Поточні витрати та ціноутворення

 

2.1 Загальна характеристика витрат

праця мотивація заробітний тарифний ціноутворення

Витрати формуються в процесі використання матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення певної мети діяльності підприємства та поділяються на інвестиційні та поточні витрати пов’язані з виконанням підприємством своєї основної функції – виготовлення продукції чи надання послуг.

 

Схема 10.1. Статті витрат, що включаються в собівартість продукції

 

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції.

Витрати поділяються на:

- загальні – це витрати на весь обсяг продукції за певний період

- витрати на одиницю продукції – розраховують як середні величини за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серійно

- граничні витрати – характеризують приріст на одиницю приросту обсягу виробництва і обчислюються як відношення приросту загальних витрат (∆С) на приріст обсягу продукції в натуральному вимірі (∆N)

 

Сг = ∆С /∆N

 

Схема 10.2. Типова класифікація витрат підприємства за окремими ознаками

Елементні витрати - є структурно однорідними і первинними, мають єдиний економічний зміст (матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування)

Комплексні витрати – різнорідні за складом, охоплюють кілька видів витрат (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут)

Постійні витрати – це функція часу, а не обсягу виробництва та не залежить від кількості випущеної продукції (витрати на утримання та експлуатацію будівель та споруд, організацію виробництва та управлінські видатки. Змінні витрати – це витрати, загальна величина яких за певний період залежить від обсягу виготовленої продукції, в їхньому складі виокремлюють пропорційні і непропорційні витрати. Пропорційні витрати - змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва (матеріальні витрати, комплектуючі вироби, відрядна зарплата робітників) коефіцієнт пропорційності Кп =1. Непропорційні витрати поділяють на:

прогресуючі – це витрати, які зростають у більшій мірі, ніж обсяг виробництва (витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні та торговельні витрати) Кп > 1

дегресуючі - це витрати, які збільшуються повільніше, ніж зростає обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин та устаткування, на ремонт, інструмент) Кп < 1

Прямі витрати – це витрати пов’язані з виготовленням продукції та можуть бути прямо розраховані на фізичну одиницю виробу.

Непрямі витрати – не можна безпосередньо визначити на одиницю продукції оскільки вони пов’язані з виготовленням різних видів продукції (зарплата обслуговуючого персоналу, утримання та експлуатацію засобів праці)