Розділ І. Історико-теоретичний аспект реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації

Вступ

 

Соціальна робота в системі освіти ще лише починає своє становлення як особливий напрям соціальної сфери, у зв'язку з цим слід вказати на соціально-реабілітаційні аспекти соціальної роботи в цілому і позначити відповідні робочі поля, в яких їй належить діяти: роботу з молоддю, виховання, супровід, організація дозвілля, консультації при підготовці домашніх завдань, допомога підростаючому поколінню в професійній орієнтації, робота з молодіжними клубами, виховання в інтернатах і притулках (виховання, супровід, створення умов, близьких до родинного виховання, розвиток самостійності і так далі);

Кількість дітей з шкільними проблемами неухильно зростає. Багатообразні шкільні труднощі мають різні причини. Враховуючи комплексність проблеми, необхідно ясно розуміти, що успішність і ефективність її рішення залежать від міри інтеграції зусиль медиків, психологів, педагогів і інших фахівців в розробці теоретичних основ.

Соціально-реабілітаційна робота в школі покликана зосередити увагу в основному на тих недоліках, на які вказують самі вчителі, учні і їх батьки, застосувавши альтернативні концепції до їх усунення.

Зі всього вищевикладеного можна зробити вивід, що реабілітаційна і соціальна служба в школі призначена для організації активної співпраці як шкільної адміністрації, педагогів, учнів і батьків між собою, так і зовнішніх соціальних структур з ними для надання реальній, кваліфікованій, всесторонній і своєчасній допомозі дітям і вчителям по захисту їх особових прав і попередження їх порушення.

Актуальність даної роботи визначається в першу чергу незавидним положенням в нашій країні, що стосується соціальних питань. Ці проблеми відбиваються також на дітях, яким допомога потрібна не в останню чергу. Соціальний педагог надає допомогу різним категоріям дітей в школі. Соціальна робота в школі знаходить все більше вживання. В світлі соціальних проблем, властивих школі і іншим установам системи освіти, участь соціальних працівників, соціальних педагогів і психологів стає усе більш необхідною.

У нашому науково-теоретичному дослідженні об'єктом є організація роботи соціального педагога в таких установах освіти, як школа, а предметом - форми, вміст, методи і технології роботи шкільного соціального педагога.

Мета роботи - проаналізувати організацію реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації.

Завдання даного дослідження наступні:

Розкрити історію вітчизняного та зарубіжного досвіду реабілітаційної роботи в школах.

Розкрити розвиток та особливості соціально-реабілітаційної роботи;

Виявити вміст і форми реабілітаційної роботи школах соціального спрямування;

Вивчити актуальність роботи соціального реабілітолога в спеціальних навчальних закладах;

Дослідити основні функції, методи, документацію, напрямки реабілітаційної роботи у школах соціальної реабілітації.

Досягнення поставленої мети і завдань курсової роботи вимагало застосування ряду методів науково-педагогічного дослідження, зокрема: теоретичний аналіз проблеми, шляхом вивчення літературних джерел; педагогічні теоретичні дослідження, які включають: проведення дослідно-теоретичної роботи з вивчення особливостей організації реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації, систематизація і узагальнення передового наукового досвіду.

 

Розділ І. Історико-теоретичний аспект реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації

 

Висновок до І розділу

 

У чому основне призначення соціального реабілітолога? Це соціальний захист дитини, підлітка, надання йому соціальної або медичної допомоги, уміння організувати його навчання, його реабілітацію і адаптацію.

Для вирішення цих завдань соціальний реабілітолог вивчає дитину, її стан, рівень кризи, планує шляхи її подолання. У цьому одне з найголовніших завдань соціального реабілітолога. Підтримати дитину в скрутну хвилину - справа нелегка.

Соціальний реабілітолог виявляє дітей, що потребують соціальної допомоги. Це, в першу чергу, неуспішні діти, які через свої здібності не можуть засвоїти шкільний курс. Це діти, які переживають стреси або в колективі однолітків, в школі, або в сім'ї. Це діти хворі, з тими або іншими недоліками, школярі, які залучилися до наркотиків або алкоголю. Найчастіше вони перебувають на обліку в комісії у справах неповнолітніх. А також це діти обдаровані. Інколи допомога цим дітям може полягати лише в тому, аби розібратися в їх стосунках з тими, що їх оточують. У іншому випадку - навчити контролювати свої вчинки, бути в собі упевненим. Але в тому і другом випадках від соціального реабілітолога потрібні чуйність і щирість.

Соціальний реабілітолог стає організатором позаурочного часу школяра, об'єднуючись в своїй виховній роботі з батьками. Він організовує різні секції і клуби, шкільні заходи.

Реабілітолог координує роботу педагогічного колективу з важкими дітьми, сім'ями, з довколишнім соціальним мікросередовищем і громадськістю мікрорайону. Він періодично інформує педагогічний колектив школи про психологічний клімат в класах, про кожного важкого учня і про надання йому допомоги. Грає головну роль в підготовці і складанні плану соціальної роботи школи.

Висновок до ІІ розділу

 

Серед основних напрямків допомоги у реабілітологів є наступні: допомога сім'ї в проблемах, пов'язаних з навчанням і вихованням дитини; допомога дитині в усуненні причин, що негативно впливають на її виховання і навчання; залучення дітей, батьків, громадськості до організації і проведення соціально-значимих заходів, акцій; розпізнавання і вирішення конфліктів, що зачіпають інтереси дитини з метою запобігання серйозним наслідкам; консультування дітей і їх батьків, осіб, замінюючих батьків по питаннях дозволу проблемних життєвих ситуацій; виявлення запитів, потреб дітей і розробка заходів допомоги, для конкретних учнів із залученням фахівців відповідних установ і організацій; допомога педагогам у вирішенні конфліктів з дітьми.

Основними завданнями виступають: запобігання проблемі, своєчасне виявлення і усунення причини, що породжує її; забезпечення профілактики різного роду проявів відхилень в поведінці, в спілкуванні і стосунках людей, і, таким чином, завдання соціального педагога - оздоровлення довкілля дитини.

Основні функції: Освітньо-виховна, тобто забезпечення цілеспрямованого педагогічного впливу на поведінку і діяльність дітей і дорослих; Діагностична, тобто постановка “соціального діагнозу", для чого проводиться вивчення. Організаторська, тобто організація суспільно-цінної діяльності дітей і дорослих, педагогів і волонтерів у вирішенні завдань соціально-педагогічної допомоги, особових особливостей і соціально-побутових умов життя дітей, сім'ї, Прогностична і експертна, тобто участь в програмуванні, прогнозуванні, проектуванні процесу соціального розвитку; Організаційно-комунікативна, тобто включення добровільних помічників, населення мікрорайону в соціально-педагогічну роботу. Охоронно-захисна, тобто використання наявного арсеналу правових норм для захисту прав і інтересів особи. Посередницька, тобто здійснення зв'язку на користь дитини між сім'єю, освітньою установою і найближчим оточенням учнів.

 

Висновок

 

Досвід роботи соціального педагога в школі широко поширюється. Соціальний реабілітолог вивчає інтереси дітей, проблеми родинних стосунків з різним устроєм, - вивчає сім'ю, допомагає їй в кризисних ситуаціях, допомагає в оздоровленні середовища, в поліпшенні психологічної і педагогічної культури середовища, захищає інтереси дитяти, налагоджує контакти.

Переходячи до головного, слід сказати, що поставлені на початку роботи мети і завдання виконані. Підвищення ефективності діяльності соціального педагога в школі відбувається за рахунок взаємозв'язку його роботи з шкільним психологом, класними керівниками, заступником директора по виховній роботі.

Також важлива допомога “вищих” соціальних служб. Ефективність діяльності ще підвищується на основі обміну досвідом роботи. Тому було б не зайвим проводити єдині збори хоч би разів в півріччя всіх соціальних педагогів шкіл міста.

Якщо важливий обмін досвідом між соціальними педагогами одного міста, то обмін досвідом в цьому напрямі між країнами безцінний. Але оскільки ця професія порівняно молода, є надія, що школам, що не мають доки соціальних педагогів, залишилося чекати недовго, хочеться вірити, що ця професія матиме величезний попит. А майбутнім шкільним соціальним реабілітолога потрібно знати, що їх чекають і їх потребують.

Узагальнюючи вищеописане, можна зробити вивід, що завдання соціального реабілітолога полягає в тому, аби створити таку ситуацію, яка могла б допомогти дитині вийти з кризи, в якій вона виявився. Треба пам'ятати, що такі діти часто прив'язуються до вихователя, і тут важливий його професіоналізм і довірче відношення до дитяти.

Нами було розв’язано наступні завдання:

Розкрито історію вітчизняного та зарубіжного досвіду реабілітаційної роботи в школах.

Розкрито розвиток та особливості соціально-реабілітаційної роботи;

Виявлено вміст і форми реабілітаційної роботи школах соціального спрямування;

Вивчено актуальність роботи соціального реабілітолога в спеціальних навчальних закладах;

Досліджено і розглянуто основні функції, методи, документацію, напрямки реабілітаційної роботи у школах соціальної реабілітації.

Література

 

1. Березина В., Ермоленко Г. Социальный педагог в школе // Воспитание школьников. - 1994. - № 2. - С. 205.

2. Бруднов А., Березина В. Социально-педагогическая работа в школе // Воспитание школьников. - 1994. - С.2-3.

3. Вульфов Б.З. Социальный педагог в системе общественного воспитания // Педагогика. - 1992. - № 5/6. - С.45-49.

4. Гуров В.Н. Опыт организации социально-педагогической работы // Педагогика. - 1993. - № 4. - С.54-58.

5. Гурьянова М.П. Новая профессия в социальной сфере // Специалист. - 1996. - № 11/12. - С.28-29.

6. Концепция о правах ребенка (в приложении к Обуховой Л.Ф. “Детская психология”), - Учебник. - М.: Российское пед. агентство. - 1996. - № 5. - (С.356-366).

7. Куличенко Р.М. Социальный педагог: профессионализация деятельности. Моногр. М.; Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина. 1998, - 240с.

8. Лодкина Т. Социальный педагог приходит в семью // Воспитание школьника. - 1996. - № 5. - С.35-38.

9. Михайлова А. Тамбов - Терре-Хот: сотрудничество продолжается // Университетский вестник. - 1996, октябрь. - № 8. - С.1-2.

10. Нагавкина Л.С., Крокинская О.К., Косабуцкая С.А. Социальный педагог: введение в должность: Сб. материалов - СПб.: КАРО, 2000. - 272 с.

11. Никитина Л. Содержание работы социального педагога в образовательном учреждении // Воспитание школьников, №1, - 2001, с.33-36

12. Педагогическая копилка: Материалы из опыта учебно-воспитательной работы школ г. Тамбова. - Тамбов: ТГУ, 1996. - 32 с.

13. Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений - Ростов н/Д.: изд-во "Феникс", 1998, - 544 с.

14. Социальная педагогика: курс лекций / Под общей ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2000. - 416 с.

15. Теория и методика социальной работы. Уч. пособие. М.: Изд-во "Союз", 1994. - С. 199.

16. Учитель социальный педагог - социальный работник и их практическая деятельность. Сборник научных статей/Тамбовский государственный университет им. Г.Р. Державина. - Тамбов: ТГУ, 1997 - 113 с.

17. Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24.01.1995 р.

18. Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р.

19. Іванова О. Стандарти у соціальній роботі: якими їм бути в Україні? // Соціальна політика і соціальна робота. - 2004. - № 3.

20. Іванова О., Семигіна Т. Система соціального обслуговування та соціальних служб в Україні // Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред. В.І. Полтавця. - К.: КМ Академія, 2000.

21. Інновації у соціальних службах: Навч. посібник / За ред. Т.В. Семигіної. - К.: Пульсари, 2002.

22. Бруднов А., Березина В. Социально-педагогическая работа в школе // Воспитание школьников. - 1994. - С.2-3.

23. Василькова Ю.В. Лекции по социальной педагогике (на материалах отечественного образования) 2-ое изд. Изд-во ГФ “Полиграф. ресурсы". - М., 1998, с.424

24. Вульфов Б.З. Социальный педагог в системе общественного воспитания // Педагогика. - 1992. - № 5/6. - С.45-49.

25. Гуров В.Н. Опыт организации социально-педагогической работы // Педагогика. - 1993. - № 4. - С.54-58.

26. Закатова И.Н. Социальная педагогика в школе. - М., 1996

27. Куличенко Р.М. Социальный педагог: профессионализация деятельности. Моногр. М.; Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина. 1998, - 240с.

28. Лодкина Т. Социальный педагог приходит в семью // Воспитание школьника. - 1996. - № 5. - С.35-38.

29. Михайлова А. Тамбов - Терре-Хот: сотрудничество продолжается // Университетский вестник. - 1996, октябрь. - № 8. - С.1-2.

30. Нагавкина Л.С., Крокинская О.К., Косабуцкая С.А. Социальный педагог: введение в должность: Сб. материалов - СПб.: КАРО, 2000. - 272 с.

31. Никитина Л. Содержание работы социального педагога в образовательном учреждении // Воспитание школьников, №1, - 2001, стр.33-36

32. Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений - Ростов н/Д.: изд-во "Феникс", 1998, - 544 с.

33. Теория и методика социальной работы. Уч. пособие. М.: Изд-во “Союз", 1994 - 199с. (Часть 2) - С.181-183.

34. Учитель социальный педагог - социальный работник и их практическая деятельность. Сборник научных статей / Тамбовский государственный университет им. Г.Р. Державина. - Тамбов: ТГУ, 1997 - 113с.

35. Энциклопедия социальной работы. Пер. с Англ. Т.1-3. М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1993-1994 (Т.3. С.183-203).

Вступ

 

Соціальна робота в системі освіти ще лише починає своє становлення як особливий напрям соціальної сфери, у зв'язку з цим слід вказати на соціально-реабілітаційні аспекти соціальної роботи в цілому і позначити відповідні робочі поля, в яких їй належить діяти: роботу з молоддю, виховання, супровід, організація дозвілля, консультації при підготовці домашніх завдань, допомога підростаючому поколінню в професійній орієнтації, робота з молодіжними клубами, виховання в інтернатах і притулках (виховання, супровід, створення умов, близьких до родинного виховання, розвиток самостійності і так далі);

Кількість дітей з шкільними проблемами неухильно зростає. Багатообразні шкільні труднощі мають різні причини. Враховуючи комплексність проблеми, необхідно ясно розуміти, що успішність і ефективність її рішення залежать від міри інтеграції зусиль медиків, психологів, педагогів і інших фахівців в розробці теоретичних основ.

Соціально-реабілітаційна робота в школі покликана зосередити увагу в основному на тих недоліках, на які вказують самі вчителі, учні і їх батьки, застосувавши альтернативні концепції до їх усунення.

Зі всього вищевикладеного можна зробити вивід, що реабілітаційна і соціальна служба в школі призначена для організації активної співпраці як шкільної адміністрації, педагогів, учнів і батьків між собою, так і зовнішніх соціальних структур з ними для надання реальній, кваліфікованій, всесторонній і своєчасній допомозі дітям і вчителям по захисту їх особових прав і попередження їх порушення.

Актуальність даної роботи визначається в першу чергу незавидним положенням в нашій країні, що стосується соціальних питань. Ці проблеми відбиваються також на дітях, яким допомога потрібна не в останню чергу. Соціальний педагог надає допомогу різним категоріям дітей в школі. Соціальна робота в школі знаходить все більше вживання. В світлі соціальних проблем, властивих школі і іншим установам системи освіти, участь соціальних працівників, соціальних педагогів і психологів стає усе більш необхідною.

У нашому науково-теоретичному дослідженні об'єктом є організація роботи соціального педагога в таких установах освіти, як школа, а предметом - форми, вміст, методи і технології роботи шкільного соціального педагога.

Мета роботи - проаналізувати організацію реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації.

Завдання даного дослідження наступні:

Розкрити історію вітчизняного та зарубіжного досвіду реабілітаційної роботи в школах.

Розкрити розвиток та особливості соціально-реабілітаційної роботи;

Виявити вміст і форми реабілітаційної роботи школах соціального спрямування;

Вивчити актуальність роботи соціального реабілітолога в спеціальних навчальних закладах;

Дослідити основні функції, методи, документацію, напрямки реабілітаційної роботи у школах соціальної реабілітації.

Досягнення поставленої мети і завдань курсової роботи вимагало застосування ряду методів науково-педагогічного дослідження, зокрема: теоретичний аналіз проблеми, шляхом вивчення літературних джерел; педагогічні теоретичні дослідження, які включають: проведення дослідно-теоретичної роботи з вивчення особливостей організації реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації, систематизація і узагальнення передового наукового досвіду.

 

Розділ І. Історико-теоретичний аспект реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації