Аналіз тематики публікацій газети «Хронос» та її основних рубрик.

З часу заснування газета витримувала свою тематичну спрямованість у таких напрямах: актуальні проблеми національного руху, його організаційні питання; література і мистецтво греків Приазов’я; проблеми науково-краєзнавчого характеру.[1,161] «Взагалі тематика статей газети «Хронос» різна, головне, щоб стаття якимось чином стосувалася греків», - каже головний редактор «Хроноса» Василь Єфременко.

Це і історичні матеріали з Древньої Греції, це статті про боротьбу Греції за незалежність, сучасне життя Греції, і, звичайно, греки України,

Маріуполя - поточні події в Маріупольському суспільстві греків, персоналії членів суспільства, культура і традиції греків Приазов'я і т.д.

На сторінках газети публікуються статті з історії, культурі, філософії, філології, літератури, педагогіки як самої Греції, так і Приазов’я, яке з легкої руки журналістів та культурологів називають «Маріупольською Грецією»[10,1]

Активно розвивається в газеті тема грецьких літераторів Приазов’я минулого і теперішнього, тема ветеранів нашого товариства та їх бойові та трудові досягнення, багато статей присвячено музиці, історії, видатним грекам, походженню прізвищ приазовських греків, мові і культурі еллінів Приазов’я, а також тривозі за їх долю.

За останні роки в «Хроносі» публікуються дуже цікаві статті на тему культури їжі, одягу, зачіски епохи античності, напої Стародавньої і сучасної Греції. Наприклад, у статті «Из повседневной жизни древних греков» Тетяна Бурлаченко розповідає про одяг і моду Стародавньої Греції, про те як жінки виробляли одяг, з чого він складався, який він був у чоловіків, а який у жінок. Також в статті йдеться про їжу та її виготовлення: яке м'ясо використовували для виготовлення їжі, скільки їли хліба, що випивали, яким був десерт.

Багато статей «Хроноса» присвячено мовній тематиці. У своїй статті «И снова о языке. Непраздничные заметки» Вадим Джувага наголошує на проблемі вивчення новогрецької мови в Приазов’ї, а Павло Мазур у статті «Листая старые газеты» розповідає про реформу грецької мови.

Н. Терентьєва, яка є постійним автором газети «Хронос», публікує історичні нариси з торгівельної, благодійної діяльності грецьких купців України, заснування грецьких храмів тощо.[1,165]

Газета «Хронос» виходить для досить вузького кола читачів, які проживають, головним чином, в Маріуполі, хоча її читають і в інших містах України, і в Греції.

Постійних рубрик в газеті  майже немає. Декілька років в «Хроносі» існувала рубрика «Література і мистецтво греків Приазов’я», яку вів Лель

Кузьменков. В останні роки досить часто працює рубрика "Новини з Росії від Нікоса Сідіропулоса"

Газета займається культурно-просвітницькою діяльністю, відображає діяльність Маріупольського товариства греків, розповідає про легендарні особистості епохи еллінізму, про яскраві моменти історії грецького народу та її вплив на сучасне життя греків, які живуть в Україні і за кордоном. Газета виходить з 1994 року, а її тираж – 500 екземплярів.

    2.3. Категорія авторства в газеті «Хронос».

В числі «патріархів» «Хроноса» першим треба назвати видатного маріупольського художника, краєзнавця Леля Кузьмінкова. Всі роки існування газети він був разом з нею. Публікації Леля Миколайовича різнопланові – це і репортажі з художніх виставок, і історичні замальовки, і статті про творчість грецьких літераторів Приазов'я минулого і майбутнього, та багато іншого. Треба відзначити, що Лель Миколайович протягом багатьох років вів у «Хроносі» рубрику «Література та мистецтво греків Приазов'я».

Таку ж творчу активність виявляє і Павло Мазур – краєзнавець, який довгий час з захопленням досліджував культуру греків Маріуполя. Протягом майже десяти років публікував не один цикл статей, в тому числі цикли «За что, Господи?»(про трагічні події репресій 1937-1938 років), «Етюди народной пелагогики», «Листая старые газеты...», ряд матеріалів про Георгія Костоправа.

Невичерпана творча енергія відрізняє ще одного «патріарха» - члена організації греків-ветеранів Івана Чапні. У своїх публікаціях він регулярно знайомить своїх читачів «Хроноса» з долями ветеранів нашого товариства, з його бойовими та трудовими досягненнями. В статтях Івана Георгійовича виявлен той внесок, який греки Приазов'я вклали в перемогу над ворогом в роки Великої Відчизняної війни.

Олімпіада Хаджинова активно «розробляє» тему грецьких літераторів - вроженців наших міст. Її публікації зайняли достойне місце серед тих

матеріалів, якими «Хронос» відсвяткував 100-річчя з дня народження основоположника літератури приазовських греків Георгія Костоправа. Завдяки Олімпіаді Кузьмінічній газета знайомить читачів з матеріалами з архіва етнографа і фольклориста Едуарда Хаджинова.

Завжди цікаві, завжди мають щось особливе публікаціїпочесного громадянина Маріуполя, видатного дослідника-краєзнавця Аркадія Проценко. З його допомогою читач дізнається багато цікавого про Маріуполь, про його старі вулиці, про знаменитих греків, які залишили помітний внесок в історії міста.

Недивлячись на захоплення Миколи Токія етімологіїю, ого статті привячені і музиці, і історії, і видатним грекам, і іншій тематиці. Ну, і авжеж, коник Миколи Миколайовича – багаторічні дослідження про походження прізвищ приазовських греків, результати яких друкувалися в «Хроносі» протягом декількох років.

В останні роки достатньо часто публікуються матеріали Генадія Аніміца. В статтях він намагався пердти свою любов до мови та культури греків Приазов'я, а також хвилювання за їх долю, скликаючи ближче познайомитись з культурною спадщиною цього народу.

Свої розгорнуті статті, як регулярно з'являються на сторінках «Хроноса», кандидат педагогічних наук Віктор Харабет присвячує проблемам збереження етнічної самобутності малих народів в умовах культурної асиміляції, що особливо актуально для греків України. Раніше ця тематика в додатку до проблем глобалізації достатньо часто висвітлювалася в аналітичних статтях кандидата технічних наук Олега Ляшко.

Дуже цікавими були і статті, написані спеціально для «Хроноса» Миколою Аджавенко і научними робітниками, кандидатами історичних наук Наталею Терентьевою, Степаном Янковським, Александром Сивером. Але співтовариство з цими авторами останніми рокмаи призупинилось. Газета

плідно співпрацює з Тетяною Богадицей, Галиною Косяковою, Георгієм Бадасеном, які неодноразово готували для «Хроноса» матеріали на

етнографічну тематику.

З новинами Греції та своїми коментарями до них протягом років знайомив читачів Федорос Халмукіс, викладач з Греції, який працював в МДГУ. Зараз «грецьким» авторам є Хайдо Христу, яка замінила Федороса в гуманітарному університеті.

Соціальна та виховна робота, що проводилася в рамках Асоціації жінок-гречанок, літній відпочинок дітей та пенсіонерів висвітлюються в матеріалах Людмили Любанської та Любові Лобас. Кореспондентський зв'язок з грецько воскресною школою Маріуполя забезпечує Ганна Кропивянська.

Останніми роками інтересними статтями заявила про себе член ради МТГ Ольга Партакела. Культура їжі, одяг, заческа епохи античності, напої Стародавньої та сучасної Греції – це далеко не все, з чим читач знайомився у статтях Ольги Андріївни.

Великий вклад в газету вносять молоді автори. Значущі події та яскраві постаті в історії греції та греків України, історіографя маріуполя – в центрі уваги статей Вадима Джуваги та Сергія Кутнякова. Духовна сфера, історія православної релігії, православні корені кримських та приазовських греків широко висвітлюються в публікаціях Андрія Беша. Про активне життя грецької молоді, громадських форумах та фестивалях, літніх програмах гостинності та про багато іншого читачі дізнаються з живих репортажів та інтерв'ю Вікторії Помазан. Статті Констянтина Хаджинова відрізняються не тільки вибором цікавої теми, але і її глибинною переробкою; разом з тим читачі здійснювали паломництво на Афон, шукали рідний острів митрополіта Ігнатія, розмовляли з сучасником Костоправом. В матеріалах Олени Узбек відтворюються духовний та культурний зв'язок приазовських греків з греками в північних областях України.[12, 1]