Суть власного капіталу, його функції

 

Власний капітал є основою організації будь-якого бізнесу та одним з найважливіших і найістотніших показників для підприємства, оскільки втілює в собі наступні характеристики:

- забезпеченість коштами для функціонування підприємства;

- платоспроможність підприємства;

- кредитоспроможність підприємства тощо.

При створенні підприємства його початковий (стартовий) капітал (К) дорівнює активам (А), які інвестори (засновники) передали в його розпорядження як внески у вигляді майна. В момент реєстрації підприємства взаємозв’язок між активами і капіталом буде мати вигляд:

Активи (А) = Капітал (К)

Але в процесі функціонування у підприємства виникають зобов’язання (З) і формула зв’язку буде такою:

 

Активи(А) = Капітал (К) + Зобов’язання (З)

 

Сучасні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності визначають власний капітал як "частину в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань". Як бачимо, таке визначення стосується лише суто кількісних параметрів його величини. Це підтверджується також і характеристикою елементів власного капіталу, яка міститься у стандартах П(С) БО 2 "Баланс" і П (С) БО 5 "Звіт про власний капітал".

Таким чином, формула розрахунку капіталу матиме такий вигляд:

 

Капітал (К) = Активи (А) – Зобов’язання (З)

Враховуючи визначення доходів (Д) і витрат (В) та їх вплив на власний капітал основне бухгалтерське рівняння буде таким:

 

А = К + З + Д – В

 

У цьому вигляді бухгалтерська рівність дає наочне уявлення про економічний взаємозв’язок основних форм звітності: різниця між доходами і витратами, являє собою чистий прибуток (чистий збиток), який розраховується у Звіті про фінансові результати і який збільшує (зменшує) власний капітал підприємства.

Крім доходів і витрат, існують ще дві операції, що впливають на величину власного капіталу, це: інвестиції (І) та вилучення капіталу (Вл) власниками. Вони також можуть бути введені до основної бухгалтерської рівності:

 

А = К + З + Д – В + І – Вл

 

У такій формі балансова вартість використовується досить рідко, але вона найбільш наочно демонструє не тільки процес збільшення капіталу в результаті власної діяльності підприємства, а й можливості його змін, які привносяться із зовні, тобто інвесторами.

Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Утворюється власний капітал двома шляхами:

● внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

● накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяють на дві категорії:

● інвестований (вкладений або сплачений капітал);

● нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейованих акцій за їхнього номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами та реінвестована у підприємство.

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяють на:

● статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

● додатковий капітал (не реєстрований) – це додаткові внески засновників (учасників), резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Тобто додаткові внески можна спрямовувати на покриття збитків, на розвиток підприємства тощо.

Роль власного капіталу підприємства розкривається через його функції:

§ інвестування діяльності, адже кошти знаходяться у розпорядженні підприємства довгостроково;

§ управління підприємством, адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна до нього;

§ регулювання відносин власності, адже частка окремих власників у капіталі є основою розподілу прибутку та майна при ліквідації підприємства;

§ компенсація понесених збитків, адже збитки повинні погашатися за рахунок власного капіталу;

§ платоспроможність, адже саме розмір власного капіталу, зазначений в Балансі є для зовнішніх користувачів гарантом відносин відповідальності і захистом кредиторів від втрати капіталу;

§ кредитоспроможність, адже при отриманні кредитів перевага надається, за інших рівних умов, підприємствам з більшим власним капіталом та меншою кредиторською заборгованістю;

§ фінансування ризиків, адже власний капітал може використовуватися і для ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори.

Таким чином, підприємство створюється з метою отримання прибутку за умови збереження свого власного капіталу. Збереження капіталу і його збільшення можливо за рахунок прибутку та при умові, що сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власником або внесків протягом цього періоду.