Список використаної літератури

 

1. Абрамова Е.В. Подготовка студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. - 1989.-№11.-С. 65-67.

2. Актуальные проблеми методики обучению чтению в начальних классах / Под ред. М.С. Васильевой, М.И. Омороковой, Н.Н. Светловской. - М.: Педагогика, 1977. - 220 с.

3. Багмут А.Й. Інтонація як засіб мовної комунікації. - К.: Освіта, 1980. -112 с.

4. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53-55.

5. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

6. Бадер В.І., Василина С.В. Редагування як засіб розвитку мовлення // Поч. школа. - 1991. - №8. - С. 24-27.

7. Барановська Л.В. До теоретичних засад формування культури мовлення // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С. 33-37.

8. Барвівська Л.В. Уроки українського читання // Поч. школа. - 1990. - №11.-С. 79.

9. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.

10. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Поч.школа.- 1998.- № 10.- С. 45-48.

11. Беспалова Е.Д. Логические ударения на уроках чтения // Нач. школа. -1972. - №9.-С. 73-76.

12. Блинов И.Я. Вьіразительное чтение учителя. - М.: Педагогика, 1963. - 208 с.

13. Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальних классах //

14. Богун М.І. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 328 с.

15. Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальних классах // Нач. школа, 1989. - №2. - С. 18-21.

16.Бородич А.М. Методика развития речи детей. - М.: Просвещение, 1981.-255 с.

17. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. - 1991. - №8. -С. 44-46.

18. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. -С. 14-19.

19. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

20. Василевська М.В. Інтегровані уроки // Поч. школа. - 1996. - №11. - С.11-12.

21. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.

22. Вашуленко М.С, Скрипченко Н.Ф. Робота з дитячою книжкою. - К.: Рад. школа, 1982.-240 с.

23. Вопросы дидактики и психологии начального обучения / Под ред. Б.Г. Ананьева. - Л.: НИИ педагогики АПН РСФСР, 1953. - 98 с.

24. Вьіразительное чтение / Б.С. Найденов, Т.Ф. Завадская, Н.М. Соловьева, Н.Н. Шевелев. - М.: Педагогика, 1972. - 143 с.

25. Виноградов В.В. О русском языке как орудии культуры//Наука и жизнь.- 1961.-№12.-с.47.

26. Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1979. - №12. - С. 66-69.

27. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.-376 с.

28. Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. - 2000. - №3-4. - С. 75-78.

29. Горецкий В.Г. Вьіразительность, правильность и скорость чтения // Нач. школа. - 1967. - №8. - С. 36-40.

20. Денисюк А.С. Розвиток уяви учнів на уроках читання // Поч. школа. -1970. -Ш.-С. 36-38.

31. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») // Освіта. - №44-46. - 1993. - 16с.

32. Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Дивослово. - 2002. - №2.-С. 50-51.

33. Дорошенко СІ. Основи культури і техніки- усного мовлення. - Харків: ОВС, 2002. - 144 с.

34. Дорошенко СІ. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

35. Ємець А., Коваленко О. Працюємо за посібниками "вчуся читати" // Поч. школа. -№ С. 12-13.

36. 3ахарчук 3., Пишечкіна Т. Урок читання казки з використанням елементів театральної педагогіки // Поч. школа.- 2001 - №12. - С.37-41.

37. Зимульдинова А.С. Розвиток мовлення шестирічних першокласників // Навчання і виховання шестирічних першокласників / Упор. К.С. Прищепа. - К.: Рад. школа, 1990. - С 102-112.

38. Измайлова Р.Г. Обогащение речи младших школьников синонимами прилагательньїх // Начальная школа. - 1995. - №10. - С. 11-16.

39. Іванова Л. Уроки літературного читання у початкових класах // Поч. освіта. - 2001. - Жовтень, №37. - С. 2.

40. Канакина В.П. Лексико-орфографические упражнения при изучении слов из словаря // Начальная школа. - 1990. - №11. - С. 17-22.

41. Канакина В.П. О некоторьіх особенностях словаря первоклассников // Начальная школа. - 1998. - №7. - С 21-27.

42. Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. - 1997. - №6. - С. 72-77.

43. Капацина В.І. Вивчення наголосу // Поч. школа. - 1994. - №5. - С. 13-15.

44. Капська А.Й. Як навчати учнів виразно читати. - К.: Рад. школа, 1978.-150 с.

45. Кириллова Е.Ю. Осуществление личностного подхода в обучении. - М.: Педагогика, 1984. - 112 с.

46. Клиншова Н.А. Устаревшая лексика на уроках чтения // Начальная школа. - 1998. - №4. - С. 47-52.

47. Коренева Н. Работа над звуковой культурой речи // Нач. школа. - 1987. - №4.-С. 22-27.

48. Корнійчук І. Складові майстерності вчителя на уроках читання в початкових класах // Освітянин. - 2002. - №2. - С. 8-12.

49. Костюк Г.С, Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистостей. - К.: Рад. школа, 1989. - 475 с.

50. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Освіта, 1957. -360 с.

51. Левченко Г.Г. Формування звуковимови в умовах місцевого говору // Поч. школа. - 1994. - №4. - С. 16-17.

52. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. - К.: Освіта, 1971.-468 с.

53. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя: Из опта работы. - М.: Просвещение, 1980. - 76 с.

54. Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. - К.: Ірпінь, 1997. - 408 с.

55. Малькевич Г. Уроки культури читання // Поч. школа. - 1997. - №2. - С. 17-18.

56. Мацько Л.І. Культура мови // Початкова школа. - 1996. - №5. - С. 33-34.

57. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови.- К.: Вища шк.,2003.-с.251.

58. Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. -К.: Рад. Школа, 1982. - 216 с.

59. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: Норми оцінювання знань, умінь і навичок. - К.: Магістр-8, 1996. - 80 с.

60. Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Поч. школа. - 1999. -№1. -С. 27-29.

61. Мовчун Л. Норми літературної вимови // Поч. школа. - 1999. - №4. - С. 43-44.

62. Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. - 1991. -№4.-С. 34.

63. Наумчук М. М. Сучасний урок української мови в початковій школі.- Тернопіль: Астон.-2005.-352с.

64. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті// Шкільний світ, 2001.-№1.-с.4.-16с.

65. Олійник Т. Виправлення недоліків мовлення в учнів перших класів // Питання філології. - Вип. 1. - Тернопіль: ТДПУ, 1997. - С. 91-93.

66.Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Поч. шк. - 1997. - №7. - С. 44-48.

67.Пентилюк М. Аналіз художнього тексту на уроках мови//Дивослово.-№3. 1999.-с.32.

68. Полуянов Ю. А. Воображение и способности.-М.,1989.-с.6-7.

69. Приступа Г.Н. и др. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1996. - №5. - С. 9-15.

70. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Форум, 2001.-106 с.

71. Пуняк Н. Словничок для першокласника // Початкова школа. - 2004. -№10.-С. 21-23.

72. Рамзаева Т. Г. Взаимосвязь разных сторон языка в процессе его изучения//Актуальные проблемы методики обучения русскому языку в начальных класах.-М.,1977.-с.58.

73. Рождественский Н.С., Кустарева В.А. Методика начального обучения русскому язьіку. - М.: Просвещение, 1965. - 290 с.

74. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. - М.: Педагогика, 1963. - 143 с.

75. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Академія, 1999. - 360 с.

76. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - 1997.-255 с.

77. Савченко О.Я., Скрипченко Н.Ф. Читання оповідань у початковій школі // Поч. школа. - 1991. - №7. - С. 7-9

78. Сухомлинський В. О. Вибрані твори.-Т.3.-с.211.Начальная школа. - 1997. - №12. - С, 36-41.

ДОДАТОК 1

Конспект уроку з читання, проведеного у 3 класі за оповіданням В. Сухомлинського «Кінь утік».

 

Т Е М А: Кожного можна назвати справжнім другом.

М Е ТА:Сприяти засвоєнню головної думки оповідання; удосконалювати уміння виразно читати; залучати дітей до міркування щодо проблем дружби; формувати уміння висловлювати оцінні судження про вчинки героїв; виховувати потребу у справжній дружбі.

Х І Д У Р О К У

1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

а) Поширення речення, додаючи щоразу одне слово.

Друг допоможе.

Справжній друг допоможе.

Мій справжній друг допоможе.

Мій справжній друг завжди допоможе.

Мій справжній друг завжди допоможе і порадить.(і т.д.).

б) Скласти прислів я із частин, записаних на дошці.

Людина без друзів розіб єш-не склеїш.

Птах сильний крильми, як дерево без коріння.

Дружба як скло, а людина-друзями.

Якою темою можна об єднати ці прислів’я? Як ви розумієте вислів справжній друг?

2. Визначення мети і завдань уроку.

-Ми прочитаємо оповідання В. О. Сухомлинського «Кінь утік…»і поміркуємо над його змістом;спробуємо розібратися, кого називають справжнім другом.

3. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Кінь утік…».

а) Словникова робота.

Вчитель відкриває «словникову скриньку». Учні дістають картки із словами для пояснення їх значення:подив-здивування;обурення-крайнє незадоволення, сильний гнів;розголошувати-розказувати;вогнегривий-з гривою, як вогонь(блискучою, рудою, жовтою…).

б) Читання пірамідок слів з пришвидшенням темпу:

кінь дам тиша

Петрик подив вчинив

Таємниця Віталик підводив

Вогнегривий розголошуєш останній

в) Читання оповідання учнями мовчки.

4. Перевірка розуміння прочитаного.

Тестове завдання: вчитель читає початок речення або ставить запитання, учні добирають відповідне продовження або правильну відповідь.

-Петрик і Віталик були…а)першокласниками;б)третьокласниками; в) четвертокласниками.

-На парту до Віталика впала … а) ручка; б) закладка; в) записка.

-Віталик розповів про записку…а) учителеві; б)товаришеві;в)батькам.

-Що зробив учитель: а) забрав записку і прочитав; б)не помітив, як Петрик кинув записку; в) сказав записку заховати і прочитати на перерві?

-На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав а) «Вибач»; б) «Давай коня»; в) «Не пиши мені більше записок».

5. Дискусія «Моя точка зору».

Питання для обговорення: Чим був незадоволений Віталик? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви зрозуміли відповідь Петрика «Утік кінь…» Що зникло-кінь чи дружба?

6. Робота в парах: поставити один одному запитання як за змістом прочитаного, так і за темою уроку.(Запитання можна ставити таким чином: перша пара-другій, друга –третій…) Наприклад:

-Який урок ішов у класі? Доведіть.

-Чому Віталик розповів про записку?

-Хто кинув записку? Кому7

-Як учитель оцінив вчинок Віталика?

-Що він порадив Віталику?

-Як учні оцінили вчинок Віталика?

-Чи оцінив Віталик свій вчинок? Доведіть.

-Що означає відповідь: «Кінь утік…»?

-Які почуття вас охопили?

-Чого вчить вас це оповідання?

-Чи був Віталик справжнім другом?Доведіть.

7. Робота з ілюстрацією до оповідання.

-Розгляньте малюнок. Де на ньому Петрик? Де Віталик? Чому ви так вирішили?

8. Підсумок уроку.

-Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?

Уявний діалог з автором. Вибирається учень на роль «автора». Учні готують запитання до «автора», який має над ними подумати і висловитись на наступному уроці.

9. Домашнє завдання (на вибір):

1) попрацювати над творчим завданням: скласти лист Віталику чи Петрику; 2) підготувати розповідь від імені однієї з дійових осіб; 3) вивчити прислів я на с.69.

ДОДАТОК 2

 

Конспект уроку читання за тематичною добіркою загадок у 3 класі

 

Т Е М А: Загадка-цікава задача в художній формі.

М Е Т А:Узагальнити знання учнів про особливості загадки як жанру фольклору; розвивати кмітливість, уміння знаходити головне; вчити складати загадки.

Обладнання: записані на дошці загадки різної структури; предметні малюнки (ромашка, соняшник, мак, їжак).

Х І Д У Р О К У

1. Перевірка домашнього завдання. Здійснюється за темою «Прислів я і приказки, народні прикмети»прводиться у вигляді гри-змагання. Виходить два учні, один говорить першу частину прислів я, а другий-закінчує його, а потім навпаки.

2.Артикуляційна зарядка: вправляння у читанні скоромовок.

Наш садівник розсадівникувався.

Серед корчів цей корч найкорчакуватіший.

3. Мотиваційна підготовка до нової теми.

Учитель повідомляє тему уроку і пропонує дітям помірковувати над тим, що означає слово загадка

-Які споріднені слова має це слово? (загадувати, згадувати, нагадувати). А чим відрізняються скажімо слова згадка і загадка? (Згадуємо про те, що нам уже відомо. А загадка це завжди якась таємниця.)

Сьогодні ми будемо відгадувати загадки, визначимо їх особливості і спробуємо самі складати загадки.

4. Опрацювання добірки загадок.

У підручнику наведено 8 загадок, на дошці доцільно записати 4-5 загадок різної структури, а також кілька загадок на окремих смужках паперу. Наприклад:Який овоч ходить у мундирі? (картопля); Хто говорить на всіх мовах? (луна); Яка риба має зброю на носі? (риба-меч); Дуже я потрібна всім-і дорослим і малим, всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу? (книга); По білому полі чорним маком посіяно.(книга); Що воно за штука, що день і ніч стука? (серце).

Загадки учні читають»ланцюжком». Той, хто читає має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, відповідає клас. У кількох, найбільш цікавих, випадках учитель звертається до відгадувача із запитанням: «Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь». Такі самі запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

Учні мають усвідомити прийоми, що допомагають відгадуванню: пригадування характеристики відомого казкового образу (Руденька, хитренька, не велика й не маленька. Вона вовчику сестричка, а зовуть її…); зіставлення предметів за істотними ознаками (наприклад, підставити слово каштан у загадку На дереві гойдається, жупан колючий має…).

5. Спостереження за структурою загадок.

Учитель звертає увагу учнів на загадки, записані на дошці.

- Які це речення? Як вони побудовані (учні також переглядають загадки, які є у підручнику.) Які характерні особливості загадки? (Вона може бути складена у формі розповідного або питального речення; має стислу, виразну форму. Дуже часто в ній римуються рядки.)

Робота у парах. Проведення гри «Загадай – я відгадаю». Вчитель роздає на кожну парту по 2 загадки, діти загадують їх один одному.

6. Складання учнями загадок.

Щоб скласти загадку, потрібно: а) порівняти предмет або явище з іншим, подібним за істотною ознакою, скажімо формою, кольором, рухом, звуком тощо; б) включити цю ознаку в опис предмета так, щоб не можна було відразу здогадатись; в) сформулювати загадку дуже коротко й чітко.

На цьому етапі корисно зіставити зміст кількох загадок, які мають одну відгадку. Це дозволяє виявити повторення суттєвих ознак, які покладено в основу загадки, зрозуміти. що про один предмет можна сказати по –різному. Наприклад, учні відгадують 3 загадки про соняшник:

На городі в нас росте На сонечко я схожий

Сонце ясне, золоте. І сонечко люблю.

Жовте око, жовті вії, за сонцем повертаю

Та чомусь воно не гріє. Голівоньку свою.

Золоте решето, а в ньому

Чорних хатинок повно.

Після цього проводиться порівняння змісту загадок із малюнком соняшника.

Які суттєві ознаки відображено у загадках (колір, форма, спосіб існування.) Чи знаєте ви інші загадки про цю рослину?

Придумування загадок організовуємо у групах. Кожна група розглядає свій малюнок і складає за ним загадку. У кінці уроку один учень читає складену загадку.

7. Домашнє завдання: придумати 1-2 загадки на одну з тем (рослини, тварини, інструмент тощо); знати кілька прислів’їв.

ДОДАТОК 3

 

Конспект уроку читання за твором Є. Гуцала «Перебите крило».

 

Т Е М А: Ми відповідаємо за тих, кого ми приручили».

М Е Т А: формувати уміння складати характеристики дійових осіб, правильно інтонувати діалоги; розвивати мовлення; висловлювати оцінні судження; виховувати в дітей турботливе ставлення до птахів. Відповідальність за свої вчинки.

Х І Д У Р О К У

1. Мовна розминка.

Гра «Хто що робить?»

Зозуля кує, а голуб…? Голуб туркоче, а півень…? Півень кукурікає, а сова…?Сова ухкає, а соловей…? Соловей тьохкає, а ластівка…? Ластівка щебече, а жайворонок…?

Гра «Хто зав яже вузлик?»

-Назвіть якомога більше назв ознак до слів: хата, гніздечко, яєчко, птах.

2. Підготовка до сприймання нової теми.

У вступній бесіді вчитель пропонує учням пригадати які твори про ставлення дітей і дорослих до природи вони читали у розділах «Цікава книга Природи», «Вірші про світ природи і дитинства». Для актуалізації можна прочитати кілька рядків з творів («Журавлик» Н. Забіли, «Птиця» Д, Павличка, «Не хочу» А. Костецького та ін.), щоб діти назвали твір і автора.

Вчитель узагальнює відповіді учнів, розповідає, що в Україні є добрий народний звичай зустрічати навесні птахів, дбати про них. Справедливо вважається, що добра людина не може скривдити птаха. З особливою любов ю з давніх –давен ставляться люди до журавлів та лелек. Лелека сприймається українцями як символ домашнього вогнища, тому для цих птахів роблять на подвір ї спеціально облаштовані гнізда.

-Які твори про цих птахів ви знаєте?.

Учитель повідомляє тему уроку, пропонує учням поміркувати, який смисл передає речення: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» (А. де Сент – Екзюпері).

3. Слово про автора твору.

Вчитель пропонує знайти в підручнику і прочитати розповідь про автора- Є. Гуцала. Нагадує, що раніше діти читали твори цього автора («Без дороги ходить дощ», «Якого кольору слова»).

4. Вправляння у правильному читанні слів: приставивши, підхарчіватися, умощувався, торжествував, виправдовувався, незграбне, угледів, бовваніти.

5. Первинне ознайомлення з твором.

На першому уроці можна опрацювати перші три частини твору. Оскільки це чималий за обсягом текст, ознайомлюємо з ним учнів у процесі комбінованого читання. Вчитель читає текст, а далі учні читають мовчки і готуються відповісти, хто дійові особи цього оповідання, коли і де відбуваються події.

Прводиться словникова робота: пояснюється значення слів, що вказані у підручнику, уточнюється значення маловживаних слів.

6. Розгляд малюнка: який епізод тексту відображено? Хто з хлопчиків Дениско, а хто- Олег? Чому ви так думаєте? Який вік у хлопчиків? Чи такими ви їх уявляли?

7. Смисловий і структурний аналіз твору.

Запитання для вибіркового читання:

З яких рядків тексті ви довідались, що Дениско нетерпляче чекав прильоту птахів? Знайдіть першу розмову Дениска з Олегом. Чиї слова слід прочитати з почуттям радості та образи, а чиї –із зневагою? Чому Дениско і його батько зраділи прильоту птахів? У чому виявлялася їхня турбота про птахів? Простежте за текстом, як по-різному автор називає птахів. А як цих птахів називають у вашій місцевості?

Проглядове читання кожної частини і добір заголовків, запис їх у вигляді плану оповідання на дошці.

8. Читання діалогів.

Попередньо визначається відповідна інтонація та ставлення, яке треба передати, зважаючи на авторські вказівки («Мовив розсудливо», «глузливо скривився», «сказав радісно», «торжествував», «закричав» та ін.)

9. Домашнє завдання (на вибір): 1) прочитати 4 частину оповідання; 2) доповнити план; підготувати стислу розповідь про описані події.