Тема: наддніпрянська Україна в др. Пол. Хіх ст.

ТЕМА: НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА в др. пол. ХІХ ст.

На засвоєння матеріалу виділяється 2 дні.

Перший день:

1. Двічі прочитайте конспективний виклад матеріалу. Обов’язково запам’ятайте дати, поняття та положення, які виділенні жирним шрифтом і підкреслені. Також зверніть увагу на просто виділені та підкреслені поняття. (Час виконання – 20 хв.)

2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)

3. Двічі виконайте завдання. (Час виконання – 30 хв.)

4. Ввечері один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)

 

Другий день:

1. Один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)

2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)

3. Виконайте підсумковий тест. Відповіді запишіть у бланк і надішліть викладачу.

 

Конспективний виклад матеріалу

                                                                                 

                                     

 

                                                                   Олександр ІІ

                                                                       1855 — 1881 рр

Удостоен особого эпитета в русской дореволюционной и болгарской историографии — Освободитель (в связи с отменой крепостного права по манифесту 19 февраля 1861 года и победой в Русско-турецкой войне (1877—1878) соответственно). Он не был назван современниками и историками Великим, подобно Петру или Екатерине, но реформы его осознаны и определены как Великие. По случаю коронации в августе 1856 он объявил амнистию декабристам, петрашевцам, участникам Польского восстания 1830-1831, приостановил на 3 года рекрутские наборы, в 1857 ликвидировал военные поселения. На жизнь Александра II был совершен ряд покушений (1866, 1867, 1879, 1880); убит народовольцами 1 марта 1881 года.

                                                                      Олександр ІІІ

    . 1881 — 1894 рр.

Александр III Александрович — император Всероссийский, царь Польский и великий князь Финляндский с 1 [13] марта 1881 года. — 20 октября [1 ноября] 1894. Сын императора Александра II и внук Николая I; отец последнего российского монарха Николая II. В царствование Александра III Россия не вела ни одной войны. За поддержание мира монарх получил официальное прозвание Царь-Миротворец

 

У середині XIX ст. Російська імперія, до складу якої входило 80% українських земель, переживала глибоку кризу, суть якої полягала в невідповідності існуючих феодальних структур та відносин провідним світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство.

Итоги войны

18 марта 1856 г. – Парижский мирный договор:

18 (30) марта 1856 г. был подписан Парижский мирный трактат между Россией, Османской империей, Англией, Францией, Австрией, Пруссией и Сардинией.

§ Россия теряла южную часть Бессарабии с устьем Дуная,

§ Турция получала Карс в обмен на Севастополь.

§ Черное море было объявлено «нейтральным», т.е. и Россия, и Турция лишались права иметь здесь военный флот, а на его берегах — военные крепости и арсеналы.

§ Россия была лишена права защищать интересы православного населения на османской территории, что ослабило ее влияние на ближневосточные дела.

 

Россия вела войну с целым блоком ведущих держав тогдашнего мира. (Англия, Франция, Сардиния, Турция. Враждебную позицию по отношению к России заняли бывшие союзники Австрия и Пруссия).Россия потерпела серьёзное военное поражение. Война беспощадно обнажила отсталость России в экономическом, социальном и военно-техническом отношениях. Поражение России было обусловлено и политическими просчетами Николая I, не ожидавшего столкнуться почти со всей Европой, и ее экономической отсталостью.

Значение войны:

§ Изменение расстановки международных сил.

§ Ослабление международного авторитета Российской империи как великой державы

§ Ослабление влияния России на Балканах и Ближнем Востоке.

§ Демонстрация слабости России и необходимость реформ

Судова реформа 1864 р.

 

- запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;

- судові засідання були публічними;

- судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор – адвокат;

- уведено суд присяжних.

 

Освітня реформа 1864 р.

 

- уведено єдину систему початкової освіти;

- створену мережу класичних гімназій та реальних училищ (давали робітничу спеціальність);

- відновлено автономію університетів.

 

Реформа цензури

 

- запроваджено цензуру періодичних видань

- видавцям заборонено торкатися політичних питань

 

Сільське господарство

- залишки кріпацтва: збереження поміщицького землеволодіння, поєднання відробіткової та вільнонайманої систем господарювання, розорення поміщицьких господарств;

- розвиток товарних відносин: майнове розшарування селянства, розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів

· Південна Україна – зернове господарство,

· Правобережжя – вирощування цукрових буряків та технічних культур,

запровадження удосконалених знарядь праці та машин у передових поміщицьких і великих селянських господарств, поширення вільнонайманої праці, аграрне перенаселення, що призводило до еміграції у Сибір та Кубань)

Промисловість

 

- 60-70 рр. ХІХ ст. – прискорення промислового перевороту, значне економічне піднесення;

- широке промислове будівництво на Півдні України;

- поділ України на промислово розвинений Південно-Схід та аграрний Північно-Західний райони;

- активний розвиток важкої промисловості: вугільна, металургійна, машинобудівна, металообробна (Україна стає головною вугільно-металургійною базою Росії);

- активне будівництво залізниць (перша українська залізниця 1865 р. з’єднала Балту й Одесу);

- у 70-ті рр. ХІХ ст. було завершено створення телеграфної мережі;

- переважання іноземного капіталу: Франція, Бельгія, Німеччина;

- в Україні розвивалося 80% російського цукру;

- найвідоміші українські підприємці - Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські - в основному володіли підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції.

Терещенки — українські промисловці, землевласники та меце­нати середини XIX — початку XX ст. Походили з козаків м. Глухова (нині Сумської обл.). Відомі глава родини Артем Якович (? —1873) та його сини Микола (1819—1903) та Федір (1832—1893). Родина Терещенків посідала провідні місця у торгівлі хлібом, цукром та худобою, у цукровому, гуральному, суконному виробництві, лісо-обробці, інших галузях. їй належало понад 200 тис. десятин землі (з них 70 тис. на Київщині). Щороку на цукрових підприємствах Терещенків вироблялося продукції більш ніж на 21 млн крб. У 1911 р. їхні рахунки лише в закордонних банках перевищували 13 млн крб. У1872 р. Терещенкам було надано дворянське звання. Вони стали одними з фундаторів цукрового (1887), рафінад­ного (1903) синдикатів та Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1897). Один із нащадків Терещенків — Михайло Іванович (1886—1956) обирався до IV Державної думи (1912), після Лютневої революції 1917 р. був міністром фінансів, а згодом міністром іноземних справ. Емігрував за кордон.

Яхненки — рід промисловців-цукрозаводчиків. Походили з селянкріпаків м. Сміла (нині Черкаської обл.). Глава роду Михайло, розжившись торгівлею, викупив з кріпосної неволі себе і всю свою родину. У 20—30-ті роки XIX ст. разом з Ф. Симиренком (колишній кріпак князя Воронцова) Яхненки будують та орендують млини в Смілі та Умані, ведуть гуртову торгівлю худобою та хлібом, для чого заснували фірму «Брати Яхненки і Симиренко», керівником якої став Кіндрат Михайлович (1783—1863). У1842 р. Яхненки стають купцями першої гільдії у м. Одесі, а у 1851 р. вся родина булла удостоєна «за капіталом» звання почесних громадян. У наступні роки стають торговцями цукром і виробниками цього продукту. Водночас засновують невеличку ремонтну майстерню, яка згодом переросла в потужний машинобудівний завод, що виробляв техніку для цукроварень краю. На ньому було збудовано два пароплави, один з яких мав назву «Україна». На початку 80-х років фірма припинила свою діяльність.

Торгівля і міста

- формування великих промислово-торговельних центрів: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав;

- занепад невеликих і середніх міст (Полтава, Суми, Житомир, Бердичів, Біла Церква);

- розширення внутрішнього ринку, яке гальмувалося низькою купівельною спроможністю населення;

- з України вивозили: вугілля, руди, цукор, хліб;

- завозили нафту, гас, машини, текстиль…;

- зовнішня торгівля здійснювалася через Чорноморські порти та митниці на Волині і Поділлі;

- існування ярмарків;

- Україна посідала перше місце у хлібному експорті Росії (42%).

 

Соціальні зміни

 

- завершився процес формування станів найманих робітників (пролетаріат) та буржуазії;

- активна урбанізація (процес збільшення населення міст);

- зростає чисельність інтелігенції;

- більшість населення залишалися селяни;

- 5% українців мешкало в містах, 38% - росіян, 45% - євреїв;

- українські селяни були неосвіченими, тому робітничий клас формували переселенці з російських губерній.

Робота з картами

 

Знайдіть основні райони товарного зернового виробництва, бурякового виробництва, вирощування тютюну. Прослідкуйте першу залізницю Одеса – Балта. Визначте найрозвинутіший індустріальний регіон України.

ТЕМА: НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА в др. пол. ХІХ ст.

На засвоєння матеріалу виділяється 2 дні.

Перший день:

1. Двічі прочитайте конспективний виклад матеріалу. Обов’язково запам’ятайте дати, поняття та положення, які виділенні жирним шрифтом і підкреслені. Також зверніть увагу на просто виділені та підкреслені поняття. (Час виконання – 20 хв.)

2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)

3. Двічі виконайте завдання. (Час виконання – 30 хв.)

4. Ввечері один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)

 

Другий день:

1. Один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)

2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)

3. Виконайте підсумковий тест. Відповіді запишіть у бланк і надішліть викладачу.