Аналіз нормативних документів, що регламентують якість лісоматеріалів

 

Сертифікація зародилася як засіб регулювання відносин між продавцем і споживачем, зокрема, для забезпечення відповідності якості товару визначеним вимогам, що викладаються в різних нормативних документах.

Системи сертифікації розвивалися як на національному рівні, так і на міжнародному. Сучасний рівень розвитку економічних зв'язків між державами вимагає істотної інтенсифікації роботи зі створення системи міжнародних стандартів з урахуванням розходжень у національних системах сертифікації. Ці розходження виявляються не тільки в номенклатурі показників і методах їхнього контролю, але й у законодавчій базі, на основі якої вводиться система сертифікації.

Найбільш успішно цей процес розвивається в Європі. Тут існує Європейський Комітет з стандартизації (СЕН), членами якого є національні органи Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії. Прийнятий цим комітетом стандарт має пріоритет перед національними стандартами, тобто перераховані країни повинні забезпечити його застосування на своїй території в якості національного без будь-яких змін. Такий статус Європейських стандартів дійсно знімає технічні бар'єри в торгівлі між країнами Європи.

Європейські стандарти передбачають нормування вимог до лісоматеріалів на трьох рівнях: на вищому рівні знаходяться міжнародні і національні стандарти, що містять загальні норми і правила; другий рівень - це стандарти сортування, вони установлюють вимоги і правила, застосовувані конкретним споживачем чи виробником лісоматеріалів. В українській практиці стандартизації таким стандартам відповідають технічні умови; на нижньому рівні знаходяться вимоги і правила, що містяться в конкретному контракті на постачання лісоматеріалів.

Ступінь обов'язковості вимог до якості лісоматеріалів зі зниженням рівня підвищується: вимоги контракту більш обов'язкові, чим галузевий стандарт, а галузевий стандарт має пріоритет у порівнянні з національними чи Європейськими стандартами.

Отже, для більш ефективної роботи України в міжнародних системах сертифікації і стандартизації лісоматеріалів необхідне освоєння європейської методології стандартизації і принципів оцінки якості лісоматеріалів.

Наприклад, у європейських стандартах на лісоматеріали вживаються такі терміни як "ознака" і "критерій", що не вживаються в наших документах і вимагають пояснення. Під ознаками лісоматеріалів розуміють кількісні і якісні характеристики лісоматеріалів, у тому числі і пороки деревини. Критеріями є сформульовані в стандарті чи в контракті вимоги до ознак лісоматеріалів.

Протягом трьох років на основі прийнятих європейських стандартів заплановано розробити чи уточнити стандарти ІСО за термінологією, методами виміру ознак (пороків), біологічних ушкоджень, розмірів і обсягів лісоматеріалів. Продавці і покупці будуть використовувати ці стандарти при підготовці заводських правил сортування лісоматеріалів конкретного призначення і висновку контрактів на лісоматеріали; при візуальному сортуванні і вимірах обсягу партії лісоматеріалів з метою їхньої оплати.

Стандарти повинні забезпечити:

- правильне розуміння й однозначне тлумачення спеціальних термінів, що відносяться до лісоматеріалів;

- точний виклад покупцями вимог до лісоматеріалів;

- можливо більш повну характеристику продавцями корисних властивостей лісоматеріалів;

- правильне розпізнавання і точний вимір ознак, що використовуються при контролі якості лісоматеріалів;

- застосування методів виміру розмірів і обсягу, що забезпечують ощадливе використання деревини при переробці.

Першим проектом, підготовленим за новою програмою, є проект нового стандарту ІСО "Круглі і пиляні лісоматеріали. Термінологія". Він містить понад 270 спеціальних термінів, які використовуються для характеристики лісоматеріалів, а також їхнього визначення на англійській, французькій і українській мовах. Цей проект можна вважати третім етапом міжнародної стандартизації термінології. [9]

На першому етапі на основі стандартів СРСР були розроблені перші стандарти ІСО. У 1995-97 роках з урахуванням стандартів ІСО Європейським комітетом зі стандартизації було прийнято 11 європейських термінологічних стандартів на лісоматеріали (EN 844-1 - EN 844-11). Новий стандарт ІСО сформований уже на основі європейських стандартів і доповнений термінами з діючих стандартів ІСО. Використання понять, що містяться в стандарті, є необхідною умовою для кваліфікованої торгівлі лісоматеріалами. Проблемою для українських експортерів круглих лісоматеріалів є розбіжність методів і результатів виміру обсягу в Україні й у країнах призначення. Заниження обсягу в споживачів іноді досягає 25 %, що робить постачання неможливими. З обліком цього, розпочато першочергова розробка проекту стандарту ІСО "Круглі лісоматеріали - Вимір розмірів і обсягу". Обговорення аналогічного проекту європейського стандарту продовжується більш чотирьох років. Країнам Європи не вдається погодити єдині й обов'язкові методи вимірів, що необхідно за статусом європейських стандартів. Рекомендаційний статус стандартів ІСО дозволяє уникнути цього ускладнення. У новому проекті методи виміру розмірів колод, правила округлення діаметра і довжини викладені в декількох варіантах з обліком сформованих на практиці національних особливостей. Передбачено процедури виміру серединного, верхнього і нижнього діаметрів, а також діаметра на визначеній відстані від нижнього торця, що нормуються у колод для стовпів. Можливе проведення одного чи двох вимірів діаметра колоди в поперечному перерізі. Один вимір може бути здійснений в постійному напрямку, за найменшим, середнім чи найбільшим діаметром. Проект містить сучасний виклад трьох поштучних методів виміру обсягу колод і чотирьох групових методів. Передбачено два методи виключення обсягу кори. Передбачається, що вибір конкретного методу виміру будуть проводити продавець і покупець лісоматеріалів при заключенні контракту посиланнями на відповідні пункти стандарту. У проекті стандарту узагальнені національні традиції країн Європи й Азії, що використовують метричну систему мір. При його підготовці враховані особливості інструкцій і стандартів по вимірах лісоматеріалів скандинавських, західноєвропейських країн, а також Японії і Росії. Варто визнати, що по об'єктивних і суб'єктивних причинах розвиток стандартизації лісоматеріалів у рамках ІСО в останні роки значно відставав від темпів аналогічних робіт у Європі.

Аналіз впроваджених ДСТУ на основі стандартів ІСО показав значні розходження вимогів на одні і ті самі показники:

1. За ДСТУ EN 1311-2001 для забарвленості та заболонної гнилизни зазначають лише наявність, а за ГОСТ 2140-81 проводять вимірювання за глибиною і довжиною зони враження або за площею зони враження та її глибиною. Звідси виникають протиріччя з ГОСТ 9463 – 88, оскільки за 1 сортом допускаються грибні забарвлення глибиною до 1/20, а за 2 сортом – до 1/10 діаметру торця. Крім того, за ГОСТ 9463-88 допускається заболонна гнилизна до 1/10 діаметру торця у 3 сорті, а за ГОСТ 9462-88 у 2 і 3 сортах.

Для усунення цього протиріччя необхідно або призупинити дію ДСТУ EN1311-2001 до моменту введення цілісної системи нових ДСТУ на круглі та пиляні лісоматеріали, або ввести національну примітку: „У випадках користування для визначення сорту лісоматеріалів стандартів, які вимагають кількісного врахування грибних забарвлень та заболонної гнилизни, необхідно вимірювати ці вади за глибиною зони ураження або за глибиною і довжиною зони ураження, або за площею зони враження та її глибиною.” Це необхідно оскільки значна частина лісоматеріалів, що виробляють держлісгоспи України має ураження вищезазначеними вадами різного ступеня. Транспортування на великі відстані у теплий період року сприяє виникненню грибних забарвлень. Для забезпечення якісного сортування такої деревини і подальшого господарського використання необхідно мати можливість оцінювати ступінь розвитку забарвленості та заболонної гнилизни. [14]

2. За ДСТУ EN 975-1-2001 у таблиці №2 для нормативу на тріщини всихання зустрічається термін „Іноді дозволяється”, що з юридичної точки зору важко однозначно трактувати. Тому необхідно записати національною приміткою так само, як для пожолобленості, текстури та прямолінійності розпилювання, що їх треба обумовлювати у контракті.

3. За ДСТУ EN 975-1-2001 у таблицях 1б та 4б дозволяється зменшення об’єму пиломатеріалу за домовленістю між продавцем і покупцем. Для того, щоб такий метод був життєздатним в українському правовому полі, доцільно дати національну примітку, де нормувати цей процес. Наприклад: „Можливе зменшення об’єму за домовленістю між продавцем і покупцем до 10% від кількості лісоматеріалів у штуках в межах 20% об’єму 1 штуки. Такі пиломатеріали необхідно складати окремо, нумерувати, записувати в окрему специфікацію, де вказувати номер сортименту, на скільки відсотків зменшено об’єм, сумарний об’єм пиломатеріалів за даною специфікацією, об’єм зменшення, об’єм, що залишається для врахування і оплати”. [9]

4. У ДСТУ EN 1309-1-2001 вказано, що ширину необрізних пиломатеріалів та об’єм пиломатеріалів вимірюють за EN 1312, який ще не прийнято у якості ДСТУ. Тому, для попередження можливих юридичних непорозумінь призупинити дію ДСТУ EN 1309-1-2001 до введення EN 1312 у якості ДСТУ.

5. У ДСТУ 4020-2-2001 у п. 4.2.2.2. вказано, що при вимірюванні довжини колоди зі складною кривизною необхідно поділити її на прямі відрізки або відрізки з простою кривизною. Кожен відрізок повинен бути найменшої можливої довжини відповідно до стандарту. Така технологія вимірювань за своєю складністю рідко реально застосовується у торгових операціях. Тому доречніше було б вимірювати довжину колоди зі складною кривизною за найменшою відстанню між торцями.

6. У ДСТУ 4020-2-2001 у п. 5.3. вказано, що у разі двох вимірювань кожен результат заокруглюють до найближчого цілого значення, беруть середньоарифметичне, яке знову заокруглюють до найближчого цілого значення.

7. При використанні ДСТУ 4020-2-2001 для зовнішньоторгових операцій іноді виникає різниця у об’ємах сортиментів у порівнянні з ГОСТ 2708-75 за якими приходують деревину на лісосіках, що обумовлено різними методиками покладеними в основу даних стандартів. Тому до моменту впровадження на Україні цілісної системи євро стандартів на лісоматеріали дозволити списувати різницю в об’ємах спеціальним актом. [12]

Розглянувши табл. 2.3.1. можна зробити висновок, що три чинні стандарти по різному класифікують круглі лісоматеріали. В табл. 2.3.2. наведено порівняльну характеристику ДСТУ EN 975-1-2001 та ГОСТ 2695-83, що також свідчить про негаразди наших стандартизаторів. Не можна обійти увагою і стандарти на біологічні пошкодження деревини (табл.2.3.3.).

 

Таблиця 2.3.1.

Особливості впровадження ДСТУ EN 1315-1 та ДСТУ EN 1315-2, що класифікують круглі лісоматеріали листяних та хвойних порід за діаметрами

 

Особливості врахування діаметрів за різними чинними стандартами			Примітки
ГОСТ 9462-88 та ГОСТ 9463-88	ДСТУ 4020-2-2001	ДСТУ EN 1315-1 та ДСТУ EN
Сортименти поділяють на 3 групи за верхнім діаметром без кори: -6-13 см (градація 1 см); -14-24 см (градація 2см); -26 см і більше (градація 2 см)	Розміри групи колод не виділяють. Діаметр вимірюють посередині довжини колоди без кори з градацією 1 см.	Діаметри класифікують за класами серединного діаметру з корою або без кори. Градації між класами 10 см, між підкласами – 5 см.	1. ГОСТ 2292-88 не передбачає маркування за ДСТУ EN 1315-1 та ДСТУ EN 1315-2. 2. У ДСТУ EN 1315-1 та ДСТУ EN 1315-2 не вказано всіх необхідних умов маркування розмірних груп діаметрів. 3. можливо використання даної у ДСТУ EN 1315-1 та ДСТУ EN 1315-2 класифікація для сортування круглих сортиментів на нижніх складах. Але слід враховувати, що для економії сировини, під один постав пилорами, як правило відсортовують половник двох суміжних ступенів товщини

 

З огляду на географічне положення, запаси деревини, а також можливості нашої країни щодо постачання лісоматеріалів на світові ринки дуже важливо зберегти ведучі позиції України при розробці міжнародних стандартів на лісоматеріали. Ведення технічним комітетом участі у розробці й узгодженні стандартів - це найбільш ефективний спосіб одержання інформації від країн-споживачів про їхні вимоги до якості лісоматеріалів і методи сортування. А дотримання цих вимог - необхідна умова для забезпечення і підтримки конкурентноздатності наших лісоматеріалів. [13]

Недостатня активність ведення робіт з міжнародної стандартизації лісоматеріалів негативно впливає і на розвиток національної стандартизації. Україна значно затримується з прямим застосуванням у промисловості чи з введенням через національні стандарти методів візуального і машинного сортування круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів різного призначення за вже прийнятими європейськими стандартами.