ТОП 10:

Проблема «важких дітей» в сучасній школі



 

Постає питання, а може розглянуте мною питання вже втратило актуальність за наших часів? Може немає вже в наших школах важких учнів? В пошуках відповіді до зош № 90 Комінтернівського району м.Харкова. Це я запитала в завуча з виховної роботи – Демочко О.З. Якби ж то...

Така проблема все ще існує і, мабуть, щоб не писали теоретичні посібники, вона буде існувати поки є вчительська праця, дитячі проблеми і помилки дорослих. В сучасній школі вона набула широких масштабів. Все більше і більше прізвищ з'являється в журналах роботи з дітьми асоціальної поведінки, все більше дітей потрапляють в так звані групи ризику. Педагоги пов'язують це з погіршенням соціального положення людей, недоліками сімейного та морального виховання тощо. Але якоїсь конкретної причини не називають. Як особливість хотіла б зазначити, що в роботі з найбільш занедбаними дітьми в сучасних навчальних закладах перевага надається зверненню до певних соціальних служб, передачі дитини специфічним навчальним закладам. Розумію, що вчителю доводиться працювати зі значної кількістю дітей і він не в змозі приділяти велику увагу одній дитині, але вважаю, що передача спеціальним службам – це має бути крайній випадок. Я не говорю про випадки, коли дитина має фізичні або розумові відхилення.

Основні тенденції в сучасній школі – це зниження кількості встигаючих учнів і збільшення середньо- та слабковстигаючих. До учня родиною та педагогічним колективом ставляться вимоги добре навчатися. Хороші оцінки є об'єктом гордості батьків. І, звісно, коли дитина не виправдовує очікувань, виникає конфлікт, який призводить до появи важковихованості. Складність в роботі для сучасного педагога заключається в тому, щоб не тільки розібратися в причинах незасвоєння матеріалу учнями, а й проведенні роботи з батьками, які зараз в першу чергу заклопотані проблемою забезпечити дитині необхідне і все менше приділяють часу своїй дитині.

На сучасному етапі в школі втрачені деякі принципи і методи роботи з дітьми взагалі. Нажаль дуже мало уваги приділяється трудовому вихованню учнів, майже зник такий компонент навчання та виховання, як змагання. Але ж потреба бути першим і ліпшим зосталась, і діти переносять це «на вулицю». Вони прагнуть бути найкращими, але зовсім іншими засобами та в інших сферах. Чи це не проблема? А у важких вона стає найбільш гостро. З'являється звичка робити погано, щоб привернути увагу і досягти лідерства в колі однолітків будь-якою ціною.

Хочу звернути увагу на те, що вік важкості учнів став набагато менший і причин цього пояснити не змогла. Одним з припущень було те, що декілька років тому важковихованість була швидше пов'язана з внутрішніми причинами – тобто перехідним періодом, зміненнями в фізіологічному та психічному стані учнів. Вік важких дітей становив близько 14-16 років. Тепер це діти 9-12 років і пов'язано з домінуванням зовнішніх причин – соціальних негараздах, проблемах в родині, аморальному впливі зі сторони тощо. І це звісно кардинально змінює методи і прийоми роботи з важкими учнями. Перед вчителем постає необхідність неодмінного врахування вікових особливостей і розвитку дітей.

Ще А.С. Макаренко наголошував на необхідності створення педагогічного колективу, як колективу однодумців.[12] Дуже багато проблем в сфері освіти і науки. Я хочу наголосити на одній з них – матеріальна незацікавленість вчителів у своїй праці. І тут питання навіть не в тому, що вчителі не прагнуть досягти успіху в справі, бо це не оплачується належним чином – справжні вчителі так само добросовісно виконують свою роботу – а небажання молоді працювати в школі. А дітям, особливо важким, потрібен не тільки досвід, а й енергія молодості та реформаторства. Школи зараз відчувають такий недолік в кадрах, що роботу має кожен. І не завжди в школі можна утворити гармонійний працюючий колектив. Яка би сильна не була в мене солідарність з майбутнім колегою-вчителем, я хочу зазначити, що є випадки коли до важковихованості приводить саме вчительська помилка. Це є проблема, і вона залишається проблемою сучасної школи.

Всі дані, що будуть викладені нижче було взято з розмови з завучем з виховної роботи зош №90 Демочко О.З та записах в Щоденнику роботи з дітьми асоціальної поведінки за 2003-2004 навчальний рік.

Наказом №76 по зош №90 від 01.09.2003 р. створено оперативну групу «Додаток 1». Засідання цієї групи відбувається не за графіком, а за необхідністю (вчинок або подія, пов’язана з дитиною, що перебуває на обліку або знаходиться в групі ризику). За кожним учнем закріплені наставники – найчастіше це класні керівники – і людина з батьківського активу. Перелічені групи ризику:

Схильні до бродяжництва

Схильні до вживання алкогольних напоїв

Схильні до вживання наркотичних і психотропних речей

Схильні до тютюнопаління

Схильні до пропущення уроків без поважної причини

Порушники дисципліни

На обліку та в групі ризику переважна більшість – хлопці, учні 7-9 класів. Лише близько 10% -дівчата, учениці 6-8 класів. Але серед порушників дисципліни 45% - учні 5-6 класів.

На обліку знаходяться не лише учні, а й неблагополучні сім'ї, за якими теж закріплено наставників – переважно завучі з виховної або навчальної роботи.

Одним з пунктів плану роботи Оперативної групи є індивідуальна профілактична робота. «Додаток 2» В цю роботу входить: складання банка даних, «додаток 3» контроль відвідування занять, питання наставника, відвідування сім'ї, контроль за засвоєнням навчального матеріалу консультативна допомога батькам, залучення учнів, що знаходяться на обліку до роботи в секціях, кружках, участі в творчих групах і проведенню загальних заходів. «Додаток 4».

Якщо питання все ж таки існує, то існують і шляхи його вирішення. Отже перейду до найважливішого: як працюють з дітьми, що підпадають під визначення важких, сучасні педагоги.

 







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.245.48 (0.006 с.)