Електронна пошта. Її використання на підприємстві.

Електронна пошта (E-mail) – це система обміну інформацією в електронному вигляді за допомогою комп’ютерної мережі. E-mail – одна з найбільш популярних служб Інтернет. Кожен хто підключений до поштового серверу має свою електронну адресу (поштову скриньку). Усі повідомлення, що надсилаються на цю адресу іншими особами, накопичуються в поштовій скриньці. Після з’єднання з поштовим сервером ці повідомлення можна переглянути.

Для читання електронної пошти, відправлення листів, їх вилучення на підприємстві використовується спеціальна програма Оutlook Express.

 Її можна запустити з головного меню (Пуск – Программьі - Internet Explorer - О utlook Express). За допомогою цієї програми можна відкрити папку Входящие – для читання отриманих листів, папку Исходящие - для читання відправлених листів.

Кожен, хто підключений до поштового сервера, має свою поштову адресу, яка складається з 2-х частин, розділених значком @. Ліва частина адреси – це локальне ім’я користувача (ім’я поштової скриньки), а права частина - ім’я домену.

Електронна пошта використовується на підприємстві для отримання повідомлень від покупців продукції з пропозиціями та для спілкування з стратегічними партнерами як в Україні, так і за її межами.

Електронна пошта залишається однією з найбільш використовуваних служб Інтернет. Це пояснюється її оперативністю, дешевизною та доступністю.

Основні проблеми. Висновки, пропозиції

Та перспективи на майбутнє

ВАТ «ГАЛІЯ» як і 90% українських швейних підприємств практично повністю працює на давальницькій схемі з іноземними фірмами, отримуючи за свою роботу мізерні, по європейських мірках гроші.

Високий рівень податків призвів до не конкурентоспроможності виробів легкої промисловості на внутрішньому ринку за вартістю виготовлення, а для підприємств галузі – до втрати фактичної можливості технічного переоснащення виробництва. Ключовим негативним чинником погіршення ситуації на вітчизняному ринку є суттєве надходження товарів з Туреччини, Китаю та інших країн із десятикратною заниженою митною вартістю, що робить вітчизняні швейні вироби неконкурентними.

Економічні важелі по захисту власного виробника (так, як ввізне мито) у нас в країні не приносять реального результату. Легка промисловість поставлена в умови, коли підприємства конкурують не між собою, а з контрабандними постачальниками. Різниця в ціні товару легального виробника і нелегального постачальника настільки велика, що конкуренція просто неможлива. 

Суттєвою проблемою через яку підприємство невзмозі збільшити виробництво товарів на внутрішній ринок – це відсутність гуртової торгівлі одягом в Україні.

Стан легкої промисловості можна суттєво покращити, поставивши імпортерів і внутрішніх виробників в однакові умови. А цього можна добитися тільки у випадку детинізації імпорту і встановлення реального в’їздного мита, одночасно надавши вітчизняним підприємствам пільгові кредити для розвитку виробництва.

Також покращити роботу ВАТ «Галія» можна у випадку виконання усіх наступних умов:

· Проведення робіт по дослідженню та розширенню ринків збуту;

· Поступового підвищення відсотку виконання плану;

· Покращення асортименту та розробки нових моделей одягу;

· Змінення зношеного обладнання новим для покращення технологічних процесів;

· Розширення зовнішньо-економічної діяльності;

· Впровадження заходів для покращенню організації праці, поліпшення якості робочої сили;

· Залучення персоналу в процес управління.

Незважаючи на труднощі ВАТ «ГАЛІЯ» виготовляє швейні вироби не тільки щоб транспортувати їх в Німеччину, а також і для реалізації на внутрішньому ринку України.

 

Дата складання звіту:                                                          02. 03. 2007р.

Список використаної літератури:

· О. І. Пушкар «Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології» Київ, Видавничий центр «Академія», 2002 р.

· О. Ю. Гаєвський «Інформатика: 7-11 кл.» Навч. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2003р.

· М. Я. Глинський «Інформатика», 2003 р.

· Статут ВАТ «Галія»

· Бізнес-план підприємства.