Та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на літературні джерела та інші матеріали, які наводяться в курсовій роботі. Такі посилання дають змогу відшукати джерело і перевірити достовірність інформації стосовно документа або автора, якого цитують, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є необхідний матеріал, який не включено до більш пізнього або останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела, або під текстом цієї сторінки у вигляді зноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

 

Приклад:  «Маркетинг як наука і мистецтво займається створенням додаткової вартості і додаткової споживчої цінності для задоволення цільового ринку в обмін на прибуток» [4, с. 25]

Список використаних джерел.

Список використаних джерел та повинен бути виконаний згідно з останніми вимогами Держстандарту і складатися в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків. Бібліографічний опис здійснюється мовою оригіналу у такій послідовності:

1. Законодавчі та нормативні документи.

2. Книги. Прізвище та ініціали автора, назва (без лапок). – Місто. Назва видавництва (без лапок), рік видання. – кількість сторінок.

а) Спочатку книги, написані одним автором, потім двома. Далі – три автори, чотири автори, п’ять і більше авторів.

б) Книги без автора.

в) Багатотомні документи.

3. Матеріали конференцій, з’їздів.

4. Словники і атласи.

5. Стандарти.

6. Каталоги.

7. Дисертації та автореферати.

8. Інші літературні джерела.

9. Інформація з Інтернету.

10.  Статистичні джерела.

 

Приклад: 1. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Перевод с англ. – 2-е европ. изд. – М.: СПб: К.: Издательский дом «Вильямс», 2003, с. 985. 2. Маркетинг. К: НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2009.

 

Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на її прикінцевих сторінках, зазначаючи їх у порядку посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки.

У додатках розміщується допоміжний матеріал, який в основній частині перевантажує текст і утруднює його сприйняття.

       До допоміжних матеріалів відносять:

· повний опис методик дослідження або їх бланків;

· результати первинної обробки даних дослідження (формули, розрахунки);

· таблиці даних дослідження;

· малюнки, ескізи, ілюстрації, фотоматеріали.

       Слід пам’ятати, що всі матеріали дослідження, важливі для його розуміння та доказовості висновків, наводяться в основному тексті роботи.

       Після «Списку використаних джерел» розміщують сторінку із заголовком «Додатки». Далі подаються додатки: кожен на окремому аркуші у порядку посилань на них у тексті.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхньому рядку сторінки. Перед заголовком друкується слово «Додаток…» і велика літера, що його позначає. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, «Додаток А», «Додаток Б», «Додаток В» і т.д.

Оформлення ілюстрацій, таблиць, формул

Ілюстрації

До ілюстрацій належать креслення, рисунки, схеми, карти, фотографії, графіки, діаграми.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. В разі потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунком). Ілюстрації (креслення, рисунки, схеми, карти, фотографії, графіки, діаграми, карти) слід наводити в роботі безпосередньо після тексту за першою згадкою або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації. Ілюстрацію більшу за формат А4 враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка.

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ним. Якщо в курсовій роботі один рисунок, то його нумерують за загальними правилами.

 

Приклад: Рис.1. 1. (перший рисунок першого розділу)

 

 

Рис. 1.1. Роздрібна торгівля

Рис. 1.2. Етапи маркетингових досліджень

 

 

Рис. 1.3. Доходи населення України (млн.. грн..)

 

 

Рис. 1.4. Піраміда потреб А. Маслоу

 

Таблиці

У таблицях наводяться цифрові дані. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово «Таблиця» починаються з великої літери. Слово «Таблиця» друкують праворуч. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки — з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків — не менше 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.

Таблицю розміщують після першого згадування у тексті так, щоб її можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. В такому разі зазначають: «Продовження табл.». Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад – таблиця 2.3 – перша таблиця першого розділу.

 

Приклад побудови макету таблиці:

Назва таблиці

                                                                    Таблиця (номер)

Назва колонки	Назва графи	Заголовки і підзаголовки граф (гр. 1–4)
А	Б	1	2	3	4
Назва (зміст) рядка

 

Якщо текст, який повторюється, складається з одного слова, його можна заміняти лапками.

Якщо текст складається з двох і більше слів, то при першому і подальших повторень його заміняють словами «Те ж саме», а далі ставлять лапки. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, символів, які повторюються, не варто.

Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставлять риску (–).

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «див. табл.1.2».

 

Формули

Формули і рівняння треба виділяти з тексту вільними рядками та позначати певним номером, написаним у лапках.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба наводити безпосередньо під формулою у послідовності, наведеній у формулі. Значення

кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

 

Приклад: Ц = В + П  (3.1.) де Ц — ціна одиниці продукції; В – витрати на виробництво продукції; П – норма прибутку

 

Вище і нижче від кожної формули необхідно залишити хоча б один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівняння (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х), ділення (:).

Формули (якщо їх більше, ніж одна) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (3.1). (перша формула третього розділу). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «… у формулі (3.1)».