Статті власного капіталу та їх зміни

 

Відповідно до принципу автономності підприємство повинно бути юридично самостійним щодо власник. Отже, капітал, інвестований у підприємство, являє собою його активи, а також характеризує заборгованість власнику цього підприємства. Цей принцип залишається незмінним в бухгалтерському обліку і власник зображується таким, що має право як на капітал, який він інвестував у підприємство, так і на прибуток, отриманий в результаті діяльності. Бухгалтерський та юридичний зв’язок між компанією та її власником відображається в Балансі, статті якого характеризують активи, капітал і зобов’язання, що свідчить про фінансовий стан і незалежність підприємства.

Інформація про стан власного капіталу на початок і кінець звітного періоду відображається у І розділі пасиву Балансу (табл.1).

 

Таблиця 1 - Побудова І розділу пасиву Балансу

Назва розділу та статей (рахунки)	Код рядка
І Власний капітал Статутний капітал (рах.40) Пайовий капітал (рах.41) Додатковий вкладений капітал (рах.421-422) Інший додатковий капітал (рах.423-425) Резервний капітал (рах.43) Нерозподілений прибуток (рах.441) або (непокритий збиток)* (рах.442) Неоплачений капітал* (рах.46) Вилучений капітал* (рах.45) Усього за розділом І	300 310 320 330 340 350 (360) 370 380

 

* Ці суми вираховуються при підрахунку І розділу пасиву Балансу

За даними І розділу пасиву Балансу можна з’ясувати лише стан власного капіталу за його видами на початок та кінець звітного періоду та загальну його зміну за звітний період, але неможливо з’ясувати за рахунок чого сталися зміни. Для контролю за змінами власного капіталу введено спеціальну форму звітності «Звіт про власний капітал» за формою №4.

Цей звіт має форму таблиці, де в першій колонці зазначаються статті можливих причин змін власного капіталу, в колонці другій – код рядка, а в колонках з 2-9 перелік видів власного капіталу (всього 8 видів) графа 11 – разом. В графах 2-9 показники наводяться зі знаком + або (-), що означає збільшення або зменшення надлишку відповідного виду власного капіталу. В графі 10 показується загальна сума змін збільшення + або зменшення (-) за графами з 2 по 9.

Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності розпочинається з формування статутного капіталу.

Статутний капітал – це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання.

Акціонерні товариства мають статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонери відповідають по боргах акціонерного товариства в межах належних їм акцій.

Учасники та власники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають по боргах товариства в межах їх вкладу в статутний капітал, тобто їх частки.

Учасники товариства з повною відповідальністю несуть солідарну відповідальність по зобов’язаннях товариства усім своїм майном.

У командитному товаристві частина учасників несе повну відповідальність, а інша частина у межах вкладів у майно товариства.

Згідно з Законом України «Про господарські товариства» акціонерне товариство має статутний капітал, який складається із визначеної кількості акцій однакової мінімальної вартості. Розмір статутного капіталу АТ не повинен бути менше суми, еквівалентної на момент створення 1250 мінімальних заробітних плат. Ця сума капіталу повинна відображатися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності і дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, зазначених в установчих документах.

Випуск акцій підлягає обов’язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Безпосередньо засновники повинні тримати не менше 25% статутного капіталу і строком не менше 2 років. Зміна статутного капіталу акціонерного товариства регулюється Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 р. №44.

Так, збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не більше ніж на третину може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таку зміну передбачено статутом. Але, акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал при умові, що усі раніше випущені акції повністю сплачені за їх номінальною вартістю.

Пайовий капітал – це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, яка передбачена установчими документами.

Ця стаття в Балансі і в Звіті про власний капітал заповнюється підприємствами споживчої кооперації, колективними підприємствами, кредитними спілками, житлово-комунальними кооперативами та іншими підприємствами, в яких частина власного капіталу формується за рахунок пайових внесків.

Пайовий капітал може утворюватися за рахунок обов’язкових і додаткових пайових внесків як окремих осіб, так і колективних членів.

Розмір обов’язкових пайових внесків визначається загальними зборами пайовиків, враховуючи потребу у власних оборотних коштах. Ці внески повертаються пайовикам при вибутті із членів даного товариства (підприємства) або при його ліквідації. Але розмір паю, який буде повернуто розраховується з урахуванням фінансового стану і зобов’язання товариства (підприємства).

Додаткові пайові внески вносяться за рішенням товариства (підприємства), але мають добровільний характер. Вони залучаються з метою поповнення власних оборотних коштів товариств, власних і спільних підприємств, інших господарюючих суб’єктів; участі в програмі персоніфікації власності в споживчій кооперації України.

Щорічно члени спілок (пайовики) мають право на частку отриманого прибутку, у вигляді дивідендів на обов’язкові і додаткові пайові внески, які за згодою власників можуть бути зараховані на збільшення паю.

Додатковий вкладений капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід) та інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо, без рішень про зміну статутного капіталу.

Сума емісійного доходу не підлягає будь-якому використанню або розподілу, крім випадків реалізації акцій за ціною нижче номінальної вартості акцій.

Інший додатковий капітал – включає суму дооцінки необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до додаткового капіталу.

Резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку. Резервний капітал це той, що не зареєстрований у складі статутного капіталу.

Законом України «Про господарські товариства» передбачено створювати резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути менше 5% від суми чистого прибутку.

Нерозподілений прибуток – це прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам, формування резервного капіталу.

Непокритий збиток – це сума збитку, одержана в результаті діяльності підприємства.

Непокриті збитки минулого року списуються за рішенням уповноваженого органу за рахунок відповідних джерел, а саме: нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу, а в окремих випадках статутного капіталу.

Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу, тобто різниця між об’явленим та оплаченим статутним капіталом.

До неоплаченого капіталу включається також номінальна вартість розміщених, але неоплачених акцій.

Розмір неоплаченого капіталу зменшується при погашенні заборгованості за внесками до статутного капіталу і сплаті номінальної вартості розміщених акцій.

Вилучений капітал – для акціонерних товариств це фактична собівартість викуплених у акціонерів акцій власної емісії, а для інших господарських товариств – собівартість викуплених часток.

Ця стаття використовується господарськими товариствами (АТ, ТзоВ або повного товариства).

Можливі зміни складових власного капіталу наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 1 - Причини збільшення та зменшення власного капіталу

Збільшення