Зовнішнє середовище закладів охорони здоров’я.

 

      Кожний заклад охорони здоров’я функціонує в певному зовнішньому середовищі. Заклади можуть існувати тільки в стані постійного контакту та обміну із зовнішнім середовищем. Основні ресурси заклад охорони здоров’я отримує із зовнішнього середовища, обмеження яких впливає не тільки на потенціал організації, але й може привести до негативних наслідків її діяльності. Зовнішнє середовище організації необхідно брати до уваги при розробці стратегії, формуванні структури організації, визначенні поведінки щодо конкурентів (у разі комерційного закладу).

При проведенні аналізу зовнішнього середовища закладу охорони здоров’я, як при аналізі оточення інших організацій, визначають:

n аналіз макрооточення організації;

n аналіз безпосереднього оточення закладу.

Аналіз макрооточення закладу охорони здоров’я.  Макрооточення складає загальні умови роботи закладу охорони здоров’я в зовнішньому середовищі. Ступінь впливу макрооточення на роботу організацій, що задіяні в медичному обслуговуванні різна і залежить від галузі діяльності та форми фінансування.

Аналіз основних чинників макрооточення організації проводять за допомогою PEST –аналізу (P- political and legal environment / політико-правове оточення, E – economic environment/ економічне середовище, S –socio cultural environment/ соціокультурне середовище, Т- technological environment/ технологічне оточення.

Політико – правове середовище. Нормативна правова база організації це той чинник, який надає їй можливості визначати норми та рамки відносин та межі допустимих дій по відношенню до інших суб’єктів права. Основним Законом України є Конституція України, яка в ст..49 проголошує “право кожного громадянина України на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.... У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена”.· Конституцією України закріплено сприяння державою розвитку лікувальних закладів усіх форм власності.

При аналізі правового оточення закладу охорони здоров’я особливу увагу слід приділяти таким чинникам, як динамізм правового середовища та рівень контролю за порушенням правових норм. Галузь охорони здоров’я України знаходиться в стані реформування. Тільки за 12 років (з 1991 по 2003 рр.) вийшов 231 документ нормативно-правового характеру. Проте, незважаючи велику кількість нормативно-правових документів, існує постійна невизначеність щодо фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Наприклад, статтею 12 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” визначено, що державна політика охорони здоров’я забезпечується бюджетним асигнуванням в розмірі, що відповідає її науково - обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу. Міністерство охорони здоров’я не може стовідсотково планувати діяльність державної та комунальної мережі закладів охорони здоров’я виходячи із цієї суми.

Політичні чинники макросередовища приймаються до уваги з метою визначення намірів органів державної влади щодо засобів проведення своєї політики. Більший вплив політичне оточення має на комерційні заклади охорони здоров’я, воно може стати витоком для нових можливостей або, навпаки, загроз для організації. Тому важливим для закладів охорони здоров’я є: які нові закони щодо правового регулювання діяльності медичних закладів можуть бути прийняті; відношення уряду до галузі охорони здоров’я, до різних регіонів республіки; політика регулювання цін; політика реорганізації галузі; політико-правові дії впровадження обов’язкового медичного страхування.

Економічне середовище. Аналіз економічного середовища допомагає зрозуміти як формуються і як розподіляються ресурси на охорону здоров’я. Доступ закладу охорони здоров’я до ресурсів – це одна з важливих умов його існування. Тому для закладу важливі наступні чинники:

· розмір валового національного продукту;

· частка витрат на охорону здоров’я у відсотках ВВП;

· рівень інфляції;

· рівень мало захищених верств населення;

· співвідношення державної та приватної власності;

· інвестиційна активність;

· забезпеченість основними фондами охорони здоров’я, фізичної культури та соціального забезпечення.

Соціокультурне середовище. Вплив на роботу закладів охорони здоров’я можуть надавати такі чинники соціокультурного середовища як відношення людей до свого здоров’я. За радянські часи сформулювався принцип, коли людині було “вигідно ” хворіти: лікарняні, пільги на роботі, санаторно-курортні путівки та інше, що ніяк не відображалось на її заробітній платні. При переході до ринку хворіти стало не вигідно, бо в переважній кількості випадків заробітна платня (особливо її перемінна частина) залежить від якості роботи. В Україні поступово складається імідж здорової людини. Мешканці республіки воліють більше грошей витрачати на профілактику захворювань. Окрім загального відношення до здоров’я, на роботу закладів охорони здоров’я можуть впливати наступні чинники:

· демографічна ситуація в країні (тенденції народження / смертності, зміни у віковій структурі);

· рівень захворюваності;

· ступінь дії факторів аварії на Чорнобильській АЕС в даному регіоні;

· шкідливі звички (пияцтво, наркотики, токсикоманія, схильність до самолікування, звертання до шарлатанів);

· рівень життя та освіти.

До соціокультурного чинника макросередовища іноді відносять стан навколишнього середовища, який безпосередньо впливає на рівень захворюваності та частоту звертань у заклади охорони здоров’я.

Технологічне оточення. Розвиток техніки, біотехнологій, генної інженерії впровадження нових методів діагностики, профілактики, лікування, темпи розробки нових фармацевтичних препаратів, сканерів, лінійних прискорювачів, комп’ютерних томографів – це далеко не всі технологічні чинники, що впливають на роботу закладів охорони здоров’я. Галузь охорони здоров’я – наукомістка галузь, тому в ній дуже важливо скільки держава витрачає на розвиток медичної техніки, фармацевтичне виробництво, науково-дослідні розробки в галузі. Комерційні заклади охорони здоров’я переважно виконують посередницькі функції щодо впровадження нових технологій. Крім вищезазначеного на заклади охорони здоров’я чинить вплив стан патентно-ліцензійного захисту нових лікарських засобів, медичної техніки та інструментарію; нові тенденції у трансферті технологій.