Розділ ІІІ. Художньо-стилістичний огляд сакінаме Нефі.

Лексичні особливості твору

Перед тим, як починати художньо-стилістичний аналіз сакінаме Нефі, хотілося б звернути увагу на деякі стилістичні особливості, що їх було виділено у ході перекладу.

Як уже зазначалося у попередньому розділі, сакінаме - віршований твір, який писали поети дивану; у ньому вихваляли вино, чашника, звертали особливу увагу на фізичні принади останнього. Так у Рудакі ("Матір вина") знаходимо: "той, хто приносить вино, - кумир, рідкісний серед красенів"29. Часом у змалюванні чашника (частіше за все це були привабливі молоді хлопці) зустрічалися й зовсім сороміцькі речі. Що ж до твору Нефі, маємо відзначити його стриманість у цьому питанні; декілька разів зустрічаємо шаблонний перський вираз "рожевогубий красеню", і на цьому, власне, обмежується опис фізичних принад. Натомість автор докладно зупиняється на враженні, що його справляє чашник на товариство; на вплив вина на свідомість людини тощо. Коротко твір Нефі можна було б назвати скоріше не описом фізичних принад хлопця - чашника, а інтелектуально - аналітичною рефлексією, де хлопець – чашник має другорядне значення. Це, очевидно, цілком зрозуміло з огляду на загальний характер творчості поета, про який вже йщлося вище: іще Банарли у своїй Історії турецької літератури підкреслював інтелектуалізм як одну з провідних ознак творчості поета30. 

Зокрема, перша половина твору насичена власними іменами, що передбачає певну обізнаність читача, для того щоб зрозуміти думку автора та образну систему твору.

Окремо звернімо увагу на гедоністичний пафос твору. Сакінаме Нефі містить велику кількість лексики із загальним значенням веселість, пияцтво, насолода, радість, краса. У Восточной поэтике зазначено, що специфіка будь-якого художнього образу багато в чому залежить від співвідношення у ньому абстрактного і конкретного, зображального й виражального компонентів. У східному традиційному образі ці компоненти далеко не рівноправні. На перший план зазвичай виступають виражальні ресурси образу; він не стільки пластичний та наочний, скільки несе емоційне або символічне навантаження31. Іншими словами, образи твору мають вразити читача, справити на нього певне враження, створити певну атмосферу, врешті.

У Нефі цю роль виконую лексика із загальним значенням веселість, пияцтво, насолода, радість, краса та широкий спектр значень цих слів.

Наведімо приклади:

isretгуляння, випивка, пияцтво

meygeleшинок, шинквас, місце випивки

meyhane-//-

bezmгуляння, дружня компанія

meclisзібрання (у тому числі зібрання друзів)

bezmgahмісце гуляння, випивки

rindaneвесело й безпутно, по-епікурейському

halavetприємність, насолода

ayinзастільні бесіди алевітів32

Окремо хотілося б подати лексику із загальним значенням вино, напій, широкий спектр значень яких, як, власне й інших смислових шарів, значно ускладнює переклад, але й робить завдання перекладача творчим та захоплюючим. Наприклад:

nusсолодощі, мед, напій, життя, еліксир

cur'aковток, остання крапля, останній ковток

meyвино (це ж - вид невеличкої зурни)

duhter-i rezвино (перс. - дочка виноградного дерева)

badeвино

Тільки на позначення кухля, чаші для вина, знаходимо два слова:

peymaneвелика чаша, кухоль, чаша для вина

sagar чаша для вина

Наступна група лексики, яку нам хотілося б навести, відображає загальну атмосферу твору:

sevkсильне бажання, ентузіазм, поривання, воля, радість

feyzдостаток, родючість, щедрість, милість, успіх

safaрадість, насолода, радість, безтурботність

el-kissaрадість, розвага, веселощі

azadeвільний, незалежний

nes'eрадість, веселощі, стан легкого сп’яніння

meftunзахоплений, зачарований, безтямно закоханий

dildadeзахоплений, закоханий

lutfлюб’язність, прихильність, милість

mesrurрадісний, веселий, задоволений

mahbubкоханий, закоханий

halavetсолодощі, приємність

Насамкінець звернімось до вже цитованої раніше Восточной поэтики33, де зазначено, що східним літературним канонам властивий усталений, закріплений традицією набір стилістичних прийомів, типів героїв. У сакінаме Нефі зустрічаємо звичний для винної поезії набір героїв: чашник, веселе товариство, господар шинку (або ж власник чи господар місця, де відбувається застілля); головним прийомом, що його вживає автор, можна, очевидно, назвати гіперболу. Практично усе представлено у перебільшеному вигляді зі знаком вищості, зверхності: увесь світ схиляється перед чашником; немає слів змалювати його чесноти, щедрість та милість. Також широко використані порівняння: вино названо еліксиром, хижою водою, вогненною водою; воно порівнюється з живою водою з джерела пророка Ілії, з солодким шербетом, з жахливою отрутою.