Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І УПРАВЛІННЯ

Гуманітарний факультет

Кафедра теорії та практики перекладу

ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА

на тему:

 

Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема

 

за спеціальністю 7.030507 “Переклад”

 

Виконавець:

студентка V курсу

групи Пз – 08-51

Скрипко Ірина Леонідівна

 

Науковий керівник:

доцент

Кожемяченко Наталія Василівна

 

Рекомендовано до захисту

на засіданні кафедри теорії та практики перекладу

Протокол № ___від__________2009 р.

Зав. кафедри _________ доц. Л.В. Лещенко

 

Кременчук, 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні риси політичного дискурсу

1.1 Політичний дискурс як об’єкт дослідження

1.2 Аргументація в політичному дискурсі

1.3 Тактики аргументації в політичному дискурсі

Розділ 2. Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема

2.1 Гендерні особливості аргументації

2.2 Особливості аргументації у промовах політиків різних партій

2.3 Збереження аргументації при перекладі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Політична діяльність завжди відігравала важливу роль в житті суспільства. Від певної політичної позиції або ситуації залежить місце країни на міжнародній арені, її взаємини із іншими державами, її роль в діяльності світової спільноти. Проте важливу роль у визначенні іміджу країни грає спосіб її презентації політичними лідерами даної держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародного співтовариства, так і до громадян своєї країни.

Написання промов –дуже складний процес, оскільки в більшості випадків політики в процесі виступу повинні не тільки інформувати аудиторію про який-небудь аспект суспільного життя, але|, що важливіше, добитися прихильності аудиторії, переконати слухачів прийняти ту або іншу позицію, а також заручитися підтримкою громадян. Вислови політика повинні викликати підтримку аудиторії. Для цього політики наводять аргументи і факти, вдаються до різних методів переконання. Тож, уміння аргументувати свої дії має велике значення для кожного політика, адже це позначається на його популярності серед населення. За допомогою аргументації політики впливають на формування та зміну думки виборців. Саме тому дослідження особливостей аргументації а політичному дискурсі є актуальним.

Мета даної дипломної роботи – дослідити особливості аргументації в політичному дискурсі.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

- визначити основні риси політичного дискурсу;

- визначити основні риси аргументації;

- дослідити основні тактики аргументації;

- дослідити вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їхніх передвиборних промовах;

- дослідити, як приналежність політиків до різних партій впливає на вираження аргументації у контексті передвиборних промов;

- встановити причини, які впливають на збереження сили аргументації при перекладі політичної промови.

Об’єктом дослідження даної дипломної роботи є політичний дискурс, а також засоби реалізації аргументації в політичному дискурсі.

Предметом дослідження є методологія збереження аргументації під час перекладу політичного дискурсу.

Матеріалом дослідження є тексти передвиборних промов шести політичних діячів США: Хіларі Клінтон (Hillary R. Clinton, Democratic Party), Синтії МакКіні (Cynthia McKinney, Green Party), Сари Палін (Sarah Palin, Republican Party), Барака Обами (Barack Obama, Democratic Party), Джо Бідена (Joe Biden, Democratic Party) та Джона МакКейна (John McCain, Republican Party). Загальний обсяг матеріалу дослідження становить 98 тисяч знаків.

Уданій дипломній роботі використана у комплексному поєднанні низка методів: перекладознавчий контрастивний аналіз, кількісні підрахунки та елементи контекстуального аналізу, метод суцільної вибірки, метод словникових дефініцій.

Наукова новизна одержаних результатів та висновків полягає в тому, що простежено закономірність використання тактик аргументації в політичному дискурсі відповідно до гендерної приналежності політиків та приналежності до різних політичних партій США. Досліджено мовні засоби вираження тактик аргументації, а також особливості збереження сили аргументації при перекладі політичного дискурсу. Отримані результати дослідження|вирушань| дозволяють прогнозувати подальші|дальші| дії і наміри політика та встановити найбільш ефективні засоби впливу на слухачів.

Теоретичне значення роботи пов'язане з виділенням набору лінгвістичних засобів|коштів|, які застосовуються в політичному дискурсі, що містять|утримують| ознаки аргументації. Отримані результати сприяють розумінню мовленнєвих механізмів впливу політичного дискурсу на соціум, які можуть бути використані у подальшому|дальшому| дослідженні проблеми методів та засобів впливу на аудиторію під час політичних виступів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і результати дослідження можуть бути використані при розробці теоретичних курсів з соціолінгвістики для факультетів іноземних мов|язиків|, журналістики, суспільно-політичних наук у вищих навчальних закладах. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності перекладача, адже вони допомагають вирішити проблеми, які пов’язані не лише з передачею змісту, а й зі збереженням сили впливу на аудиторію при перекладі політичного дискурсу.

 

Висновки

 

У даній дипломній роботі було досліджено особливості аргументації в політичному дискурсі. В процесі дослідження було визначено основні риси політичного дискурсу. По-перше, дискурс – це тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, мовленнєвий потік, що має різну форму вияву (усну, письмову), відбувається у межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників. По-друге, під час дискурсу відбувається синтез когнітивних, мовних і позамовних (соціальних, психічних, психологічних тощо) чинників, залежно від тематики спілкування. А політичний дискурс, у свою чергу, – це дискурс, обмежений соціальною сферою, а саме політикою: урядові обговорення, парламентські дебати, партійні програми, промови|промови| політиків тощо. Отже, політичний дискурс – це дискурс політиків.

Матеріалом дослідження було обрано тексти передвиборних промов кандидатів на пости президента та віце-президента США від двох найвпливовіших партій – Демократичної та Республіканської партій. А також було обрано промову представника від партії Зелених. Такий крок пояснюється тим, що кандидатом на пост президента країни від цієї партії було обрано жінку, а це, в свою чергу, свідчить про те, що вона має значний вплив на членів та прихильників цієї партії, а отже – уміло застосовує засоби аргументації у своїх промовах. І той факт, що кандидатом на найвищу державну посаду було обрано жінку, а не чоловіка, також є аргументом на користь того, що для аналізу варто обрати саме її промову.

Під час дослідження також було визначено основні риси аргументації. Було встановлено, що аргументація – це мовленнєва дія, що включає систему тверджень, призначених для переконання аудиторії у правильності якоїсь думки. Вона звернена насамперед до розуму людини, яка здатна, подумавши, прийняти або спростувати цю думку. Як виявилося, аргументація має три основні форми: доказ, навіювання і переконання. Доказ – поняття переважно логічне. Це сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності якої-небудь думки за допомогою інших істинних і пов’язаних з|із| нею думок. Завдання|задача| доказу – знищення сумнівів в правильності висунутої тези. Навіювання – поняття переважно психологічне. Це нав'язування готової думки адресатові шляхом дії на підсвідомість. Завдання|задача| навіювання – створити у адресата відчуття добровільності сприйняття чужої думки, його актуальності, привабливості. Переконання складається з елементів як доказу, так і навіювання. Це означає|значить|, що промовець |пред'являє як раціональні аргументи, так і емоційні|емоціональні|, звертається|обертається| до розуму, але|та| впливає і на почуття аудиторії||, апелює як до істини, так і до думки слухачів, показує всі можливості|спроможності|, вигоди і переваги свого варіанту ||вирішення проблеми, прагне, щоб|аби| аудиторія повірила сказаному і сприйняла його як керівництво до дії.

Було встановлено, що аргументація – це мовна стратегія, яка має свої тактики впливу на аудиторію. Основними тактиками аргументації є тактика ототожнення політика з народом, тактика емоційного тиску, протиставлення, тактика “м’якого виведення опонента з гри”, апеляції до авторитету (статистичні чи наукові дані) та посилання на власний досвід.

 В процесі дослідження було виявлено, що гендерна приналежність промовців значною мірою впливає на вираження аргументації в контекстах передвиборних промов, а також на побудову самих промов. Під час дослідження було встановлено, що промови чоловіків і жінок мають багато спільного, але також – і багато відмінного. Як виявилось, тематика промов чоловіків і жінок дуже схожа. Основною темою для всіх політиків є тема економічної кризи. Проте, жінки звертають більше уваги на наслідки цієї кризи (погіршення соціального забезпечення, зниження рівня охорони здоров’я, погіршення якості освіти дітей і т. ін.), а чоловіки більше говорять про причини (підвищення податків, зростання цін на товари та послуги). Було також виявлено, що у промовах чоловіків багато уваги приділяється питанню війни з Іраком та Афганістаном. Жінки у своїх промовах порушують питання соціального рівноправ’я чоловіків і жінок (особливо це стосується промови С.МакКіні).

Чоловіки і жінки у своїх промовах використовують одинакові тактики, але різні засоби їх вираження у мові.

Так, наприклад, промови жінок відрізняються більшою емоційністю. Чоловіки у своїх промовах використовують більш нейтральну лексику та більш сухо викладають аргументи. Жінки у своїх промовах частіше вдаються до тактики емоційного тиску та тактики протиставлення.

Чоловіки частіше звертаються до статистичних даних та посилання на власний досвід. Критика опонентів у промовах чоловіків побудована так, щоб якомога менше образити опонента. Тобто чоловіки не просто критикують, а проводять паралелі, щоб виборці чітко бачили різницю і могли зробити правильний вибір.

Саме тому промови чоловіків справляють більш позитивне враження ніж промови жінок.

Як виявилося, приналежність політиків до різних партій також впливає на будову промов та вираження в них аргументації. Для дослідження було обрано промови кандидатів на пости президента та віце-президента США від двох найвпливовіших партій цієї країни – Барака Обами, та Джо Бідена (Демократична партія), а також Джона МакКейна та Сари Палін (Республіканська партія).

Під час дослідження було виявлено певну тенденцію побудови промов кандидатів на пост президента та віце-президента США. Так, наприклад, у промовах Джо Бідена і Сари Палін (кандидати на пост віце-президента) переважають агітаційні тези на користь їхніх кандидатів Б.Обами і Дж.МакКейна. Промови Дж.МакКейна та Б.Обами побудовані навколо центральних понять які виражають ціль виборчої кампанії кожного з кандидатів. Так, для промови Дж.МакКейна центральним є поняття fight. Промова Б.Обами побудована навколо концепту American promise. Ці концепти виражають суть та головну думку промов цих політиків. Промова Дж.МакКейна завдяки такій будові здається дуже емоційною, цілеспрямованою, навіть дещо агресивною. Вона справляє глибоке емоційне враження, але у ній висловлені не зовсім ті думки, які хотіли б чути американці. Адже, як відомо, більшість населення не підтримувало політику Дж. Буша, яка спрямована на продовження війни з Іраком. Тому виборці обрали кандидата, політична кампанія якого була спрямована на мирне вирішення проблем країни. Саме такі настрої були висловлені у промові Б.Обами.

Як виявилося, для досягнення поставленої цілі (залучення виборців на свій бік) представники обох пaртій використовували усі доступні методи впливу. У їхніх промовах були використані всі основні тактики аргументації. Проте, демократи більше вдавалися до тактики емоційного тиску та зверталися до статистики. Республіканці частіше вдавалися до тактики ототожнення та протиставлення.

Під час дослідження було встановлено, що у передвиборних політичних промовах аргументація виражається логічними фактами та емоційними аргументами.

Переклад фактажу не викликає значних труднощів, адже виражається мовними одиницями у прямому значенні та не містить емотивного навантаження. Саме тому увагу було зосереджено на передачі у мові перекладу образності одиниць мови оригіналу. Увага зверталася на лексичні проблеми перекладу.

Лексичні проблеми перекладу пояснюються, перш за все, неспівпадінням в концептуальних картинах світу українського і американського народів. Іншою перепоною для сприйняття аргументів політиків, носіїв мови оригіналу, аудиторією мови перекладу є недостатня база фонових знань про країну мови оригіналу.

Труднощі перекладу виникають у результаті прагнення перекладача зберегти стилістичну та прагматичну еквівалентність лексем мови оригіналу у мові перекладу. Багато проблем виникає при перекладі емоційно-забарвленої лексики, стилістичних тропів (наприклад метафор), фразеологічних одиниць, стилістичних фігур тощо.

Дуже часто при перекладі змінюється структура речень тексту оригіналу у тексті перекладу: прості речення об’єднуються у складні і навпаки або частина складного речення у тексті перекладу виражається вставною конструкцією.

Збереження сили емоційних аргументів залежить від знань та умінь перекладача відтворювати значення цих одиниць мови оригіналу у мові перекладу.

 

Resume

 

The paper deals with peculiarities|feature| of argumentation in political discourse| as a problem of translation. Political activity always plays an important role life of society. The place|seat| of a country in the world and its relationship with other countries depends on certain|definite| political position or situation inside the country. However the way of country representation by its political leaders is very important for determination|definition| of the country image. Politicians in their speeches can appeal both for|by| the international community and the citizens of the country.

Speech-making process is a very |äóæå| difficult because що| politicians in his speeches not only лише| inform an audience about some aspect of public life, but also obtain the favour and support of audience, convince the audience to accept their position. Politicians prove their opinions by arguments and facts, use different methods of persuasion. Therefore, ability to give reasons for the actions is very important for every politician because it affects his popularity among the audience. With the help of an argumentation politicians influence forming and change of voters opinion. And that’s why the research of argumentation peculiarites in political discourse| can be regarded as urgent problem.

The aim of the paper was to research the argumentation peculiarites in political discourse.| For reaching this aim it was necessary to clear up the following tasks:

- to define the basic|main| features of political discourse|;

- to define the basic|main| features of argumentation;

- to research the|explore| basic|main| tactics of argumentations;

- to research the|explore| expressing of argumentation in pre-election speeches as to gender of politicians;

- to research|explore| the expressing of argumentation in pre-election speeches, belonging to politicians of|by| different|diverse| parties;

- to point out difficulties with |cause|wit the preserving|safety| of argumentation during the translation|cappice| of political speeches.

The object of the researchis a political discourse, and also means of realization of argumentation in political discourse.

The subject of the researchis a methodology of argumentation maintainance during the translation of political discourse.

The research materialis texts of pre-election speeches of six political figures of the USA: Hillary R. Clinton (Democratic Party), Cynthia McKinney (Green Party), Sarah Palin (Republican Party), Barack Obama (Democratic Party), Joe Biden (Democratic Party) and John McCain (Republican Party).

Modern linguistics researches|work-up| are aimed|ducted| to study different|diverse| types|typestyle| of discourse from the communicative and pragmatic point of view. Such aim foresees the investigation of language|speech| not only as to the means of communication and conveying of information but also as to the mechanism of influence on the behavior of individuals and community groups. The basic|main| features|vinculum| of political discourse| were defined during the research|work-up||definite|. As to Ukrainian linguist F.S. Bacevich discourse| is a type|typestyle| of communicative activity, interactive phenomenon|phenomen|, vocal stream|throughflow|, which has a different|diverse| form|shape| of existence (verbal|parol|, written) and takes place within concrete channel|lade| of intercourse|commonunication|. It is regulated with the help of strategies and tactics of participants. It is a synthesis of cognitive|, linguistic|vocal| and extralinguistic| (social, psychical, psychological etc.) factors, depending on the subject of intercourse|commonunication|. The concept of political discourse was defined as |b to T.A.Van Dijk: political discourse is a discourse|, limited by social sphere, namely by a politics|politics|: discussions in the government, parliamentary debates|discussion|, party programs, speeches of politicians etc. So, political discourse| is pointed out as discourse| of politicians.

The public mission|purpose| of political discourse| is to inspire|suggest| addressees (citizens) the necessity of politically correct actions|act| or evaluations|estimation|. Otherwise speaking, the purpose of political discourse| is not to describe, but convince, making an addressee to ground|substantiate| the persuasion and begin to act|act|. For this purpose|for this reason| politicians use different means of argumentation (use arguments and facts, use various|diverse| methods of persuasion). The argumentation was defined as the system of carefully thought out stage-by-stage|phase-by-phase| speech actions|act|, with|what| takeing into account a communicative situation and following achievement of communicative goal (to convince an audience|auditory| to accept|take| some idea) in the process of intercourse|commonunication|. The argumentation has some methods to achieve the aim. These methods are called tactics. Each of these tactics foresees the use|utillizing| of certain|definite| forms|form| of argumentation, and also certain|definite| reasonable and motional arguments. A.A. Markovych pointed out such main tactics of argumentation: identification of politician with people|peoples|, emotional pressure, contrasting, “soft|mild| leadingout of opponent from the game”|play|, appeal to|by| authority (statistical|collation| or scientific|science| information, well-known facts), reference to own experience.

Many common and divergent features were found out|work-up| in men|husband| and women’s speeches. The subjects of speeches are very alike. The main theme|object-matter| for all of politicians is|appear| the theme|object-matter| of economic|economical| crisis. However, women pay|wife|paypay more attention|attn.| to the results of this crisis emphasize the issues of worsening of public welfare, decline|lowering| of the |Y-level|health protection level, worsening of children education quality etc.|formation||kid On the other hand |richly||butmen|husband| talk more about the reasons|cause| resulted in worsening of public welfare, decline|lowering| of the |Y-level|health protection level, worsening of children education quality etc.: an increase|rise| of taxes, rising of goods and services prices. Men|husband| also pay more|richly| attention|attn.| to the problem of war actions in Iraq and Afghanistan. Women|wife| in their speeches raise the problem of equal social rights of men|husband| and women|wife| (especially|in particular case| in C. McKinney’s speech).

Also, it was found out that women’s speeches|wife| are highly emotional. Women use much more expressive lexical means of speech (expressing|signifying| emotions, fillings|feeling| and attitude of people) such as: epithets, intensifiers, adjectives of comparative and superlative degree of comparison, adverbs, metaphors and phraseology units etc. Men|husband| use more words of neutral|midway| vocabulary and more dryly|secco| lay|expound| out arguments in their speeches.

As to the results of the research, the structures|building| of speeches of politicians, belonging to different|diverse| parties (Democratic and Republican Party), are different. They also express different arguments. For example, Joe Biden and Sarah Palin‘s speeches have many agitation theses in behalf of|in behalf on| their candidates Barack Obama and John McCain. As to John McCain and Barack Obama’s speeches, they have|about| central|center| concepts|notion| to|what| express|signifying| the purpose of hustings each of candidates. So, concept fight is the centralfor the John McCain’s speech. Barack Obama’s speech based on such concept as American promise. These concepts| express|signifying| essence and main|head| tasks of these speeches. Due to such concept John McCain’s speech seems|surrenders| very emotional, purposeful, even aggressive. It|her| makes|produce| the deep|plunge| emotional impression on the audience. But John McCain expresses not the same ideas|opinion| which|what| would like|wish| to hear Americans. Because the majority of population does not support|underprop| J. Bush policy, which|what| is aimed|ducted| to continue the war with Iraq. Therefore voters|voter| elected the nominee whose campaign was aimed|ducted| at the peaceful settlement of states problems. S|preeminentlySSSSSSSSSuch moods were shown|offers| in Obama’s speech. Democrats use more often|narrow-meshed| tactic of emotional pressure and tactic of appeal to|by| authority (statistical|collation| or scientific|science| information, well-known facts) in their speeches. Very often republicans use tactic of identification with people and tactic of |peoples|andaa contrasting.

As to the results of the research, the main difficulty of political speech translation is rendering emotive lexical units. These units are very important for political speeches. Politicians use them in expressing emotional arguments. Sometimes such arguments are more important for speech than logical one. That’s why attention|attn.| was concentrated on rendering such emotive lexical units of source language|tongue| in the target language as:|speech||pro-image| emotionally painted|paint-coated| words (words,|wd||what| expressing|signifying| emotions, fillings|feeling| and attitude of people to|by| the objects and phenomena|phenomen|), metaphor, epithets, various repetitions, phraseology units and colloquial vocabulary. Emotive lexical units have three main ways of rendering their meaning in target language. All these ways of translation is aimed to preserve stylistic and pragmatic meaning of lexical units in target language:

- rendering by full equivalents in target language;

- rendering by lexical units with similar meaning;

- rendering by a descriptive translation.|cappice|

So, adequacy of translation|cappice| depends on knowledges and experience of translator.

The results of the research help to understand how politician’s speech influence the audience. These results can be used in translator and interpretator’s practice, because they help to solve problems with rendering not onlty the content of political discourse but also its emotive influence.

 

Список використаних джерел

 

1. Анисимова Т.В. Типология жанров деловой речи (риторический аспект): автореф. дис. … д-ра филол. наук: 10.02.19 / Т.В. Анисимова; Кубанский гос. ун-т. Краснодар, 2000. – 46с.

2. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики / Новое в зарубежной лингвистике – М.: Прогресс, 1995. – Вып. 16: Лингвистическая прагматика. – С. 33-38.

3. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику / МГУ им. М.В. Ломоносова. Филос. фак. – М.: Эдиториал, 2001.– 358с.

4. Баранов А.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход)

/ МГУ им. М.В. Ломоносова. Филос. фак. – М.: Эдиториал, 2001.– 346с.

 5. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и часной теории перевода). – М.: “Международные отношения”, 1985. – 240с.

6. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 244с.

7. Берков В.Ф. Аргументация как речь / В.Ф.Берков // Стратегии коммуникативного поведения: материалы докладов Междунар. науч. конф., Минск, 3-4 мая 2001 г.: в 3 ч. / Минский гос. лингвист. ун-т; редкол. – С. 56-62.

8. Бігарі А.А. емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. – К.: “Логос”, 2000. – С. 112-123.

9. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико-эмпирическое исследование языка и его использования в социальном контексте // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М.: 1987. – С. 98-105.

10. Брутян Г.А. Очерк теории аргументации / А.Г. Брутян. – Ереван: Изд-во АН Армении, 1992. – 299с.

11. Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1999. – 312с.

12. Васильев Л.Г. Прагматика аргумента: коммуникативный подход / Л.Г.Васильев // Тверской лингвистический меридиан; Твер. гос. ун-т. – Тверь, 1999. – Вып. 3. – С. 214-220.

13. Ващук Т.Н. Политический дискурс как объект лингвистического исследования. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/1720/1/43.pdf

14. Воробйова М.В. Алюзивні засоби у текстах полемічного дискурсу як спосіб впливу на читача. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/11(95)1/1_Vorob'eva.pdf

15. Герасимов В.И., ИльинМ.В. Политический дискурс: История и современные исследования // Политическая наука: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН, Ин-т сравн. политологии, ос. ассоц. полит.науки. – М.: 2002. – № 3 – С. 73-78.

16. Голикова Ж.А. Перевод с англиского на русский: Учебное пособие. – М.: Новое знание, 2003. – 300с.

17. Григорьева В.С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты: монография В.С. Григорьева. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 288с.

18. Даньшина Е.В. Стратегии и тактики американского предвыборного дискурса. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/5_Danshina.pdf

19. Емерен Франс Х. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргументативных дискуссиях: теоретическая модель анализа дискурса, направленная на разрешение конфликта мнений Франс Х. Ван Ееремен, Р. Гроотендорст. – Санкт-Петербург: «Нотабене», 1992. – 457с.

20. Ивин А.А. Логика. Учебник лдя гуманитарных факультетов – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002 – 457с.

21. Игнатенко Л.Ю. Повтор как одна из стратегий речевого воздействия // Весник Харьковского национального университета ім. В.Н.Каразіна № 649. – Харьков: Константа, 2005 – С. 298-306.

22. Каліщук Д.М. лінгвокультурні особливості перекладу політичного дискурсу. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/11(95)1/29_Kalishuk.pdf

23. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. – Москва, ГНОЗИС, 2004. – 390с.

24. Кириллов, В.И. Логика: учебник В.И. Кириллов, А.А. Старченко. – М.: Юристъ. – 1995. – 256с.

25. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с англиского языка на русский. – М.: “Высшая школа”, 1965. – 287с.

 26. Кубрякова Е.С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике //Дискурс, речь, речевая деятельность. - М., 2000. – С. 8-13.

27. Курачек О.Ф. Логические и экстралогические средства убеждения на материале английского языка / О.Ф. Курачек // Коммуникативные стратегии: материалы докладов Междунар. науч. конф., Минск, 28-29 мая 2003 г.: в 2 ч. / Минский гос. лингвист. ун-т; редкол.: Т.В. Поплавская (отв. ред.) [и др.]. – Минск, 2003. – С. 124-130с.

28. Маркович А.А. Аргументативная коммуникация / А.А. Маркович // Методология исследования политического дискурса: Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов: сб. науч. трудов / Белгосуниверситет; под общ. ред. И.Ф. Ухвановой-Шмыговой. – Вып. 1. – Минск, 1998. – С. 144-150.

29. Медвідь О.М., Ізмайлова І.Г.Прагматичні інтерпретації текстів політичного дискурсу. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2008/1(112)/13_Medved.pdf

30. Михальская А. К. / Русский Сократ: Лекции по сравнительно исторической риторике: Учебное пособие для студентов гуманит. факультетов/Михальская А. К.: Академия, 1996. – 192с.

31. Ніколенко А.Г. Соціальні аспекти мовлення. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Вінниця, Нова книга, 2005. – 256с.

32. Опарина Е.О. Метафора в политическом дискурсе // Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования: Сб. науч. тр. / Отв. ред. и сост. Герасимов В.И., Ильин М.В. – М.: РАНИНИОН, 2002. – С. 20-25.

33. Павлуцька В.О. Політичний дискурис: особливості та функції. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/2446/1/218-221.pdf

34. Паршин П.Б. Лингвистические методы в концептуальной реконструкции // Системные исследования. – М.: 1996. – С. 146-151.

35. Попов Р.А. Політичний дискурс: проблема теоретичної ідентифікації. Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej2/txts/pol-prav/05prapti.pdf

36. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. – М.: 1990. – 213с.

37. Семенюк А.А. Гендерні та вікові особливості кооперативної мовленнєвої поведінки у сімкйному дискурсі. Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.В. Дудоладова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк: 2007. Режим доступу: http://www.nbu.gov.ua

38. Сковородников А.П. О необходимости разграничения понятий «риторический прием», «стилистическая фигура», «речевая тактика», «речевой жанр» в рактике терминологической лексикографии / А.П. Сковородников // Риторика. Лингвистика: сб. статей.– Смоленск: СГПУ, 2004. – С. 5-11.

39. Славова Л.Л. Комунікативні стратегії та тактики у сучасному масмедійному політичному дискурсі. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/2210/1/06slldzm.pdf

40. Соловей А.С. Политические выступления: типологический и переводческий аспекты Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/37_Solovey.pdf

41. Тхоровська С.В. Стратегії політичного дискурсу. Режим доступу:

http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/10_Thorovska.pdf

42. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М.: 2002. – 416с.

43. Фесенко Т.А. Концептуальные основы перевода. – Тамбов: ТГУ, 2001. – 124.

44. Фоменко О.С. Політична реклама в телевізійних дебатах: лінгвістичні аспекти // Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. – К.: “Логос”, 2000. – С. 365-369.

45. Шейгал Е.И. Семиотическое пространство политического дискурса // Полит. дискурс в России, 2003. – С. 41- 48.

46. Benoit W. L., Blaney J. R., Pier P. M. Campaign '96: A functional analysis of acclaiming, attacking, and defending. New York: Praeger, 1998. – 342p.

47. Discurso Político, UPF, Barcelona. Second draft, April 29, 2001 – 236p.

48. Politicaly speaking: a worldwide examination of language used in public sphere / Ed. by O.Feldman. New York, 1998. – 389p.

49. Van Dijk Teun A. Political discourse and ideology. // Paper for Jornadas del. 1999. – P. 178 - 189.

Довідковий матеріал

50. Англо-український словник парних словосполучень / Авт.-уклад. Л.М.Медведєва. – К.: “Українська енциклопедія”, 1999. – 260с.

51. Великий англо-український словник / Авт.-уклад. М.В.Адамчик. – Донецьк: “Сталкер”, 2002. – 1152с.

52. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь / А.В. Кунин. – 6-е изд., стереотип. – М.: Медиа, 2005. – 501с.

53. Dictionary of the English language / Ed. by David Dale. – New York, 2004. – 705p.

Додаток 1

 

Застосування тактик аргументації чоловіками та жінками у своїх передвиборних промовах

№	Назва тактики	Кількість застосувань тактики (разів)
		Жінки	Чоловіки
1	Тактика ототожнення політика з народом	4	7
2	Тактика емоційного тиску	7	4
3	Тактика протиставлення	7	4
4	Тактика “м’якого виведення опонента з гри”	1	3
5	Тактика апеляції до авторитету (статистичні чи наукові дані, загальновідомі факти)	3	7
6	Тактика посилання на власний досвід	3	6

 

Додаток 2

 

Застосування тактик аргументації представниками Демократичної та Республіканської партій США

№	Назва тактики	Кількість застосувань тактики (разів)
		Представники Демократичної партії	Представники Республіканської партії
1	Тактика ототожнення політика з народом	3	4
2	Тактика емоційного тиску	5	4
3	Тактика протиставлення	3	4
4	Тактика “м’якого виведення опонента з гри”	2	1
5	Тактика апеляції до авторитету (статистичні чи наукові дані, загальновідомі факти)	5	3
6	Тактика посилання на власний досвід	3	3

 

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І УПРАВЛІННЯ

Гуманітарний факультет