Про проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ Києво-Святошинського району Київської області

З В І Т

 

 

Про проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ Києво-Святошинського району Київської області

 

 

Студента IV курсу, групи ПБ-

Спеціальності 6.060100 “Правознавство”

 

Керівник практики від органу, _____________    

установи, організації            оцінка (прописом)

 

Керівник практики                   ______________ від Академії                     оцінка (прописом)

 

 

Ірпінь-2004

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Структура ДПІ в Києво-Святошинському районі:…………..6

1.1. Завдання та організаційна структура ДПІ;…………………6

1.2. Функції відділів ДПІ;……………………………………………8

1.3. Характеристика джерел фінансування ДПІ у Києво-Святошинському районі. Порядок складання і затверження кошторису……………………………………...12

Розділ 2. Процедура підбору персоналу;……………………………….16

Розділ 3. Організація відділу правового забезпечення;……………...20

Розділ 4. Організація охорони праці в ДПІ у Києво-Святошинському районі:…………………………………………………………………………23

4.1 Нормативно-правова база по охороні праці;………………..24

4.2 Організація протипожежної безпеки………………………….26

Висновок……………………………………………………………………...28

Використана література……………………………………………………31

 

 

ВСТУП

Інстенсивний розвиток ринкових механізмів вимагає перетворення всіх елементів системи оподаткування. З’являються нові податки, механізми їх обчислення і сплати, конкретизуються повноваження органів влади різноманітних рівнів і компетенцій. З’являється податкова міліція, принципово змінюється набір і зміст функцій, що виконують контрольно-ревізійні управління. Подібні зміни пов’язані з необхідністю підсилення контролюючих механізмів у галузі оподаткування, що викликане бурхливим зростанням і якісним перетворенням податкових важелів.

Діяльність котролюючих органів пов’язана з наглядом з боку держави за виконанням платником податків своїх зобов’язань перед державою з повного і своєчасного внесення податкових платежів у відповідні бюджети чи фонди. Проте туди не завжди надходять кошти в тій кількості, на яку розраховували при плануванні бюджету, і було б не правильним бачити в цьому тільки правопорушення, невиконання платником своїх обов’язків. Бюджети позбавляються надходжень за рахунок двох процесів: відхилення від сплати податків і правомірного обходу податку.

В основу правомірного обходу податку лежать шляхи і можливості несплати податку, надані законодавцем, тобто обумовлені недосконалістю законодавства. В даномму випадку платинк податку використовує прогалини законодавства, що пов’язані як із недосконалістю податкових норм, їх закріпленням, так і з ситуаціями, коли законодавець надає платнику право вибору або межі, в рамках яких останній може обрати найбільш вигідний для себе варіант.

Правомірний обход податку доповнюється відхиленням від сплати податку, що являє собою досить різноманітну групу податкових правопорушень. Зміст цих правопорушень полягає в неналежному виконанні зобов’язань платника перед бюджетом.

Залежно від характеру поведінки і діяльності суб’єктів податкових правовідносин можна виділити:

· Правомірний обхід податку – правомірне уникнення сплати податку за рахунок недосконалості або можливостей, закладених законодавством.

· Ухилення від сплати податку – правопорушення, що складається із невиконання або неналежного виконання платником своїх обов’язків по сплаті податку.

· Стягнення надлишкових сум податків – умисні дії робітникіів податкових органів по не обгрунтованому стягненню сум податкових платежів із платиників.

    Якщо в першому та другому випадках дії засновані на активній ролі платника податків (у правомірному обході в межах діючих податкових норм і у порушенні їх при ухиленні від податків в формі податкових проступків або злочинів), то в третьому випадку активна діяльність характерна для податкового органу, здійснюючого свої повноваження з порушенням законодавства.

    Примус у галузі оподаткування являє собою систему заходів, що застосовуються уповноваженими органами по відношенню до осіб при порушенні ними обов’язків по сплаті податку і притягненню до відповідальності при вчиненні податкового правопорушення.

    Заходи податкового примусу характеризуються певними ознаками:

· Регулються нормами фінансового права, а також адміністративно-процесуальними.

· Застосовуються по відношенню юридичних і фізичних осіб.

· Використовуються для забезпечення надходжень податкових платежів.

· Припускають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного і кримінального покарання.

· Припускають позасудове застосування заходів податкового примусу.

· Податковий примус поєднує стягнення податкових платежів і стягненя податків.

Реалізація примусув сфері оподаткування здійснюється попереджувальними, припиняючими і відновлюючими заходами. Попередження здійснюється державними органами, контролюючими правильність обчислення і внеснення податків. Припинення пов’язане уже з впливом на платників, що здійснюється юридичне владними (припиненя операцій, ліквідація підприємства, вилучення документів). Відновлювані заходи пов’язані з відшкодуванням збитків, завданих податковим правопорушенням. При цьому особливості застосування штрафів пені включають і ті суми, які були б одержані бюджетом при своєчасному надходженні та використанні податків і платежів.        

СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ

          1.1 Завдання та організаційна структура ДПІ

Апаратом державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організує стягнення податків, зборів і платежів у розпорядження держави, є державна податкова служба, створена при Кабінеті міністрів України у складі Головної податкової адміністрації України і державних податкових адміністраціях в Автономній республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Головним завданням державної адміністрації є забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік всіх платників податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, здійснення контролю, забезпечення правильності обчислення і сплати цих платежів.    Апарат податкової служби України зосереджений у державних податкових адміністраціях різних рівнів. У своїй діяльності він керується Конституцією України, Закону України "Про державну податкову службу", рішеннями Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів.    Податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області підпорядковується державній податковій адміністрації по Київській області і свою практичну діяльність здійснює в тісній взаємодії з державною адміністрацією у Києво-Святошинському районі Київської області та місцевою Радою народних депутатів. Вона координує свою роботу з фінансовими органами, банківськими установами, органами внутрішніх справ, суду, прокуратури, арбітражу, і іншими контролюючими органами. Начальник призначається керівником Державної адміністрації по Київській області за погодженням з Державною адміністрацією Києво-Святошинського району. Інші працівники податкової інспекції призначаються начальником ДПІ району.Видатки на утримання податкової інспекції району визначаються Державною податковою адміністрацією (ДПА) по Київській області і фінансуються з республіканського бюджету. ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області складається з ряду функціональних підрозділів, які в тісному взаємозв'язку співпрацюють між собою, забезпечуючи виконання функцій, покладених на податкову службу України.                                              Структурні підрозділи ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області:             

      1. Управління справляння податків з юридичних осіб:відділ справляння прямих і непрямих податків державних підприємств, банків та фінансових установ;відділ справляння прямих і непрямих податків з комерційних підприємств;сектор оподаткування майна та плати за патенти.

    2. Управління місцевих податків та інших платежів з функціями документальних перевірок:відділ справляння місцевих податків та зборів;відділ справлення ресурсних платежів та плати за землю юридичних осіб;відділ справляння неподаткових доходів, плати за ліцензії, сертифікати та контролю за конфіскованим майном по юридичним особам; відділ організації документальних перевірок. 3. Управління справляння податків з фізичних осіб: відділ справляння прибуткового податку з громадян - суб'єктів підприємницької діяльності з функціями документальних перевірок;відділ справляння прибуткового податку з громадян не суб'єктів підприємницької діяльності;відділ документальних перевірок прибуткового податку з заробітної плати робітників та службовців;сектор справляння та документальних перевірок податку на майно, транспортні засоби, державне мито та землі з фізичних осіб.

    4. Управління документальних перевірок юридичних осіб:відділ організації документальних перевірок фінансових установ;відділ організації документальних перевірок державних, акціонерних і малих підприємств;відділ організації документальних перевірок товариств з обмеженою відповідальністю, приватних підприємств, кооперативів та громадських об'єднань;відділ реєстрації та контролю застосування ЕККА, акцизних марок, патентів.                                         5. Управління валютного контролю:сектор по контролю за валютними операціями і операціями з давальницькою сировиною;сектор по контролю за оподаткуванням доходів резидентів і нерезидентів зовнішньо- економічної діяльності.       6. Управління по роботі з платниками податків:сектор по роботі з платниками юридичними особами; сектор по роботі з платниками фізичними особами.                                                                          7. Відділ комп'ютеризації.                                                      8. Відділ обліку та звітності.                                            9. Відділ примусового стягнення податків.                              10. Юридичний відділ.                                                              11. Бухгалтерія.                                                                       12. Відділ кадрів та спецроботи.                                           13. Адміністративно-господарський відділ.                          

 

Завданням Управління місцевих податків і зборів є забезпечення належної організації справляння місцевих податків та зборів, ресурсних платежів та неподаткових доходів до відповідних бюджетів, належної аналітичної та контрольної роботи.

Головними завданнями Управління справляння податків з фізичних осіб є забезпечення організації роботи відповідних відділів з питань повноти обліку платників податків, контроль за дотриманням податкового законодавства, повнотою сплати до бюджету податків з фізичних осіб та державного мита, своєчасність подання платниками декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків.

Юридичний відділ тісно співпрацює з іншими підрозділами ДПІ району і розробляє заходи на забезпечення правового застосування законодавства в апараті податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області. Відділ примусового стягнення податків здійснює спільну роботу з галузевими міністерствами та відомствами, органами виконавчої влади по погашенню заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.

Метою практики є поглиблення та застосування на практиці знань з охорони праці, яких набули в процесі навчання, набуття умінь критично оцінювати роботу з охорони праці на базі стажування та знаходити резерви підвищення ефективності заходів з охорони праці, розроблятии напрями поліпшення умов і охорони праці.

 

4.1. Нормативно-правова база по охороні праці

 

  Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі у своїй діяльності стосовно охорони праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів “Про працю”, Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та гігієнічного благополуччя населення”, “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну таємницю”, “Про державну податкову службу України”.

Одним із нормативно – технічних документів є Закон України “ Про охорону праці “, який регулює основні аспекти з охорони праці з якими повинен бути ознайомлений кожен працівник і работодавець. Закон України "Про охорону праці " від 14 жовтня 1992 року був дуже не досконалим і не регулював великий обсяг проблем і тому в умовах встановлення ринкових відносин в Україні з метою захисту працюючих на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності був прийнятий Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року. Слід відмітити, позитив впровадження закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" тому, що всі працівники при прийняті на роботу являються застрахованими. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що вона застрахована, незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованому працівнику видається свідоцтво встановленого зразка.

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі спирається на міжгалузеві та галузеві нормативні акти. Міжгалузеві державні нормативні акти, на які спирається ДПІ району:

- Постанова КМУ “Про порядок рослідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру” 270 від 22.03.2001р.;

- Типове положення про навчання з охорони праці. ДНАОП 0.00-4.12-99;

- Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. ДНАОП 0.00-1.31-99;

-  Типове положення про службу охорони праці. ДНАОП 0.00-4.21-93.

В даній структурі системою управління охороною праці розроблена інструкція вступного інструктажу з питань охорони праці та інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях та діяльність персоналу на випадок пожежі, з якими ознайомлюється кожний працівник. Питання щодо охорони праці містить кожна посадова інструкція.

ВИСНОВОК

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однією із найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється певним комплексом питань, що виникають при цьому. Адже санкції за податкові проступки та злочини додатково до фінансового регулюються і адміністративним, і трудовим, і кримінальним правом.

Складність системи оподаткування відкриває численні можливості для зловживань та ухилення від податків. При цьому слід зважати, що ці процеси можуть проходити в легальній та нелегальній формах. Перше означає можливість використання системи пільг та, певною мірою, умовності нормативних установок, бо реальне життя завжди складніше. Саме тому в розвинених країнах широко використовуються мережа служб, які консультують підприємства щодо легальних методів звільнення чи зменшення податкових платежів.  

Можливості ухилення від сплати податків значно знижують ефективність податкової системи як за рахунок зменшення податкових надходжень до бюджету, так шляхом зниження можливостей регулюючого впливу податкової системи в цілому. Тому остання може характеризуватися серйозною асиметричністю, не бути нейтральною стосовно різних категорій платників, тобто порушувати ряд принципів, які здатні забезпечити її ефективне функціонування. Слід також враховувати різний ступінь ухалення від податків стосовно їх окремих видів. Більше можливостей для ухилення містять у собі прямі податки, а серед них – відносно складний ПДВ, порівняно з податком на продаж та акцизами. Звідси дифереціація можливостей ухилення від податків залежно від панування прямих чи не прямих податків, а серед не прямих – значимості ПДВ.

Сьогодні українська податкова система як було доведено вище, не є такою, що стимулює зростання соціального добробуту. Податкова система, яка має виконувати егалітарну підфункцію, насправді тільки сприяє збільшенню рівня диференціації в рівнях доходів за різними соціальними групами. Це пов’язано з тим, що в Україні мінімальний неоподатковуваний мінімум є надзвичайно низьким, а податковий тиск на громадян – великим. Податковий тиск на громадян підсилюється тим, що середня гранична ставка прибуткового податку теж занадто високою.

На мою думку, податкові органи повинні докласти зусиль для формування серед населення та ділових кіл усвідомлення позитивної ролі держави шляхом надання достовірної інформації про свої дії та запровадження прозорого механізму стягнення податків.

Для кількісного виразу цього критерію доцільно застосувати соціологічні опитування, анкетування платників податків та інших подібних заходів.

Таким чином, довіра, а особливо “вертикальна” довіра, є можливим критерієм у пошуках ефективних рішень у податковій сфері. Вона дозволяє здійснити загальну і, що найважливіше, логічно послідовну оцінку функціонування податкової системи та діяльності органів податкової служби. Довіра є підставою для класифікації та встановлення пріоритетності розв’язання проблем, з якими стикається Україна на своєму шляху до ринкової економіки та європейської інтеграції. Вона також є абсолютно необхідною передумовою відновлення економічного зростання, а тому важливо мати таку податкову систему, яка ефективно діє в якості важеля що регулює економіку. 

В ході мого проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ у Києво – Святошинському районі насамперед я навчився самостійно вирішувати питання юридичного значення, а це я вважаю найголовніше для моєї майбутньої професії; також набув навичок розв’язання реальних завдань, використовуючи знання відповідної галузі права.

У період проходження виробничої практики я розробив разом з керівником від відділу план-графік проходження стажування, підпорядковувалась діючим в відділі правилам внутрішнього трудового розпорядку, суворо дотримувався правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, брав активну участь у суспільному житті колективу відділу, засвоїв питання передбачені програмою стажування, збирав практичні матеріали необхідні для написання звіту і представляв їх науковому керівнику, мав змогу ознайомитися з порядком організації діяльності ДПІ у Києво-Святошинському районі, нормативними актами, які регулюють діяльність ДПІ. 

         Отже, як для мене, то ця виробнича практика була пройдена в ДПІ у Києво-Святошинському районі не дарма, тому що я багато чому навчивця у державних службовців, оволодів новими для себе знаннями, навчився працювати з документацією, навчивця оформляти ділові папери ДПІ у Києво-Святошинському районі, вести ділову документацію і я вважаю, що все це мені знадобиться для моєї майбутньої роботи в державній службі.

 

 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.1996р.

2. Закон України “Про внесення змін і доповнень” до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 05.02.1998р..

3. Указ Президента України “Про утворення державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій”. 

4. Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами” від 4 березня 1998 р. № 168/98

5. Посадова інструкція державному податковому інспектору групи правового забезпечення і масово – роз’яснювальної роботи від 11 вересня 2002 року;

6. Положення про групу правового забезпечення і масово – роз’яснювальної роботи від 27 серпня 2002 року

7.Кодекс Законів про працю в Україні від 10 грудня                                                                                                                                                                                                                                                                1971 року, зі змінами та доповненнями.

8.Ільїн В.Н. “Податкова служба: завдання і реальність. Фінанси України” – 1997р.

9.Податкова система України: підручник В.М. Федоров, В.М.,Опарін Т.О. П’ятаченко та інші., за ред. В.М. Федосова – К., Либідь 1994р.

10.Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами – 2000 рік.

11.Закон України “Про працю”

12.Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993року, зі змінами та доповненнями.

13.Закон України “Про охорону праці” від 1992 року і в                                                             новій редакції від 21 грудня 2002 року.

14.Прокопенко В.І. “Порядок прийняття і звільнення з роботи. Закон і практика”.- К.: Юмана, 1996 р. – 176 с.

15. Довідник “Робота з кадрами в системі ДПС України”, ДПА України, м.Київ - 2001р.

16. Желібо Є.П., Барабанова В.В., Коваленко В.В., Чмир А.І., Кочергін О.М. Охорона праці в органах ДПС України./ За ред. д.х.н. Є.П. Желібо. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

 

  

 

 

З В І Т

 

 

Про проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ Києво-Святошинського району Київської області

 

 

Студента IV курсу, групи ПБ-

Спеціальності 6.060100 “Правознавство”

 

Керівник практики від органу, _____________    

установи, організації            оцінка (прописом)

 

Керівник практики                   ______________ від Академії                     оцінка (прописом)

 

 

Ірпінь-2004

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Структура ДПІ в Києво-Святошинському районі:…………..6

1.1. Завдання та організаційна структура ДПІ;…………………6

1.2. Функції відділів ДПІ;……………………………………………8

1.3. Характеристика джерел фінансування ДПІ у Києво-Святошинському районі. Порядок складання і затверження кошторису……………………………………...12

Розділ 2. Процедура підбору персоналу;……………………………….16

Розділ 3. Організація відділу правового забезпечення;……………...20

Розділ 4. Організація охорони праці в ДПІ у Києво-Святошинському районі:…………………………………………………………………………23

4.1 Нормативно-правова база по охороні праці;………………..24

4.2 Організація протипожежної безпеки………………………….26

Висновок……………………………………………………………………...28

Використана література……………………………………………………31

 

 

ВСТУП

Інстенсивний розвиток ринкових механізмів вимагає перетворення всіх елементів системи оподаткування. З’являються нові податки, механізми їх обчислення і сплати, конкретизуються повноваження органів влади різноманітних рівнів і компетенцій. З’являється податкова міліція, принципово змінюється набір і зміст функцій, що виконують контрольно-ревізійні управління. Подібні зміни пов’язані з необхідністю підсилення контролюючих механізмів у галузі оподаткування, що викликане бурхливим зростанням і якісним перетворенням податкових важелів.

Діяльність котролюючих органів пов’язана з наглядом з боку держави за виконанням платником податків своїх зобов’язань перед державою з повного і своєчасного внесення податкових платежів у відповідні бюджети чи фонди. Проте туди не завжди надходять кошти в тій кількості, на яку розраховували при плануванні бюджету, і було б не правильним бачити в цьому тільки правопорушення, невиконання платником своїх обов’язків. Бюджети позбавляються надходжень за рахунок двох процесів: відхилення від сплати податків і правомірного обходу податку.

В основу правомірного обходу податку лежать шляхи і можливості несплати податку, надані законодавцем, тобто обумовлені недосконалістю законодавства. В даномму випадку платинк податку використовує прогалини законодавства, що пов’язані як із недосконалістю податкових норм, їх закріпленням, так і з ситуаціями, коли законодавець надає платнику право вибору або межі, в рамках яких останній може обрати найбільш вигідний для себе варіант.

Правомірний обход податку доповнюється відхиленням від сплати податку, що являє собою досить різноманітну групу податкових правопорушень. Зміст цих правопорушень полягає в неналежному виконанні зобов’язань платника перед бюджетом.

Залежно від характеру поведінки і діяльності суб’єктів податкових правовідносин можна виділити:

· Правомірний обхід податку – правомірне уникнення сплати податку за рахунок недосконалості або можливостей, закладених законодавством.

· Ухилення від сплати податку – правопорушення, що складається із невиконання або неналежного виконання платником своїх обов’язків по сплаті податку.

· Стягнення надлишкових сум податків – умисні дії робітникіів податкових органів по не обгрунтованому стягненню сум податкових платежів із платиників.

    Якщо в першому та другому випадках дії засновані на активній ролі платника податків (у правомірному обході в межах діючих податкових норм і у порушенні їх при ухиленні від податків в формі податкових проступків або злочинів), то в третьому випадку активна діяльність характерна для податкового органу, здійснюючого свої повноваження з порушенням законодавства.

    Примус у галузі оподаткування являє собою систему заходів, що застосовуються уповноваженими органами по відношенню до осіб при порушенні ними обов’язків по сплаті податку і притягненню до відповідальності при вчиненні податкового правопорушення.

    Заходи податкового примусу характеризуються певними ознаками:

· Регулються нормами фінансового права, а також адміністративно-процесуальними.

· Застосовуються по відношенню юридичних і фізичних осіб.

· Використовуються для забезпечення надходжень податкових платежів.

· Припускають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного і кримінального покарання.

· Припускають позасудове застосування заходів податкового примусу.

· Податковий примус поєднує стягнення податкових платежів і стягненя податків.

Реалізація примусув сфері оподаткування здійснюється попереджувальними, припиняючими і відновлюючими заходами. Попередження здійснюється державними органами, контролюючими правильність обчислення і внеснення податків. Припинення пов’язане уже з впливом на платників, що здійснюється юридичне владними (припиненя операцій, ліквідація підприємства, вилучення документів). Відновлювані заходи пов’язані з відшкодуванням збитків, завданих податковим правопорушенням. При цьому особливості застосування штрафів пені включають і ті суми, які були б одержані бюджетом при своєчасному надходженні та використанні податків і платежів.