Удосконалення, пропозиції щодо позитивних та негативних аспектів регулювання державою грошових розрахунків підприємств

 

Новим етапом розвитку вексельних операцій в Україні на сучасному рівні повинно стати виконання виконання банками функцій розрахункових палат [32], призначених згідно зі статтею 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) для пред'явлення векселів до платежу [10].

Розрахункова палата для пред'явлення векселів до платежу (далі – розрахункова палата) - будь-яка установа банку, в якій відкритий поточний рахунок платника за векселем. Розрахунковою палатою для пред'явлення векселя до платежу, платник за яким - установа банку, є територіальне управління Національного банку України, в якому відкритий кореспондентський рахунок цієї установи банку [10].

Установи банків можуть сприяти інформуванню векселедержателів про свою змогу виконувати функції розрахункової палати для пред'явлення векселів до платежу щодо окремих платників за векселями.

У разі надходження до установи банку письмового запиту від особи, яка стверджує (і може підтвердити це документально), що є векселедержателем певних векселів, установа банку зобов'язана протягом двох робочих днів надати письмове підтвердження про можливість виконання нею функцій розрахункової палати лише в разі наявності договору (окремого або включеної умови до договору про розрахунково-касове обслуговування) між клієнтом (платником за векселем) і установою банку про можливість підтвердження нею свого статусу розрахункової палати в разі звернень держателів векселів.

Відповідно до статті 38 Уніфікованого закону пред'явлення векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню його до платежу [10].

Аналіз законодавчого поля запропонованих в магістерській роботі вексельних операцій (в розділах 3.1,3.2), як ефективної форми грошових розрахунків, в Україні показує наступне:

1. Міжнародний рух векселів в Україні законодавчо неврегульований, тому ці операції виконуються тільки через офіційні представництва українських підприємств в іноземних країнах, які не мають права відкривати банківські рахунки в банках-нерезидентах без індивідуальної ліцензії Національного банку України.

2. Для України відсутній законодавчий термін “ зовнішньоекономічний вексель” та правила його обігу, тому підприємства використовують для міжнародного вексельного обігу приєднання України згідно з Законом України “Про обіг векселів в Україні” [4] до міжнародного документу “Женевская Конвенция, устанавливающая единообразный закон о переводном и простом векселе (1930)” [10].

3. Оскільки в Законі України “Про обіг векселів в Україні” [4] встановлено, що векселі в Україні можуть бути емітовані підприємствами тільки під реальну кредиторську заборгованість, не визначений контрольний інститут та порядок єдиний центр реєстрації емітованих внутрішніх та зовнішньоекономічних векселів, що створює перешкоди на шляху їх впровадження в міжнародних розрахунках.

4. Комерційні банки України не мають розробленої та зареєстрованої в Міністерстві юстиції інструкції по порядку акцептування, опротестування, прийняття до сплати та врахування міжнародних векселів, оскільки гривня є неконвертованою валютою з валютним режимом операцій, встановленим Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” [8].

5. На стадії декларування з 2001 року знаходиться створення в Україні загальнодержавних вексельних розрахункових палат (“ Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу» // Постанова Правління Національного банку України від 25 вересня 2001 року N 403 [32]), які повинні були проводити операції аналогічно міжнародним операціям з пластиковими платіжними картками, тобто мати центри авторизації та виконання операцій з “електронною копією” векселя, маючого “електронний захисний підпис”.

6. Оскільки вексельна форма розрахунків має виключно безготівковий характер, розробка її “електронного” документооббігу як форми міжнародних розрахунків має виключно актуальний характер, оскільки дозволяє використати відпрацьовану технологію “електронного” грошового обігу через кореспондентські рахунки банків для створення систем управління векселями, аналогічно системам віддаленного “електронного” управління “Клієнт-банк”, аналогічно “електронним депозитаріям” державних цінних паперів в Україні.

 

Висновки розділу 3

 

Кризове становище з грошовими розрахунками в досліджуємому підприємстві ТОВ “Сталкер-Трейд” є наслідком неоптимальних схем розрахунків, що при зростанні обсягів виробництва та реалізації фізичних обсягів продукції накоплює обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості при падінні обсягів виручки від реалізації продукції в грошовій формі.

Пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд” мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства, оформленної у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

При схемі імпортного конракту отримання вексельно-кредитних грошей та зниження дебіторської заборгованості дозволяє підвищити рівень готівкових грошей в балансі та підвищити показники ліквідності та платоспроможності ТОВ ”СТАЛКЕР-ТРЕЙД”. При цьому прогнозний рівень моментальної ліквідності підприємства підвищується з фактичного рівня 2007 року – 0,004 до рівней 0,23 – 0,25, що при нормативному значенні цього показника 0,2-0,35 свідчить про перехід підприємства в зону стійкого запасу моментальної ліквідності та значного підвищення рівня платоспроможності.

Основні виграші схеми контракту для експортера (ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»):

а) згідно з законодавством отримання авальованого банком-нерезидентом векселя на 100% суму ЗЕД-контракту переводить дебіторську заборгованість підприємства в грошову заборгованість, оскільки вексель є цінним папером, який можна реалізувати на вторинному ринку, або використати, як розрахунковий документ в інших ЗЕД-контрактах;

б) створення можливості зниження конкурентної ціни експортної продукції за рахунок зниження строку грошових розрахунків за експортовану продукцію;

 

ВИСНОВКИ

 

Банківська інфраструктура України забезпечує повний цикл готівкових та безготівкових грошових розрахунків підприємств України в національній валюті, а також повний цикл безготівкових грошових розрахунків підприємств в іноземних валютах, що забезпечує їх експортно-імпортну діяльність.

Організатором і контролером системи готівкових та безготівкових грошових розрахунків в Україні є Національний банк України, який виконує первинну емісію маси готівкових та безготівкових грошей в грошовому обороті України.

Виконавчим ланцюгом системи грошового обороту України є система комерційних банків України, які забезпечують безготівкові розрахункові операції підприємств та фізичних осіб України, а також забезпечують каси підприємств та банкомати готівковими коштами і проводять інкасацію готівки з підприємств торгівлі товарами та послугами.

Система комерційних банків України за допомогою кореспондентських рахунків в іноземних банках забезпечує зовнішньоекономічні розрахунки підприємств в іноземній валюті, для чого продає та покупає валюту для клієнтів на міжбанківському валютному ринку України за національну валюту, або покупає валюту на зовнішніх валютних ринках світу. Окремі банківські операції по обслуговуванню готівкових потоків виконують Укрпошта та окремі комерційні оператори ринку грошових “електронних” переказів, які отримали відповідну ліцензію Національного банку України.

Одночасно система комерційних банків України забезпечує грошовий обіг за операціями з цінними паперами, розрахунковими чеками, дорожніми чеками, банківськими металами, кредитними картками, які мають власну грошову вартість чи є платіжними засобами, еквівалентними грошам.

Досліджене в магістерській роботі ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» є одним з найбільших на Україні підприємств по переробці прісноводної риби, а у відношенні переробки судака - лідером на ринку України.

Щорічно компанія переробляє близько 1 900-2 100 тонн судака (основного продукту), близько 200-300 тонн окуня.

В основному компанія використовує сировину українського походження, але українська сировина не цілком задовольняє потреби компанії, тому риба імпортується з Росії і Балтії через оптових посередників в Україні. Завдяки наявності різних джерел сировини, компанія в стані пропонувати свіжого і свіжомороженого судака одинадцять місяців у році.

Основними імпортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є:

- імпорт свіжомороженої морської та океанської риби з районів Східної Азії та Південної Америки за наступними умовами:

- імпорт нового обладнання для рибопереробки та запчастин для ремонту експлуатуємого обладнання.

Основними експортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є експорт свіжомороженої прісноводної риби з районів Азовського моря та річок України, Росії, Білорусії в Литву та США.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства характеризується тенденцією постійного росту імпорту в матеріальних витратах від рівня 0,55% у 2003 році до рівня 5,62% у 2007 році за рахунок переорієнтації виробництва підприємства на переробку імпортної риби для внутрішнього ринку України.

Аналіз динаміки доходів від експорту в валових доходах підприємства показує, що частка експорту знизилась з рівня 58,8% у 2003 році до рівня 5,6% у 2005 році за відсутністю джерел рибного виробництва та знов зросла до рівня 20,1% у 2007 році за рахунок нетипового експорту металу.

Аналіз руху грошових коштів в ТОВ «Сталкер-Трейд» показує, що при збитковій операційній діяльності у 2006-2007 роках та, відповідно, негативному грошовому потоку, тільки зовнішні позики дозволяють працювати підприємству. Але при цьому підприємство сплатило 663 тис.грн. відсотків у 2007 році та 714 тис.грн. у 2006 році, що становить практично 30% загальної суми сумарного збитку в операційно-фінансовій діяльності підприємства.

Аналіз динаміки ланцюгових темпів росту грошового потоку валової виручки від реалізації та планових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та витрат (кредиторська заборгованість) в ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках показує, що з 2005 року ланцюговий темп росту дебіторської заборгованості в 5 – 10 раз перевищує ланцюговий темп росту валової виручки, тобто підприємство накопичує обсяги нереалізованих результатів продажу продукції. Одночасно ланцюговий темп росту кредиторської заборгованості за отримані товари та послуги також в 2 рази (а в 2007 році в 100 раз) перевищує ланцюговий темп росту валової виручки від реалізації, що є симптомом недостатку коштів для розрахунку з кредиторами.

Аналіз динаміки питомої ваги планованих грошових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та планованих грошових потоків витрат (кредиторська заборгованість та аванси за продукцію) в валовій виручці від реалізації продукції ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках показує, що обсяги дебіторської заборгованості з рівня 17-20% від валової виручки при прибутковій роботі підприємства у 2004 –2005 роках зросли до рівня 33 – 43% у 2006 –2007 роках, що викликало нестаток валової виручки та збиткову роботу підприємства. Одночасно у 2007 року різко зросла відносна частка кредиторської заборгованості та отриманих авансів з рівня 10,1 % від валової виручки у 2006 році до рівня 62,0% у 2007 році. Таким чином планований дефіцит грошових потоків в поточних розрахунках у підприємства на кінець 2007 року досяг –19,0% від валової виручки за 2007 рік, що може бути перекрито тільки при додатковому залученні банківських кредитів, або додаткових інвестиціях засновників в статутний фонд підприємства.

Тобто залишки в касі 16,0 тис.грн. за результатами діяльності у 2006 році та 5,3 тис.грн. за результатами діяльності у 2007 році свідчать про ведення збиткової роботи на «проїдання» статутного фонду підприємства відсотками банку, який замінюється позиковим банківським капіталом та авансами, отриманими підприємством за майбутній продаж продукції.

При цьому слід відмітити повню відсутність весельних розрахунків за відпущену продукцію, що приводить до різкого зростання дебіторської заборгованості у 2006 -2007 роках при різкому зниженні валового доходу від продажу продукції (до рівня 50-60% від валового доходу у 2005 році).

Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках показала:

- підприємство у 2003 – 2005 роках значно підвищило рівень загальної та строкової ліквідності до рівня, в 2 рази перевищуючого нормативні значення, у 2006 році показники загальної та строкової ліквідності ще додатково зросли, створюючи великий запас загальної платоспроможні та стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами, але у 2007 році показник строкової ліквідності знизився нижче нормативного рівня;

- в той же час у 2002 -2007 роках підприємство хронічно має проблеми з негайною платоспроможністю, оскільки рівень абсолютної ліквідності за рахунок готівкових коштів в 5 - 20 разів нижче нормативних показників, що створює проблеми з терміновими розрахунками підприємства з кредиторами;

- ця проблема виникає за рахунок значного рівня дебіторської заборгованості, особливо у 2006 - 2007 роках, коли рівень дебіторської заборгованості різко зріс, а обсяг виручки від реалізації суттєво знизився;

- підприємство має ризиковано низький рівень автономії за рахунок надто високого рівня використання позикових коштів банківських та комерційних кредитів, при цьому досягнутий рівень 0,317 у 2006 знов зменшився до рівня 0,112 у 2007 році, тобто власних коштів у підприємства явно не достає для виконання нормативу автономії не менше 0,5. Зростання рівня збитковості діяльності підприємства у 2007 році додатково значно погіршує стан з рівнем автономії та підвищує ризик банкрутства підприємства зовнішніми кредиторами;

- ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства поступово знижується, що свідчить про необхідність суттєвого оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

Таким чином, підприємство знаходиться в сегменті стагнації життєвого циклу розвитку товарно-реалізаційної політики підприємства та практично вичерпало можливість зовнішніх банківських та комерційних позик, як фінансових джерел для забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, враховуючи зростання нереалізованого результату продаж у вигляді дебіторської заборгованості. Станом на кінець 2007 року за показником Альтмана ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД” наблизилось до кризисної зони небезпеки банкрутства за вимогами кредиторів та потребує провадження програми антикризових заходів.

Кризове становище з грошовими розрахунками в досліджуємому підприємстві ТОВ “Сталкер-Трейд” є наслідком неоптимальних схем розрахунків, що при зростанні обсягів виробництва та реалізації фізичних обсягів продукції накоплює обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості при падінні обсягів виручки від реалізації продукції в грошовій формі.

В магістерській роботі запропоновано впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних та експортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд”, яке мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства, оформленної у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

При схемі імпортного конракту отримання вексельно-кредитних грошей та зниження дебіторської заборгованості дозволяє підвищити рівень готівкових грошей в балансі та підвищити показники ліквідності та платоспроможності ТОВ ”СТАЛКЕР-ТРЕЙД”. При цьому прогнозний рівень моментальної ліквідності підприємства підвищується з фактичного рівня 2007 року – 0,004 до рівней 0,23 – 0,25, що при нормативному значенні цього показника 0,2-0,35 свідчить про перехід підприємства в зону стійкого запасу моментальної ліквідності та значного підвищення рівня платоспроможності.

Основні виграші схеми контракту для експортера (ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»):

а) згідно з законодавством отримання авальованого банком-нерезидентом векселя на 100% суму ЗЕД-контракту переводить дебіторську заборгованість підприємства в грошову заборгованість, оскільки вексель є цінним папером, який можна реалізувати на вторинному ринку, або використати, як розрахунковий документ в інших ЗЕД-контрактах;

б) створення можливості зниження конкурентної ціни експортної продукції за рахунок зниження строку грошових розрахунків за експортовану продукцію.

Практична цінність отриманих результатів магістерського дослідження полягає в ідентифікації при економічному аналізі діяльності ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» причин зниження ефективності системи його грошових розрахунків та обґрунтуванні пропозицій антикризових заходів по виведенню підприємства з зони збитковості та низької платоспроможності, що фактично привели до передачі 40% статутного капіталу у вигляді банківських відсотків за кредити.