Аналіз чисельного складу працівників

Для характеристики стану використання на підприємстві тру­дових ресурсів і виявлення резервів збільшення обсягу виробниц­тва та підвищення рентабельності роботи треба проаналізувати такі показники, пов'язані з рухом, якістю робочої сили, її продуктивні­стю, а також її вартістю:

— чисельність персоналу підприємства з точки зору динаміки,
категорійної структури, професійної підготовленості, плинності пра­цівників;

— використання робітниками і службовцями робочого часу, стан
трудової дисципліни;

—продуктивність праці;

—фонд оплати праці, динаміка середньої заробітної плати праців­ників і трудомісткості продукції.

В Україні офіційна статистична звітність про використання тру­дових ресурсів складається з таких звітів: «Звіт з праці» (річний та щомісячні); «Звіт про основні показники діяльності підприємства» (річний); «Звіт про використання робочого часу» (щоквартальний); щомісячний «Звіт про стан заборгованості із заробітної плати»; річний звіт «Чисельність окремих категорій працівників та підго­товка кадрів»; «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах». Інформаційна база для цього роз­ділу аналізу ґрунтується також на зведених матеріалах первісного обліку (табелях, змінних рапортах, робочих нарядах, відомостях, особових рахунках тощо), разових обстежень, опитувань тощо, більшість з яких є документами управлінського обліку. Готують їх відповідні функціональні служби і підрозділи підприємства: відділи праці та заробітної плати, кадрів, планово-економічний, бухгалтерія, а також цехи та дільниці.

Починати аналіз окресленого кола питань доцільно з характе­ристики динаміки чисельності працівників на підприємстві (з обо­в'язковим виділенням чисельності працівників основної діяльності) за останні 2—3 роки. Такий аналіз дає змогу оцінити, як підприєм­ство «вписується» у ринкові умови господарювання (це особливо актуально для перехідного періоду в Україні), наскільки успішно воно витримує конкурентну боротьбу на ринку своєї продукції і на ринку трудових ресурсів. Ясна річ, просте порівняння чисельності працівників підприємства за кілька років повної відповіді на ці питання не дає (хоч воно має певне аналітичне значення). Лише з урахуванням динаміки виробничих потужностей підприємства і їх використання, динаміки продуктивності праці висновки про динаміку чисельності працівників підприємства набувають обґрунтованості й аналітичної цінності.

Якщо за незмінних (або змінених незначною мірою) виробничих потужностей на підприємстві з року в рік скорочуються чисельність персоналу і, пропорційно, обсяг випуску продукції, тобто коли скоро­чення чисельності персоналу не компенсується зростанням продук­тивності праці, а отже, відбувається зниження показника викорис­тання виробничої потужності підприємства, це однозначно свідчить про недоліки в організації виробництва, маркетингової служби, про неспроможність власників і керівників підприємства утримати його «на плаву», зберегти трудовий колектив. Така ситуація потребує з'я­сування конкретних причин відпливу робочої сили і розробки ре­комендацій для стабілізації становища.

У табл. 2.1 наведено дані про роботу умовного підприємства за останні чотири роки (перший рік — найвіддаленіший, останній — звітний) у цінах звітного року.

Наведені дані про роботу підприємства свідчать про те, що воно в останні три роки невпинно скорочувало кількість зайнятих пра­цівників: порівняно з базовим роком чисельність персоналу підприєм­ства у звітному році зменшилась на 32,8 % (100 - 816 * 100: 1215), обсяг випуску продукції — на 26,2 % (100 - 6794 * 100: 9205) за практично незмінної виробничої потужності. Виробіток продукції на одного працюючого підвищився на підприємстві за ці роки лише на 9,9 % (8326 * 100: 7576 - 100), що не компенсувало скорочення чисельності персоналу. Це, звичайно, призвело до різкого спаду кое­фіцієнта використання виробничої потужності: з 90,7 % у базово­му році до 67,3 % у звітному.

Таблиця2.1 Дані про роботу підприємства

№ п/п	Показник	1-й рік	2-й рік	3-й рік	Звітний рік
1	Виробнича потужність, тис. грн	10 150	10 050	10 275	10 100
2	Обсяг товарної продукції у зіставній оцінці, тис. грн	9 205	7 436	6 729	6 794
3	Середньорічна чисельність пер­соналу основної діяльності, осіб	1 215	942	919	816
4	Коефіцієнт використання виробни­чої потужності (р. 2: р. 1)	90,7	74,0	65,5	67,3
5	Виробіток товарної продукції на одного працівника (р. 2: р. 3), грн	7 576	7 896	7 322	8 326

Представивши формулу для розрахунку коефіцієнта викорис­тання виробничої потужності (К_ВП) як:

К_ВП=Ч*ПП/ВП,

де Ч— середня чисельність працівників (за рік, квартал тощо);

ПП — виробіток товарної продукції на одного працівника;

ВП— виробнича потужність підприємства,

можна обчислити, яка частина зміни коефіцієнта використання ви­робничої потужності викликана саме тим, що підприємство зали­шили його працівники:

К_ВП=(100*Ч₁(ПП)₀)/(ВП₀)-(К_ВП)₀

де К_ВП — відсоток зміни виробничої потужності за рахунок ско­рочення (збільшення) чисельності працівників;

(1) і (0) — ознаки показників відповідно звітного і базового пе­ріодів.

У вищенаведеному прикладі загальна зміна коефіцієнта вико­ристання виробничої потужності у звітному році порівняно з базо­вим роком становила 23,4 % (90,7 - 67,3), у тому числі за рахунок скорочення чисельності персоналу 29,8 % (100 * 816 * 7 576 / 10 150 - 90,7). Інші фактори (а саме деяке зростання продуктивності праці та виведення виробничих потужностей) дещо поліпшили цей по­казник.

Аналіз чисельного складу підприємства у динаміці дає змогу дійти висновків щодо того, який вплив справляє на продуктивність праці, обсяг виробництва та інші показники роботи зміна питомої ваги робітників у загальній кількості працівників в основному виробництві, зміна постатевої структури колективу (у бік збільшення питомої ваги чоловіків або жінок), частка допоміжних робітників у загальній кількості робітників та інші структурні показники чисельного складу підприємства.

Розглянемо аналіз чисельного складу підприємства на наступному прикладі. На заводі металовиробів і швейній фабриці дані про чисельність і склад персоналу характеризуються такими величинами (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Дані про чисельність і склад персоналу

 

 

Показник	Завод металовиробів		Швейна фабрика
	Минулий рік	Звітний рік	Мину­лий рік	Звіт­ний рік
Середньооблікова чисельність персоналу	2422	2810	931	824
у тому числі працівників основної діяльності	2402	2796	919	816
У складі персоналу основної діяльності:
чоловіки	1344	1487	226	176
їхня питома вага, %	56,0	53,2	24,6	21,6
жінки	1058	1309	693	640
їхня питома вага, %	44,0	46,9	75,4	78,4
Середньооблікова чисельність: робітників їхня питома вага у складі персоналу основної діяль­ності, %	1829   76,1	2159   77,3	715   77,8	647   79,3

 

Продовження таблиці 2.2 

Показник	Завод металовиробів		Швейна фабрика
	Минулий рік	Звітний рік	Мину­лий рік	Звіт­ний рік

інженерно-технічні пра­цівники, службовці, інші категорії працівників їхня питома вага, %	573 23,9	637 22,7	204 22,2	169 20,7
У складі робітників: робітники-відрядники їхня питома вага, %	1387 75,8	1641 76,0	542 75,8	505 78,0
робітники-почасовики їхня питома вага, %	442 24,2	518 24,0	173 24,2	142 22,0
Основні робітники їхня питома вага, %	1149 62,8	1386 64,2	472 66,0	422 65,2
Допоміжні робітники їхня питома вага, %	680 37,2	773 35,8	243 34,0	225 34,8

 

Завод металовиробів у звітному році спромігся забезпечити зро­стання кількості робочих місць (загальна чисельність працівників основної діяльності підприємства зросла у звітному році порівняно з попереднім роком на 16,5 %), причому переважно за рахунок жінок. Питома вага жінок зросла також і на швейній фабриці, де у звітному році спостерігається значний відплив робочої сили. Для обох підприємств також характерне зростання питомої ваги робіт­ників у загальній кількості працівників і відповідне зменшення питомої ваги інженерно-технічних працівників та службовців.

При докладнішому вивченні причин зміни питомої ваги робіт­ників у складі всього персоналу треба мати на увазі, що найчастіше це розцінюється як позитивний фактор зростання загальної про­дуктивності праці й обсягу виробництва, бо обсяг виробництва про­дукції розглядається як функція від чисельності всього персоналу підприємства, продуктивності праці робітників і питомої ваги робіт­ників у загальній кількості працівників. Проте одночасно слід пе­ревірити, чи не призвело зменшення частки інженерно-технічних працівників і службовців до погіршення стану організації вироб­ництва і трудової дисципліни, затримки освоєння нових (чи якіс­ніших) виробів, нових технологій, автоматизації цехів, дільниць.

Так, на заводі металовиробів у звітному році за рахунок збільшен­ня чисельності робітників у складі персоналу досягнуто зростання обсягу виробництва проти попереднього року на 429 тис. грн. Однак перевіркою накреслених на рік організаційно-технічних заходів, спрямованих на удосконалення ви­робничих процесів, встановлено, що частина з них не була виконана, і це не дало можливості підприємству збільшити обсяг продукції на суму 1968 тис. грн, у тому числі майже половина заходів не викона­на через нестачу інженерно-технічних працівників необхідної ква­ліфікації. Отож, у результаті подібних розрахунків (у частині впливу зростання питомої ваги робітників) слід внести відповідні корективи, бо таке «поліпшення» структури персоналу підприємства аж ніяк не може оцінюватися позитивно.

Цікаву інформацію для характеристики трудових ресурсів під­приємства являють собою розрахунки, які описують динаміку рівня кваліфікації робітників. Таку характеристику можна одержати, виз­начивши середній тарифний розряд робітників (підприємства, цеху, дільниці) як середньозважену за кількістю робітників кожного роз­ряду величину. Зростання або зменшення цього показника за ряд років характеризуватиме стан виробничо-технічного навчання і си­стеми підвищення кваліфікації на підприємстві. З цією ж метою вивчаються в динаміці дані державної статистичної звітності про перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників (а також служ­бовців).

Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів, спрямованих на забезпечення сталості складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розрахо­вують кілька показників, які характеризують за категоріями праців­ників (або в цілому по підприємству) обороти з прийняття та вибут­тя, плинність кадрів. Коефіцієнт обороту з прийняття (вибуття) працівників визначається як відношення кількості прийнятих (або вибулих незалежно від причин) до середньоспискової чисельності. Для об'єктивнішої оцінки сталості колективу підприємства вико­ристовують коефіцієнт плинності кадрів (К_пк), який обчислюється за формулою

К_ПК=В/Ч, де

В— кількість вибулих працівників підприємства за аналізова­ний період за власним бажанням та через порушення трудової дисципліни;

Ч— середньооблікова чисельність персоналу.