Розділ 1. Характеристика субєктів господарювання за класифікаційними ознаками

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи госпо­дарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'я­заннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодав­ством.     

Суб'єктами господарювання є:

 1) господарські організації - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до законодавства як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Основною виробничо-господарською ланкою економіки України є підприємство. Згідно Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.

Підприємства, діють на основі Статуту і можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, само­стійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм наймену­ванням та ідентифікаційним кодом і не має у своєму складі інших юри­дичних осіб.

Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

· приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

· підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

· комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власнос­ті територіальної громади;

· державне підприємство (створюється за рішенням уповноваженого органу влади та діє на основі державної власності);

· підприємство, засноване на змішаній формі власності (створюється шляхом об'єднання майна різних форм власності).

У разі, якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція
становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством
з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого
іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення та формування статутно­го фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який ви­діляє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподіляє дохо­ди, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням, діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засно­вників, їх спільного управління справами, на основі корпо­ративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства.

ТОВ «Пол-Ексім» є корпоративним підприємством.

Підприємництво – це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Воно має за мету, з одного боку, отримання прибутку для господарюючого суб’єкта, а з іншого – формування доходів власників, найманих осіб і держави за рахунок ефективного використання виробничих ресурсів.

Підприємництву притаманна господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у випадку, коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів: вільний вибір видів діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється; вільний найм працівників; залучення та використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків та зборів; самостійне здійснення підприємцем ЗЕД.

Наказом Держстандарту України № 441 від 22.10.96 затверджено і введено в дію з 01.07.97 Державний класифікатор України „Класифікація видів економічної діяльності”.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до постанови КМУ № 326 від 04.05.93 „Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики”. КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики.

Об’єктами класифікації КВЕД є всі види економічної діяльності господарюючих суб’єктів (фізичних та юридичних осіб).

Для опису економіки держави Класифікацію видів економічної діяльності побудовано так, що виділені об’єкти охоплюють усі або майже всі види діяльності, які здійснюються в будь-якій галузі господарства:

§ Сільське господарство, мисливство та лісове господарство.

§ Рибне господарство.

§ Добувна промисловість:

ü Видобування енергетичних матеріалів;

ü Видобування неенергетичних матеріалів;

§ Обробна промисловість:

ü Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів;

ü Текстильна промисловість та пошиття одягу;

ü Виробництво шкіри та шкіряного взуття;

ü Виробництво деревини та виробів з деревини;

ü Целюлозно-паперова промисловість;

ü Видавнича справа;

ü Хімічне виробництво;

ü Виробництво гумових та пластмасових виробів;

ü Металургія та оброблення металу;

ü Виробництво машин та устаткування;

ü Виробництво електричного та електронного устаткування;

ü Інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань.

§ Виробництво електроенергії, газу та води.

§ Будівництво.

§ Гуртова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами.

§ Готелі й ресторани.

§ Транспорт.

§ Фінансова діяльність.

§ Операції з нерухомістю.

§ Державне управління.

§ Освіта, охорона здоров’я та соціальна допомога.

§ Колективні, громадські та особисті послуги.

Підприємства можуть бути засновані на основі державної, комунальної, колективної та приватної власності.

У Статуті ТОВ «Пол-Ексім» вказані наступні віди діяльності, якими може займатися підприємство:

оптова та роздрібна торгівля сільськогосподарськими, харчовими та промисловими товарами

комисійна торгівля сільськогосподарськими, харчовими та промисловими товарами

оптова та роздрiбна торгiвля паливно-мастильних матерiалiв та енергоносiiв

покупка та продаж автомобiлiв

органiзацiя пiдприемств харчовоi промисловостi та громадського харчування

будiвництво та ремонтнi роботи

надання автотранспортних послуг та автосервiс

мiжнароднi перевезення

виробництво тари та пакування

обробка каменю

холдінгова, брокерська, ділерська та інші види посередницькоі діяльнності.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або грома­дянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльно­сті товариства з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, това­риства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Акціонерним товариством (АТ) є господарське товариство, яке має ста­тутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номіна­льної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого акціонерного товариства (ВАТ) можуть розповсюджу­ватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціо­нери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Вищими органами є Загальні збори товариства, Голова правління, загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Ревізійна комісія.

Акції закритого акціонерного товариства (ЗАТ) розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Вищими органами є Загальні збори товариства, Голова правління, загальні збори акціонерів, Рада акціонерів товариства, Ревізійна комісія.

«Пол-Ексім» є Товариством з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) це господарське това­риство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визна­чається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Вищим органом управління є Збори учасників, а виконавчими органами – Дирекція та Ревізійна комісія.

Товариством з додатковою відповідальністю (ТзДВ) є господарське това­риство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установ­чими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобо­в'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожно­го з учасників. Вищим органом управління є Збори учасників, а виконавчими органами – Дирекція та Ревізійна комісія.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники яко­го відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприєм­ницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну від­повідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприєм­ницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звер­нено стягнення (повні учасники), а інші учасники, присутні в діяльності товариства, лише своїми вкладами.

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Особливим видом державного підприємства є казенні підприємства. Вони створюються у галузях народного господарства, в яких: законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам; основним (понад 50%) споживачем продукції виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств.

Малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реа­лізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, екві­валентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні.

Великимипідприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік пере­вищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (ро­біт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми.
    ТОВ «Пол-Ексім» належить до середніх підприємств з чисельністю більше 50 чол.

Підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить законодавству України.

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

В об'єднання підприємств можуть входити під­приємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворених на тери­торії інших держав. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання і є юридичною особою.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання, або як державні чи комуналь­ні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за іні­ціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних заса­дах об'єднали свою господарську діяльність.

Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання під­приємств, утворене державними підприємствами за рішенням КМУ або, у визначених законом випад­ках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компе­тентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рі­шення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Господарськими об'єднаннями є асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законодавством.

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної коор­динації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріаль­них ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасни­ків асоціації.

Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізо­ваного регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для дося­гнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовніш­ньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інте­реси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та органі­заціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну. Підприємства-учасники об'єднання підприємств зберігають ста­тус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'­єднання.      

    Підприємство-учасник господарського об’єднання має право:

1) добровільно вийти з об’єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об’єднання;

2) бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, заснов­ницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше;

3) одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства;

4) одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'­єднання відповідно до його статуту.

Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом госпо­дарського об'єднання відповідно до законодавства.

Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяль­ність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про припинення своєї діяльності. Рішення про утворення об'єднання підприємств та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.

Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в по­рядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське ві­дання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі.

Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником господарських товариств.

Підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (ПФГ) або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи.

ПФГ є об'єднанням, яке створюється за рі­шенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і струк­турної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кін­цевої продукції.

До складу ПФГ можуть входити промис­лові та інші підприємства, наукові і проектні установи, інші установи й організації усіх форм власності. У складі ПФГ визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені ПФГ як учасника господарських відносин. ПФГ не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Асоційовані підприємства - це група су­б'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відно­синами економічної та організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та управлінні. Залежність між асоційованими під­приємствами може бути простою і вирішальною.

Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдинговою ком­панією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування.

Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів під­приємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо).