Обгрунтування напрямків з оптимізації лікарського забезпечення хворих на гломерулонефрит

 

Відповідно до діючої класифікації виділяють гостру та хронічну форму гломерулонефриту, що й обумовило напрямки наших досліджень.

Встановлено, що для лікування гострого гломерулонефриту доцільно використовувати 34 ЛП, серед яких 35,3% (12 найменувань) входять до розділу С класифікаційної системи АТС “Засоби, що впливають на серцево-судинну систему”, 23,5 % (8 найменувань) входять до розділу В “Засоби, що впливають на систему крові і гемопоез”, 14,7% (5 найменувань) входять до розділу А “Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм”.

Дотримуючись описаних методичних підходів при проведенні особистих досліджень, ми обгрунтували фармакоекономічні параметри стандартів лікування (8 стандартів) лікарського забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит в умовах спеціалізованого стаціонару. В межах кожного із них обгрунтовані загальні витрати на придбання ЛП за схемами: , , де  – загальні витрати на курс лікування одного хворого;  – загальні витрати на один ліжко-день для одного хворого;  – витрати на придбання ЛП на курс лікування одного хворого;  – витрати на придбання ЛП у розрахунку на один ліжко-день.

Встановлено, що витрати на придбання ЛП в межах опрацьованих варіантів коливаються в межах від 58,52 у.о. до 539,22 у.о. Тобто, співвідношення між мінімальним і максимальним показником витрат складає 1: 9,2. Додатково за допомогою коригувального коефіцієнта () обґрунтовані пропозиції з оптимізації таких витрат з урахуванням впливу ринкових чинників (відпрацьовано 146 позицій). Наприклад, для базового ЛП Вазиліп по 0,01 №28 в табл. (С10АА01) обґрунтовано 90,9% випадків використання його препаратів-синонімів вітчизняного і закордонного виробництва для зменшення вказаних витрат () на лікарське забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит.

У подальшому нами досліджувались напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на хронічний гломерулонефрит. Встановлена номенклатура ЛП (31 найменування), серед яких перевага належить засобам, що впливають на серцево-судинну систему (С) – 29,0%, засобам, що впливають на систему крові і гемопоез (В) – 25,8%. На їх підставі опрацьовано 17 варіантів фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування та витрати в їх межах на придбання ЛП () на курс лікування одного хворого і на один ліжко-день () в межах від 18,99 у.о. до 185,80 у.о., які у свою чергу завдяки значенням коригувального коефіцієнта () для кожного із ЛП можуть бути оптимізовані з урахуванням впливу ринкових чинників (відпрацьовано 132 пропозиції).

Результати наукових пропозицій апробовані та покладені в основу низки методичних рекомендацій, які затверджені МОЗ та АМН України і знайшли практичне використання в медицині і фармації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

1. Вперше обгрунтовані наукові напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованого стаціонару за найпоширенішими нозологіями шляхом створення мінімального асортименту лікарських препаратів, їх поєднання у опрацьованих варіантах фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування та рекомендацій щодо витрат на придбання.

2. Досліджені науково-практичні аспекти захворювання нирок серед населення України та деяких країн світу. До таких хвороб належать хронічна ниркова недостатність, пієлонефрити, гломерулонефрити, сечокам’яна хвороба.

3. Встановлено, що в умовах обмеженого фінансування охорони здоров’я важливими є пошук напрямків оптимізації медичного і лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, в тому числі з використанням фармакоекономічних методів, які набувають все більшого значення при лікарській терапії найпоширеніших захворювань.

4. Науково обгрунтовані методичні підходи, об’єкти та методи досліджень лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, які грунтуються на репрезентативності результатів, сучасній нормативно-правовій базі, сукупності знань і методології, відбору базової інформації з використанням сучасних наукових методів і обчислювальної техніки.

5. На основі дослідження стану лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок встановлено, що на вітчизняному фармацевтичному ринку знаходиться в обігу 81 найменування лікарських препаратів та 240 їх синонімів, які служили предметом наших досліджень. Встановлено, що на їх обіг впливають ринкові чинники, що відбивається на рівні та якості фармакотерапії таких хворих (походження ЛП за виробником (вітчизняний, закордонний), наявність синонімів та їх використання, ціна пропозиції, терапевтична ефективність).

6. Вперше запропоновані напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу шляхом обґрунтування мінімального переліку лікарських препаратів (28 найменувань), опрацьованих варіантів фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування їх поєднання у схемах лікування та встановлення загальних витрат на їх придбання на курс лікування одного хворого і один ліжко-день. Шляхом уведення коригувального коефіцієнта перерахунку вартості () обґрунтовані пропозиції з оптимізації витрат на придбання лікарських препаратів, що увійшли до вказаних варіантів (155 пропозицій).

7. Вивчені напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на неускладнений та ускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит на підставі обґрунтованих мінімальних переліків лікарських препаратів (42 найменування) і опрацьованих варіантів фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування їх поєднання, потреби в ЛП та визначення витрат на придбання з урахуванням середнього використання на курс лікування одного хворого і один ліжко-день в умовах спеціалізованого стаціонару та застосування коригувальних коефіцієнтів співвідношення між найдоступнішою ціною на базові і цінами можливих інших лікарських препаратів (опрацьовано 190 пропозицій). Встановлено, що методичні пропозиції з оптимізації лікарського забезпечення хворих на пієлонефрит дозволяють раціонально використовувати фінансові ресурси бюджетних фондів, планувати фінансове забезпечення профільних лікувально-профілактичних установ охорони здоров'я, приймати рішення при виборі варіантів лікування, контролювати номенклатуру і обсяги закупівлі лікарських препаратів.

8. Обґрунтовані мінімальні переліки лікарських препаратів для забезпечення хворих на гострий (34 найменування) і хронічний (31 найменування) гломерулонефрит. На підставі отриманих результатів запропоновані фармакоекономічні параметри стандартів лікування (25 варіантів) їх лікарського забезпечення, які базуються на мінімізації витрат шляхом оцінки фармакотерапевтичної дії за різними схемами поєднання лікарських препаратів. Проведені дослідження напрямків оптимізації витрат на їх придбання в межах опрацьованих варіантів стандартів лікування, використання альтернативних пропозицій стосовно базових лікарських препаратів, можливості оптимізації витрат шляхом використання коригувальних коефіцієнтів перерахунку (278 пропозицій).

9. Отримані результати досліджень покладені в основу методичних рекомендацій та наукових пропозицій, які затверджені МОЗ та АМН України та знайшли практичне використання на державному і регіональному рівні, в окремих медичних і аптечних установах, у вищих фармацевтичних навчальних закладах (факультетах).