Технологія використання підручників на уроках у початковій школі

Технологія використання підручників на уроках у початковій школі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи проблеми дослідження

1.1 Робота з підручником як метод навчання

1.2 Особливості побудови підручників для початкової школи

1.3 Аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження

Розділ 2. Технологія організації роботи з підручником на уроках у початковій школі

2.1 Дидактичні основи використання підручника як засобу навчання

2.2 Методика формувального експерименту

2.3 Результативність експериментальної методики

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

 

У Законі України „Про освіту” метою освіти визнано всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Серед пріоритетних завдань, які стоять перед сучасною початковою школою, неабиякої ваги набуває проблема формування в учнів бажання та вміння вчитися. Школа першого ступеня покликана розвивати здібності дітей, створювати умови для самовираження у різних видах діяльності, оволодіння загальнонавчальними уміннями та навичками.

Відродження сучасної початкової школи і виведення її на світові рівні функціонування неможливе поза ґрунтовним книжковим забезпеченням навчально-виховного процесу. Книжка сьогодні - не тільки джерело знань, а й засіб інтелектуального, соціального і духовного розвитку особистості. Але для цього призначення потрібна навчальна література нового покоління, що стане базою модернізації змісту, форм, технологій і методів діяльності освітньої системи в Україні.

Саме з книжки, передусім навчальної, розпочинається переорієнтація свідомості людей, постання їх духовності та історичної відповідальності за власну долю. Ось чому такої соціальної гостроти і непересічного наукового значення набуває проблема створення й адекватного використання навчальної книжки і відмова від традиційної практики вітчизняного творення підручників та інших навчальних книг (посібників, задачників, словників тощо).

Нині в Україні продовжується велика кампанія, спрямована на підготовку так званих нових підручників, яка зводиться лише до модернізації окремих фрагментів змісту традиційних підручників і майже не передбачає змін їх структури, функцій, оформлення, спрямування. Та це й закономірно, адже не відбулося належної переорієнтації і прогресивного розвитку теорії, методології, технології і практики створення інноваційних підручників; вони залишаються емпіричними і безсистемними. Відтак сьогодні „нові” підручники задовольняють державне замовлення здебільшого формально, оскільки ні за змістом, ні за структурою, ні технологічно не зорієнтовані на світові нормативи і стандарти.

Аналіз спеціальної літератури [2; 3; 6; 10; 13; 16; 17; 18; 25; 32 та ін.] свідчить про те, що проблема організації роботи з підручником вивчалася науковцями аспектно. Зокрема, сутність підручника, його структуру та функціональне забезпечення досліджували В.Г. Бейлінсон, В.П. Безпалько, Д.Д. Зуєв та інші; психологічні основи побудови навчальної книги вивчали Н.О. Менчинська, Є.Й Петровський; підручник в умовах розвивального навчання – Л.В. Занков, А.В. Полякова; теорію і практику підручника для початкової школи – Я.П. Кодлюк; використання навчальної книги у навчальному процесі – Ю.К. Бабанський, І. Лернер, О.Я. Савченко; психологічні основи організації роботи з навчальною книгою – С.М. Бондаренко, Л.А. Концева та інші.

Відомо, що проблема використання підручника на уроках не є новою у психолого-педагогічній науці. Констатуючи суттєвий внесок учених (С.М. Бондаренко, Г.Г. Гранік, Л.А. Концева, Т.С. Назарова, А.В. Полякова, О.Я. Савченко, Н.Ф. Чепелєва та ін.) у її розробку, слід зазначити, що робота з підручником розглядається дослідниками переважно як робота з текстом. Ми вважаємо такий підхід спрощеним, оскільки поза увагою залишаються інші компоненти навчальної книги — апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, що у роботі вчителів початкових класів спостерігаються значні методичні і психолого-педагогічні недоліки у використанні підручників, які стосуються особливостей роботи з текстом і позатекстовими компонентами навчальної книги, опрацювання ілюстрацій тощо. Відтак актуальність проблеми, її нерозробленість у психолого-педагогічній науці та методичні недоліки використання і організації роботи з підручником у початковому навчанні спричинили вибір теми магістерської роботи - „Технологія використання підручника на уроках у початковій школі”.

Об’єктом дослідження є процес навчання у початковій школі, предметом – дидактичні основи організації роботи з підручником на уроках у початковій школі.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію організації роботи з підручником на уроках у початковій школі.

Гіпотеза: якість засвоєння знань та рівень сформованості у молодших школярів уміння працювати з підручником суттєво підвищаться за умови комплексного використання на уроках у початкових класах навчальної книги, а саме: організації роботи з підручником на різних етапах уроку та з різними структурними компонентами навчальної книги, яка здійснюється як під керівництвом учителя, так і самостійно.

Відповідно до поставленої мети та гіпотези дослідження визначені завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з  проблеми дослідження.

2. Визначити особливості побудови підручника для початкової школи.

3. Проаналізувати педагогічний досвід з проблеми дослідження.

4. Виділити дидактичні основи роботи з підручником на уроках у початковій школі та зреалізувати їх у відповідній методиці.

5. Експериментально перевірити результативність запропонованої методики.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано адекватні авторському задуму методи дослідження.

  Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній, психологічній і методичній літературі, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з проблеми дослідження.

Емпіричні методи дослідження: анкетування вчителів початкових класів, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналізи результатів експерименту.

Теоретична значущість роботи полягає у виокремленні дидактичних основ організації роботи з підручником на уроках у початковій школі, а саме: робота з кожним із основних структурних компонентів навчальної книги, робота з підручником на різних етапах уроку, під безпосереднім керівництвом вчителя та у формі самостійної роботи учнів з навчальною книгою.

Практична значущість полягає у розробці технології організації роботи з підручником на уроках у початкових класах, яка представлена у вигляді фрагментів уроків та пам’яток.

Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Висновки

 

Згідно психолого-педагогічних досліджень підручник - це вид навчальної літератури, який репрезентує знання і вид діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до державних стандартів освіти та вимог навчальної програми з урахуванням особливостей цього предмета (його домінуючої функції), типу школи, вікових особливостей учнів і будується на засадах домінуючої функції навчання.

Сучасний підручник через зміст, структуру й оформлення визначає конкретний обсяг знань, умінь, норм і цінностей, які обов'язково повинні бути здобуті учнем на певному етапі його розвитку. Тому підручник - істотна одиниця навчання. У зв'язку з цим навчальна книга досягає таких цілей: подає систему знань певної науки чи наукової галузі; формує продуктивні способи свідомого оперування знаннями в типових і нових ситуаціях; навчає учня продуктивно мислити і розуміти, зважено діяти у складних ситуаціях та розвивати власні творчі здібності; включає учня і вчителя у систему загальнолюдських цінностей.

У методиці опрацювання матеріалу підручника виділяються дві сторони - організація засвоєння навчального матеріалу підручника та формування уміння працювати з книжкою. Комплексне уміння працювати з підручником включає в себе уміння працювати з текстом, з позатекстовими компонентами, користуватись апаратом орієнтування та уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу тощо. Сформованість даного уміння забезпечує здатність школяра користуватися кожним із виділених компонентів підручника, а також навчальною книжкою загалом.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, що учителі початкових класів приділяють мало уваги роботі з навчальною книгою, слабо володіють методами і прийомами, які необхідні для формування у молодших школярів уміння працювати з підручником, використовують обмаль завдань по роботі з навчальною книгою.

Переважна більшість опитаних класоводів усвідомлює важливість проблеми організації роботи з підручником, однак відчуває певні труднощі у її реалізації через незнання складових уміння, невміння належним чином

організувати роботу з навчальною книгою: малою кількістю у підручниках матеріалу, який би спонукав учнів до оволодіння умінням з ним працювати. Звідси й аналіз констатуючого експерименту свідчить про невисокий рівень сформованості досліджуваного уміння в учнів початкових класів.

Обґрунтовано, що дидактичними основами організації роботи з навчальною книгою на уроках у початкових класах є:

— робота з кожним із основних структурних компонентів підручника;

— використання навчальної книги на різних етапах уроку;

— самостійна робота учнів з підручником та робота під керівництвом учителя.

З метою з'ясування впливу експериментальної методики на якість знань та рівень сформованості в молодших школярів уміння працювати з підручником нами запропоновано відповідні завдання і проведено бесіди. Результати виконання усіх завдань оцінювались за такими показниками: повна правильна відповідь — високий рівень, частково правильна — середній, частково неправильна або завдання невиконане— низький. Аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про вищий рівень сформованості уміння працювати з підручником в учнів експериментального класу. Так наприклад в експериментальному класі високий рівень сформованості вміння працювати з підручником одержали на 5,3% більше дітей ніж у контрольному, а середній рівень – на 5,7% більше учнів.

Таким чином, проведене дослідження підтвердило правильність сформульованої гіпотези та результативність експериментальної методики формування в учнів початкових класів уміння працювати з підручником.

Подальших досліджень потребує проблема підготовки вчителя початкових класів до організації роботи з навчальною книгою.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Цікавий матеріал про книжку

Загадки

Не сорочка, а зшита, Не кущ, а з листочками, Не людина, а говорить. (Книжка)

По білому полю чорний мак розсипаний.

Хто той мак докупи збере, знання здобуде. (Книжка)

Не людина, а є вчителем. (Книжка)

Сама не розмовляє, та інших мовчки навчає (Книжка)

Прислів’я і приказки

• Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.

• Книгу читать не очима, а розумом.

• Кому книга розвага, а кому — навчання.

• Читати не думаючи — те саме, що їсти не пережовуючи.

• Поганий читач по книзі очима водить, а думка в нього стороною ходить.

• Не всякий, хто читає, у читанні силу має.

• Книга вчить, як на світі жить.

• Книжку читай, розуму набирай!

• Книга — міст у країну знань.

• Прочитав хорошу книжку — зустрівся з другом.

• Книга схожа на воду — всюди проб'є собі дорогу.

• Хороша книжка яскравіше зірки сяє.

• Золото добувають із землі, а знання — із книг.

• 3 книжкою поведешся — розуму наберешся.

• Знання — сонце, книга — вікно.

• В хаті без книг, як без вікон — темно.

• Книга для розуму, як теплий дощик для посівів.

• Книга — твій друг, без неї як без рук.

• Книга — ключ до знань.

• Не говори про те, що прочитав, а говори про те, що зрозумів.

• Дім без книги, день без сонця.

• Сонце сходить оживає природа, книгу читаєш просвітлюється розум.

• Розум без книжки, як пташка без крил.

Ø Єгипті ще п'ять тисяч років тому для письма почали використовувати папірус. Його виготовляли зі стебел болотяної рослини, які розрізали на довгі тонкі смужки. їх накладали одна на одну, пресували, сушили. А після висихання папірус зачищали (вирівнювали) пемзою. Написану на папірусі книжку не складали, а згортали в сувій. Найдовший з відомих сувоїв, що дійшов до нас, зберігається в бібліотеці Британського музею. Його довжина 40,5 м, висота «сторінки» 53 см.

Ø У Стародавньому Вавилоні книги були глиняні. Гострими паличками писали на вогких глиняних табличках, які потім сушили на сонці або випалювали в печі. Кілька таких плиток укладали в ряд у ящик. Така книжка була дуже важка і займала чимало місця. Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав з собою 2-3 такі «книги», йому був потрібен віз.

Ø Великою бібліотекою глиняних книг володів ассірійський цар Ашшурбаніпші (VII ст. до н.е.). Вона нараховувала понад тридцять тисяч глиняних плиток з текстом.

Ø У Китаї для письма широко використовували дерев'яні та бамбукові дощечки (планочки) завдовжки 30-60 см, завширшки близько З см. Якщо текст не вміщувався на одній дощечці, до неї шнурком прив'язували ще одну (або й кілька). Така книга складалася із ряду зв'язаних шнурками дощечок, згорнутих в рулон.

Ø У II ст. до н.е. в Малій Азії у сирійському місті Пергамі для написання книжок використовували пергамент (вироблена шкіра телят або ягнят). Щонайменше кілька днів її вимочували у воді й за допомогою вапняного розчину видаляли вовну. Потім натягували на раму, повністю очищали і натирали поверхню крейдою та пемзою. На пергаменті було зручно писати і навіть зшкрябувати помилки. Але така книга була дуже дорога, бо на ЇЇ виготовлення потрібні були шкури з цілої череди телят. За вартістю вона прирівнювалася до ділянки землі з побудованим на ній будинком.

Ø Наші предки слов'яни писали на бересті — шматочках березової кори. Букви видряпували кістяними і металевими стержнями, загостреними з одного боку, а з другого — приплюснутими у вигляді лопаточки. На стержні був отвір для підвішування до пояса.

Ø Під час розкопок знайдено берестяну книжку на 12 сторінок розміром 5x5 см.

Ø     Папір, до якого звикли ми, винайшли в Китаї (105 р. н.е.).

Ø Спочатку там писали на шовку, але такі книги були дуже дорогими.

Ø Винахідником паперу вважається китаєць Цай Лунь, який був чиновником при імператорському дворі. Для того щоб отримати папір, довго варили в розчині гашеного вапна розмочену кору шовковиці, старісітки, ганчір'я. Розварену суміш товкли у ступках до утворення однорідної маси, потім розбавляли її водою, проціджували крізь сито і отримували шар волокнистої маси (пухкий аркуш паперу). Після віджимання пресом його сушили, прасували і розрізали за певним форматом.

Ø Це відкриття довго трималося в секреті. І лише через 700 років спосіб виготовлення паперу перейняли араби, пізніше єгиптяни. В Італії навчилися виготовляти папір в 1154 р., у Німеччині — у 1228 р., в Англії — 1309 р. На наших землях папір почали виробляти понад п'ятсот років тому.

Ø Впровадження книгодрукування в Європі пов'язане з іменем німецького ювеліра Йоганна Гутенберга, який жив у середині XV століття. Він винайшов механізований друкарський верстат. Літери для друку виготовлялися з металу. З літер складали слова, цілі рядки, сторінки. Такі металеві літери слугували довго. Цей винахід значно прискорив друкування книжок.

Ø Іван Федоров першим організував друкування, книжок на наших землях. Сторінки цих книг набиралися з металевих букв, які намащували фарбою. До цього набору прикладали стільки аркушів паперу, скільки мали надрукувати книг. У 1574 році Іван Федоров видав у Львові «Буквар». На сьогоднішній день у світі збереглося лише гри екземпляри цієї книжки.

Ø Найменшою книжкою у світі є мікромініатюрна книжка «Кобзар», створена українським майстром М. Сядристим. У книжці 12 сторінок, на кожній — 8 віршованих рядків. Дві сторінки з ілюстраціями: портрет Т. Г. Шевченка і копія малюнка «Батьківська хата». Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книжку павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Ø Книга зазвичай складається із друкованих аркушів. Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки.

Ø Назва «титульна сторінка» походить ще з Єгипту. Полотно папірусу намотували на тонку паличку — держальце і утворювався сувій. До держальця прикріплювали ярлик з назвою книги. І Цей ярлик називався титулюс.

Ø У наш час на титульній сторінці вміщують назву книжки, прізвище автора, художника, назву видавництва, місце і рік видання. Титул — це перша сторінка книжки.

Додаток Г

Як поводитись із книжкою:

 Взявши в руки книжку, прочитай:

а) заголовок;

б) прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);

в) де і коли видана книжка, для якого віку;

г) анотацію, зміст, передмову (якщо вони є)

Розглянь ілюстрації, хто художник? Подумай:

а) про що і про кого може йти мова в книжці?

б) чи хотілося б тобі прочитати її?

 Ти прочитав книжку. Після цього:

· Познач слова, смисл яких тобі невідомий.

· Яка основна думка книжки (про що хотів сказати автор)?

· Чого вчить цей твір?

· Склади план.

· Підготуй переказ.

· Чи охоче ти читав цю книжку? Чому?

· Назви дійових осіб.

· Що ти дізнався про героя прочитаного твору?

· Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або на подібну тему?

 Вибравши книжку для читання, подумай, чи знаєш ти інші твори

цього автора.

Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації та виріши, про який час розповість книга, про що вона.

«Товсту» книгу опановуй частинами.

Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну обстановку, і героїв.

Виділяй усе незрозуміле, формулюй питання і намагайся знайти на них відповідь самостійно: через ілюстрації або довідники.

Закриваючи книжку, ще раз подумай над її змістом у цілому, віднови в пам'яті головні події сюжету, образи персонажів і постарайся визначити, чим сподобалась тобі книжка.

Додаток Д

Як побудована книжка

Мабуть, ти часто буваєш у бібліотеці і бачиш, як багато різних книжок розставлено на її полицях. Так і хочеться прочитати їх всі.

Але це неможливо. Навіть коли не їсти, не спати, не ходити до школи, а весь час тільки читати - все одно не вистачить життя, щоб перечитати всі книги. Та й не потрібно. Для читання слід вибирати найкращі, найцікавіші, найпотрібніші. І знаєш, хто тобі допоможе в цьому? Сама книга. А ми навчимо тебе, як знайомитися з книгою, як вона побудована, з яких елементів складається.

Перше знайомство з книгою починається з ОБКЛАДИНКИ. У дитячих книгах їх роблять барвистими, привабливими.

Перша сторінка за обкладинкою називається ТИТУЛЬНОЮ, тобто заглавною. Вона розповість тобі про те, хто написав книгу, коли і де її видано. Завжди звертай увагу на прізвища авторів. У майбутньому це допоможе тобі вибирати кращі з книг.

Кожна книга має НАЗВУ, з якої часто можна дізнатися, про що розповідається в ній. Але так буває не завжди. Тоді тобі прийде на допомогу ПІДЗАГОЛОВОК. Це - додаток до назви. Він може повідомити про зміст книги.

На титульній сторінці є ще ВИХІДНІ ДАНІ. Вміщуються вони завжди внизу і розповідають коли, яким видавництвом і де було випущено книгу Твори для дітей випускають видавництва «Про мінь»_, «Маяк», «Веселка» та інші.

Дуже часто на титульній сторінці вміщують прізвище художника, який зробив для книжки малюнки. Це теж допомагає дізнатися про зміст книжки.

Якщо у книжці є декілька творів, то слід подивитися ЗМІСТ, тобто їх перелік.

Ось як багато можна дізнатися про книгу що до того, як почнеш її читати.

М.В. Сегрієнко

Додаток Е

Як виникла книжка

Ти не можеш навіть уявити, скільки книжок створено людьми в різних країнах, різними мовами з часу виникнення писемності. За підрахунками вчених, кількість виданих книг складає понад 50 млн. назв.

Вчені, письменники, філософи намагалися відобразити в книжках знання, досвід свого покоління, свої думки і зберегти їх для нащадків. Наприклад, дві тисячі років вивчали люди таку науку, як геометрія, по книжці стародавнього вченого Евкліда. Ми і сьогодні використовуємо досвід і знання, які залишили для нас у книгах наші пращури.

Шлях розвитку книги був довгим і складним.. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок; глину, листя та кору де роя, шкіру і зарин, бамбук, папірус, шовк, Зараз і навіть важко уявити собі книгу з глини! Але такі книги були насправді. На м'яких плитках глини видавлювали гострою паличкою значки-букви, потім плитки висушували. Ці плитки й були своєрідними сторінками книги.

А на Русі для виготовлення книг використовували ще й бересту - тонку і гнучку кору берези. Багато берестяних грамот збереглося до нашого часу.

Основний сучасний матеріал для книжок - папір - винайшли стародавні китайці у 105 році нашої ери.

Перші книги з паперу в Європі стали виготовляти у XIII ст. Але книги і на папері довгий час писали від руки. Окремі листи скріплювали, переплітали. Обкладинки прикрашали коштовностями. Одна книга інколи виготовлялася п'ять-сім років і коштувала дуже дорого. Таку книгу можна було обміняти на табун коней, череду корів або отару овець. Але і в ті далекі часи книги цінувалися не за коштовності, а за те, що в них написано.

Тільки в 1456 році німецький майстер Іоганн Гутенберг винайшов спосіб друкувати книги. Першу книгу на Русі надрукував у 1564 році в Москві Іван Федоров з помічником Петром Мстиспавцнм. М.В. Сергієнко.

Технологія використання підручників на уроках у початковій школі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи проблеми дослідження

1.1 Робота з підручником як метод навчання

1.2 Особливості побудови підручників для початкової школи

1.3 Аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження

Розділ 2. Технологія організації роботи з підручником на уроках у початковій школі

2.1 Дидактичні основи використання підручника як засобу навчання

2.2 Методика формувального експерименту

2.3 Результативність експериментальної методики

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

 

У Законі України „Про освіту” метою освіти визнано всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Серед пріоритетних завдань, які стоять перед сучасною початковою школою, неабиякої ваги набуває проблема формування в учнів бажання та вміння вчитися. Школа першого ступеня покликана розвивати здібності дітей, створювати умови для самовираження у різних видах діяльності, оволодіння загальнонавчальними уміннями та навичками.

Відродження сучасної початкової школи і виведення її на світові рівні функціонування неможливе поза ґрунтовним книжковим забезпеченням навчально-виховного процесу. Книжка сьогодні - не тільки джерело знань, а й засіб інтелектуального, соціального і духовного розвитку особистості. Але для цього призначення потрібна навчальна література нового покоління, що стане базою модернізації змісту, форм, технологій і методів діяльності освітньої системи в Україні.

Саме з книжки, передусім навчальної, розпочинається переорієнтація свідомості людей, постання їх духовності та історичної відповідальності за власну долю. Ось чому такої соціальної гостроти і непересічного наукового значення набуває проблема створення й адекватного використання навчальної книжки і відмова від традиційної практики вітчизняного творення підручників та інших навчальних книг (посібників, задачників, словників тощо).

Нині в Україні продовжується велика кампанія, спрямована на підготовку так званих нових підручників, яка зводиться лише до модернізації окремих фрагментів змісту традиційних підручників і майже не передбачає змін їх структури, функцій, оформлення, спрямування. Та це й закономірно, адже не відбулося належної переорієнтації і прогресивного розвитку теорії, методології, технології і практики створення інноваційних підручників; вони залишаються емпіричними і безсистемними. Відтак сьогодні „нові” підручники задовольняють державне замовлення здебільшого формально, оскільки ні за змістом, ні за структурою, ні технологічно не зорієнтовані на світові нормативи і стандарти.

Аналіз спеціальної літератури [2; 3; 6; 10; 13; 16; 17; 18; 25; 32 та ін.] свідчить про те, що проблема організації роботи з підручником вивчалася науковцями аспектно. Зокрема, сутність підручника, його структуру та функціональне забезпечення досліджували В.Г. Бейлінсон, В.П. Безпалько, Д.Д. Зуєв та інші; психологічні основи побудови навчальної книги вивчали Н.О. Менчинська, Є.Й Петровський; підручник в умовах розвивального навчання – Л.В. Занков, А.В. Полякова; теорію і практику підручника для початкової школи – Я.П. Кодлюк; використання навчальної книги у навчальному процесі – Ю.К. Бабанський, І. Лернер, О.Я. Савченко; психологічні основи організації роботи з навчальною книгою – С.М. Бондаренко, Л.А. Концева та інші.

Відомо, що проблема використання підручника на уроках не є новою у психолого-педагогічній науці. Констатуючи суттєвий внесок учених (С.М. Бондаренко, Г.Г. Гранік, Л.А. Концева, Т.С. Назарова, А.В. Полякова, О.Я. Савченко, Н.Ф. Чепелєва та ін.) у її розробку, слід зазначити, що робота з підручником розглядається дослідниками переважно як робота з текстом. Ми вважаємо такий підхід спрощеним, оскільки поза увагою залишаються інші компоненти навчальної книги — апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, що у роботі вчителів початкових класів спостерігаються значні методичні і психолого-педагогічні недоліки у використанні підручників, які стосуються особливостей роботи з текстом і позатекстовими компонентами навчальної книги, опрацювання ілюстрацій тощо. Відтак актуальність проблеми, її нерозробленість у психолого-педагогічній науці та методичні недоліки використання і організації роботи з підручником у початковому навчанні спричинили вибір теми магістерської роботи - „Технологія використання підручника на уроках у початковій школі”.

Об’єктом дослідження є процес навчання у початковій школі, предметом – дидактичні основи організації роботи з підручником на уроках у початковій школі.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію організації роботи з підручником на уроках у початковій школі.

Гіпотеза: якість засвоєння знань та рівень сформованості у молодших школярів уміння працювати з підручником суттєво підвищаться за умови комплексного використання на уроках у початкових класах навчальної книги, а саме: організації роботи з підручником на різних етапах уроку та з різними структурними компонентами навчальної книги, яка здійснюється як під керівництвом учителя, так і самостійно.

Відповідно до поставленої мети та гіпотези дослідження визначені завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з  проблеми дослідження.

2. Визначити особливості побудови підручника для початкової школи.

3. Проаналізувати педагогічний досвід з проблеми дослідження.

4. Виділити дидактичні основи роботи з підручником на уроках у початковій школі та зреалізувати їх у відповідній методиці.

5. Експериментально перевірити результативність запропонованої методики.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано адекватні авторському задуму методи дослідження.

  Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній, психологічній і методичній літературі, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з проблеми дослідження.

Емпіричні методи дослідження: анкетування вчителів початкових класів, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналізи результатів експерименту.

Теоретична значущість роботи полягає у виокремленні дидактичних основ організації роботи з підручником на уроках у початковій школі, а саме: робота з кожним із основних структурних компонентів навчальної книги, робота з підручником на різних етапах уроку, під безпосереднім керівництвом вчителя та у формі самостійної роботи учнів з навчальною книгою.

Практична значущість полягає у розробці технології організації роботи з підручником на уроках у початкових класах, яка представлена у вигляді фрагментів уроків та пам’яток.

Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.