Методи і прийоми навчання дітей нестандартним технікам на заняттях з малювання

малювання нестандартний техніка діти

У старшій групі навчання вмінню аналізувати займає більше місце, ніж у середній. Однак характер аналізу змінюється: тепер значна увага приділяється деяким існуючим деталям, формі і будові, типовим для цих предметів.

Вихователь продумує, що будуть розглядати діти і що запам'ятовувати для подальшого зображення. Чим точніше визначені форма предмета, його будова, названі частини, тим легше передаються ці властивості в малюнку. Тих, хто першим знайшов спосіб зображення, педагог може викликати до мольберта для показу. Та якщо всі діти без особливих ускладнень знаходять ці способи, педагог надає можливість кожному діяти по-своєму, але правильно відображаючи властивості, властиві даному предмету.

Допущену помилку слід замінити і виправити в процесі заняття порадою, запитанням, прикладом інших дітей, викликом до мольберта, особистим показом, пояснення на зразку або іншому якомусь зображенні, доступному дитині. В кінці занять при аналізі нічого виправити дитина вже не зможе і тільки випробує неприємне відчуття від того, що помилився. [9;c.54]

У старшій групі вихователь частіше залучає дітей до спостереження предметів і явищ під час прогулянок, звертаючи увагу на ті предмети, які можна намалювати. При повторному малюванні вони доповнять свої малюнки новими деталями. Так натура допомагає краще бачити обриси форми, помічати загальне, з одного боку, і відмінності - з іншого.

Вихователь повинен знати: основне завдання наочного матеріалу - навчити дітей правильно користуватися ним, доповнюючи свої знання про предмети і способи їх зображення.

Навчаючи дітей складати візерунки, вихователь звертає їх увагу на освоєння способів розташування візерунка в квадраті, колі, розетки, на симетричне розміщення елементів у візерунку на силуетах, що зображують різні предмети побуту (посуд, одяг, речі). Коли дитина бачить перед собою силуети сукні, шапочки, рукавички, фартушка, вона не просто наносить візерунок, а замислюється над його розташуванням. Щоб сукня вийшла гарною, запропонуйте нанести візерунок на рукава і поділ (як іноді прикрашають її вишивкою) або розкидати квіти по всій сукні - теж вийде дуже ошатно. [7;c.122]

Вихователь вчить дітей помічати різне поєднання кольорів у візерунках, яскравих, контрастних, то ніжних, пастельних. Він пропонує дітям самостійно придумувати візерунки різних поєднань, щоб поступово вони навчилися передавати їх красу і своєрідність в малюнку. Розглядаючи прості композиції орнаменти, діти самі покажуть і пояснять розташування візерунка (по кутах, в середині, по сторонах і т.д.)

Передаючи події з життя або сюжету літературного твору, діти зазвичай зображують кілька предметів пов'язаних між собою однією дією. Прийомам зображення кожного з цих предметів окремо на заняттях не навчають - діти повинні знати їх. Для полегшення завдання виставляється наочний матеріал. У ході бесіди діти повинні уявити картину того, що передадуть у малюнку: основну увагу приділяють чинним особам, менше - обстановці, оточенню.

Зрозуміло, в процесі бесіди вихователь не нав'язує дітям свій задум, не домагається саме такої форми вираження. Навпаки, чим своєрідніше вони передадуть зміст, тим цінніша творчість. Педагог дуже уважно ставиться до задумів дітей, навіть якщо вони наївні, заохочує сміливий пошук засобів вираження дії. Зображення вільно розташовують на всьому аркуші паперу і часом без окреслення глибинного простору залежно від змісту (скажімо, весь малюнок являє собою землю, небо, воду). Вихователь вчить дітей розрізняти предмети, які знаходяться далеко один від одного - їх малюють на різних кінцях аркуша паперу.[6;c.43]

У старшій групі при навчанні малюванню вихователь все більше застосовує дослідницький та евристичний методи, тобто задає питання, які вимагають уяви, фантазії, знань раніше засвоєного матеріалу.

Як і в попередніх групах, у старшій групі іноді застосовують показ способу дії. При цьому вихователь пояснює, як він діє, звертає увагу на характер руху, а не просто називає його. Після показу діти відразу повторюють спосіб дії. [13;c.26]

В старшій групі діти вперше малюють аквареллю. На кожному столі - коробка фарб; ще краще, якщо вона передбачена на кожну дитину (вона і стежить за станом фарб і чистотою коробки). Акварельні плитки обов'язково обережно змочують перед роботою невеликою кількістю води. Фарбу з плитки знімають, злегка проводячи по ній пензлем або повертаючи ворс пензля у фарбі. Сильне тертя псує і фарбу, і кисть.

Починаючи зі старшої групи вихователь привчає дітей аналізувати свої роботи і роботи товаришів; вчить порівнювати власний малюнок з оригіналом, оцінювати виконану роботу. Діти поступово починають розуміти: малюнок оцінюється в залежності від поставленої мети. Педагог спочатку звертає увагу на позитивні сторони, вчить відзначати, що виконано добре (підібраний колір, передані форма, величина тощо), а потім вказує на помилки (квітка величиною з дерево та ін.). Важливо, щоб діти помічали виразні боку своїх малюнків, так і малюнків однолітків. [12;c.89]