення грошових коштів.

В процесі досягнення поставленої мети розв`язувались такі задачі:

)   визначення інвестиційної діяльності в системі управління підприємством;

2) проблема оцінювання ефективності інвестиційних проектів;

)   аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

)   вибір найбільш прибуткового інвестиційного проекту;

)   комплексний аналіз ефективності обраного інвестиційного проекту.

модель розподіл інвестиційний ресурс

Інвестиційні проекти як об’єкт розподілу ресурсів