Розділ 2. Характеристика ринку

 

Першою і найважливішою складовою комплексу маркетингу, що його фірма розробляє для свого цільового ринку, є товар. Виважена й послідовна товарна політика виробника закладає підвалини його ринкового успіху.

Харчова промисловість – це, в певній мірі, безпрограшна галузь, тому що продукти харчування не є ексклюзивним товаром і попит на них є постійним. Це є товари першої необхідності, які при будь яких змінах зовнішнього середовища люди все одно будуть споживати. Але, нажаль, зараз на ринку є дуже мало якісних, корисних і поживних продуктів харчування. Це зумовлено науковим прогресом (навчились виготовляти «штучну» їжу), нестачею сировини (занепад сільського господарства), або ж ще якимись чинниками. Тому сучасна людина понад усе бажає харчуватися здоровою і екологічно-чистою їжею. Саме таку продукцію виготовляє ВАТ молокозавод «Самбірський».

фінансовий молокозавод стратегія інвестиційний

Рис.1. Частка ринку Львівської області – основні галузі промисловості

 

З даного рисунка видно, що на Львівщині харчова промисловість займає 2 місце за охопленням ринку і становить 17% від загального, що є доволі високим показником. Випереджає її лише машинобудівна й металообробна галузь.

На тлі України львівська молокопереробка виглядає доволі пристойно. Найбільш потужними молокопереробними підприємствами зараз на Львівщині є ЗАТ „Галичина”, Львівський молочний комбінат, Самбірський молокозавод, Рава-Руський маслозавод та Жидачівський сирзавод. Також до них, певним чином, можна віднести Бродівський завод сухого знежиреного молока. Працює також низка невеликих підприємств, зокрема заводи в Сокалі, Ременові, Миколаєві, Рудках.

Аналізуючи молочний ринок, слід згадати і про зовсім недавню постанову уряду, якою Кабінет Міністрів планує підняти закупівельні ціни на молоко до 1 – 1,2 грн., в той час як закупівельна ціна молока на Львівщині навесні цього року становила 0,6 – 0,9 грн. за літр. Це так чи інакше вплине на розстановку сил на ринку молочної продукції Львівщини. Як заявляють спеціалісти, занадто висока закупівельна ціна може вибити з ринку молокопереробні підприємства, а занадто низька — призведе до зменшення поголів’я великої рогатої худоби.

Цінова політика ВАТ молокозавод «Самбірський» залежить від типу ринку. Підприємство діє на ринку олігополістичної конкуренції, де кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Стратегія ціноут-ворення визначається в основному заздалегідь ухваленими рішеннями щодо позиціонування на ринку. Ціна, призначена ВАТ молокозавод «Самбірський», позначиться на рівні попиту на продукцію. У звичайній ситуації попит і ціна продукції знаходяться в обернено пропорційній залежності, тобто чим вища ціна, тим нижчий попит і відповідно чим нижча ціна, тим вище попит. ВАТ молокозавод «Самбірський» вибрав методику встановлення ціни на основі рівня поточних цін. Призначаючи ціну з урахуванням рівня поточних цін, підприємство в основному відштовхується від цін конкурентів на аналогічні товари.

В період проникнення на нові ринки ВАТ молокозавод «Самбірський» продаватиме продукцію за заниженою ціною в цілях стимулювання попиту. Цим досягається мета - випуск продукції у великих кількостях, знижує його собівартість і збутові витрати на одиницю продукції.

Просування продукції та реклама являються головними факторами в конкурентній боротьбі за долю ринку. Велику роль також відіграє наявність у компаній брендів та власної системи дистрибюції.

Для ефективнішого використання потужностей шляхом спеціалізації підприємств на певному виді продукції підприємства молочної галузі об'єднують свої зусилля. Концентрація відбувається за рахунок поглинань виробників у регіонах.

У результаті маркетингових досліджень спеціалістами було виявлено, що основними каналами розповсюдження молочних продуктів стали одно- і дворівневі канали, що дозволяє мінімізувати ціну на продукцію для кінцевого споживача і підтримувати обсяги продажу на відносно стабільному рівні. Перспективи розвитку вітчизняного ринку молока і молочних продуктів напряму залежать від доходів населення та можливостей підприємств розв'язувати проблеми оновлення основних фондів.

В загальному, становище даного підприємства на ринку можна проаналізувати шляхом порівняння з схожим підприємством-конкурентом, яке функціонує на тому ж ринку.

Нижче, в таблиці 1 і таблиці 2, наведено обсяги виробництва і реалізації підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський» і підприємства ВАТ «Львiвський мiський молочний завод».

Ці дані дають можливість порівняти основні показники їх діяльності.

 

Таблиця 1

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ВАТ молокозавод «Самбірський»

№ з/п	Основний вид продукції	Обсяг виробництва			Обсяг реалізованої продукції
		у натуральній формі (тонн)	у грошовій формі (тис.грн.)	у % до всієї виробленої продукції	у натуральній формі (тонн)	у грошовій формі (тис. грн.)	у % до всієї реалізованої продукції
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Масло	81,8	1506.50	9,7	77,8	1414.40	9,05
2	Сири твердi	468,4	10282.20	66,0	479,5	10413.40	66,67
3	Спреди	63,9	1032.20	6,6	63,7	1032.10	6,61
4	Молоко пастериз.	1513,5	1741.10	11,2	1513,5	1741.10	11,15
5	Вершки	47,6	737.40	4,7	47,6	742.90	4,75
6	Відвійки	545.6	272.80	1,8	545.6	272.80	1,75

Таблиця 2

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ВАТ «Львiвський мiський молочний завод»

№ з/п	Основний вид продукції	Обсяг виробництва			Обсяг реалізованої продукції
		у натуральній формі (тонн)	у грошовій формі (тис.грн.)	у % до всієї виробленої продукції	у натуральній формі (тонн)	у грошовій формі (тіс. грн.)	у % до всієї реалізованої продукції
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Масло	89,3	1506.50	11,67	84,2	1414.40	11,04
2	Cирки плавлені	8744,04	801.10	6,21	8744,04	801.10	6,25
3	Молоко	2845,8	7666.60	59,40	2845,8	7666.60	59,83
4	Сирки глазуров.	7639,02	2931.90	22,72	7639,02	2931.90	22,88

 

По цих даних можна зробити наступні висновки: на підприємстві ВАТ молокозавод «Самбірський» найбільшим попитом користуються сири тверді, так як їх обсяги реалізації перевищують обсяги виробництва. Інші види продукції також успішно збуваються, що свідчить про ефективну маркетингову політику, а також про прихильність споживача до продукції підприємства. Обсяги виробництва підприємства становлять близько 12 – 15 млн. грн. в рік.

На підприємстві ВАТ «Львiвський мiський молочний завод» асортимент продукції дещо відрізняється. Зокрема такими продуктами як сирки плавлені, сирки глазуровані. А попит на аналогічну продукцію – молоко, масло – також доволі високий. На українському ринку продукція реалізується за посередництвом 17-ти власних філій, в окремих регіонах за допомогою дистриб’юторів. Потужності молокозаводу розраховані на переробку 400 тонн молока в добу.

Ринкова боротьба, що проводиться виробниками молочних продуктів з розширення пропозиції за рахунок диференціації продукції, яка пропонується на ринку, або ж за рахунок заходів щодо поширення та просування молочних товарів на ринок сприяє конкурентоспроможності молока і молочної продукції. Проводились опитування споживачів, які визначили, що покупці, обираючи з різноманітних виробників молочної продукції, надають перевагу в першу чергу, якості продукції, орієнтуються на натуральну, екологічно чисту продукцію. В цьому важливу роль відіграє імідж підприємства, його репутація серед споживачів.

Конкурентоспроможність продукції в ринкових умовах має вирішальне значення, адже формує рівень фінансового благополуччя виробника, можливості ефективного позиціонування на ринку, а значить визнання споживачами якісних характеристик товару і його споживчих якостей. Даний аспект проблеми притаманний усім без винятку продуктам, у тому числі це відноситься до молока та молочної продукції.

Оцінка інтенсивності конкуренції між молокопереробними підприємс-твами на регіональному рівні дозволила виявити, що найбільшу частку ринку (близько 43%) займає стратегічна група, підприємства якої виготовляють широкий асортимент незбираної молочної продукції високої якості і реалізують її за високими цінами (ВАТ “Львівський міський молочний завод”, ЗАТ “Галичина”, Філія ППКФ “Прометей” “Львівський молочний комбінат”). Ці підприємства ведуть конкурентну боротьбу між собою, проте беззаперечним лідером є ЗАТ “Галичина”, яке займало 36,7 % ринку молочної продукції у 2009 р. і його частка з кожним роком збільшується. Наступна за розміром стратегічна група (17%) об’єднує менші районні підприємства, які займаються виробництвом як незбираної продукції, так і сирів середньої якості і реалізують її за помірними цінами (ВАТ “Комарнівський сирзавод”, ВАТ “Жидачівський сирзавод”, ВАТ “Рава – Руський маслозавод”, ВАТ “Молокозавод “Самбірсь-кий”, ЗАТ “Маслосоюз”). Стратегічна група з виробництва сирів, до якої входять ВАТ “Буський молочний завод” і ТзОВ “Ременівський молокозавод”, розташована максимально близько до стратегічної групи з виробництва незбираної продукції і сирів, що свідчить про конкурентну боротьбу між цими двома групами, зокрема у сегменті виробництва і реалізації сирів. Частка ринку цієї групи незначна і становить лише 0,7%. Останньою на карті стратегічних груп галузі виділено групу з виробництва сухих молочних продуктів (3%), до якої входять ВАТ “Бродівський завод сухого знежиреного молока” і ПП “Світанок”. Лідером у цій групі є ВАТ “Бродівський завод сухого знежиреного молока”, який займає 2,3% ринку молочної продукції Львівської області. За умов обмеженості ресурсів ефективне їх використання є важливою конкурентною перевагою підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Найбільш конкурентоспроможними у 2008 р. були три молокопереробні підприємства Львівської області - ВАТ “Львівський міський молочний завод”, ВАТ “Городоцька молочна компанія” і ВАТ “Рава – Руський маслозавод”. Цим підприємствам властиві високі значення критеріїв прибутковості і платоспроможності. У ВАТ “Бродівський завод сухого знежиреного молока”, ВАТ “Комарнівський сирзавод”, ЗАТ “Галичина”, ВАТ “Молокозавод “Самбірський” середній показник конкурентоспроможності через невисокі критерії платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості. Низький рівень конкурентоспроможності у 2008 р. мали Філія ППКФ “Прометей” “Львівський молочний комбінат” і ВАТ “Жидачівський сирзавод”.

Загалом можна стверджувати, що молокопереробні підприємства Львівської області є конкурентоспроможними на внутрішньому ринку, проте з огляду на негативні тенденції конкурентного середовища - недостатньо конкурентоспроможними порівняно з європейськими виробниками.