Податкове стимулювання розвитку страхування

 

Трансформація економіки України, активізація інвестиційних та інноваційних процесів, міжнародних зв’язків підвищують роль страхування у фінансовій системі. Визначальним чинником розвитку страхового ринку України з моменту набуття нею незалежності залишається роль держави. Маючи у своєму розпорядженні широкий спектр інструментів прямої та непрямої дії, вона здатна стимулювати або стримувати окремі процеси та явища. Одним із найбільш ефективних методів державного регулювання є податки, чільне місце серед яких належить податку на прибуток підприємств.

Аксіомою економічної теорії з питань державного регулювання є поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та населення. Часто вони бувають протилежними. Інтереси страхувальників випливають із сутності страхування як виду діяльності: фінансовий захист майнових інтересів. З цією метою вони сплачують страхові платежі, намагаючись їх мінімізувати, і очікують, що держава створить необхідні умови для забезпечення їх прав на отримання страхової виплати.

Інтереси страховиків дещо інші. Як комерційні структури страхові компанії зацікавлені в отриманні прибутку, використовуючи часом необґрунтовано завищені страхові тарифи (особливо це стосується добровільних видів страхування) для накопичення капіталу. Отже, інтереси страхувальників і страховиків суттєво відрізняються. Стратегічні інтереси держави полягають у нівелюванні цих суперечностей, здійсненні настільки виваженої податкової політики, щоб підтримувати їх діяльність та одночасно виконувати фіскальну діяльність.

Податковий Кодекс України передбачав, що перехід страховиків на загальну систему оподаткування дозволить досягти наступних завдань:

- забезпечить розвиток класичного страхування;

-  податок на прибуток замінить так званий «податок з обороту», який існував до цього і суперечив прямому оподаткуванню, та не був пов’язаним із фінансовим результатом страховика;

-  унеможливить існування «псевдострахування» через диференціацію податкових ставок для перестраховиків з високим рейтингом (вимоги КМУ: А.М. Best (США) - «ВВ-», Moody’s (США) - «А3», Standard&Poors (США) - «А-», IBCA (Великобританія) - «А-»);

-  поступово вирішить проблеми припинення використання страхових організацій для оптимізації податків підприємствами-страхувальниками;

-  відповідатиме міжнародній практиці.

Проте в минулому році було скасовано норму податкового кодексу, яка зобов’язувала страховиків переходити на загальну схему оподаткування з 2013 р. Як наслідок, страхові компанії залишаються в привілейованому становищі: замість 19% податку на прибуток вони продовжують платити в казну 3% від валових премій. Офіційним приводом для продовження страхових пільг стали прогнози про втрати держскарбниці. Лобісти особливих правил оподаткування СК підрахували, що після переходу страхового ринку на сплату податку на прибуток, бюджету не отримає від страховиків ні копійки. Проте, разом було скасовано і інший страховий податок - 3% на перестрахування у резидентів. Таким чином, вони розв’язали руки компаніям, дозволивши їм розгорнути бізнес по мінімізації оподаткування підприємств. Кілька років тому левова частка сірих операцій проводилася саме під виглядом перестрахування на внутрішньому ринку.

Завдяки таким маніпуляціям питома вага псевдострахування становить 35 - 40% від загального обсягу ринку, досягаючи 7-8 млрд. грн. щорічно.

Введення податку на внутрішнє перестрахування з 1 квітня 2012 року поклало край такій практиці, оскільки схеми різко подорожчали. Якщо в першому кварталі 2011 року обсяг перестрахування резидентам перевищував 3 млрд. грн. (основна частина цієї суми припадала на гроші, які обертаються на схемному ринку), то за січень-березень 2012 року цей показник скоротився більш ніж у десять разів - до 233,4 млн. грн. Однак власники великого бізнесу змогли переконати законодавців відновити страховий оффшор. Скасування перестрахувального податку в 2013 році повернула все на минулий рівень: за оцінками ЛСОУ (Ліги страхових організацій України), обсяг внутрішнього перестрахування підскочив майже до рівня 2011 року, склавши в першому кварталі 2,5 млрд. грн.

Протягом 2011-2012 рр. відбулася істотна зміна структури вихідного перестрахування: при загальному зменшенні обсягів операцій перестрахування суттєво змінилося співвідношення між операціями внутрішнього та зовнішнього перестрахування на користь останніх. Але у 2013 відбулися зміни на користь перестраховиків-резидентів, загальні обсяги перестрахування зросли більше ніж у 3 рази.

Науковці і практики звертають увагу на те, що багато суб’єктів підприємницької діяльності використовують страхування як спосіб ухилення від сплати податків. На мою думку, така проблема залишатиметься не розв’язаною доти, поки не відбудеться переходу страховиків до загальної системи оподаткування прибутку або поки не буде знайдено іншого розв’язання проблеми.

Згідно з Законом України «Про страхування» «предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням», а фінансовий результат діяльності страхової організації може бути визначено за допомогою доходів і витрат: 1) доходи від страхової діяльності; 2) доходи від фінансової діяльності; 3) доходи від іншої операційної діяльності; 4) витрати на ведення справи; 5) витрати, пов’язані зі страховими зобов’язаннями.

Новий підхід полягає в тому, що пропонується:

- відокремити інвестиційну діяльність страховика від фінансової;

-  співвіднести витрати з основними видами діяльності страхової компанії.

Запропонований поділ дасть змогу визначати прибуток від основної операційної діяльності за такою формулою:

 

ПОД = ГНОД - ВОД (3.1)

 

де ГНОД - грошові надходження за основною операційною (страховою) діяльністю;

ВОД - витрати за основною операційною діяльністю.

Прибуток від іншої операційної діяльності визначиться як відповідна різниця:

 

ПІОД = ГНІОД - ВІОД. (3.2)

 

де ГНІОД - грошові надходження за іншою операційною діяльністю;

ВІОД - витрати за іншою операційною діяльністю.

Прибуток від інвестиційної діяльності визначиться за формулою:

 

ПІД = ГНІД - ВІД. (3.3)

 

де ГНІД - грошові надходження за інвестиційною діяльністю;

ВІД - витрати за інвестиційною діяльністю.

Прибуток від фінансової діяльності визначиться з розрахунку:

 

ПФД = ГНФД - ВФД. (3.4)

 

де ГНДФ - грошові надходження за фінансовою діяльністю;

ВФД - витрати за фінансовою діяльністю.

Загальний прибуток страховика визначатиметься за зведеною формулою:

ЗП = ПОД + ПІОД + ПІД + ПФД. (3.5)

 

Кожний перелічений вид діяльності може розглядатися як самостійний і відносно незалежний від іншого. Так, страховик формально може не здійснювати страхову діяльність і займатися лише інвестиційною діяльністю або лише іншою операційною діяльністю.

Застосуємо нову класифікацію доходів і витрат для модифікації концепції оподаткування в страховій галузі.

З одного боку, високі ставки податків призводять до високих цін (тарифів) за страхові послуги для кінцевого споживача, тому стають неефективними і недоступними для більшості населення України. Крім того, високі ставки податків викликають ухилення від їх сплати.

Пропонуємо компромісне рішення за рахунок зменшення ставки податку з одночасним введенням диференційованого оподаткування, а саме: окремого оподаткування основної операційної діяльності, окремого - фінансової діяльності, окремого - інвестиційної діяльності та окремого оподаткування іншої операційної діяльності.

Пояснимо деякі особливості запропонованої методики диференційованого оподаткування з прибутків (таблиця 3.1).

 

Таблиця 3.1. Диференційоване оподаткування прибутків страховика залежно від виду, напряму та результатів діяльності

Види діяльності	Пропозиція - об’єкт оподаткування	Пропозиція - норми ставки, %
1. Страхова діяльність
Основна операційна діяльність резидентів і нерезидентів страхування, перестрахування	Прибуток ПОД (ГНОД - ВОД)	15
2. Інша операційна діяльність
Інша операційна діяльність резидентів і нерезидентів	Прибуток ПІОД (ГНІОД - ВІОД).	16
3. Фінансова діяльність
Фінансова діяльність резидентів і неризидентів	Прибуток ПФД = (ГНФД - ВФД).	17
4. Інвестиційна діяльність
Інвестиційна діяльність резидентів і неризидентів	Прибуток ПІД = (ГНІД - ВІД).	18
Інвестиційні витрати резидентів в економіку інших країн обсягом більш як 100 000 євро на рік	Обсяг інвестицій в економіку інших країн	3

 

Пропонуємо зменшити ставки оподаткування від основних видів діяльності в середньому з 21 до 15, оподаткування іншої операційної діяльності за ставкою 16 з відповідного прибутку, оподаткування фінансової діяльності за ставкою 17 з прибутку від такої діяльності та інвестиційної діяльності - 18 з відповідного прибутку. Тенденція до зменшення ставки оподаткування має місце і в країнах - нових членах ЄС.

Розглянемо тепер, як впливатиме запропоноване вдосконалення оподаткування на діяльність, з одного боку, страхових компаній, а з іншого - на надходження коштів до бюджету країни.

Сукупний податок, що був би сплачений страховиком за умови переходу на диференційоване оподаткування прибутків, визначиться:

 

ЗСПП= 0,15 × ПООД + 0,16 × ПІОД + 0,17 × ПФД + 0,18 ×ПІД + 0,03 × суми інвестицій за межі України(для суми > 100 000 євро на рік) (3.6)

 

Загальна сума нерозподіленого прибутку, тобто коштів, що залишаться у страховиків після оподаткування у такому разі, буде:

 

ЗСНП= 0,85 × ПООД + 0,84 × ПІОД + 0,83 ×ПФД + 0,82 × ПІД + 0,03 × суми інвестицій за межі України(для суми > 100 000 євро на рік) (3.7)

 

Порівняємо різні пропозиції оподаткування страховиків в контексті новацій Податкового кодексу України для виявлення особливості та переваг нового підходу.

Модельний приклад 1.Припустимо спочатку, що певний страховик має результати діяльності з відповідними позитивними прибутками і працює в Україні: ПОД = 10 млн грн, ПІОД = 20 млн грн, ПФД =30 млн грн, ПІД = 40 млн грн. Розрахуємо величину сплачених податків для такого страховика за наведеними підходами (таблиця 3.2), де загальний прибуток: ЗП=10+20+30+40=100 млн грн.

 

Таблиця 3.2. Пропозиції щодо оподаткування страховиків

Пропозиція	Хто пропонує	Пояснення
1	Міністерство фінансів	Оподаткування загального прибутку: 21% ЗП. У разі збитку податок не збирається
2	Шкірян Л.	Диференційоване оподаткування прибутків ПОД, ПФД, ПІОД, ПІД. У разі збитку за певним видом діяльності податок з цього виду діяльності не збирається
3	Податковий кодекс	Оподаткування загального прибутку: 23% ЗП з 2011 р., 21% ЗП з 2012 р., 19% ЗП з 2013 р., 16% ЗП з 2014 р. У разі збитку ЗП<0 податок не збирається

 

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 1 будуть визначатися так: ЗСПП= 0,21 (10 + 20 + 30 + 40) = 0,21 · 100 = 21 млн грн.

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 2 будуть визначатися за формулою (1.6): ЗСПП= 0,15? 10 + 0,16? 20 + 0,17? 30 + 0,18? 40 = 17 млн грн.

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 3: ЗСПП= 0,19 (10 + 20 + 30 + 40) = 0,19 · 100 = 19 млн грн.

Показники податкової віддачі для всіх наведених випадків будуть близькими або рівними обраним нормам ставки податку на прибуток. Податкова віддача за новим методом диференційованого оподаткування є найменшою і для приведених даних дорівнює 17%. Наші підрахунки (таблиця 3.3) дають змогу зрозуміти, що у разі позитивних прибутків за всіма видами діяльності страховик сплачуватиме за пропозицією 2 менші податки, ніж за чинними вимогами оподаткування і за іншими пропозиціями. Податкова віддача для диференційованого оподаткування є значно меншою. Отже, такій результат є вигідним для страхо державного фінансового регулювання і податкових надходжень до бюджету: 21 млн грн > 17 млн грн; 19 млн грн > 17 млн грн.

Модельний приклад 2.Тепер змоделюємо іншу ситуацію зі страховиком, що має результати діяльності як з позитивними, так і з від’ємними значеннями прибутків за окремими видами діяльності. Для спрощення розрахунків і розуміння приймемо, що страховик надає страхові послуги на території України і має від’ємні результати лише за одним видом діяльності, наприклад, за інвестиційною діяльністю (таблиця 3.4). Тому два страховики (перший і другий) у таблиці 3.3 і таблиці 3.4 відрізняються лише за результатами інвестиційної діяльності.

Знову розрахуємо величину сплачених податків для такого страховика, що матиме загальний прибуток ЗП= 10 + 20 + 30 − 40 = 20 млн грн, за трьома підходами.

Обсяги сплачених податків ЗСПП за пропозицією 1 будуть визначатися: ЗСПП = 0,21× (10 + 20 + 30 − 40) = 0,21×20 = 4,2 млн. грн.

 

Таблиця 3.3. Порівняння пропозицій стосовно оподаткування прибутку на прикладі розрахунку для результатів діяльності першого страховика

Показник діяльності	Значення, млн. грн.	Податки, млн. грн.
		Пропозиція 1 - Мінфін - 21% прибутку	Пропозиція 2 - автор - диференційоване оподаткування	Пропозиція 3 - ПКУ - 19% прибутку
ПОД	10	0,21× 10 = 2,1	0,15×10=1,5	0,19×10=1,9
ПІОД	20	0,21×20=4,2	0,16×20=3,2	0,19×20=3,8
ПФД	30	0,21×30=6,3	0,17×30=5,1	0,19×30=5,7
ПІД	40	0,21×40=8,4	0,18×40=7,2	0,19×40=7,6
Усього сплачених податків, ЗСПП		21,0	17	19,0
Загальний прибуток ЗП, млн грн		100	100	100
Податкова віддача ПВ=ЗСПП/ЗП×100%		21	17	19

 

За пропозицією 2 диференційованого оподаткування страховик не сплачуватиме податок від інвестиційної діяльності, але сплатить податки за іншими видами діяльності. Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 2 визначатимуть за формулою (3.6):

ЗСПП = 0,15 × 10 + 0,16 × 20 + 0,17 × 30 + 0 = 9,8 млн грн.

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 3 визначатимуться:

ЗСПП = 0,19 (10 + 20 + 30 − 40) = 0,19 · 20 = 3,8 млн грн.

 

Таблиця 3.4. Порівняння пропозицій щодо оподаткування прибутку на прикладі розрахункової задачі для результатів діяльності другого страховика

Показник діяльності	Значення, млн. грн.	Податки млн. грн.
		Пропозиція 1 - Мінфін - 21% прибутку	Пропозиція 2 - автор - диференційоване оподаткування	Пропозиція 3 - ПКУ - 19% прибутку
ПОД	10	0,21×10=2,1	0,15×10=1,5	0,19×10=1,9
ПІОД	20	0,21×20=4,2	0,16×20=3,2	0,19×20=3,8
ПФД	30	0,21×30=6,3	0,17×30=5,1	0,19×30=5,7
ПІД	−40	0,21×(−40)=8,4	0	0,19×(−40)=-7,6
Усього сплачених податків ЗСПП		4,2	9,8 (відінвестиційної діяльності)	3,8
Загальний прибуток ЗП, млн. грн.		20	20	20
Податкова віддача ПВ = ЗСПП / ЗП × 100%		21	49	19

 

Як бачимо, якщо у страхової компанії є від’ємні значення прибутку (тобто збитки), то податкова віддача за новим методом диференційованого оподаткування є найбільшою.

Отже, підрахунки для другого випадку дають змогу зробити узагальнений висновок, що у разі наявності збитків за видами діяльності страховик сплачуватиме податки, більші за відповідні згідно з чинними вимогами оподаткування та іншими пропозиціями. Такій результат є ефективним з погляду державного фінансового регулювання і спрямування коштів у бюджет і не зовсім прийнятним для страховика: 4,2 млн. грн. < 9,8 млн. грн; 3,8 млн. грн. < 9,8 млн. грн.

Запропонований підхід диференційованого оподаткування (пропозиція2) стимулюватиме страховиків до одержання і декларування позитивних прибутків за кожним видом діяльності окремо. Саме тому пропозиція диференційованого оподаткування, на наш погляд, є найприйнятнішою для позитивного ефекту в страховій економіці. За таких умов податки на прибутки страховиків стануть прямими податками. Страховики сплачуватимуть податки лише за тими видами діяльності, які матимуть прибутки. Перехід страховиків на диференційовану систему оподаткування значно зменшить можливості участі страховиків у схемах податкової оптимізації, виведення коштів за кордон й бажання приховати реальні прибутки.

Дослідження дало змогу виявити особливості й переваги нового підходу, які полягають у тому, що:

) диференційоване оподаткування прибутків стимулюватиме страховиків до одержання і декларування прибутків за кожним видом діяльності;

2) пропозиція може бути адаптована до інших галузей економіки;

)   податки на прибутки страховиків стануть прямими податками;

)   перехід страховиків на диференційовану систему оподаткування значно зменшить можливості участі страховиків у схемах податкової оптимізації й виведення коштів за межі країни.

У результаті виконаного дослідження є можливим зробити такі висновки:

. Оподаткування прибутку страхових організацій має свої особливості, оскільки страхова діяльність виконує захисну функцію. Страхова організація може здійснювати страхову, інвестиційну, фінансову та іншу діяльність. Тому застосовується змішаний тип оподаткування прибутку від різних напрямів діяльності.

2. Оподаткування сфери страхових послуг має багато недоліків і проблем. Альтернативний податок на страхові премії, загальний податок на прибутки від іншої діяльнос ті спонукає страхових організацій до застосування схем ухилень від сплати, тобто призводить до порушень податкового законодавства.

.   Удосконалення механізму оподаткування страхових компаній повинно здійснюватися на державному рівні, тобто шляхом прийняття відповідних законів. Треба не тільки покращувати кількісно - технічні аспекти податків та зборів (знижувати ставки, розширювати податкову базу та ін.), а й модифікувати обліково-інформаційні аспекти, тобто вдосконалювати податкову звітність, максимально наближувати податковий та бухгалтерський облік, впроваджувати системи комп’ютеризовані програми сплати податків та зборів.

.   Досвід країн, що пережили досить важкий економічний стан, аналогічний тому, в якому сьогодні опинилася Україна, свідчить про те, що суспільство може вирішити цілу низку економічних, соціальних та політичних проблем за допомогою збільшення кількості об’єктів недержавного страхування, розширення спектру страхових послуг, що відповідно сприятиме вирішенню проблем оподаткування страхової діяльності.