Показники функціонування лісової та лісопереробної промисловості

У роботі аналізується, перш за все, стан використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами, підпорядкованими Держкомлісгоспу, оскільки за цим відомством закріплена найбільша частка лісових земель (68 %).

За даними Держкомлісгоспу приріст деревини в лісах України становить 24,0 млн. м кб. Середній приріст деревини на 1 га вкритих лісом земель в останньому десятилітті має тенденцію до зростання (у 1996 році становив 4,0 м3).Площа вкритих лісовою рослинністю земель за останні 30 років зросла майже на 1 млн. га, а запас деревини в лісах збільшився у 2 рази. Позитивна тенденція спостерігається й у збільшенні середніх запасів на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель. Зокрема, запас хвойних насаджень зріс на 90 м3, твердолистяних – 78 м3, м'яко-листяних – 81 м3, що в цілому становить 40 % порівняно із запасами насаджень за даними обліку 1961 року [25].

Обсяги заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу України зменшились з 11,2 млн. м3 у 1994 до 10,7 млн. м3 у 2001 році. У лісах державних лісогосподарських підприємств, як і загалом по Україні, обсяги фактичної заготівлі деревини від рубок головного користування зменшені в результаті переведення лісів до 1 групи та збільшення площі заповідних територій у лісовому фонді. Варто зазначити, що рубками догляду заготовляють більше деревини, ніж у процесі головного користування. В останні роки лісосічний фондів Україні недовикористовують на 10-20 %, як правило, за рахунок тих регіонів, які характеризуються складними природними умовами(табл.2.1)[23].

 

Таблиця 2.1

Динаміка основних показників використання лісу в Україні за 2006-2008 роки, тис. куб. м

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 Рік	2007-2006рр.		2008-2007рр.
				Абсолютний приріст, тис.куб.м	Темп приросту, %	Абсолютний приріст, тис.куб.м	Темп приросту, %
Заготівля деревини (всього)	17759,8	19013,9	17687,5	1254,1	1,07	-1326,4	0,93
У тому числі від рубок	7528,2	7616,3	7330,9	88,1	1,01	-285,4	0,96

Отже, на основі проаналізованих даних можемо зробити такі висновки. Очевидно, що динаміка заготівлі деревини загалом в Україні у 2006-2008рр. є нестабільною. Так, у 2007-2006рр. показник зріс на 1254,1 тис.куб.м (1,07%). Однак за наступний рік він зменшився на 1326,4 тис.куб.м (0,93%). Якщо ж говорити конкретно про заготівлю деревини від вирубок, то тут спостерігається схожа ситуація. Спочатку у 2007-2006рр. показник абсолютного приросту збільшився на 88,1тис.куб.м (1,01%), а потім зменшився на 285,4 тис.куб.м (0,96%). В цілому динаміка заготовки лісу у період з 2006 по 2008 роки є негативною. Цей показник зменшився на 72,3 тис.куб.м. (0,96%). Що ж стосується заготівлі деревини від рубок, то тут аналогічна ситуація: динаміка зменшилась на 197,3 тис.куб.м (0,97%). За аналізом даних трьох років можемо зробити висновок, що тенденція негативна.

За офіційною інформацією, в останні десятиліття нові ліси створюються в обсягах, що перевищують площу їх вирубки. За даними Держкомлісгоспу, за останні 10 років співвідношення між лісовідновленням і суцільними рубками становить 1.24, тобто лісів створювалось на 24 % більше, ніж вирубувалось.

Згідно з даними про обсяги основних лісокультурних робіт, виконаних підприємствами Державного комітету лісового господарства України, у 2008 році порівняно з 2001 значно збільшились обсяги посіву і посадки лісових культур, зросли розміри природного поновлення, що є особливо перспективним напрямом лісовідновлення для України. Проте частка його порівняно з посівом та посадкою лісових культур становить тільки 20 %, тобто залишається низькою[16, c.182].

Важлива роль лісу як засобу охорони і збереження земель від водної і вітрової ерозії та запобігання їх від опустелення. Проте зараз спостерігається поступове скорочення створення захисних насаджень (з 11350 га у 2001 році до 3073 га у 2008 році) та полезахисних лісових смуг (відповідно з 1799 га до 335 га). Це негативна тенденція в розвитку лісового господарства, адже в Україні ерозійними процесами охоплено 26 % земель, з них середньо і дуже змитих —6,5 %.

Варто зазначити, що у 2007 році фактично в більшості об'єднань в результаті суцільних санітарних рубок деревини вирубується більше, ніж заплановано. Загалом у 2001 році суцільними санітарними рубками фактично пройдено 7132 га із вибіркою деревини загальною масою 1296154 м3, вибірковими сан рубками відповідно 139297 га та 2074713 м3.

Починаючи з 90-х років, в результаті впливу неурядових організацій щодо збереження природи, у світі зростає попит на продукцію сертифікованого лісогосподарського виробництва, тому лісова сертифікація стає одним з найважливіших чинників маркетингу та важливим аргументом для допуску на "екологічно чутливі ринки" світу, де реалізаційна ціна лісової продукції на 5-10 % вища, ніж на інших ринках. В останні роки обсяги сертифікованої продукції зростають за експонентою. Цьому сприяє ріст площі сертифікованих лісів, яких у всіх країнах світу налічується вже 124 млн. га. Для України сертифікація лісів може стати інструментом підвищення конкурентоспроможності вітчизняної деревини, деревної продукції та інших ресурсів і послуг лісу на зовнішньому ринку [16, c.28].

Загалом, завдяки відносній забезпеченості України лісовими ресурсами, це дає змогу експортувати товар у достатньо великій кількості, порівняно з імпортом (табл.2.2)[26]. Важливе значення у експорті лісової промисловості займає необроблена лісосировина, яка перевищує імпорт приблизно у 17 разів.

 

Таблиця 2.2

Експорт та імпорт лісоматеріалів в Україні за 2006-2008 рр.

Лісоматеріали	Експорт, тис. м куб.		Імпорт, тис.куб.м		Чистий експорт за 2004р.
	2007р.	2008р.	2007р.	2008р.	2007р.	2008р.
Лісосировина необроблена	1857,26	2358,96	116,78	121,06	1740,48	2237,9
Заготовки дерев’яні	28,469	93,138	29,495	50,857	-1,026	42,28
Всього	1685,73	2452,1	146,28	171,92	1539,45	2280,2

 

Сучасне експортування деревини викликане наслідками соціально-економічної кризи 90-х років: слабкістю внутрішнього ринку та відносною дешевизною української деревини. Зростанню експорту української лісопродукції в останні роки сприяло залучення посередницьких організацій. Наслідки цього залучення, крім економічної вигоди, мали й негативні аспекти – порушення екологічних нормативів лісокористування, що певною мірою сприяли екологічним катаклізмам у Закарпатті у 2005 та 2007 роках.

Структура українського експорту істотно відрізняється від середньоєвропейської: значно більшою є частка пиляного лісу (36,1 % проти 13,5 %) та особливо круглого лісу (37,6 % проти 5,2 %), частка експорту деревних панелей (14,7 %) також переважає цей показник в загальноєвропейському експорті (9,1 %). В той же час частка експортованого Україною паперу та картону набагато менша, ніж загалом по Європі (11,3 % проти 60,3 %). Обсяги експорту деревної пульпи вимірюються сотими долями проценту, тоді як по Європі цей показник становить 9,8 % [3, c.37].

Виражений у фізичних одиницях український експорт за всіма позиціями, крім дров (яких експортується близько 2 % від загальноєвропейського експорту), не перевищує 1 % від загального рівня по Європі. Близько 1 % становить експорт круглого лісу, 0,64 % припадає на пиляний ліс, по решті видів лісопродукції український експорт не перевищує 0,25 %. З 2000 по 2001 рік український експорт круглого дубового лісу зріс на 54 % (з 3,0 до 4,6 млн. євро), пиляного лісу з дуба – на 51 % (з 8,3 до 12,5 млн. євро), пиляного лісу з бука – на 36 % (з 3,7 до 5,0 млн. євро) [3, c.38].

На європейському ринку лісової продукції Україна відіграє незначну роль, що є результатом переважно екологічної спрямованості розвитку національного лісового господарства, лісодефіцитності нашої держави, слабкої інтегрованості України до міжнародної торгівлі лісопродукцією, а також низької конкурентоспроможні лісової продукції, що пов'язано з недостатнім рівнем її переробки та маркетингу. Порівняно із структурою європейського експорту Україна вивозить переважно продукцію низького рівня переробки: майже втричі більше пиляного лісу та у 7 разів більше круглого лісу, ніж в середньому по Європі. В цілому, за співвідношенням імпорт/експорт наша держава є переважно дрібним імпортером відносно дешевої продукції.

Аналіз використання лісових ресурсів говорить про те, що особливу увагу потрібно звернути на такі аспекти ведення лісового господарства:

1) збільшення лісистості території України;

2) хоча продуктивність лісів відповідає середньому європейському рівню (3,8 м3 на одному га покритої лісом площі), проте відкритим залишається питання щодо ведення лісового господарства в лісах, що перебувають у користуванні неспеціалізованих відомств, де збільшення продуктивності насаджень, забезпечення належної охорони і захисту лісу повинні стати пріоритетними завданнями;

3) зменшення обсягів лісокористування, яке намітилось за останні роки, не повинно негативно відображатись на деревообробній галузі, призводити до зростання дефіциту деревини;

4) при відтворенні лісових ресурсів потрібно більше уваги звертати на природне поновлення лісу, плантаційне лісорозведення, формування складних за структурою лісових насаджень;

5) експортні поставки лісопродукції повинні базуватись на принципах рівноправності та взаємоузгодженості;

6) несприятливі погодні умови, техногенна ситуація впливають на високу пожежну небезпеку в лісах, не сприяють зменшенню уражених шкідниками площ.

Отже, як можемо прослідкувати, показники функціонування лісової промисловості мають негативну тенденцію. І з роками ця тенденція не покращується, а навпаки погіршується. Перш за все, потрібно звернути увагу на те, що ліси вирубуються у величезній кількості, а їх насадження залишаються такими ж, а то й взагалі зменшуються. На даному етапі розвитку лісової промисловості, важливим завданням є покращення, удосконалення та зміцнення міжнародної співпраці у даній галузі. Адже, якщо у наявних лісових ресурсах продовжуватиметься спадна тенденція, то вже через декілька років Україна не зможе забезпечити себе сировиною, не говорячи вже про її експорт. Загалом, обмін досвідом з іншими країнами може підвищити ефективність функціонування галузі і тим самим збільшити показники її функціонування.