Принципи банківського менеджменту

 

Менеджмент є наукою про більш раціональну систему організації і управління. Зміст менеджменту розкривається по-різному. У вузькому понятті менеджмент пов'язують з організацією і управлінням колективом людей; у широкому - з організацією і управлінням діяльністю банку і його персоналом.

Основу менеджменту складає людський фактор, укладений у знанні суб'єктом управління своєї справи, в умінні організовувати власну працю і роботу колективу, у зацікавленості в саморозвитку і творчій діяльності. Центральною фігурою менеджменту виступає професіонал - керуючий, здатний бачити перспективи розвитку справи, якою він займається, який уміє швидко оцінювати реальну ситуацію, та знаходить оптимальне рішення для досягнення поставленої мети. У цьому зв'язку менеджер повинний мати визначені професійні й особисті якості: високу компетентність, гнучкість мислення, уміння йти на ризик, здатність реалізовувати намічені плани, бути лідером у колективі.

Основна мета менеджменту - одержання прибутку шляхом застосування найбільш раціональної системи управління.  

Прагнення до одержання прибутку - не єдина мета менеджменту. У сучасному менеджменті зростає роль соціальної етики, що означає акцент у діяльності менеджменту на задоволення суспільних потреб.  

Банківський менеджмент у загальному виді являє собою управління відносинами, пов'язаними зі стратегічним і тактичним плануванням, аналізом, регулюванням, контролем діяльності банку, управлінням фінансами, маркетинговою діяльністю, персоналом, який надає банківські операції. Іншими словами, це - управління відносинами, що стосуються формування і використання грошових ресурсів, тобто взаємопов'язана сукупність фінансового менеджменту і управління персоналом, зайнятим у банківській сфері. Поділ банківського менеджменту на фінансовий менеджмент і управління персоналом у комерційному банку обумовлено структурою об'єкта, на який спрямовані керуючі впливи банківського менеджменту. 

Банківський менеджмент характеризують наступні принципи, загальні для всіх сфер діяльності:

1. спрямованість дій суб'єкта управління на досягнення конкретних цілей;

2. єдність мети, результату і засобів його досягнення;

3. комплексність процесу управління, що включає планування, аналіз, регулювання і контроль;

4. єдність перспективного і поточного планування, що забезпечує його перспективність;

5. контроль за прийнятими управлінськими рішеннями як найважливіший фактор їхньої реалізації;

6. матеріальне і моральне стимулювання творчої активності, успіхів досягнення всього колективу, що дозволяє максимально використовувати його потенціал;

7. зацікавленість кожного працівника в підвищенні своєї кваліфікації, постійному навчанню й оволодінні новими знаннями і сферами діяльності;

8. орієнтація на здоровий психологічний клімат у колективі;

9. гнучкість організаційної структури управління, що дозволяє вирішувати функціональні й управлінські задачі.

Для банківського працівника знання основ менеджменту важливо з двох сторін. Насамперед, економіст банку повинний давати оцінку рівню менеджменту на підприємствах, в організаціях, що є клієнтами банку чи бажають стати ними. Якість менеджменту є найважливішим чинником фінансової стійкості підприємств, їхньої високої кредитоспроможності.

Для АКБ „Форум”, що працює в умовах безупинної зміни кон'юнктури грошового ринку, важливого значення набуває також власний менеджмент, що дозволяє успішно вирішувати задачі, які постають перед ним.

Банківський менеджмент має визначену специфіку, обумовлену характером діяльності даного підрозділу. АКБ „Форум” надає на платній основі наявні в його розпорядженні кредитні ресурси підприємствам, організаціям, фірмам, населенню, задовольняючи їхні потреби в додаткових коштах. Разом з тим банк "працює" з чужими грошима. У ньому акумулюються грошові засоби різних, власників, що вивільнилися, із кругообігу: державних підприємств і організацій, акціонерних підприємств і суспільств, приватних осіб. У результаті банк стає розпорядником і депозитарієм суспільного капіталу, що припускає його відповідальність за схоронність грошових засобів, які знаходяться на рахунках клієнтів у банку.

Таким чином, банк виступає виразником не тільки своїх інтересів, але і суспільних. Це сполучення інтересів було властиве банку завжди, без нього неможливо забезпечити ліквідність балансу, а виходить, стійкість банку на грошовому ринку.

Основними цілями банківського менеджменту є:

· забезпечення ліквідності балансу банку як гарантія його надійності, дотримання інтересів кредитора і вкладника;

· забезпечення рентабельності роботи банку як господарюючого суб'єкта в умовах грошового ринку;

· максимальне задоволення потреб клієнтів в обсязі, структурі і якості послуг, що надаються банком, і обумовлюють тривалість і стійкість ділових зв'язків;

· сполучення успішного вирішення виробничих, комерційних і соціальних проблем даного колективу;

· створення ефективної системи підготовки, перепідготовки і розміщення фахівців, що дозволяє найбільше повно реалізувати їхні потенційні можливості.

Банківський менеджмент підрозділяють на дві великі групи. Перша сфера охоплює питання, пов'язані з організацією і управлінням економічними процесами. Що знаходяться у компетенції банку; друга - з організацією і управлінням банківським колективом.

Перша група складається з наступних напрямків:

· планування, у процесі якого виробляється банківська політика, що визначає дії на перспективу;

· управління активами;

· управління пасивами;

· управління власними засобами;

· управління рентабельністю;

· управління ризиками в банківській діяльності.

Друга група складається з розробки концепції управління трудовим колективом і т.д. Персонал - найважливіший ресурс банку. Успіх банку залежить від участі в його роботі досвідчених і компетентних фахівців, що займають ключові посади. Розвиток індивідуальних навичок, удосконалювання знань і досвіду колективу є пріоритетним напрямком у роботі керівника підрозділу.

Кожен керівник будь-якого відділу АКБ „Форум” несе відповідальність за створення відповідного середовища. Він визначає проблеми, можливості і потреби, що можуть бути вирішені завдяки навчанню спеціально відібраного персоналу управлінським і технічним нормам. У його компетенції планування такого навчання і шляхи щоденного удосконалювання своїх підлеглих. Для підвищення професійного рівня персоналу в банку існують наступні напрямки:

· надання фахівцям можливості навчання і висування на ключові посади в підрозділі;

· роз'яснення персоналу нормативів і вимог до результатів роботи;

· періодична оцінка результатів роботи і потенціалу кожного підлеглого;

· персональна робота з кожним підлеглим;

· розвиток програми професійного навчання в установі, яка б забезпечувала мобільність персоналу зі стимулами по утриманню персоналу;

· періодичне удосконалювання посадових інструкцій, їхнє відновлення відповідно до мінливих умов.

Участь у цій роботі співробітників відділу кадрів тільки підсилює, додає значимість роботі керівника, але не підмінює його. Робота полягає, але не обмежується наступним:

· ефективне орієнтування і навчання нових співробітників;

· навчання в процесі трудової діяльності, щоб кожен працівник міг ефективно виконувати ті функції, що на нього покладені;

· координування підготовки персоналу з потребами банку;

· створення можливості придбання досвіду і проведення навчання, необхідного для розвитку кар'єри працівника, розробка механізмів утримання працівників.

Об'єктом сучасного банківського менеджменту є система наступних функціонально різних елементів:

1. кредитно-депозитні послуги;

2. розрахунково-клірингові послуги;

3. страхові послуги;

4. інвестиційно-фондові послуги;

5. трастові послуги;

6. послуги по лізингу;

7. послуги по факторингу;

8. послуги по фінансовому консультуванню;

9. послуги по цільовому використанню коштів на житлове будівництво;

10. трансферт і обмін валют і т.д.

Подальший розвиток ринку фінансових послуг багато в чому буде залежати від:

· задоволеності клієнтів одержуваними послугами;

· відносин клієнтів зі службовцями установ, що надають послуги;

· ступеня навченості і професійного уміння управлінського персоналу цих установ;

· розвитку програмно-інформаційного забезпечення і виробництва технічних засобів;

· маркетингу фінансових послуг.

 

1.2 Стратегічне планування у комерційному банку

 

Задача стратегічного планування полягає в створенні передумов, що сприяють зміні умов роботи усередині банківської філії, тобто в приведенні їх у відповідність з вимогами ринку. Стратегія діяльності повинна показувати, що і як необхідно робити на рівні головного банку та філії для досягнення цілей, поставлених вищим керівництвом банку. Головним суб'єктом, що здійснює стратегічне планування на рівні філії, є його керуючий. Розглянемо найважливіші стратегії, вироблювані їм у відношенні деяких основних елементів стратегії банку.

Територія. У результаті проведення аналізу ринку, на якому функціонує філія, можна визначити ступінь привабливості останнього по кожній зоні діяльності для всіх продаваних продуктів. Наочно це пропонується робити у виді наступної таблиці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1