Порядок визначення розміру збитку і відшкодування

по страхуванню сільськогосподарських культур

та багаторічних насаджень

Страхове відшкодування Страхувальнику виплачується:

Ø по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур, вклю­
чаючи урожай багаторічних насаджень і маточників - у розмірі 70% суми
збитку;

Ø по страхуванню багаторічних насаджень (дерев, кущів) - у розмірі
100% суми збитку чи за домовленістю.

Страхувальник зобов'язаний протягом трьох діб із дня загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, а також загибелі багаторіч­них насаджень (або із дня, коли можна було встановити факт загибелі або пошкодження) повідомити про це Страховика. Повідомлення подається сільськогосподарським підприємством.

Страховик, одержавши повідомлення, перевіряє факт і причини за­гибелі або пошкодження, враховуючи матеріали компетентних органів, відповідних науково-дослідних інститутів, станцій захисту рослин, інспек­цій з карантину рослин та інших організацій, що проводять спостереження про вплив метеорологічних та інших природних умов, шкідників і захво­рювань рослин на стан сільськогосподарських культур і насаджень у даній місцевості. При відсутності зазначених матеріалів повідомлення переві­ряється на місці з урахуванням висновків представника районного відділу сільського господарства. Результати перевірки відображаються у довідці на зворотній стороні бланку. На підтвердження отримання повідомлення господарству на наступний день відсилається довідка на бланку.

Збиток страхувальників у зв'язку із втратами врожаю внаслідок за­гибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається Стра­ховиком на основі Акту про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.

Розрахунок суми збитку проводиться у бланку Розрахунку розміру збитку та страхового відшкодування у зв'язку із загибеллю або пошкоджен­ням сільськогосподарських культур, що складається у двох примірниках; один з них надсилається Страхувальнику (Додаток 2).

Збитком Страхувальника вважається вартість кількісних втрат вро­жаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки) у господарстві, що обчислюється як різниця між вартістю вро­жаю на 1 га в середньому за останні п'ять років і даного року за договір­ними цінами і помноженою нд площу посіву.

Визначення збитку проводиться окремо по кожній культурі або групі культур у відповідності з тим, як розраховувалися страхові платежі. По цукровому буряку фабричному і на корм худобі, багаторічних травах по­сіву минулих років та безпокривних травах посіву поточного року розра­ховується середньозважена вартість врожаю, виходячи із факту їх збирання за видами продукції.

Визначення збитку проводиться у розрахунку на площу посіву (по­садки) сільськогосподарської культури (групи культур) у господарстві під урожай даного року. Вартість рослин на площі, що залишилася після заги­белі (пошкодження) культури для використання на випас худоби, при ви­значенні збитку до уваги не приймається.

Коли у господарстві загинула або пошкоджена культура, що висі­валася вперше або менше трьох років протягом останніх п'яти років, зби-І ок визначається по різниці між вартістю врожаю цієї культури на 1 га, що розрахована із планової урожайності за попередній рік, а при відсутності ГІ - на поточний рік, але не вище урожайності, фактично одержаної все-редньому по району у минулому році і врожаю з 1 га даного року у роз­рахунку на посівну площу.

У випадку пересіву або підсіву культур враховується середня вартість нитрат на пересів (підсів) і середня вартість врожаю знову посіяних або підсіяних культур.

Середня вартість врожаю знову посіяних або підсіяних культур визначається: при пересіві іншими культурами виходячи із вартості врожаю їх на 1 га всередньому за останні п'ять років, при пересіві тією ж культурою, а також при підсіві - виходячи із вартості фактично отриманого в даному році врожаю всередньому на 1 га.

Середня вартість витрат на пересівання і підсівання сільськогосподарських культур у гривнях на 1 га визначається у господарстві на підставі вартості робіт, що ведуться при пересіванні (підсіванні), і вартості витра­ченого насіння.

Якщо платежі, передбачені договором страхування, були внесені повністю у встановлений строк, а при складанні акту виявиться, що пош­коджену культуру посіяно (посаджено) на площі меншій, ніж застрахована, то зайве внесені платежі підлягають поверненню під час виплати страхо­вого відшкодування.

Якщо при складанні акту виявиться, що пошкоджену культуру посі­яно на площі більшій, ніж застраховано, розмір збитку визначається в розрахунку на всю площу, фактично засіяну даною культурою. Розмір страхового відшкодування становить такий процент визначеного обсягу збитку, що складає площа культури, зазначена у договорі страхування, до

фактично засіяної площі.

У випадку загибелі або пошкодження зернових, зернобобових куль­тур (жито, пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, горох та ін.) та соняшника, що висівають для різного господарського використання їх продукції - на зерно, зелений корм, силос та сіно, визначення збитку по культурах, що висіяні для одержання зерна, проводиться окремо від посівів на зелений корм, силос, сіно. Збиток по цих культурах, що висівалися для одержання сіна, зеленого корму та силосу, обчислюється разом з однорічними сіяними травами або кукурудзою на силос, зелений корм або силосними культурами.

Коли зернові і зернобобові культури (включаючи кукурудзу), а та­кож соняшник, що посіяні для одержання зерна, у зв'язку із пошкоджен­ням були використані на сіно, зелений корм або силос, то при визначенні розміру збитку обліковується вартість фактично одержаного урожаю зер­на, сіна і зеленої маси у розрахунку на уточнену площу посіву, вказану у звіті та інших документах Страхувальника з врахуванням площ ярових зернових і зернобобових, на яких ці культури загинули у літній період та були пересіяні, а по озимих зернових — площ культур, що загинули в осін­ньо-зимовий період.

Щодо основних та інших овочевих культур відкритого грунту, насін­ників (овочевих, баштанних продовольчих культур, кормових коренеп­лодів), культур захищеного грунту обсяг збитку визначається залежно від того, як були застраховані ці культури при укладанні договору.

Якщо вся площа культури (зернові, зернобобові, соняшник) в обліку Страхувальника показана, як посів на зерно, але весь урожай або частина його у зв'язку з пошкодженням у літній період зібрано на сіно або зелений корм і відображено без площі, з якої він зібраний, то вартість врожаю сіна або зеленої маси визначається виходячи із середньої їх вартості за останні п'ять років,

Втрати врожаю сіна, зеленого корму або силосу по культурі, що ви-рощуєтьсяся на зерно, але що використовується не за призначенням, вирахо­вується рграззом з однорічними сіяними травами або силосними культурами (крім кукурудзи) за одним розрахунком.

У випадку підсіву пошкодженої зернової культури іншою культурою вартість н врожаю підсіяної культури при визначенні збитку встановлюється виходячи із одержаної у даному році продукції і договірної ціни на зерно­суміш.

Розмір збитку по цукровому буряку, що висівають для різного гос-подарського використання (фабричний та на корм худобі), визначається вцілому по культурі з обліком цих видів отриманої продукції. При цьому середньозважена вартість врожаю на 1 га у середньому за останні п'ять років розраховується виходячи із фактичної площі збирання врожаю та різне використання продукції.

У випадках, коли частина посівів цукрового буряка загинула і була пересіяна іншими культурами або взагалі не збиралася у зв'язку з повною загибеллю і неможливістю пересіву, розрахунок середньозваженої вартості проводиться з урахуванням пересіяної (загиблої) площі, тобто на всю посівну площу цукрового буряку фабричного і кормового.

Коли тютюн та інші технічні культури внаслідок загибелі або їх пошкодження пересіваються тими ж культурами, але інших сортів, вартість знову посіяної культури при обчисленні збитку встановлюється виходячи із фактично одержаної продукції культури іншого сорту і ціни на неї.

При загибелі або пошкодженні овочевих культур відкритого грунту збиток розраховується:

v по основних культурах відкритого грунту (капуста всяка, огірки, помідори буряк столовий, морква, цибуля на ріпку, часник і зелений горошок) - окремо по кожній культурі;

v по інших овочевих культурах (салат, шпинат, кріп, щавель, перець, петрушка, селера, пастернак, редька, бруква, ріпа, редис та ін.) - в цілому по групі цих культур.

Вцілому по групі визначається також збиток по продовольчих баштанних культурах.

Коли овочева культура із групи основних овочевих культур відкри­того грунту пересіяна (підсіяна) тією ж культурою, при визначенні збитку із вартості одержаного у даному році врожаю культури вираховується вартість витрат на пересів.

При визначенні збитку у випадку пересіву (підсіву) основної овоче­вої культури відкритого грунту іншою культурою, що входить в групу основних, або культурами, що входять у групу інших культур, враховується вартість фактично одержаного врожаю культури у даному році, вартість середнього п'ятирічного врожаю знову посіяної культури і вартість витрат на пересів (підсів).

У випадку, коли із групи інших овочевих одна або декілька культур пересіваються культурами, що входять у дану групу, із вартості одержаного у даному році врожаю вцілому по групі вираховується вартість витрат на пересів (підсів).

Коли культури із групи інших овочевих пересіваються овочевими культурами, що входять у групу основних овочевих культур, то при визначенні збитку приймається вартість одержаного врожаю всієї групи інших культур у даному році, вартість середнього п'ятирічного врожаю знову посіяної культури і вартість витрат на пересів (підсів).

При загибелі або пошкодженні насінників (овочевих, баштанних продовольчих культур, кормових коренеплодів), вирощуваних у відкритому грунті, збиток обчислюється окремо по кожній культурі як різниця між вартістю урожаю з 1 га всередньому за останні п'ять років і отриманого урожаю в даному році, який визначається з врахуванням вартості всіх видів одержаної продукції, що облічуються виходячи із валового збору і ціни.

Розмір збитку по культурах, вирощуваних у закритому грунті, визначається окремо по групах: овочевих культурах, насінниках овочевих культур, продукції квітникарства, маточниках та ін.

Збиток по цих культурах визначається у порядку, передбаченому для відповідних культур відкритого грунту.

У випадку загибелі або пошкодження багаторічних сіяних трав, що висіваються у Страхувальника для різного використання їх продукції - на сіно, зелений корм і насіння, визначення збитку проводиться у цілому по групі цих культур з врахуванням всіх видів одержаної продукції.

При цьому, якщо багаторічні сіяні трави після пошкодження будуть зібрані не у відповідності із безпосереднім призначенням, то для визначення збитку вартість врожаю з 1 га в середньому за останні п'ять років перераховується, виходячи із фактичного використання трав. Разом з обліком використання трав на випас уточнюється площа посіву трав, на яку не­обхідно визначити збитки і страхове відшкодування. Перерахунок вико­нують як по багаторічних травах посіву минулих років, так і по безпокрив­них багаторічних сіяних травах.

При страхуванні врожаю багаторічних трав на площі, що виключена при визначенні платежів, яка призначалася для випасу, але зібраного на сіно, зелений корм або силос, а також зі страхування урожаю озимих куль­тур, висіяних для одержання сіна або зеленого корму, а фактично зібраних на зерно, проводиться донарахування страхових платежів при виплаті страхового відшкодування.

У випадку загибелі підпокривних посівів багаторічних трав, що да­ють урожай у цьому ж році, збиток визначається окремо від інших трав у розрахунку на зібрану площу, виходячи із вартості врожаю, прийнятої для визначення платежів.

При загибелі безпокривних багаторічних сіяних трав першого року росту, підпокривних багаторічних сіяних трав, безвисадної культури насін­ників цукрових буряків, деяких ефіроолійних, лікарських та інших куль­тур, які у рік посіву не дають урожаю, збиток визначається окремо по кожній культурі, виходячи із вартості фактично проведених затрат.

Затрати розраховуються виходячи із середньої вартості робіт, що про­водяться при посіві, вартості насіння (посадкового матеріалу) під культури, що загинули. Страхове відшкодування по таких культурах обчислюється у розмірі 70% вартості витрат; одночасно за вказані культури розраховують страхові платежі, що утримуються при виплаті відшкодування.

У випадку загибелі або пошкодження урожаю однорічних сіяних трав розмір збитку і страхового відшкодування обчислюється на їх уточне­ну посівну площу за виключенням площі трав, що використовуються (не­залежно з яких причин) на випас. Площа трав, яку належить виключити, визначається з відношення суми площ трав, що фактично використані на випас за попередні три роки, та загальної площі посіву однорічних трав за ці роки.

Щодо врожаю багаторічних і однорічних трав, то розмір збитку ви­значається з урахуванням усіх видів одержаної продукції на основі серед­ньозваженої вартості врожаю на 1 га, розрахованої на фактичну площу збирання (включно з площами, на яких весь врожай загинув). Сума страхо­вого відшкодування не може бути більшою, ніж обумовлено договором страхуванням.

Якщо у господарстві є багаторічні трави посіву поточного року, які дають урожай у рік посіву і застраховані разом з багаторічними травами, посіяними в минулі роки, то визначення збитку провадиться за одним роз­рахунком на всю групу цих трав.

У випадку загибелі або пошкодження урожаю багаторічних насад­жень розмір збитку визначається по кожній групі (зерняткові, кісточкові, ягідники, горіхоплідні, субтропічні, цитрусові, виноградники та ін.) з вра­хуванням вартості врожаю на 1 га відповідної групи насаджень. Сума збитку визначається у розрахунку на площу насаджень у плодоносному віці. Коли у господарстві спостерігається періодичність плодоношення садів і середня урожайність для вирахування вартості врожаю визначається по роках, що відповідають по плодоношенню даному року, при визначенні суми збитку вартість середнього п'ятирічного врожаю на 1 га приймається також з урахуванням періодичності плодоношення.

Внаслідок загибелі продукції розсадника, збиток визначається як різниця у вартості виходу продукції з 1 га в середньому за останні п'ять років і даного року окремо по кожному виду продукції розсадника. Вартість визначається за ціною відповідно кожного виду продукції розсад­ника, прийнятої для розрахунку при обчисленні платежів.

Збиток і страхове відшкодування при загибелі сіянців і саджанців обчислюється у розрахунку на фактично викопану площу.

Коли плодорозсадницьке господарство вирощує сіянці тільки для власних потреб, то для розрахунку розміру збитку приймається собівар­тість 1 тис. штук сіянців за минулий рік, що фактично склалася у госпо­дарстві, але не вищої за планову [2.12].

При визначенні збитку за саджанці, що загинули у полях формуван­ня, і за які вже було виплачено відшкодування, то ця кількість саджанців повинна бути включена у розрахунок як продукція, що одержана з поля викопування. Такий розрахунок виконується при частковій загибелі сад­жанців у полях формування, коли площа цих полів при переведенні їх у поле викопування залишається за обліковими документами господарства незмінною, тобто не зменшується на процент прорідженості. Якщо ця площа, на якій саджанці загинули у полі формування, у подальшому була виключена із вартості або скоригована на процент розрідженості, то розра­хунок збитку виконується на площу поля викопування без врахування за­гиблих у полі формування саджанців). Враховується також вартість не­стандартних саджанців, що не реалізуються господарствами, а висаджу­ються у перешкілку на дорощування [2.12].

За саджанці, що загинули або пошкоджені на всій або частині площ у полях формування, коли вони ще не є готовим посадковим матеріалом і не викопуються господарствами, збиток слід визначати у такому порядку:

¨ при пошкодженні надземної частини саджанців (прищепи) - вра­
ховуючи вартість фактичних витрат по переприщіпуванню, окуліруванню
або обрізанню на новий ріст;

¨ у випадку повної загибелі - виходячи із загальної кількості загиб­
лих саджанців та їх вартості, що склалася за попередній рік.

Збиток по квіткових культурах визначається в цілому як різниця між вартістю середнього п'ятирічного виходу всієї продукції квітникарства з 1 га, прийнятої при обчисленні страхових платежів, та вартості фактично отриманої продукції у поточному році.

При загибелі або пошкодженні дворічних і багаторічних квітів, з яких в перший рік росту продукцію не отримували, збиток визначається виходячи із середньої вартості витрат на 1 га, прийнятої при обчисленні платежів.

Розмір збитку у зв'язку з повною загибеллю дерев (кущів) плодово-ягідних або технічних та інших багаторічних насаджень.внаслідок страхо­вих ризиків встановлюється на основі даних Акту про загибель багаторічних насаджень. Визначення суми збитку здійснюється у бланку Розрахунку збитку і страхового відшкодування внаслідок загибелі багаторічних на­саджень у 15-денний термін після фактично проведених робіт по розкор­човуванню дерев (кущів) або зрізанню кореневласних виноградників на "чорну голівку", глибокому зрізанні (до живих тканин на штамбі вище місця спайки) привитих виноградників, цитрусових і субтропічних, а мо­лодих насаджень шляхом обрізання їх на зворотній ріст. Розрахунок скла­дається у двох примірниках, один з яких відсилається господарству.

Сума збитку обчислюється враховуючи балансову вартість насад­жень та їх знос на день розкорчовування. При цьому розмір збитку визна­чається за видами (природних групах) насаджень залежно від того, як вони обліковуються сільськогосподарськими підприємствами. Вартість робіт з розкорчовування у збиток не включається. У випадку загибелі 70% і більше плодових дерев (кущів), цитрусових, субтропічних насаджень і ви­ноградників, у зв'язку з чим увесь сад (виноградники) розкорчовується, у розрахунок збитку приймається вартість всіх дерев та інших насаджень да­ного саду.

При визначені розміру збитку за кореневласні виноградники, що зрізані на "чорну голівку", привиті виноградники - при глибокій обрізці, а також молоді сади на пальметі, зрізані на зворотній ріст, із балансової вар­тості виключається початкова вартість опори (шпалери). Якщо за даними обліку вартість шпалери числиться у загальній балансовій вартості вино­градників (садів на пальметі), то вона визначається по нормативах в залеж­ності від схеми посадки (за кількістю і вартістю стовпів, дроту, робіт на встановлення).

При загибелі багаторічних насаджень до збирання урожаю їх у дано­му році розмір збитку визначається окремо по насадженнях і по урожаю.

При повній загибелі надземної частини плодоносних виноградних кущів, а також цитрусових і субтропічних і зберіганні кореневої системи, коли насадження не розкорчовуються, а відновлюються шляхом зрізання на "чорну голівку" або глибоку обрізку з періодом відновлення виноград­ників не менше 2 років, цитрусових і субтропічних - не менше 3—4 років, збиток визначається виходячи із балансової вартості за мінусом зносу: за виноградники у розмірі 30%, цитрусові - 35% і субтропічні - 32%.

По виноградниках, крім того, виключається вартість шпалери. Страхові відшко­дування виплачуються тільки за фактично зрізані кущі (дерева).

При повній загибелі надземної частини молодих садів, виноградни­ків, цитрусових та інших багаторічних насаджень і зрізки їх на зворотній ріст (як насадження першого року росту) збиток визначається виходячи із вартості фактичних затрат тільки на догляд з моменту посадки до дня сти­хійного лиха.

У випадку повної загибелі дерев або кущів штучних багаторічних насаджень (декоративних, живих огорож, полезахисних лісових смуг, на­саджень на укріплення пісків та берегів річок та ін.) сумою збитку вва­жається тільки їх балансова вартість за вирахуванням зносу. Розмір збитку обчислюється за видами насаджень залежно від того, як вони обліковують­ся Страхувальником.

При загибелі багаторічних насаджень враховуються залишки, що придатні як матеріали або паливо, вартість яких визначається за даними акту господарства на списання багаторічних насаджень.

У суму збитку не включається вартість насаджень, які до настання стихійного лиха або страхового випадку належать списанню з балансу у зв'язку з їх повною амортизацією, плановою реконструкцією, відмиранням тощо.

У разі повної загибелі дерев чи кущів штучних багаторічних насад­жень (насаджень для закріплення пісків, берегів річок, ярів, балок, або озе­ленювальних і декоративних насаджень, живих огорож, полезахисних лісо­вих смуг тощо сумою збитку вважається балансова вартість цих насаджень (інвентарна вартість за вирахуванням зносу).

При цьому розмір збитку обчислюється щодо видів насаджень (дере­ва, кущі і т. ін.) залежно від того, як вони взяті на страхування.

У разі загибелі багаторічних насаджень враховуються залишки, при­датні для використання як матеріали чи паливо. Вартість цих залишків бе­реться з Акта на списання багаторічних насаджень, складеного страху­вальником.