Розрахунок ремонтопридатності макету

Основним показником ремонтопридатності макету є середній час його відновлення після появи в ньому несправностей. Час відновлення складається з трьох основних складових та визначається за формулою:

 

Т_в=Т_акт+Т_адм+Т_сн, (4.38)

 

де Т_в - загальний час відновлення;

Т_акт - активний час відновлення;

Т_адм - адміністративний час відновлення;

Т_сн - час споживання.

В даному випадку ми обмежуємо визначенням активного часу відновлення, так як час споживання та адміністративний час більш відносяться до організації виробництва.

Умова імовірності відмови елементів можна визначити за формулою:

 

, (4.39)

 

де q_і - імовірність відмови елементів;

λ _і - інтенсивність відмови всієї групи елементів;

λ _заг - інтенсивність відмови схеми за 1 годину роботи.

Якщо підставити в формулу дані, вирахувані в попередньому розділі, отримаємо наступні результати:

 

; ;

; ;

; ;

; .

 

Середній час ремонту виробу можна визначити за формулою:

 

, (4.40)

 

де Т_акт.ср - середній час ремонту;- кількість елементів, використаних у макеті;

і - поточний індекс сумарності;_i - умовна імовірність відмови елементів і групи;

Т_акт - активний час ремонту.

Максимальний активний час ремонту визначається по формулі:

 

 (4.41)

 

де Т_акт.max - максимальний активний час ремонту макету.

 

Таблиця 4.2

Середній час ремонту

Найменування елементу	Середній час ремонту
	Такт.ср.min	Такт.ср.max
Резистори	0,3	1,275
Конденсатори	0,4	1,7
Мікросхеми	1,2	2,1
Транзистори	0,8	1,9
Діоди	0,45	1,4
Трансформатор	1,2	2,8
Перемикачі	0,25	1,083
Запобіжники	0,1	0,45

 

 

Мінімальний активний час ремонту визначається по формулі

 

(4.42)

 

де Т_акт.min - мінімальний активний час ремонту макету.

 

 

Середній час ремонту макету можна приблизно визначити по формулі:

 

, (4.43)

 

Конструкторський розділ

Виготовлений макет блоку живлення для електродвигуна постійного струму має вигляд пластмасового короба.

Макет живиться від промислової мережі напругою 220 В та частотою 50 Гц.

В середині макету знаходиться друкована плата, на якій розташована схема блоку живлення, да плати приєднаний радіатор, що забезпечує відвід тепла, а також дозволяє витримувати більше навантаження по струму (до 5 А). До макету приєднаний мережаний шнур. Апарат починає роботу після вмикання мережаного тумблера, який винесений на лицьову панель макету. Також для зручності на панель винесений світло діод, який сигналізує про роботу апарату.

Для більш надійного захисту лабораторного макету використовуються два запобіжники, які розміщені у пластмасовому корпусі і винесені на бокові панелі. Один запобіжник номіналом 1А підключений до первинної обмотки трансформатора і запобігає різким скачкам напруги в мережі. Інший запобіжник номіналом 2А встановлений на виході стабілізатора і захищає його від перенавантаження по струму та від короткого замикання.

На бокових поверхнях та на підставці виконані щільові отвори для забезпечення кращого вентилювання і охолодження силових елементів схеми.

Габаритні розміри лабораторного макету - 100´2200´2400 мм.

 

ПРАВИЛА РОБОТИ З АПАРАТОМ

Для того, щоб прилад забезпечував якісну тривалу експлуатацію, необхідно дотримуватись окремих правил та рекомендацій.

Після транспортування приладу в упаковці в умовах, що відрізнялися від нормальних, приступати до його експлуатації можна не раніше ніж через чотири години після утримання його в нормальних умовах, вказаних в технічних характеристиках на даний виріб.

Встановити прилад на робочому місці у зручному для роботи положенні.

Підключити до виходу блока живлення необхідне навантаження.

Проконтролювати відсутність механічних пошкоджень корпусу приладу, а також шнура живлення. При знаходженні несправностей прилад експлуатувати не можна.

Вилку шнура живлення вставити в мережану розетку та увімкнути перемикачі.

Прилад буде працездатний не пізніше ніж через хвилину.

Для більш більшого терміну служби і точних показань блоку живлення вхідна напруга на мікросхему бажана вибрати близько 40 В. При цьому на виході блоку живлення діапазон регулювання напруги складає від 3 до 30 В. Необхідно враховувати, що при великих струмах навантаження і малій вихідній напрузі на транзисторі \/Т1 буде розсіюватися потужність, рівна:

 

Рр = (Uвх-Uвих)*Ін (Вт)

 

Тому, якщо немає необхідності у високих вихідних напругах, вхідна напруга бажана знизити до 20...25 В.

Вихідна напруга контролюється вольтметром. Для контролю струму можна включити амперметр. Резистор R4 варто оснастити шкалою, від градуйованої від мінімуму струму спрацьовування захисту до максимуму. У якості R4 можна використовувати багатооборотний, або будь-який інший резистор з верн’єрним пристроєм.

Економічна частина