Розділ 1. Роль Торгово-Промислових палат в організації захисту прав споживачів

Зміст

Вступ

Розділ 1. Роль Торгово-Промислових палат в організації захисту прав споживачів

1.1. Законодавчо – нормативна база функціонування Торгово-Промислових

палат в Україні

1.2. Характеристика діяльності структурних підрозділів в аспекті

захисту прав споживачів

1.3. Міжнародне співробітництво Торгово-Промислових палат щодо розробки спільних методологій експертиз

Розділ 2. Огляд ринку лісоматеріалів та нормативної документації, що забезпечують їх якість

2.1. Об'єкт та постановка дослідження проблем експертизи

круглих лісоматеріалів

2.2. Стан українського ринку лісоматеріалів та їх значення в світовій лісопромисловості 

2.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість лісоматеріалів

Розділ 3. Розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів

3.1. Чинні стандарти та технічні умови на круглі лісоматеріали

3.2. Особливості термінології, що застосовується в лісопромисловості

3.3. Вимоги до лісоматеріалів

3.4. Основні вади та дефекти лісоматеріалів 

3.5. Задачі і порядок проведення експертизи круглих лісоматеріалів

3.6. Експертиза по визначенню об'єму круглих лісоматеріалів 

3.7. Експертиза якості лісоматеріалів

3.8. Оформлення результатів експертизи лісоматеріалів 

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Ліси України — національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки впроваджуваної щодо лісів політики.

Загальна площа українських лісів становить 9400,2 тис. га, з них хвойні ліси (переважаюча порода — сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2% та м’яколистяні (береза, осика) — 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни.

Ліси України поділяються на природні та штучні. Природні лісостани складаються з дерев різного віку. Штучні лісостани складаються з дерев, які були одночасно в один рік висаджені на певних ділянках. У природних лісостанах відбувається природне самовідтворення лісу. Старі дерева відмирають, їхнє місце займають підростаючі дерева. У штучному лісі всі дерева мають однаковий вік, одночасно зростають, перестигають і відмирають. Тому штучні ліси мають в основному промислове значення.

При вирощенні штучного лісу в завдання його власника входить одержання максимальної кількості деревини якнайкращої якості. А щоб запаси не зменшувалися, здійснюється своєчасна посадка і догляд за молодими насадженнями на ділянках зрубаного лісу. Завданням органів лісового господарства є збільшення лісистості України та підвищення якості лісів.

Крім господарського, ліси мають величезне екологічне значення. Ліси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші важливі функції. Тому шкода, заподіяна лісам надмірними рубками, може призвести до дуже істотних, непорівнянних із вигодами від продажу деревини негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.

Використання в розумних пропорціях як екологічних, так і господарських цінностей лісів, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі лісів, недопущення зниження запасів деревини — такими мають бути принципи лісогосподарської політики в Україні.

Важливим показником стану лісів, з погляду довгострокової перспективи їх використання, є вікова структура лісів — розподіл площ лісів за групами віку.

 

Метою магістерської роботи була розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. визначити роль торгово – промислової палати України в організації захисту прав споживачів;

2. дослідити стан ринку лісоматеріалів;

3. провести критичний аналіз сучасних нормативних документів щодо якості лісоматеріалів;

4. проаналізувати і ви з начити перелік чинних нормативних документів на круглі лісоматеріали;

5. згрупувати терміни, що застосовують в лісопромисловості та вади, які зустрічаються в круглих лісоматеріалах;

6. узагальнити вимоги до якості та маркування лісоматеріалів;

7. визначити завдання експертизи круглих лісоматеріалів та порядок її проведення;

8. розробити методику експертизи об' єму круглих лісоматеріалів;

9. узагальнити порядок експертизи якості лісоматеріалів;

10. провести експертизу круглих лісоматеріалів за розробленою методикою.
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТОРГОВО – ПРОМИСЛОВИХ ПАЛАТ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Вимоги до лісоматеріалів

Міжнародний ринок лісоматеріалів пред'являє усе більш високі вимоги до якості продукції й екологічних характеристик виробництва.

Висока міцність і пружність деревини сполучаються з малою об¢ємною масою, а значить, і з низькою теплопровідністю. Деревина морозостійка, не розчиняється в воді і органічних розчинниках, що здатні розчинити синтетичні полімери. Добре відома легкість обробки деревини, зручність скріплення дерев¢яних елементів за допомогою клею, врубок, цвяхів та інше. Проте деревині властиві ряд особливостей, які повинні враховуватися при обробці, зберіганні і експлуатації лісоматеріалів. [18]

Якість деревини залежить від породи дерева, умов його росту і наявності тих чи інших дефектів (тріщин, сучків тощо). Тому міцність і інші характеристики деревини коливаються в дуже широких межах. До того ж міцність сильно змінюється при зміні вологості, при чому зволоження супроводжується набуханням, а висушування – значною усушкою деревини. Нерівномірність усушки викликає короблення і розтріскування дощок та інших лісоматеріалів. Волокниста анізотропна будова деревини визначає неоднакові її механічні, теплотехнічні і інші властивості в різних направленнях, що враховується при проектуванні дерев¢яних конструкцій.

В світі нараховується декілька сотень різноманітних порід дерев. Проте промислове значення має лише декілька десятків порід.

В залежності від якості деревини лісоматеріали виготовлюють 1, 2 і 3-го сортів.

Лісоматеріали постачають з корою і без неї, допускається часткове обдирання кори.

В лісоматеріалах сучки повинні бути обрубані на рівні поверхні колоди без кори, при цьому зріз може бути плоским.

Скіс пропилу не повинен перевищувати 1/10 від діаметру торця колоди. Козирки, що утворюються при валці дерев повинні бути оторцьовані, а кореневі лапи і нарості відрізані.

В лісоматеріалах товщиною понад 60 см допускається зріз торця, що утворений двома паралельними площинами, відстань між якими не повинна бути більше двох см.

Показники якості лісоматеріалів повинні відповідати наведеним в табл.3.3.1.

Таблиця 3.3.1.

Основні показн якості лісоматеріалів

Дефекти деревини	Норми допустимих дефектів для сортів
	1-го	2-го	3-го
1. Сучки	Не враховуються розміром, мм, не більше
а) все різновиди, крім табачних і зарізших	10	20	40
	Враховувані сучки не допускаються розміром, мм, більше
	25	50	Що зрослися 80 Що не зрослися 60
	В кількості в середньому понад:
	3 шт	4шт	5шт
б) та бачні	На 1 м довжини колоди
	Не допускаються		Допускаються не більше 35мм в кількості не більше 2 шт.
в) заросші	Вздуття, що закриває заросші сучки, допускаються висотою над поверхнею мм, не більше
	10	40	60
2) Грибні ураження
а) грибні ядрові пятна і смуги	Не допускаються розміром, понад		Допускаються
	1/4	1/3
	Діаметра відповідного торця

 

Продовження таблиці 3.3.1.

б) ядрова гниль	Не допускається					Допускається в одному з торців розміром не більше: в колодах діаметром до 30 см – 1/5, а в колодах діаметром понад 30 см – 1/3 діаметра відповідного торця
в) заболонна гниль	Не допускається			Не допускається одностороння глубиною (від поверхні колоди) понад 1/10, а кільцева – понад 1/20 діаметра відповідного торця
	В лісоматеріалах допускається тільки одна з різновидів гнилі – ядрова чи заболонна.
г) зовнішня трухлява гниль	Не допускається
д) заболонні грибні забарвлення	Не допускаються глибиною за радіусом понад:
	1/20				1/10	1/4
3) Червоточина	Допускається поверхнева. Глибока і неглибока недопускається					Глибока і неглибока допускається понад 3-х отворів в середньому на 1 м деревини
4) Тріщини і прорості
а) метикові, відлупні,морозні і прорості	Допускаються, що вкладаються в смугу розміром не більше					Допускаються
	1/5		1/3
б) зовнішні бокові від усушки і прорість відкрита	Не допускаюьтся глибиною понад:
	1/20		1/20				1/10
В) торцьові від усушки	Допускаються в межах встановленого припуску по довжині
5) Кривизна
А) проста	Не допускається зі стрілою прогину в відсотка не більше:
	1		1,5				1,5
Б) складна	Допускається в розмірі половини норми простої
					В колодаж, що уражені ядровою гниллю, кривизна не повинна перевищувати норми, що встановлені для першого сорту
6) Ребриста закомелистість	Не допускається глибиною понад 1/5 діаметра комлевого торця				Допускається
7) Нахил волокон	Не допускається при відхиленні волокон від прямого направлення на 1 м колоди, не більше						Допускається
	1/3	1/2

 

 

Продовження таблиці 3.3.1.

8) Двойна серцевина і пасинок	Не допускається		Допускається
9) Сухобокість	Допускається глибиною не більше:
	1/20	1/5		1/5
	діаметра в місці пошкодження, але небільше 6 см
10) Рак	Не допускається		Не допускається на протязі 1м
11) Механчні пошкодження (заруби, запили, сколи) і обвугленість деревини	Допускається глибиною не біхльше:
	1/10	1/5		1/5
	Діаметра в місці пошкодження, але не більше 4 см

 

З огляду на дані таблиці можна зробити висновок, що визначення якості лісоматеріалів зводиться виключно до ідентифікації дефектів лісоматеріалів, тому в п. 3.4. розглянемо основні з них детальніше. [35]

Маркування лісоматеріалів повинно бути виконано наступним чином:

1. Круглі лісоматеріали товщиною 14 см і більш маркірують поштучно в пунктах їхнього виробництва.

2. Круглі лісоматеріали довжиною до 2 м включно незалежно від товщини поштучно не маркірують, за винятком лісоматеріалів, призначених для лущення і стругання, вироблення авіаційних пиломатеріалів, лижних заготівель, а також лісоматеріалів коштовних порід: горіхових, букових, дубових, ясенових, каштанових, берестових, чинарових, кленових, яблуневих і грушевих.

3. Лісоматеріали, обсяг яких визначається груповими методами, а постачаються плотовим сплавом, допускається поштучно не маркірувати. Постачання сплавом лісоматеріалів для вироблення авіаційних, резонансних пиломатеріалів, лижних заготівель, струганого шпону, а також фанерної сировини в комбінованому виді і лісоматеріалів коштовних порід без поштучного маркування не допускається.

4. Маркування повинно містити позначення сорту і товщини лісоматеріалів. Якщо нормативно-технічні документи встановлюють один сорт лісоматеріалів, то маркування повинне містити тільки позначення товщини.

5. Реквізити маркування наносять на верхні торці лісоматеріалів водостійкими фарбами (при постачанні сплавом) чи фарбами і крейдами, стійкими до атмосферних впливів. Допускається наносити маркірування іншими засобами, що забезпечують її збереженість до одержання лісоматеріалів споживачем.

6. Умовні позначки реквізитів маркування; сорт – арабськими чи римськими цифрами; 1 чи І - перший сорт; 2 чи ІІ - другий сорт; 3 чи ІІІ - третій сорт; товщина, см, - арабськими цифрами; 20, 30, 40 і т.д. - 0; 22, 32,42 і т.д. -2; 14, 24, 34 і т. д.-4; 16, 26, 36 і, т.д. -б; 18, 28, 38 і т.д. -8. Умовні позначки повинні мати висоту 30-50 мм. [34]

7. Пакети з'єднувальні одиниці лісоматеріалів повинні мати прикріплений до них ярлик, що містить наступні реквізити: номер пакета чи пучка, призначення лісоматеріалів, кількість колод і їхній загальний обсяг. Номер пакета чи пучка повинний дублюватися нанесенням на декількох колодах чи на другому ярлику. Реквізити наносять незмивною фарбою чи іншими засобами, що забезпечують збереженість реквізитів до одержання лісоматеріалів споживачем.

 

Зміст

Вступ

Розділ 1. Роль Торгово-Промислових палат в організації захисту прав споживачів

1.1. Законодавчо – нормативна база функціонування Торгово-Промислових

палат в Україні

1.2. Характеристика діяльності структурних підрозділів в аспекті

захисту прав споживачів

1.3. Міжнародне співробітництво Торгово-Промислових палат щодо розробки спільних методологій експертиз