Виробнича потужність підприємства та методика її визначення

 

Виробнича потужність – це максимально можливий обсяг випуску продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Чинники впливу на величину виробничої потужності підприємства:

кількість обладнання; продуктивність обладнання; режим роботи підприємства; кваліфікаційний рівень робітників; структура основних фондів.

Розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.

Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції за показниками потужності ведучих цехів основного виробництва, а потужність ведучих цехів – за показниками потужності ведучих дільниць; потужність останніх – за даними пропускної здатності ведучих груп обладнання.

Ведучими є ті цехи, дільниці, в яких виконуються головні і найбільш трудомісткі технологічні процеси.

При розрахунку виробничої потужності слід звертати увагу на виявлення і усунення 35 так званих «вузьких місць», тобто відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності ведучої групи обладнання.

Виробнича потужність верстата, обладнання, агрегата (ВПВ) обчислюється:

 

ВПв = Фд / Тшт

 

де Фд – дійсним ефективний фонд робочого часу обладнання, год.;

Тщт – прогресивна норма часу на одиницю продукції, год./од.

 

Фд = (Фк – В-С) nзм* tзм* Квтрат, год.,

 

де Фк – число календарних днів у періоді;

В, С – число вихідних і святкових днів у періоді;

nзм – кількість змін роботи одиниці устаткування;

tзм – тривалість зміни, год.;

Квтрат – коефіцієнт втрат робочого часу через простої, непродуктивні витрати робочого часу, ремонти, скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні та ін.

Виробнича потужність потокової лінії (ВПпл):

 

ВПпл = Фд/r

 

де r – такт потокової лінії, годУодиниць.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (ВПвих), обчислюється:

 

Вивих = ВПвх +ВПвв – ВПвив, грн.,

 

де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

ВПвив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (ВГЦерр) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

 

ВПсер р=ВПвх + ВПвив*  – ВПвив *  грн.,

де к – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має важливе значення для підприємства, оскільки їх повніше використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції.

Основними напрямами поліпшення використання основних фондів підприємств є:

– зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування;

скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

– підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів;

– удосконалення виробничої структури основних фондів;

– модернізація діючого устаткування, машин і механізмів;

– швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

– економічне стимулювання раціонального використання основних фондів.

 

Література

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. – К.:Атака, 2002. – 480 с.

2. Покропивний С.П. Економіка підприємства. – К.:КНЕУ, 2001. – 528 с.