Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально – виховного процесу в середній навчальних закладах

Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально – виховного процесу в середній навчальних закладах

 

 

Виконана:

Студенткою 446 групи

Спеціальності

„ПМСО. Мова та література (анг., нім.)”

Лолою Яною Олександрівною

Науковий керівник:

д.п.н., проф. Мартинова Р.Ю.

 

Миколаїв - 2008

ПЛАН

 

Вступ

РОЗДІЛ І Сутність особистості вчителя та його викладацької діяльності

1. Вчитель як індивід, особистість та професіонал:

1.1 Культура та техніка мови вчителя;

1.2 Професійно важливі якості педагога;

1.3. Психологічне забезпечення діяльності педагога

2. Особистість вчителя іноземної мови:

2.1 Модель вчителя – новатора;

2.2 Креативність та артистизм вчителя іноземної мови

3. Роль вчителя та учнів у процесі  навчання іноземній мові:

3.1. Співробітництво на уроці іноземної мови

РОЗДІЛ ІІ Роль вчителя іноземної мови у навчанні та вихованні учнів

1. Психологічні аспекти діяльності вчителя іноземної мови:

1.1 Урахування вчителем вікових особливостей учнів;

1.2 Вчитель іноземної мови та психологічна допомога підліткам

1.3. Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями

2. Роль вчителя іноземної мови у процесі навчання:

2.1.Активізація навчальної діяльності учнів на уроці;

2.2 Методи та способи подолання неуспішності

3. Процес виховання  вчителем іноземної мови:

3.1 Створення ситуації успіху;

3.2 Впровадження елементів національного виховання

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

 

У наш час особистість вчителя дуже важко недооцінити. Вчитель супроводжує людину упродовж певних років її життя, допомагає зрозуміти та усвідомити споконвічні життєві цінності та знайти і вибрати вірний шлях у житті.

Звичайно, батьки виховують та розвивають дитину, проте вчителі продовжують цей процес, збагачують його, використовуючи при цьому свій педагогічний талант, свої вміння та неабияку майстерність.

Вчитель може виступати в ролі вихователя, наставника та викладача. Говорячи про вчителя саме іноземної мови, слід зазначити, що саме він об’єднує всі ці вищезазначені функції.

Викладач іноземної мови не лише навчає учнів та формує в них почуття комунікативної компетенції, а й виховує їх, розвиває в них почуття поваги до культури та традицій країни, мова якої вивчається, заохочує кожного учня до сумісної праці та активної діяльності [2; с.88].

Роль вчителя іноземної мови у вихованні та навчанні учнів неоціненна. Відповідно до того, чи зможе вчитель  викликати у учнів зацікавленість до предмета та бажання вчити мову, буде залежати подальший навчально - виховний процес, і зрештою буде зрозуміло, чи зможе учень стати тим, ким прагне стати та досягти успішності у житті. Адже як відомо, знання іноземної мови відкриває багато перспектив і допомагає оволодіти багатьма професіями.

Людина, володіючи іноземною мовою, почуває неймовірне щастя та насолоду, спілкуючись з іноземцями і усвідомлюючи той факт, що її мова зрозуміла.

В наш час проблема особистості вчителя іноземної мови та його ролі у житті учнів та школи доволі актуальна. Оскільки саме він навчає учнів цій мові, виховує їх, допомагає їм усвідомити радість та щастя від можливостей спілкування.

Особистість вчителя досліджувалась багатьма вченими і не є новою як для педагогіки, так і для методики. 

Відомі педагоги Ян Амос Коменський та К. Д. Ушинський  розглядали особистість вчителя та  нерідко торкались даної теми, а науковці та методисти  І.А. Зимняя та І.Л. Бім неодноразово наголошували саме на особистості вчителя іноземної мови.

Проте дуже мало уваги було приділено  ролі саме вчителя іноземної мови  у вихованні та навчанні учнів. І саме тому дана проблема на нашу думку потребує подальшого обговорення.

Відповідно до цього темою нашої курсової роботи ми обрано тему „Роль вчителя іноземної мови у здійсненні навчально - виховного процесу у середніх навчальних закладах”.

Об’єктом дослідження є особистість вчителя іноземної мови.

Предметом дослідження виступає організація навчально – виховного процесу вчителем іноземної мови.

Метою роботи ми виявили необхідність визначити та  теоретично обґрунтувати  роль вчителя іноземної мови в організації шкільного життя.

Основними завданнями нашої роботи стали:

1) розкрити особистість вчителя іноземної мови, виявити його професійно важливі якості та їх значення у процесі педагогічної діяльності;

2)  обґрунтувати та довести  роль вчителя у процесі виховання та навчання дітей (особливо підліткового віку), та допомогти їм у подоланні різноманітних труднощів;

3) підкреслити та наголосити на суттєвій ролі вчителя саме іноземної мови у здійсненні навчально - виховного процесу;

4) представити та оцінити досвід роботи вчителя іноземної мови  Миколаївського ліцею „Педагог” (Додаток 2)

  В роботі застосовано декілька методів наукового дослідження, а саме:

1. Аналіз літературних джерел по вибраній темі;

2. Систематизація та ознайомлення з літературними джерелами;

3. Уточнення та реалізація завдань;

4. Вивчення передового педагогічного досвіду;

5. Спостереження;

6. Бесіда з викладачами іноземних мов

 

 Теоретичне та практичне значення наукової роботи: систематизація та уточнення понять, виявлення суттєвих рис та якостей вчителя саме іноземної мови, виділення певних рекомендацій та порад, розкриття головних та суттєвих аспектів вибраної теми.

Розділ I Сутність особистості вчителя та його викладацької

Діяльності

 

Модель вчителя-новатора

 

Одне з найголовніших завдань освіти – зробити людину творчою особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та ідеологією навчання, виховання, центральною ціннісною орієнтацією як вчителя, так і обдарованого учня.

Розглянемо основні риси успішного вчителя новатора іноземної мови:

1. Натхненний (надихає учнів на успішну діяльність, учні відчувають його захоплення своєю роботою та предметом.)

2. Професійно-підготовлений (добре знає свій предмет, щоденно планує й готує свої уроки.)

3. Підтримує учнів(розвиває та підтримує творчість і допитливість учнів, дружній та доброзичливий, підтримує і заохочує, усміхнений, уважний і люблячий).

4. Послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та в оцінюванні (доброзичливо принциповий, цілеспрямований і послідовний, толерантний та терплячий).

5. Забезпечує ефективне навчання та виховання (дає зрозумілі пояснення, навчає цікаво й весело, не принижує особисту гідність учня).

6. Завжди дає відповідь на несподівані запитання, а якщо не знає відповіді, визнає це, зауваживши, що знає, як і де знайти її.

7. Визнає і практикує різноманіття у викладанні(урізноманітнює навчальний процес, використовує і запроваджує новітні навчальні методи).

8. Гнучкий позитивно ставиться до змін.

9. Проводить уроки не лише сидячи.

10. Залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу.

 

Навіть, Ян Амос Коменський дивувався з того, наскільки у сучасних йому школах вивчення іноземної мови було важливим [13;100].

Оскільки Україна поступово інтегрується у загальноосвітній простір, і це вимагає знання як мінімум 2-3 іноземних мов.[15; c.66]

Ефективність навчання іноземної мови у значній мірі залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та його індивідуальні особливості. Методика сучасного уроку іноземної мови тісно пов’язана з інтерактивними методами.

 

Мови

 

Робота учня - слухати вчителя і намагатися запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя людини – радості від успіхів.[14; c.68]

Нова доба принесла нове ставлення до навчання і виховання. Зросли вимоги до людини, а надто до її творчих можливостей, і це з усією очевидністю довело неспроможність авторитарного стилю у навчанні.

Розвиток творчого потенціалу людини трактується як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглядати учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну особистість. Учень- не об’єкт, а насамперед творець свого власного „Я”.

Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально - виховного процесу. Такий навчально - виховний процес передбачає певну переорієнтацію функцій вчителя. Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці, а також зростає функція організаційна.[18; c.45]

Це в свою чергу, вимагає глибокого оволодіння методичною технологією, вмінням прогнозувати в деталях діяльність кожного учня. Лише за цієї умови вчитель може повністю повноцінно включати учня в діяльність і займати позицію „партнера”.[13; c.58]

Учитель повинен стати творцем своєї діяльності й сам відповідати за її результати. Така форма роботи можлива в разі співпраці учителя й учнів.

Функції вчителя визначаються як зовнішні щодо системи „учень - предмет”. Учитель є організатором і співучасником навчально - виховного процесу. Проте це не означає, що в системі навчально - виховного процесу  роль вчителя зменшується. Навпаки, чим більше вчитель виявляє себе, тим вагомішим буде результат навчально - виховного процесу. Суть проблеми полягає в тому, куди учитель спрямує свої зусилля – на чітку організацію діяльності учня чи на ту роботу, яку повинен виконати учень. Це принципове питання, тому функції учня і вчителя повинні бути чітко розмежовані. У кожного з них є своя діяльність – учень навчається, учитель керує його діяльністю.[20; c.129]

Таким чином, у навчально - виховному процесі діють два суб’єкти, стосунки між якими мають переважно характер співробітництва. Цей тип взаємин є для навчально - виховного процесу оптимальним, бо, з одного боку, він зберігає за учителем функцію управління, а з іншого, - дає учневі можливість діяти самостійно, розвивати власну ініціативу.

Будь - які навчально - виховні заходи є продовженням формування особистості, а за умов співробітництва вчителя і учня не виключається прямий вплив першого на другого.

Він здійснюється кількома шляхами:

1. Оцінювання результатів діяльності учня у формі виставлення оцінок або оціночного коментування;

2. Заохоченням чи осудом у зв’яку з виконанням певного завдання;

3. Різноманітними спонуканнями до дій у формі пропозицій, підказок, побажань, прохань тощо, які можуть виражатися як словесно, так і за допомогою інтонацій, жестів, міміки;

4. Постійним впливом на мотиваційну сферу учня

Вибір предмета для навчально - виховної ситуації значною мірою обмежений вимогами програми та змістом підручника. Але у навчанні іноземної мови за вчителем лишається право вибору предмета розмови, теми для читання тощо.[21; c.13]

Під час оцінювання методичної обробки матеріалу вчитель намагається, щоб він забезпечував готовність учня чи учнів до взаємодії з ним, стимулював у них потребу навчальної діяльності, викликав особистісне зацікавлення. Крім того, предмет повинен відповідати загальній меті, тобто містити необхідну інформацію, забезпечувати  формування відповідних умінь і навичок, оціночних суджень про факти, явища, сприяти розвиткові учня.

Вчитель виступає як джерело потрібної інформації, як фактор підтримки і як сила, що скеровує діяльність учня. Саме тут знаходяться найбільш чутливі точки взаємовідносин учня і вчителя. Дуже важливо своєчасно надати учневі необхідну допомогу, зберігши при цьому максимум його самосвідомості.[13; c.23]

Ця допомога не повинна бути нав’язливою, а лише спонукальною підказкою, вчитель повинен „непомітно” „підкинути” її як власне „відкриття”.

Майстерність вчителя полягає в тому, щоб організувати і вести процес навчання і водночас „стояти осторонь”, залишаючи учневі роль інтелектуального лідера.[20; c.23]

Зусилля обох учасників різнонаправлені. Учень прагне до перетворення предмета, а через це і до змін у самому собі. Намагання вчителя спрямовані на забезпечення таких умов, за яких зусилля і діяльність учня стали б фактором. Кінцевий результат діяльності учня є показником правильної діяльності вчителя.

Розділ II Роль вчителя іноземної мови у навчанні та вихованні

Учнів

Вчитель виступає тепер не стільки в ролі того, хто подає інформацію і дає інструкції учням, а більше як повноважний учасник комунікативного процесу, партнер у спілкуванні, радник, щодо володіння мовленнєвими і невербальними засобами комунікації.

Атмосфера уроку, завдання, що пропонуються, обрані режими і форми роботи мають стимулювати учнів до розширення загальноосвітнього і лінгвістичного кругозору, накопичення комунікативного досвіду. Тепер не тільки вчитель вирішує, що саме відбувається на уроці, але й учень, який може вносити пропозиції, визначати проблеми для обговорення або творчого письмового завдання, пропонувати наповнення для рольових та ділових ігор, створювати свої навчальні матеріали. За таких умов учень не меншою мірою сам відповідає за сої успіхи та невдачі.

Отже, можна сказати, що методи, якими вчителі користуються на уроках іноземної мови, такі, як постановка проблемних запитань, рольові ігри, створення проблемних ситуацій, проведення нестандартних уроків, засідань круглого столу, робота над складанням проектів, проведення уроків з використанням комп’ютерних технологій, допомагають нам у виконанні нашого завдання – створення ситуації успіху на уроці. [13; c.45]

 3.2. Впровадження елементів національного виховання на уроках

Іноземної мови

 

Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчального та виховного процесу.[15; c.90]

Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності.

Ідеалом виховання є гармонічно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадською відповідальністю, високими  духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.[7; c.78]

Виховання підростаючих поколінь відповідає потребам етнокультурного відродження та розвитку українського народу, передбачає надання їм широких можливостей для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування почуття національної гідності.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо - естетичної, правової, трудової, екологічної культури.[6; c.67]

Процес виховання органічно пов’язаний з процесом навчання молоді, опанування основами наук, багатством національної та світової культури.

Школа повинна реалізувати мету і завдання національного виховання. Тому на уроках англійської мови, так, як і на інших предметах, потрібно впроваджувати елементи національного виховання та виконувати наступні завдання:[16; c.89]

- філософсько – світоглядна підготовка школярів, допомога їм у визначенні сенсу життя;

- формування в учнів основ наукового світогляду, пізнавальної активності й культури розмовної праці,  вироблення вміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності;

- розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток, активна діяльність учнів з поліпшення умов життя в рідній місцевості;

- розвиток моральних почуттів і рис особистості: доброти, справедливості, честі, гуманності, поваги до себе і інших;

- формування основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей і почуттів особистості;

Висновки

 

В результаті теоретичної роботи та практичного дослідження ми відмітили певні важливі аспекти діяльності вчителя іноземної мови та його участі в організації навчально - виховного процесу у середніх навчальних закладах:

Ø викладач іноземної мови не лише навчає учнів, а й виховує їх, формує та розвиває у дітей найкращі людські якості;

Ø збагачує дітей цікавою інформацією, новими фактами з життя країн, по новому будує навчальний процес, заохочуючи учнів до активної праці та сумісної навчальної діяльності;

Ø саме вчитель іноземної мови сприяє тому, що діти починають по іншому дивитись на навчальний процес. Для них навчання більше не нудьга та одноманітність, а   пригода та цікава подорож, яка ніколи не закінчується. Тим саме у учнів змінюється відношення до навчання, з’являється інтерес, зацікавленість та бажання вчитись.

Наша наукова робота складалась з двох частин: практичної та теоретичної.

У практичній частині ми розкрили особистість вчителя, наголосили на його головних професійних якостях та здібностях і підкреслили значення співпраці вчителя та учнів під час навчання іноземній мові.

У теоретичній частині ми акцентували нашу увагу на психологічних аспектах діяльності вчителя, відмітили методи та способи подолання вчителем неуспішності дітей та розкрили значення вчителя іноземної мови у процесі виховання учнів.

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що роль вчителя іноземної мови у здійсненні навчально – виховного процесу величезна і цей факт дуже важко спростувати чи заперечити.

Список використаної літератури:

 

1. Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука – учителю. -  М.: Просвещение, 1985. – 224с.

2. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Спр. пособие – Минск, Высшая школа, 1992.- 167с.

3. Крутецкий В.А.   Психология обучения и воспитания школьников. Книга для учителей и классных руководителей. М., «Просвещение», 1976.-235с.

4. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Кн. Для учителя. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1985.- 448 с.

5. Личность школьника в системе коллективных отношений. Ростов – на – Дону, 1972.- 156с.

6. Профессиограмма учителя иностранного языка (рекомендации) /

7. под. ред. С.Ф. Шатилова, К.И. Соломатова, Е.С. Рабуновского. – Л.: ЛГПИ, 1985.- 200с.

8. Руднева Т.И. Основы педагогического профессионализма, Самара: СИУ, 1996.- 388с.

9.  Словарь лингвистических терминов./ Сост. О.С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1969.- 256с.

10. Теоретические основы подготовки учителей иностранного языка средней школы / отв. Редактор Пицкова Л.П., М.:МОПИ, 1989- 299с.

11.  Вишневский О.И. Деятельность учеников на уроке иностраного языка.- К.:Рад. школа, 1989.- 223с.

12.  Зимняя І. А. Психологія навчання нерідній мові.- М.: Рус. язык, 1989.- 221с.

13.  Комков И.М. Методика преподавания иностранных языков.- Минск, Выш. школа, 1979.- 352с.

14.  Махмутов И.А. Современный урок. - М.: Педагогика. 1985.- 150с.

15. Науково – методичні журнали „Іноземні мови”. – К.: Ленвіт (всі номери)

16. Медведева О.І. Творчість вчителя на уроці англійської мови: Книга для вчителя. З досвіду роботи. – М.: Просвіта,1992.- 430с.

17.  Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочное пособие/ Е.А. Маслыко, А.Ф. Будько, С.И. Петрова- Минск: Высшая школа, 2001-552с.

18. Торгуев Г.П. Обучение английскому произношению: Пособие для преподавателей английского языка – М.: Учитель, 1953 – 224с.

19.  Фінук В.В. І.Ін Веди урок іноземною мовою: Книга для вчителя – К.:Рад. школа, 1980- 118с.

20.  Общая методика обучения иностранным языкам: Хрестоматия/ Сост. А.А. Леонтьев.- М.; Рус. язык, 1991.- 360с.

21.  Основные направления в методике преподавания иностранных языков/ Под. ред. И.В. Рахманова. – М.: Педагогика, 1972.- 318с.

 

Додаток 1

 

Тест „ Ваша робота і ставлення до неї”

Інструкція. Перед вами дві частини тесту. У першій частині виберіть найбільше точну відповідь на кожне запитання і знайдіть загальну суму, що дозволить визначити, як складається ваша професійна ситуація. У другій частині треба дати відповідь „так” або „ні”. У тій групі питань цієї частини, де виявиться більшість 2ні”, і містяться ваші професійні труднощі.

Частина 1

Чи комфортно вам на роботі?

1. Як ви почуваєтесь вранці перед виходом на роботу?

a. у прекрасній формі (10);

b. упевнено (9);

c. байдуже (8);

d. відчуваю утому (-1);

e. неспокійно (-3);

f. роздратовано (-6).

2. У класі перед учнями ви себе почуваєте...:

a. у прекрасній формі (10);

b. упевнено (8);

c. байдуже (8);

d. утомлено (-1);

e. неспокійно (-3);

f. роздратовано (-6).

3. Повернувшись після роботи додому, ви почуваєте себе...:

a. у прекрасній формі (10);

b. упевнено (8);

c. байдуже (8);

d. утомлено (-1);

e. неспокійно (-3);

f. роздратовано (-6).

4. Чи виконуєте ви коли – небудь незаплановану роботу?

a. так, коли в мене з’являється бажання (10);

b. так, коли це необхідно по роботі(5);

c. так, але через примус і з поганим настроєм (-5);

d. ні, але якщо в цьому виникає необхідність, то готовий нею займатись час від часу(8);

e. ні, ніколи не погоджуюся на неї (-5).

5. Чи спізнюєтеся ви?

a. ніколи (4);

b. іноді (2);

c. часто (-2);

d. постійно (-4).

6. Чи боїтеся ви людей, що обіймають більш високі, ніж ви посади або мають більший досвід у роботі?:

a. Ні, але уважно прислуховуюсь до їхньої думки (16);

b. Ні, говорю завжди відкрито те, що думаю;

c. Так, але головним чином з поваги;

d. Так, до того ж часто почуваюсь неправим у розмові з ними (-6);

e. Іноді, часто вступаю з ними в конфлікт (-5);

f. Так, при цьому завжди виявляюсь неправий (-10).

7. Чи розмовляєте ви зі своїми близбкими про роботу?:

a. Так й охоче (8);

b. Ні, але це через скромність (10);

c. Іноді:і про погане, і про хороше (5);

d. Рідко, тому що це було б нецікаво (2);

e. Так, щоб поскаржитися: часто (-7); постійно (-10).

8. Чи бачитеся ви зі своїми колегами після роботи?

a. Часто або іноді (3);

b. Дуже рідко (0);

c. Ніколи (-3).

9. Чи думаєте ви про роботу в неслужбовий час?

a. Так, із задоволенням (10);

b. Рідко, оскільки в мене насичене особисте життя (3);

c. Іноді, але це мені не заважає(0);

d. Так, але це нервує мене (-4);

e. Часто, і це остаточно псує мені здоров’я (-10).

Ваше здоров ’я

1. Чи страждаєте ви безсонням?

Ø Ніколи не страждав (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (0);

Ø Дуже часто (-10).

2. Чи трапляється у вас прискорене серцебиття?

Ø Ніколи не страждав (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (0);

Ø Дуже часто (-10).

3. Чи часто буваєте на лікарняному?

Ø Ніколи (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-3);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

4. Чи відчуваєте ви втому?

Ø Ніколи (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-3);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

5. Чи відчуваєте ви себе схильним до дратівливості?

Ø Ніколи не страждав (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-1);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

6. Чи втрачаєте ви зосередженість?

Ø Ніколи не страждав (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-1);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

7. Чи вживаєте ви алкоголь і траквілізатори для зняття напруження?

Ø Ніколи не відчував такої потреби (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-1);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

8. Чи зловживаєте ви солодким (зокрема, цукром)?

Ø Ніколи (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-1);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

9. Чи є у вас проблеми з апетитом?

Ø Ніколи (6);

Ø Рідко (2);

Ø Іноді (-1);

Ø Часто (-7);

Ø Дуже часто (-10).

Підбиття підсумків:

Більше 55 балів: ваша професійна ситуація чудова;

35-54 бали: ваша професійа ситуація може вважатися задовільною;

25-34 балів: поки що не слід занадто турбуватися;

24-15 балів: настав час бити на сполох.

 

Частина 2

Характер праці

1) Ваша робота вам подобається?

2) Чи під силу вам обсяг вашої роботи?

3) Чи міцне ваше становище?

4) Чи відповідає зарплатня зусиллям, яких ви доклали для виконання вашої праці?

5) Чи хвалить вас начальство, коли ви цього заслуговуєте?

6) Чи чітко ви уявляєте мету вашої роботи?

7) Чи чітко ви розумієте свою роль у своїй діяльності?

8) Чи можна вважати, що ваша діяльність відзначається різноспрямованятю?

9) Чи бувають у вас стреси?

10) Чи достатньо у вас самостійності?

11) Чи берете ви участь у виришенні проблем вашого педагогічного колективу?

12) Якщо виникла б можливість, чи змінили б ви професію?

 Ваше майбутнє

1) Чи вважаєте ви себе  вільним, щоб піти на іншу роботу?

2) Чи довго ви ще збираєтесь залишатись на нинішній роботі?

3) Чи хочете ви одержати підвищення?

 Атмосфера на роботі

1) Чи уникають ваші колеги взаємних глузувань?

2) Чи існує взаємна довіра?

3) Чи є солідарність у колективі?

4) Чи виявляєте ви тенденцію до самоусунення від життя колективу?

Ваша адміністрація й учні:

1) Чи поважаєте ви свою адміністрацію?

2) Чи чітко відддають вони накази, чи удається вам виконувати їх?

3) Чи можете ви говорити про те, що вам не подобається, чи прислуховуються до вас?

4) Чи почуваєте ви себе справедливо оціненим?

5) Чи поважають вас ваші учні?

6) Чи вважаєте ви, що ваші учні кращі за інших?

7) Чи відчуваєте ви підтримку з боку адміністрації у своїй роботі?

8) Чи є у вас взаєморозуміння з учнями?

 

Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально – виховного процесу в середній навчальних закладах

 

 

Виконана:

Студенткою 446 групи

Спеціальності

„ПМСО. Мова та література (анг., нім.)”

Лолою Яною Олександрівною

Науковий керівник:

д.п.н., проф. Мартинова Р.Ю.

 

Миколаїв - 2008

ПЛАН

 

Вступ

РОЗДІЛ І Сутність особистості вчителя та його викладацької діяльності

1. Вчитель як індивід, особистість та професіонал:

1.1 Культура та техніка мови вчителя;

1.2 Професійно важливі якості педагога;

1.3. Психологічне забезпечення діяльності педагога

2. Особистість вчителя іноземної мови:

2.1 Модель вчителя – новатора;

2.2 Креативність та артистизм вчителя іноземної мови

3. Роль вчителя та учнів у процесі  навчання іноземній мові:

3.1. Співробітництво на уроці іноземної мови

РОЗДІЛ ІІ Роль вчителя іноземної мови у навчанні та вихованні учнів

1. Психологічні аспекти діяльності вчителя іноземної мови:

1.1 Урахування вчителем вікових особливостей учнів;

1.2 Вчитель іноземної мови та психологічна допомога підліткам

1.3. Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями

2. Роль вчителя іноземної мови у процесі навчання:

2.1.Активізація навчальної діяльності учнів на уроці;

2.2 Методи та способи подолання неуспішності

3. Процес виховання  вчителем іноземної мови:

3.1 Створення ситуації успіху;

3.2 Впровадження елементів національного виховання

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

 

У наш час особистість вчителя дуже важко недооцінити. Вчитель супроводжує людину упродовж певних років її життя, допомагає зрозуміти та усвідомити споконвічні життєві цінності та знайти і вибрати вірний шлях у житті.

Звичайно, батьки виховують та розвивають дитину, проте вчителі продовжують цей процес, збагачують його, використовуючи при цьому свій педагогічний талант, свої вміння та неабияку майстерність.

Вчитель може виступати в ролі вихователя, наставника та викладача. Говорячи про вчителя саме іноземної мови, слід зазначити, що саме він об’єднує всі ці вищезазначені функції.

Викладач іноземної мови не лише навчає учнів та формує в них почуття комунікативної компетенції, а й виховує їх, розвиває в них почуття поваги до культури та традицій країни, мова якої вивчається, заохочує кожного учня до сумісної праці та активної діяльності [2; с.88].

Роль вчителя іноземної мови у вихованні та навчанні учнів неоціненна. Відповідно до того, чи зможе вчитель  викликати у учнів зацікавленість до предмета та бажання вчити мову, буде залежати подальший навчально - виховний процес, і зрештою буде зрозуміло, чи зможе учень стати тим, ким прагне стати та досягти успішності у житті. Адже як відомо, знання іноземної мови відкриває багато перспектив і допомагає оволодіти багатьма професіями.

Людина, володіючи іноземною мовою, почуває неймовірне щастя та насолоду, спілкуючись з іноземцями і усвідомлюючи той факт, що її мова зрозуміла.

В наш час проблема особистості вчителя іноземної мови та його ролі у житті учнів та школи доволі актуальна. Оскільки саме він навчає учнів цій мові, виховує їх, допомагає їм усвідомити радість та щастя від можливостей спілкування.

Особистість вчителя досліджувалась багатьма вченими і не є новою як для педагогіки, так і для методики. 

Відомі педагоги Ян Амос Коменський та К. Д. Ушинський  розглядали особистість вчителя та  нерідко торкались даної теми, а науковці та методисти  І.А. Зимняя та І.Л. Бім неодноразово наголошували саме на особистості вчителя іноземної мови.

Проте дуже мало уваги було приділено  ролі саме вчителя іноземної мови  у вихованні та навчанні учнів. І саме тому дана проблема на нашу думку потребує подальшого обговорення.

Відповідно до цього темою нашої курсової роботи ми обрано тему „Роль вчителя іноземної мови у здійсненні навчально - виховного процесу у середніх навчальних закладах”.

Об’єктом дослідження є особистість вчителя іноземної мови.

Предметом дослідження виступає організація навчально – виховного процесу вчителем іноземної мови.

Метою роботи ми виявили необхідність визначити та  теоретично обґрунтувати  роль вчителя іноземної мови в організації шкільного життя.

Основними завданнями нашої роботи стали:

1) розкрити особистість вчителя іноземної мови, виявити його професійно важливі якості та їх значення у процесі педагогічної діяльності;

2)  обґрунтувати та довести  роль вчителя у процесі виховання та навчання дітей (особливо підліткового віку), та допомогти їм у подоланні різноманітних труднощів;

3) підкреслити та наголосити на суттєвій ролі вчителя саме іноземної мови у здійсненні навчально - виховного процесу;

4) представити та оцінити досвід роботи вчителя іноземної мови  Миколаївського ліцею „Педагог” (Додаток 2)

  В роботі застосовано декілька методів наукового дослідження, а саме:

1. Аналіз літературних джерел по вибраній темі;

2. Систематизація та ознайомлення з літературними джерелами;

3. Уточнення та реалізація завдань;

4. Вивчення передового педагогічного досвіду;

5. Спостереження;

6. Бесіда з викладачами іноземних мов

 

 Теоретичне та практичне значення наукової роботи: систематизація та уточнення понять, виявлення суттєвих рис та якостей вчителя саме іноземної мови, виділення певних рекомендацій та порад, розкриття головних та суттєвих аспектів вибраної теми.

Розділ I Сутність особистості вчителя та його викладацької

Діяльності