Організація пожежної безпеки

Відповідно до Закону України “ Про пожежну безпеку ” від 17.12.1993 р. №3745 та Інструкції ДПА України “ Про заходи протипожежної безпеки у службових приміщеннях ” від 2.12.2000 р. службою охорони праці ДПІ у Києво-Святошинському районі розроблена і затверджена керівником ДПІ райоу “ Інструкція по додержанню правил пожежної безпеки в адміністративному будинку ДПІ у.Києво-Святошинському районі ”.

Цією інструкцією визначені:

- особи відповідальні за пожежну безпеку в кожному приміщенні;

- склад добровільної пожежної дружини;

- план евакуації людей і майна при пожежі;

- місце знаходження протипожежного інвентаря.

Дана інструкція також визначає заходи щодо підвищення протипожежної безпеки, основними з яких є такі:

- електромережі і оргтехніку використовувати лише у справному стані з урахуванням рекомендацій підприємств-виготовлювачів;

- меблі та обладнання мають розміщуватися на відстані так, щоб евакуаційний вихід з приміщення був шириною не менше одного метру, евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно триматися вільними;

- документи, папір та інші легко займисті матеріали слід зберігати на безпечній відстані від електромереж, світильників, розеток та приладів опалення;

- у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, подовжувачів та інших електроприладів негайно відключати їх від мережі живлення.

ДПІ району в достатній кількості забезпечена засобами протипожежної безпеки. Так кожен кабінет обладнано протипожежною сигналізацією, на кожному поверсі та у підвалі знаходяться протипожежні крани (по два на поверх). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.

Виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони, забезпечення засобами пожежогасіння та роботу пожежно-технічної комісії та добровільних пожежних дружин несе начальник ДПІ району та його заступник.

Відповідальність за пожежну безпеку окремих підрозділів, своєчасне виконання протипожежних заходів, наявність та справність засобів пожежогасіння несуть керівники підрозділів згідно з наказом начальника ДПІ району.

  В адміністративному приміщенні ДПІ у Києво-Святошинському районі забороняється:

- захаращувати проїзди, проходи та виходи з будівлі;

- складувати матеріали біля пожежних щитів та захаращувати підходи до них;

- палити в робочих приміщеннях.

 

ВИСНОВОК

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однією із найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється певним комплексом питань, що виникають при цьому. Адже санкції за податкові проступки та злочини додатково до фінансового регулюються і адміністративним, і трудовим, і кримінальним правом.

Складність системи оподаткування відкриває численні можливості для зловживань та ухилення від податків. При цьому слід зважати, що ці процеси можуть проходити в легальній та нелегальній формах. Перше означає можливість використання системи пільг та, певною мірою, умовності нормативних установок, бо реальне життя завжди складніше. Саме тому в розвинених країнах широко використовуються мережа служб, які консультують підприємства щодо легальних методів звільнення чи зменшення податкових платежів.  

Можливості ухилення від сплати податків значно знижують ефективність податкової системи як за рахунок зменшення податкових надходжень до бюджету, так шляхом зниження можливостей регулюючого впливу податкової системи в цілому. Тому остання може характеризуватися серйозною асиметричністю, не бути нейтральною стосовно різних категорій платників, тобто порушувати ряд принципів, які здатні забезпечити її ефективне функціонування. Слід також враховувати різний ступінь ухалення від податків стосовно їх окремих видів. Більше можливостей для ухилення містять у собі прямі податки, а серед них – відносно складний ПДВ, порівняно з податком на продаж та акцизами. Звідси дифереціація можливостей ухилення від податків залежно від панування прямих чи не прямих податків, а серед не прямих – значимості ПДВ.

Сьогодні українська податкова система як було доведено вище, не є такою, що стимулює зростання соціального добробуту. Податкова система, яка має виконувати егалітарну підфункцію, насправді тільки сприяє збільшенню рівня диференціації в рівнях доходів за різними соціальними групами. Це пов’язано з тим, що в Україні мінімальний неоподатковуваний мінімум є надзвичайно низьким, а податковий тиск на громадян – великим. Податковий тиск на громадян підсилюється тим, що середня гранична ставка прибуткового податку теж занадто високою.

На мою думку, податкові органи повинні докласти зусиль для формування серед населення та ділових кіл усвідомлення позитивної ролі держави шляхом надання достовірної інформації про свої дії та запровадження прозорого механізму стягнення податків.

Для кількісного виразу цього критерію доцільно застосувати соціологічні опитування, анкетування платників податків та інших подібних заходів.

Таким чином, довіра, а особливо “вертикальна” довіра, є можливим критерієм у пошуках ефективних рішень у податковій сфері. Вона дозволяє здійснити загальну і, що найважливіше, логічно послідовну оцінку функціонування податкової системи та діяльності органів податкової служби. Довіра є підставою для класифікації та встановлення пріоритетності розв’язання проблем, з якими стикається Україна на своєму шляху до ринкової економіки та європейської інтеграції. Вона також є абсолютно необхідною передумовою відновлення економічного зростання, а тому важливо мати таку податкову систему, яка ефективно діє в якості важеля що регулює економіку. 

В ході мого проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ у Києво – Святошинському районі насамперед я навчився самостійно вирішувати питання юридичного значення, а це я вважаю найголовніше для моєї майбутньої професії; також набув навичок розв’язання реальних завдань, використовуючи знання відповідної галузі права.

У період проходження виробничої практики я розробив разом з керівником від відділу план-графік проходження стажування, підпорядковувалась діючим в відділі правилам внутрішнього трудового розпорядку, суворо дотримувався правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, брав активну участь у суспільному житті колективу відділу, засвоїв питання передбачені програмою стажування, збирав практичні матеріали необхідні для написання звіту і представляв їх науковому керівнику, мав змогу ознайомитися з порядком організації діяльності ДПІ у Києво-Святошинському районі, нормативними актами, які регулюють діяльність ДПІ. 

         Отже, як для мене, то ця виробнича практика була пройдена в ДПІ у Києво-Святошинському районі не дарма, тому що я багато чому навчивця у державних службовців, оволодів новими для себе знаннями, навчився працювати з документацією, навчивця оформляти ділові папери ДПІ у Києво-Святошинському районі, вести ділову документацію і я вважаю, що все це мені знадобиться для моєї майбутньої роботи в державній службі.

 

 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.1996р.

2. Закон України “Про внесення змін і доповнень” до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 05.02.1998р..

3. Указ Президента України “Про утворення державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій”. 

4. Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами” від 4 березня 1998 р. № 168/98

5. Посадова інструкція державному податковому інспектору групи правового забезпечення і масово – роз’яснювальної роботи від 11 вересня 2002 року;

6. Положення про групу правового забезпечення і масово – роз’яснювальної роботи від 27 серпня 2002 року

7.Кодекс Законів про працю в Україні від 10 грудня                                                                                                                                                                                                                                                                1971 року, зі змінами та доповненнями.

8.Ільїн В.Н. “Податкова служба: завдання і реальність. Фінанси України” – 1997р.

9.Податкова система України: підручник В.М. Федоров, В.М.,Опарін Т.О. П’ятаченко та інші., за ред. В.М. Федосова – К., Либідь 1994р.

10.Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами – 2000 рік.

11.Закон України “Про працю”

12.Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993року, зі змінами та доповненнями.

13.Закон України “Про охорону праці” від 1992 року і в                                                             новій редакції від 21 грудня 2002 року.

14.Прокопенко В.І. “Порядок прийняття і звільнення з роботи. Закон і практика”.- К.: Юмана, 1996 р. – 176 с.

15. Довідник “Робота з кадрами в системі ДПС України”, ДПА України, м.Київ - 2001р.

16. Желібо Є.П., Барабанова В.В., Коваленко В.В., Чмир А.І., Кочергін О.М. Охорона праці в органах ДПС України./ За ред. д.х.н. Є.П. Желібо. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.