Оптимізація лікарського забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу

Вихідними матеріалами були результати аналізу призначень за 200 історіями хвороб і особистих досліджень, проведених експериментів із залученням 70 експертів протягом 2002 – 2006 років.

Встановлено, що для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу в умовах стаціонару використовуються 38 ЛП або 46,91% від загальної номенклатури, що нами вивчалась. З’ясовані коливання номенклатури і потреби ЛП стосовно кожного хворого з урахуванням різниці в термінах перебування їх у стаціонарі і перебігу хвороби. Для узагальнення таких даних застосовані розрахунки середніх значень використання ЛП на підставі складених карток потреби в них (на кожне найменування окремо). В подальшому розраховувались середні значення використання ЛП на курс лікування одного хворого () за формулою середньої арифметичної. Для оцінки таких середніх значень використання ЛП нами обґрунтований коефіцієнт частоти їх призначення (), значення якого мають наближатись до 1,0 і тим самим свідчити про високу частоту використання того чи іншого препарату:

 ,                           (1)

де  - кількість хворих у добірці;  - кількість історій хвороб, наглядів.

Встановлено, що для відібраних базових ЛП коефіцієнт () коливається від 0,02 до 0,89. Тобто, не всі ЛП однаково використовують у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу. Разом з тим тільки за показником () повністю з’ясувати фармакоекономічні аспекти лікарського забезпечення хворих неможливо, бо відсутні дані про варіабельність призначення ЛП. Тільки при оцінці варіабельності можна сформувати мінімізований перелік ЛП із збереженням ефективності та безпеки лікування. Тому нами введений показник варіації () призначення ЛП за формулою: ,               (2)

де  – використання ЛП за всією сукупністю хворих;  – середне значення використання ЛП на курс лікування одного хворого;  – кількість історій хвороб, наглядів.

В розрахунках виходили із значень (), які не перевищують 10%. Більш високі його значення ставлять під сумнів доцільність включення ЛП до мінімального переліку.

З цією метою додатково застосовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена ():

  ,                                (3)

де  – різниця рангів наглядів, що порівнюються;  – кількість наглядів, що порівнюються.

На підставі проведених досліджень сформована номенклатура ЛП (28 найменувань), яка покладена в основу їх мінімального переліку, потреби та витрат на придбання для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу за трьома варіантами їх поєднання в межах від 16,22 у.о. до 25,10 у.о. на курс лікування одного хворого (табл. 2).

Таблиця 2

Мінімальний перелік лікарських препаратів, потреба та витрати на їх придбання для консервативного лікування одного хворого на сечокам’яну хворобу (витяг)

• умови та термін лікування: стаціонар, середній ліжко-день – 11, 1

№ п/п	Мінімальний перелік лікарських препаратів (ЛП)		Од. виміру			Середнє значення використання ЛП на курс лікування ()	Витрати на придбання однієї од. виміру (у.о.) (Д)
1	2		3			4	5
Варіант №1
1.	Спазмоцистенал по 10 мл.		фл.		0,5		0,06
2.	Розчин промедолу 2% по 1 мл. № 5		амп.		1,71		0,41
3.		Розчин омнопону 2% по 1 мл. №5	амп.	1,74			0,19
4.		Розчин еуфіліну 2,4% по 5 мл. №10	амп.	4,2			0,05
1		2	3	4			5
5.		Лазикс 1% по 2 мл. №10	амп.	4,9			0,23
6.		Кетонал 5% по 2 мл. №10	амп.	5,5			0,48
7.		Максиган по 5 мл. № 5	амп.	6,0			0,30
8.		Верошпірон по 0,025 №20	табл.	6,8			0,05
9.		Флуконазол по 0,05 №10	табл.	7,2			0,36
10.		Баралгетас по 5 мл. №5	амп.	8,2			0,45
11.		Зинацеф по 0,75 №1	фл.	10,0			3,54
12.		Фортум по 1,0 №1	фл.	10,0			9,61
13.		Розчин анальгіну 50% по 2 мл. №10	амп.	10,4			0,04
14.		Цефтриаксон по 1,0 №1	фл.	10,5			1,66
15.		Розчин гентаміцину 4% по 2 мл. № 10	амп.	11,3			0,06
16.		Розчин папаверину гідрохлориду 2% по 2 мл. №10	амп.	11,9			0,06
17.		Цефазолін по 1,0 №1	фл.	12,3			0,88
18.		Іфіципро по 0,5 №10	табл.	12,9			0,10
19.		Офлоксацин по 0,2 №10	табл.	15,6			0,14
20.		Ністатин по 500000 ОД №20	табл.	29,3			0,05
21.		5-Нок по 0,05 №50	табл.	58,9			0,05
22.		Блемарен по 200,0	гр.	140,9			0,09
Загальні витрати на курс лікування (у.о.) (Вх) 16,22
Витрати на 1 ліжко-день (у.о.) 1,46

 

Отримані в межах трьох варіантів дані дозволили визначити загальну потребу в коштах на придбання ЛП для лікування одного хворого () залежно від середнього використання на курс лікування (), вартості придбання одиниці виміру ЛП (Д), частоти їх призначення ():

                                    (4)

Із табл. 2 видно, що важливою компонентою у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу і взагалі захворювань нирок є антибактеріальна і протизапальна терапія з використанням антибіотиків, серед яких лікарі здебільшого орієнтуються на дорогі препарати іноземного походження, що значно перевантажує бюджет лікувально-профілактичних установ. Тому нами проведені порівняльні дослідження активної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва на базі Харківського клінічного центру урології і нефрології ім. В.І. Шаповала шляхом вивчення їх впливу на найширше представлених мікроорганізмів – збудників, виділених із сечі таких хворих. Встановлено, що майже у 80,0 % випадків ефективність терапевтичної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва співпадає, тоді як витрати на їх придбання значно різняться, що важливо брати до уваги при обгрунтуванні напрямків оптимізації забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу.

Додатково, з метою обгрунтування оптимізованих витрат на придбання ЛП для забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу в умовах спеціалізованого стаціонару обґрунтовано пропозиції з урахуванням цін виробника (вітчизняний, закордонний) і синонімів (вітчизняних і закордонних). У кожному конкретному випадку того чи іншого ЛП розрахований коригувальний коефіцієнт (), який відповідає вартості пропозиції і може бути більше або менше одиниці ( >1> ), а це означає, що чим () менше одиниці, тим доступніша ця пропозиція у порівнянні з найнижчою пропозицією на базовий ЛП (155 пропозицій). Наприклад, базовий ЛП Палін по 0,2 №20 в капс. надходить за однією пропозицією від закордонного виробника ( =1,00), але існує його синонім вітчизняного виробництва – Піпемідин, який за ціною є більше доступнішим ( =0,56).