Основи страхування в туризмі

Вступ

 

В останні роки відмічається помітне зростання кількості страхових випадків, особливо важких і дорогих, включаючи смертні випадки і необхідність репатріації тіла до постійного місця проживання. Погіршилася і страхова обстановка у ряді традиційно туристських країн. Також за останній час все більше і більше українських туристів виїжджають за кордон на відпочинок, але більшість з них не знайома в достатній мірі з системою страхування. Тому тема дослідження є актуальною.

Під страхуванням взагалі розуміють систему економічних відносин щодо захисту інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом виплати їм страхового відшкодування (страхові виплати) в разі настання певних подій (страхові випадки) за рахунок грошових коштів (страхові фонди), що формуються зі сплачуваних цими особами страхових внесків (страхові премії), в межах певної їх суми (страхова сума).

Страхування в туризмі є гарантією того, що всі непередбачені витрати, пов'язані зі страховими випадками, бере на себе страховик. Страховиком може бути тільки страхова компанія, що має відповідну ліцензію. Туристична фірма виступає страхувальником туриста і в свою чергу для забезпечення його страхування укладає договір (агентську угоду) зі страховиком. Згідно договору страховик зобов'язується сплачувати страхове відшкодування застрахованим туристам у випадку настання страхових подій; забезпечувати турфірму бланками страхових полісів у необхідній кількості; надавати їй необхідну інформацію щодо умов і правил страхування, тарифів та їх змін; здійснювати консультаційну допомогу тощо.

Страхувальник - туристична фірма, що бере на себе обов'язки рекламувати страхові послуги фірми-страховика; проводити страхування туристів згідно діючих правил, установлених страховиком; своєчасно, у вказаний в угоді термін, повідомляти страховика про настання страхового випадку; без затримки перераховувати страховику страхові платежі.

Страховик виплачує турфірмі агентську винагороду у відсотках до отриманих страхових платежів. З метою заохочення турфірм, залучення їх до тривалого співробітництва страхові організації практикують видачу пільгових або безплатних полісів для керівництва, співробітників фірм і членів їх сімей, виплату премій тощо. Система пільг і заохочень поступово розширюється зі збільшенням терміну співробітництва і сум надходжень під страхування туристів турфірмою.

Метою даної роботи є дослідження та вивчення страхування в сфері туризму.

Завдання роботи:

ознайомитись з видами та формами страхування;

визначити основні функції страхування;

з’ясувати умови страхової діяльності в сфері туризму.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

Основи страхування в туризмі

страхування туризм майновий

Види та форми страхування

 

У туристичному бізнесі застосовуються такі види страхування: страхування туриста і його майна; страхування ризиків туристичних фірм; страхування туристів у закордонних поїздках; страхування іноземних туристів; страхування цивільної відповідальності; страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; страхування від нещасних випадків з покриттям медичних витрат.

Страхування буває добровільним і обов'язковим. До обов'язкових видів страхування відповідно до чинних в Україні документів належать:

страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;

страхування транспортних подорожей.

Решта видів страхування туристів є добровільними. Страхування туриста і його майна включає відповідальність за втрачу або пошкодження майна туриста. Дія такого договору починається з моменту виїзду застрахованого з постійного місця проживання і закінчується у момент його повернення. Застрахувати за таким договором можна багаж і особисте майно, яке туристи мають при собі.

Багаж - це зареєстровані і незареєстровані речі туриста. Крім того, страхуванню підлягають речі, що знаходяться на його одязі і тілі, а також придбані під час закордонної поїздки.

Видами страхової відповідальності є: аварії, пожежі, вибухи, стихійні явища природи, грабежі, розкрадання та інші навмисні і зловмисні дії, військові дії тощо.

Страхування ризиків туристичних фірм включає фінансові ризики, відповідальність за позовами туристів, їх родичів, третіх осіб. До фінансових ризиків належать:

комерційні ризики (несплата або затримка оплати, штрафні санкції контрагента при невизнанні ним обставин порушення контракту форс-мажорними обставинами);

банкрутство фірми;

зміни митного законодавства, валютного регулювання, паспортного контролю та інших митних формальностей;

виникнення обставин форс-мажорного характеру;

політичні ризики тощо.

Страхування туристів у закордонних туристичних поїздках, як правило, включає:

надання туристу екстреної медичної допомоги при раптовому захворюванні або нещасному випадку;

транспортування до найближчої лікарні, здатної провести якісне лікування під відповідним медичним контролем;

евакуацію до країни постійного мешкання під належним медичним контролем;

внутрішньолікарняний контроль і інформування сім'ї хворого;

надання медичних препаратів, якщо їх не можна дістати на місці;

консультаційні послуги лікаря-фахівця (при необхідності);

оплата транспортних витрат з доставки хворого туриста або його тіла (в разі смерті) до країни постійного мешкання;

надання юридичної допомоги туристу при розслідуванні цивільних і кримінальних справ за кордоном.

При укладенні договору страхування страхова сума вибирається відповідно до країни призначення і класифікується залежно від необхідності мінімального покриття.

Страхуванням цивільної відповідальності користуються туристи, що подорожують на особистих автомобілях, мотоциклах або інших транспортних засобах, які є джерелами підвищеної небезпеки. Цей вид страхування застосовується також у разі, коли об'єктом страхування є відповідальність страхувальника перед третіми особами.

Дане страхування в більшості країн є обов’язковим. В Україні таке страхування регламентується відповідними нормативними актами, введено обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на території України для пасажирів повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного і автомобільного транспорту, а також туристів і екскурсантів, що здійснюють міжміські екскурсії по лінії туристично-екскурсійних організацій, на час поїздки (польоту).

Слід відзначити, що обов'язкове особисте страхування не поширюється на пасажирів: всіх видів транспорту міжнародних сполучень; залізничного, морського, внутрішнього водного і автомобільного транспорту приміського сполучення; морського і внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ; автомобільного транспорту на міських маршрутах.

Встановлено, що до набрання чинності Законом України, який регулював питання забезпечення страхового захисту пасажирів (туристів, екскурсантів), обов'язкове особисте страхування вказаних осіб здійснюється шляхом укладання в порядку і на умовах, передбачених законодавством України, договори: між відповідними транспортними, транспортно-експедиторськими підприємствами-перевізниками і страховиками. Ліцензії на здійснення цього виду обов'язкового страхування видаються страховикам в порядку, передбаченому законодавством України.

Страхування від нещасних випадків з туристом за кордоном, як правило, здійснюється в межах узгоджених у договорі страхових сум, а відшкодування виплачується при настанні:

інвалідності 3 групи - 50% страхової суми;

інвалідності 2 групи - 7 5% страхової суми;

смерті - 100% страхової суми,

Страхування витрат туристів при скасуванні туристичної поїздки реалізовується па підставі узгодженої в договорі страхової суми (страхового відшкодування), яка виплачується повністю або частково, в разі, якщо неможливість здійснення поїздки настала з таких причин:

раптовий розлад здоров'я або смерть туриста, або членів його сім'ї, або близьких родичів;

пошкодження майна туриста в результаті впливу навколишнього середовища або дій третіх осіб;

участь туриста в судовому розгляді у момент передбачуваної поїздки;

отримання виклику для виконання військового обов'язку;

неотримання в'їзної візи при виконанні всіх вимог щодо оформлення документів;

інші причини, що визнаються в договорі.

 

Специфічні види страхування

 

Специфічними видами страхування туристів є: на випадок невчасного відльоту; на випадок поганої погоди в місці тимчасового перебування; від невиїзду; від неотримання візи; на випадки невилову риби під час риболовлі, невідстрілу звірів під час полювання тощо. Конкретні правила (умови) страхування туристів за кожним з видів страхування розробляються кожним страховиком самостійно в рамках чинного законодавства і нормативних актів України щодо нагляду за страховою діяльністю. Тому перш ніж укласти (підписати) договір із страховою компанією, потенційний турист повинен вивчити ці умови і при здійсненні туристичної поїздки неухильно їх дотримуватися.

Співпраця з туроператорами та турагентствами приносить істотну вигоду страховим компаніям. Тому деякі з них у рамках розширення контактів з турбізнесом пропонують спеціальні знижки для турфірм, що забезпечує продаж полісів кількох видів, з широким спектром послуг, включаючи «мінімальні поліси» з пільговими тарифами.

Лише небагато українських компаній у співпраці із закордонними партнерами забезпечують правову підтримку туристів у разі адміністративних і цивільних порушень. Інформаційна ж підтримка, що гарантує туристам отримання необхідної інформації (про найбільш зручні маршрути пересування містом або країною перебування, про розважальні заклади тощо), абсолютно незнайома в Україні.

Програма особистого страхування.

Страхування від нещасних випадків - недорогий вид страхування (тариф - від 0,5% страхової суми), що передбачає страховий захист на випадок настання тимчасової або постійної втрати працездатності або смерті застрахованої особи.

Страхувальні компанії в Україні пропонують такі програми страхування медичних і інших непередбачених витрат громадян, що виїжджають за кордон.

Поліс «Економ-класу» гарантує:

екстрену медичну допомогу і оплату медичних витрат;

організацію і оплату медичного транспортування туриста;

організацію і оплату репатріації тіла у разі смерті застрахованого.

Поліс «Бізнес-класу» гарантує всі послуги поліса «Економ-класу», а також оплату послуг екстреної стоматологічної допомоги.

Поліс VІР забезпечує падання послуг поліса «Бізнес-класу», а також:

організацію і оплату відвідин родича у разі госпіталізації застрахованого;

організацію і оплату дострокового повернення застрахованого в Україну в екстреній ситуації;

організацію і оплату дострокового повернення в Україну неповнолітніх дітей застрахованого, що залишилися без нагляду; організацію і оплату юридичного захисту застрахованого;

організацію допомоги при втраті документів.

Види страхових випадків.

Виїжджаючи на відпочинок в певну місцевість, турист у будь-якому випадку опиняється в екстремальній ситуації: зміна клімату, хімічного складу води, інший режим харчування і безліч інших змін автоматично несуть із собою певну небезпеку. Одним з досить ефективних способів, який можуть застосовувати страховики для запобігання настання страхових випадків з туристами, є активне інформування туристів про потенційні небезпеки, тобто надання від'їжджаючим туристам докладних Інструкція щодо запобігання можливим небезпекам під час подорожі.

Основними страховими випадками, що трапляються з туристами є (у% до всіх страхових випадків):

простуда - 20%;

нещасні випадки, травми - 17%;

отруєння - 16%;

хронічні загострення - 11%;

отит - 9%;

стоматологічна допомога - 8%:

алергія - 5%;

переломи - 5%;

тепловий удар - 5%;

смерть - 1%.

На сьогоднішній день існують дві форми страхового обслуговування туристів.

Компенсаційна.

Передбачає оплату самим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише після повернення на батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туриста мати при собі значний грошовий запас на цей випадок.

. Програма страхування багажу.

Сума страхового ліміту біля 2000 доларів. Вона виплачується по пред'явленні документів, що підтверджують, що багаж був втрачений або ушкоджений під час збереження або транспортування. Це найбільше поширений вид страхування, тому що тариф страхування багажу складає біля 50 центів у день.

Сервісна (асистанс)

2.1. Страхування медичних витрат.

. Юридичний і інформаційний ассистанс - забезпечення правової підтримки мандрівникам у випадку адміністративних або цивільних порушень, а також гарантія одержання необхідної інформації про найбільше зручні маршрути.

. Страхування від нещасливого випадку.

. Програма страхування цивільної відповідальності за нанесення збитку майну третіх осіб, нанесених туристом у результаті «ненавмисних дій».

 

2. Безпека туристичної подорожі

Висновки

 

Туризм в Україні є одним із динамічних щодо розвитку та прибутковості видів бізнесу, який має тенденції до зростання, хоча ще за багатьма показниками відстає від найбільших туристичних регіонів світу. Все більше українських громадян здійснює подорожі як в Україні, так і за кордоном.

Туризм сьогодні - це одна з провідних галузей світової економіки, яка посідає чільне місце у процесі створення нових робочих місць, адже підтримує майже 50 суміжних галузей. Згідно з прогнозами СОТ, обсяги міжнародного туризму у найближчі 20 років зростуть майже утричі та становитимуть 1,56 млрд. туристів у 2020 році. ЮНЕСКО визнало туризм головним фактором культурного і гуманітарного розвитку суспільства.

Понад із обов’язковими видами страхування, які стосуються виключно туристів, існує та зберігається потреба у страхуванні майнових ризиків (нерухомість, автомобілі). В майбутньому слід прогнозувати впровадження карток, де послуги банківські, страхові та туристичні будуть об’єднуватися в один продукт, для задоволення потреб клієнтів, які не обмежені у витратах та цінують якість та комфорт.

Таким чином, ринок туристичних послуг, а разом із ним і страховий ринок виходять на якісно новий рівень, який передбачає поєднання інтересів та взаємовигідне співробітництво. У цьому напрямку необхідні нові наукові розвідки, які б від слідували наявні тенденції та спрямовували страхові компанії на розробку нових страхових продуктів для задоволення потреб туристів.

Сьогодні турфірми почали приділяти страхуванню туристів велику увагу. Адже несвоєчасне або неякісне надання медичної допомоги кидає тінь не стільки на страховика, скільки на турфірму. Великі туристичні фірми намагаються співпрацювати з іменитими страховими компаніями. І не стільки заради власного іміджу, скільки для забезпечення якісних медичних послуг своїм клієнтам.

Сьогодні велика частина туристичних медстраховок продаться поза офісів страхових компаній, але через пару років ситуація може змінитися. Багато українців вже знайомі зі страхуванням і навіть не раз зіткнулися з проблемою неякісного обслуговування за кордоном. Тому вони будуть вибірково підходять до вибору страхової компанії і не стануть необдумано по-годжуватися на будь-який запропонований турфірмою варіант. Для розвитку цього виду страхування необхідно більш тісну взаємодію страховиків і туристичних фірм. Саме турфірми виступають агентами страхування, тому представникам страхових компаній необхідно проводити консультації з менеджерами турфірм. А ті повинні чітко пояснювати клієнтам, на які страхові послуги вони можуть розраховувати. Велика вибірковість туристів змусить страховиків зробити ставку на такі конкурентні переваги, як позитивний імідж, якісний сервіс і асиcтанс, широкий асортимент додаткових послуг.

 

Список використаних джерел

 

1. Закон України «Про туризм» (324/95-ВР)

2. Закон України «Про страхування» (85/96-ВР)

3. Закон України «Про туризм» в редакції від 18.11.2003 г. №1282 - Закон про туризм

. http://library.if.ua/book/31/2050.html - «Особливості страхування в туризмі», створено редакцією сайту.

. http://tourlib.net/books_ukr/kyfjak_11.htm

.http://www.refine.org.ua/pageid-7080-1.html - «Страхування в туризмі», створено редакцією сайту.

. http://financeblog.com.ua/strahuvannya/ - «Особливості страхування в туристичній діяльності», створено редакцією сайту.

.http://libfree.com/ - «Особливості страхових медичних послуг для туристів», Страхові послуги - Яворська Т.В. Бібліотека українських підручників

. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2010. - 195 с.

10. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2010. - 300 с.

11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - 272 с.

12. Гаврилишин І.П. Туризм України: проблеми і перспективи. - К., 2010.
13. Іванов Ю. Туристична діяльність і оподаткування // Бухгалтерія. -2010. - №20/2.

14. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства. - К., 2010.

. http://tourlib.net/books

16. Маринин М.М. Туристичні формальності і безпека в туризмі. - М.: Фінанси і статистика, 2010. - 144 с.

Вступ

 

В останні роки відмічається помітне зростання кількості страхових випадків, особливо важких і дорогих, включаючи смертні випадки і необхідність репатріації тіла до постійного місця проживання. Погіршилася і страхова обстановка у ряді традиційно туристських країн. Також за останній час все більше і більше українських туристів виїжджають за кордон на відпочинок, але більшість з них не знайома в достатній мірі з системою страхування. Тому тема дослідження є актуальною.

Під страхуванням взагалі розуміють систему економічних відносин щодо захисту інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом виплати їм страхового відшкодування (страхові виплати) в разі настання певних подій (страхові випадки) за рахунок грошових коштів (страхові фонди), що формуються зі сплачуваних цими особами страхових внесків (страхові премії), в межах певної їх суми (страхова сума).

Страхування в туризмі є гарантією того, що всі непередбачені витрати, пов'язані зі страховими випадками, бере на себе страховик. Страховиком може бути тільки страхова компанія, що має відповідну ліцензію. Туристична фірма виступає страхувальником туриста і в свою чергу для забезпечення його страхування укладає договір (агентську угоду) зі страховиком. Згідно договору страховик зобов'язується сплачувати страхове відшкодування застрахованим туристам у випадку настання страхових подій; забезпечувати турфірму бланками страхових полісів у необхідній кількості; надавати їй необхідну інформацію щодо умов і правил страхування, тарифів та їх змін; здійснювати консультаційну допомогу тощо.

Страхувальник - туристична фірма, що бере на себе обов'язки рекламувати страхові послуги фірми-страховика; проводити страхування туристів згідно діючих правил, установлених страховиком; своєчасно, у вказаний в угоді термін, повідомляти страховика про настання страхового випадку; без затримки перераховувати страховику страхові платежі.

Страховик виплачує турфірмі агентську винагороду у відсотках до отриманих страхових платежів. З метою заохочення турфірм, залучення їх до тривалого співробітництва страхові організації практикують видачу пільгових або безплатних полісів для керівництва, співробітників фірм і членів їх сімей, виплату премій тощо. Система пільг і заохочень поступово розширюється зі збільшенням терміну співробітництва і сум надходжень під страхування туристів турфірмою.

Метою даної роботи є дослідження та вивчення страхування в сфері туризму.

Завдання роботи:

ознайомитись з видами та формами страхування;

визначити основні функції страхування;

з’ясувати умови страхової діяльності в сфері туризму.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

Основи страхування в туризмі

страхування туризм майновий